Ukraine open for business

Хорватія виділила EUR1 млн на розмінування України

Уряд Хорватії на засіданні в понеділок пожертвував EUR1 млн Всесвітній продовольчій програмі Організації Об’єднаних Націй (ВПП), щоб допомогти фермерам і виробникам харчових продуктів з України відновити роботу в регіонах, які найбільше постраждали від вибухонебезпечних пережитків війни.

Як повідомляється на сайті ВПП у понеділок, угоду підписали міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман і виконувач обов’язків Координатора гуманітарної допомоги ООН в Україні Метью Голлінгворт у присутності першого віце-прем’єр-міністра, міністра економіки України Юлії Свириденко.

“Проєкт спрямований на обстеження продуктивних сільськогосподарських угідь на предмет наявності мін та інших вибухових речовин, їх розмінування, де це необхідно, та їх безпечне звільнення для відновлення виробництва продуктів харчування та підтримки засобів до існування сільських громад. Проєкт також надасть підтримку фермерам у відновленні ґрунтів і відновленні їхнього сільськогосподарського виробництва після того, як землі будуть визнані безпечними”, – йдеться в повідомленні.

Робота вже ведеться в Харківській області та планується до проведення в Миколаївській і Херсонській. Проєкт розроблений і реалізується в тісній співпраці з урядом України, а також місцевою владою.

“Уряд України визначив розмінування як один із п’яти ключових пріоритетів для швидкого відновлення країни, оскільки це стосується безпеки людей, відновлення сільськогосподарських підприємств, які повноцінно функціонують, і налагодження ланцюжків постачання продовольства… Ми активно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами із запуску ринку гуманітарного розмінування в Україні, закупівлі спеціалізованого обладнання, навчання саперів, сертифікації приватних операторів із розмінування, налагодження місцевого самоврядування, а також з питань безпеки та захисту населення”, – зазначила вона.

За її словами, кошти, залучені в рамках спільного меморандуму з Хорватією та партнерами ООН, “будуть спрямовані на обстеження та очищення забруднених земель, які потенційно становлять 174 тис кв км в Україні”.

“Під час нашої зустрічі ми підкреслили виняткову важливість розмінування для відновлення економічної та соціальної діяльності в Україні. Розуміючи нагальну необхідність розв’язання проблем, пов’язаних із мінами та вибухонебезпечними пережитками війни, ми знову заявляємо про нашу прихильність до роботи пліч-о-пліч, щоб домогтися позитивних змін у постраждалих регіонах”, – сказав міністр закордонних і європейських справ Хорватії Гордоні Гірлічем-Радман.

Голлінгворт, зі свого боку, відзначив досвід Хорватії в проведенні успішних великомасштабних операцій із розмінування, що “робить її визнаним лідером у сфері гуманітарного розмінування та безцінним партнером, який допомагає вивільнити землю для українських фермерів, котрі відчайдушно хочуть відновити роботу й прогодувати свої сім’ї та громади”.

Хорватія прийме Міжнародну донорську конференцію з гуманітарного розмінування в Україні 11 і 12 жовтня в Загребі. Конференція стане майданчиком для мобілізації додаткової міжнародної підтримки та ресурсів для ініціатив з розмінування в Україні.

розмінування, ХОРВАТІЯ

ПУМБ за січень-червень збільшив чистий прибуток більш ніж у 16 разів

Чистий прибуток Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) за січень-червень цього року становив 3 млрд 676,54 млн грн, що в 16,8 разів перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляють у звіті банку в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Згідно з ним, чистий процентний дохід ПУМБ за січень-червень 2023 року зріс у 4,3 раза – до 5 млрд 743,88 млн грн.

Чистий комісійний дохід за шість місяців поточного року збільшився на 31,5% – до 1 млрд 93,01 млн грн, випливає зі звіту.

