Ціни на нафту активно піднімаються вранці в середу після зниження за підсумками попередньої сесії, трейдери оцінюють сигнали про різке скорочення запасів нафти в Сполучених Штатах.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:01 кв становить $85,59 за барель, що на 68 центів (0,8%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на $0,52 (0,6%) – до $84,91 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 69 центів (0,85%) і становили $82,06 за барель. За підсумками попередньої сесії вони знизилися на $0,43 (0,5%) – до $81,37 за барель.
Негативним фактором для нафтового ринку у вівторок стало зміцнення долара, оскільки це підвищує вартість сировинних товарів для власників інших валют. Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, напередодні зріс на 0,4%.
“Ралі на нафтовому ринку готове взяти паузу на тлі зниження фондових індексів у США і зміцнення долара”, – сказав старший аналітик Oanda Едвард Мойя.
Однак нафта залишається привабливою для інвесторів, і покупці, найімовірніше, будуть активно купувати контракти на просіданнях, додав він.
Тим часом оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали, що нафтові запаси в США за минулий тиждень впали на 15,4 млн барелів. Якщо дані знайдуть підтвердження в офіційних цифрах Міненерго, які опублікують о 17:30 кв. м. у середу, падіння буде рекордним з 1982 року.
Реальне зростання валового внутрішнього продукту України 2023 року може становити до 5%, однак з огляду на наявні ризики, Міністерство економіки поки що консервативно зберігає прогноз зростання на рівні 2,8%, повідомила директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Наталія Горшкова.
“У тих робочих розрахунках, які в нас є, ми так само, як і більшість експертів, які давали вам прогнози, бачимо можливість цьогоріч вийти на реальне зростання близько 5%”, – сказала вона на дискусії “Новий макроекономічний прогноз для України: яким буде курс, ВВП та інфляція”, організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Водночас Горшкова зазначила, що змінювати поточний прогноз 2,8% міністерство поки не збирається, оскільки ризики залишаються досить значними.
“Ми є частиною бюджетного процесу, і ми б не хотіли щоразу, як на гойдалках, переглядати базу для формування бюджету”, – додала представник Мінекономіки.
Вона уточнила, що раніше у відомстві прогнозували зростання економіки України поточного року на 3,2%, проте в червні у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС і песимістичними очікуваннями щодо майбутнього врожаю, його було скориговано до 2,8%.
“Мабуть, ми поспішили”, – зазначила Горшкова.
Говорячи про більш далекі прогнози, представниця Мінекономіки зазначила, що, як і більшість експертів, у відомстві сподіваються, що війна 2024 року завершиться, і це стимулюватиме якнайшвидше відновлення в економіці.
“Тому, згідно з поточними прогнозами, які в нас є, ми очікуємо наступного року 5% зростання”, – повідомила директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки.
За її словами, основним драйвером зростання виступає інвестиційна динаміка, водночас характер інвестицій зміниться: військові інвестиції заміщатимуться інвестиціями в інфраструктурні проєкти, у проєкти, пов’язані з відновленням, а також підкріплюватимуться іноземними інвестиціями, і поверненням мігрантів з-за кордону.
Щодо інфляції, яку Мінекономіки цього року очікує на рівні 14,7%, Горшкова зазначила, що прогноз відомства залишається також консервативним, адже зберігається припущення можливості перегляду офіційного курсу гривні наприкінці року.
Як повідомлялося, Нацбанк України минулого тижня підвищив прогноз зростання реального ВВП України 2023 року з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік із 4,3% до 3,5%. Крім того НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%.
Правління Національного банку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ “АКБ “Конкорд” (Київ) та його ліквідацію з 1 серпня 2023 року у зв’язку із систематичним порушенням банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення (ПІК/ФТ).
“Частка фінустанови становила 0,17% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Говорячи про порушення, Нацбанк уточнив, що йдеться про незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, ненадання на запити інспекційної групи достовірної інформації, неврахування під час аналізу ризиків особливостей і можливостей використання продуктів банку.