Вказується, що за січень-червень цього року ПУМБ розформував 341,80 млн грн резервів, тоді як за аналогічний період минулого року він збільшив їх на 4 млрд 267,11 млн грн.

Сукупний прибуток банку за перше півріччя 2023 року сягнув 4 млрд 19,74 млн грн проти 78,61 млн грн за перше півріччя минулого року.

Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 13 млрд 736,74 млн грн, досягнувши 125 млрд 710,96 млн грн.

Таке зростання пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 12 млрд 586,77 млн грн до 45 млрд 547,69 млн грн, тоді як готівка та кошти в НБУ, навпаки, скоротилися в 1,7 раза – до 27 млрд 151,01 млн грн.

Водночас кредити та аванси клієнтам зросли з 43,77 млрд грн до 44,78 млрд грн, а заборгованість інших банків – на 0,64 млрд грн, до 41,27 млрд грн.

Кошти клієнтів банку ПУМБ за перше півріччя 2023 року збільшилися з 90 млрд 38 млн грн до 104 млрд 77 млн грн, тим часом капітал банку зріс з 11 млрд 76 млн грн до 15 млрд 71 млн грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 3 млрд 82 млн грн до 7 млрд 502 млн грн.

ПУМБ заснований 1991 року, за даними на сайті фінустанови, обслуговує близько 1,5 млн клієнтів, належить Рінату Ахметову. За даними НБУ на 1 червня, ПУМБ входив до десятки найбільших банків країни, посідаючи 8 місце серед 65 діючих українських банків за розміром активів (131,96 млрд грн). На кінець червня мережа банку налічувала 5 регіональних підрозділів і 221 відділення порівняно з 213 відділеннями на початок року.

ПРИБУТОК, ПУМБ

Медлабораторія CSD LAB впровадила послуги фармакогенетичної лабораторної діагностики

Медична лабораторія CSD LAB впровадила послуги фармакогенетичної лабораторної діагностики.

Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в лабораторії, CSD LAB пропонує два тести, які дадуть змогу індивідуалізувати терапію багатьох захворювань. Зокрема, лабораторія проводить ПЛР-тест, який визначає чутливість до варфарину. Тест дає змогу попередити і до 50% знизити ризик кровотеч у результаті терапії варфарином.

Терапію варфарином проводять для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарда і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарда у пацієнтів з серцевою недостатністю або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.

Крім того, CSD Lab впровадила фармакогенетичний тест, який дає змогу визначити варіації гена CYP2C19. Цей ген є клінічно значущим ферментом, що бере участь у біотрансформації низки антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Тест дає змогу визначити і скоригувати терапію антитромбоцитарними препаратами за низки захворювань.

“Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення ефективного виду та дози ліків. Цільова діагностика та лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною”, – наголосили в CSD LAB.

Водночас у лабораторії наголошують, що фармакотерапія, яка ґрунтується на принципах персоналізованої медицини, – це відносно новий напрям у медицині загалом. Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Фармакогенетика прагне виявити гени та їхні варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії та зменшують ризик побічних ефектів.

“Новий підхід полягає в перевірці пацієнтів щодо можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів і формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування”, – наголосили в лабораторії.

CSD LAB восени планує провести курс лекцій з фармакогенетики для лікарів.

CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1500 аналізів: від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 13 років залишається однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.

CSD LAB, ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

Національна музична академія України імені Чайковського очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти

Дослідницька компанія «Active Group» започаткувала та оприлюднила Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких закладів вищої освіти за 2022-2023 навчальний рік. Метою проекту було згрупувати заклади мистецької освіти в окремий рейтинг та розробити для них показники, які б ураховували специфіку саме мистецьких навчальних закладів.