“До того ж, протягом останніх двох років Національний банк за результатами здійснення нагляду у сфері ПІК/ФТ за вчинені банком порушення застосував до банку такі заходи впливу, як накладення штрафу в загальному розмірі 60,4 млн грн і письмове застереження”, – додав регулятор.
НБУ нагадав, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками, а загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2023 року становить 1 млрд 116,25 млн грн.
Уточнюється, що рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Конкорд Банку ухвалено рішенням правління НБУ від 1 серпня № 265-рш. Крім того, Нацбанк наклав ще один штраф на банк у розмірі 400 тис. грн за порушення під час здійснення переказів.
Конкорд Банк, згідно з інформацією на його сайті, було засновано в серпні 2006 року, а у 2012 році його основними бенефіціарами стали Олена і Юлія Сосєдки.
За даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2023 року “Конкорд” за розміром активів посідав 35 місце (4,83 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні. За перші три місяці 2023 року мережа підрозділів банку скоротилася на два відділення – до 12.
Наприкінці минулого тижня банк спростував інформацію нібито про позбавлення його ліцензії внаслідок перевірки Національним банком, яку поширюють “сміттєві сайти і створені російськими спецслужбами телеграм-канали”. У “Конкорді” наголосили, що підтримують дії НБУ щодо регулювання “так званого гемблінгу” і формування ефективної та прозорої банківської системи.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк та Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ-У) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
Потім Нацбанк оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн за неналежну організацію внутрішньобанківської системи запобігання та протидії і проведення первинного фінансового моніторингу під час роботи з учасниками грального бізнесу, а 7 березня відкликав банківську ліцензію в Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння у проведенні турніру зі спортивного покеру і недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ), після трьох місяців перебування на позитивній половині шкали (від 50,5 до 51,5 пункту) в липні опустився на 2 пункти – до позначки 48,8 за шкалою від нуля до 100.
“Перегляд ціноутворення для підприємств на ринку електроенергії, повернення на довоєнне оподаткування цін на паливо, зупинка “зернового коридору”, посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів несприятливо вплинули на очікування респондентів”, – вважає центробанк.
Вказується, що підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок очікують погіршення своїх економічних результатів: секторальний індекс у липні становив 48,2 проти 51,0 у червні.
Респонденти прогнозують менші обсяги нових експортних замовлень, а також погіршили оцінки обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень), запасів сировини та матеріалів. Водночас очікується незначне зростання обсягів виготовленої продукції, а обсяги нових замовлень прогнозуються на рівні попереднього місяця.
Як зазначив Нацбанк, підприємства сфери послуг зберегли найстриманіші оцінки своїх економічних перспектив серед інших секторів економіки з огляду на блокування “зернового коридору”, зростання цін на пальне та зниження попиту через слабку платоспроможність населення: секторальний індекс становив 47,3 порівняно з 48,9 у червні.
Уперше з квітня цього року респонденти були негативно налаштовані щодо обсягів наданих послуг. Також вони прогнозували скорочення обсягів нових замовлень на послуги, натомість очікували незначне зростання обсягів послуг у процесі виконання. Більшість опитаних респондентів налаштована на підвищення цін на власну продукцію та послуги внаслідок зростання закупівельних цін.
Підприємства будівництва третій місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню в будівництві доріг, мостів, тунелів і трубопроводів, а також завдяки сезонному фактору: секторальний індекс у липні становив 51,3, хоча ще в червні він сягав 58,6 пункту.
Будівельники продовжують очікувати зростання обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів, хоча й нижчими темпами. Збереглися високі оцінки щодо послуг підрядників, а їхня доступність залишилася на рівні попереднього місяця.
Підприємства торгівлі п’ятий місяць поспіль позитивно оцінили результати своєї діяльності завдяки насиченню ринку товарами та сповільненню темпів інфляції, однак і в цьому секторі очікування погіршилися до 51,6 пункту з 52,5 у червні.