Загалом до рейтингу було включено 13 закладів вищої освіти, які підпорядковані Міністерству культури та інформаційної політики:

Закарпатська академія мистецтв
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені Михайла Бойчука
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого
Луганська державна академія культури і мистецтв
Львівська національна академія мистецтв
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Харківська державна академія культури
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Заклади аналізувались за 18 параметрами, згрупованими у чотири блоки:«Академічна спроможність», «Кількість студентів», «Репутація та інформаційна активність», «Фінансові показники і відкритість». Вагомість кожного з показників ураховувалась із використанням коефіцієнтів, отриманих на підставі експертних думок представників галузі мистецької освіти та здобувачів такої освіти.

Автори рейтингу використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності вишів на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.

Для оцінювання показників використано інформацію з відкритих джерел: сайти ЗВО, сайт Єдиної державної електронної бази з питань освіти, моніторинг публікацій в ЗМІ, а також відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації, які дослідники надсилали до Міністерства освіти і науки України.

У підсумку Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких ВНЗ за 2022-2023 навчальний рік виявився наступним:

Навчальний заклад	Місце у рейтингу	Результат
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського	1	3,09
Харківська державна академія культури	2	2,37
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв	3	2,03
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського	4	1,71
Львівська національна академія мистецтв	5	1,61
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури	6	1,58
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової	7	1,56
Харківська державна академія дизайну і мистецтв	8	1,54
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого	9	1,48
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка	10	1,17
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені М. Бойчука	11	0,93
Луганська державна академія культури і мистецтв	12	0,77
Закарпатська академія мистецтв	13	0,46

Із досить істотним відривом переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Друге місце посіла Харківська державна академія культури, а третє – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

За словами координатора проекту зі створення рейтингу мистецьких ВНЗ, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, головною метою рейтингу було оцінити саме мистецькі заклади освіти, так як існуючі рейтинги не враховували повною мірою особливості мистецьких закладів. Також ми запрошуємо всіх бажаючих доєднатися до нашого проекту і спільно працювати над вдосконаленням критеріїв для оцінки мистецьких закладів.

У майбутньому дослідники планують здійснювати аналогічне оцінювання щорічно, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти.

Методологія оцінювання:

На першому етапі оцінювання відбувався збір фактичної інформації щодо заданих параметрів з відкритих офіційних джерел. У залежності від параметру це були офіційні ресурси суб’єктів освітньої діяльності, офіційні запити до МОН України та Українського державного центру міжнародної освіти, а також QS рейтинг.

На другому етапі проводилось унормування різних показників до шкали від 0 до 1,5 таким чином, щоб можна було порівнювати різні показники.

Після цього відбувався третій етап, у рамках якого кожному з показників експертним шляхом після консультацій з представниками галузі та здобувачами освіти присвоєно вагу з позиції значимості даного показника для потенційного абітурієнта. Отримані коефіцієнти зведено у таблицю.

Параметр	Коефіцієнт
Блок академічної спроможності
Кількість факультетів	1,5
Кількість кафедр	1
Кількість спеціальностей	1,5
Кількість освітніх програм	1,5
Кількість акредитованих освітніх програм	1,5
Наявність вчених спеціалізованих вчених рад	1,1
Наявність фахових збірок наукових видань	0,8
Кількість студентів
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість іноземних студентів	0,8
Репутація та інформаційна активність
Інформаційна активність (кількість згадувань у ЗМІ)	1
Місце або наявність ЗВО у міжнародному рейтингу QS WorldUniversityRankings	0,5
Фінансові показники
Кошторис на 2022 рік (загальний фонд)	0,8
Кошторис на 2022 рік (спеціальний фонд)	0,8

***Для збільшення, натисніть на таблицю або перейдіть за посиланням.***

Далі в ході формування рейтингу для кожного ЗВО було вирахувано відповідні параметри, які були унормовані до шкальної оцінки та вирівняні за допомогою вагових коефіцієнтів до запитів експертів та абітурієнтів. Унормовані і помножені на відповідний коефіцієнт показники для кожного з навчальних закладів було складено і отримано підсумковий результат.

ACTIVE GROUP, Позній

“Укрзалізниця” підвищує ставки оренди зерновозів і піввагонів

Ставка оренди вагонів-зерновозів і вагонів для перевезення борошна умовного типу 972, що належать АТ “Укрзалізниця”, з 1 серпня підвищиться на 100 грн порівняно з липнем і становитиме 400 грн/доба (без ПДВ), повідомляється на сайті компанії.

Згідно з повідомленням, добова плата за використання мінераловозів “Укрзалізниці” при перевезенні зернових вантажів наступного місяця знизиться – з 1500 грн у липні до 1300 грн, а в разі використання для зазначених цілей цементовозів зросте з 500 грн/добу до 600 грн/добу.

Ставка плати за використання цистерн для перевезення харчових продуктів у серпні знизиться з 1700 до 1500 грн/добу.

Ставка оренди піввагона наступного місяця підвищиться до 1400 грн/добу (у липні – 1300 грн/добу).

ЗЕРНОВОЗ, піввагон, УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Тютюновий концерн Philip Morris у другому кварталі збільшив відвантаження сигарет в Україні на 50%

Тютюновий концерн Philip Morris International (PMI) у другому кварталі 2023 року збільшив відвантаження цигарок і тютюнових стіків на українському ринку порівняно з аналогічним періодом минулого року на 50,3%, тоді як у першому кварталі було зафіксовано падіння на 26,7%, повідомляється в квартальному звіті PMI.

Згідно з ним, загалом цей ринок в Україні в другому кварталі цього року зріс на 13,4%, таким чином компанії вдалося збільшити свою частку на українському ринку після просідання минулого року.

Детальнішої інформації про продажі в Україні в документі немає, проте зазначено, що PMI у липні розпочала підготовчі роботи на новому об’єкті у Львівській області на західній Україні, у який буде вкладено $30 млн і виробництво на якому планують запустити в першому кварталі 2024 року.

Уточнюють, що зупинений наприкінці лютого 2022 року завод у Харкові залишається в тому самому стані через наявні загрози, тоді як продукцію поставляють на український ринок із виробничих центрів за межами України, а також у межах контрактного виробництва.

У першому півріччі PMI додатково не коригувала вартість своїх довгострокових активів в Україні, на відміну від минулого року.

Вказується, що станом на 30 червня 2023 року загальна сума активів українських підприємств PMI становила близько $497 млн порівняно з $485 млн кварталом раніше. Ці активи охоплювали дебіторську заборгованість, запаси та основні засоби на суму відповідно $75 млн ($69 млн), $305 млн ($324 млн) і $29 млн ($30 млн).

Крім того, Львівська обласна військова адміністрація повідомила про проведену 27 липня зустріч її начальника Максима Козицького з віце-президентом PMI у Північно-Східній Європі Міхалом Межеєвським, де обговорювали майбутнє виробництво.

“Компанія отримала ліцензію на виробництво тютюнової продукції на Львівщині на п’ять років із можливістю подовжити її надалі. Сподіваюся, що завод, створивши робочі місця, забезпечить жителів нашої області роботою”, – зазначив голова Львівської ОДА.

Зі свого боку, Межеєвський підтвердив плани запустити виробництво в першому кварталі 2024 року і створити на новій фабриці понад 250 робочих місць.

“Насамперед ми працевлаштуємо працівників нашої харківської фабрики, але також візьмемо на роботу місцевих спеціалістів, що створить нові робочі місця для мешканців області, які мають досвід або хотіли б його здобути для роботи в цій сфері”, – зазначив віцепрезидент PMI.

Як повідомлялося, Philip Morris International у 2022 році скоротив відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд цигарок і тютюнових стіків. Зокрема, продажі сигарет скоротилися на 38,1% – до 6,6 млрд, тютюнових стіків для систем нагрівання тютюну – на 13,5%, до 4,47 млрд.

PHILIP MORRIS, сигарети

Business news from Ukraine