Мовиться, що респонденти й надалі очікували зростання обсягів закупівлі товарів для продажу, стрімке зростання вартості товарів, закуплених для продажу на тлі здорожчання цін постачальників, а також зниження торговельної маржі.
Щодо зайнятості, то її очікування покращилися лише у підприємств торгівлі – з 47,6 до 50,9 пункту. Тоді як у промисловості вони знизилися з 49,3 до 48,0 пунктів, у послугах – з 50,4 до 48,6 і в будівництві – з 54,2 до 50,0 пункту.
НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств проводилося з 5 по 24 липня. У ньому взяли участь 490 підприємств. Серед опитаних 44,9% – компанії промисловості, 28,2% – сфери послуг, 22,2% – торгівлі, 4,7% – будівництва; 33,7% респондентів – великі підприємства, 29,0% – середні, 37,3% – малі.
Крім того, 31,8% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9,0% – лише експортні операції, 16,7% – лише імпортні операції, 42,4% – не здійснюють зовнішні економічні операції.
Чистий неконсолідований прибуток Райффайзен Банку (Київ) за січень-червень цього року становив 3 млрд 118,67 млн грн, що вп’ятеро перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, йдеться в неаудованому звіті банку на його сайті.
Згідно з ним, у другому кварталі цього року банк наростив фінрезультат до другого кварталу минулого року на 39,6% – до 1 млрд 57,54 млн грн.
Зазначається, що чистий процентний дохід Райффайзен Банку за січень-червень 2023 року зріс на 53,0% – до 7 млрд 907,76 млн грн, зокрема в другому кварталі – на 43,8%, до 3 млрд 955,68 млн грн.
Як випливає зі звіту, чистий комісійний дохід за шість місяців поточного року збільшився на 82,6% – до 1 млрд 267,64 млн грн, зокрема в другому кварталі – вдвічі, до 639,79 млн грн.
Водночас чистий прибуток від операцій з іноземною валютою знизився в першому півріччі на 12,8% – до 903,49 млн грн, а збиток від зменшення корисності збільшився на 7,9% – до 3 млрд 127,34 млн грн.
Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 5,84 млрд грн, або на 3,5% – до 172,10 млрд грн.
Таке зростання пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 25,41 млрд грн до 34,17 млрд грн, готівки та коштів у НБУ – з 32,04 млрд грн до 38,15 млрд грн, а також кредитів та авансів банкам – з 39,08 млрд грн до 42,26 млрд грн.
Водночас кредити та аванси клієнтам знизилися з 61,69 млрд грн до 50,25 млрд грн.
Кошти клієнтів Райффайзен Банку за перше півріччя 2023 року збільшилися з 143,61 млрд грн до 146,50 млрд грн, а капітал банку зріс з 17,06 млрд грн до 20,17 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 1,58 млрд грн до 3,14 млрд грн.
У пресрелізі у вівторок банк додав, що його валові доходи за шість місяців 2023 року зросли на 48% – до 10,4 млрд грн, сума сплачених податків становила 1,1 млрд грн, а портфель ОВДП зріс майже на 10 млрд грн.
“Динаміка кредитування Райфом відображає наявний попит на позики та кредитоспроможність клієнтів. Від початку 2023 року банк видав 48,2 млрд грн нових кредитів, з яких 32,6 млрд грн – галузям, що є критично важливими для країни (АПК, роздрібна торгівля, фармацевтика, постачання пального)”, – вказала фінустанова, уточнивши, що 13,5 млрд грн кредитів було спрямовано аграріям.
Зазначається, що станом на 30 червня 2023 року банк сформував 14,6 млрд грн резервів, а частка непрацюючих кредитів (NPL) становила 16,3% на кінець червня.
Уточнюється також, що кошти корпоративних клієнтів на кінець червня 2023 року становили 63,1 млрд грн і зросли рік до року на 14 млрд грн, або на 29%, тоді як кошти клієнтів роздрібного бізнесу збільшилися на 11,2 млрд грн, або на 16% – до 81,6 млрд грн.
Станом на кінець червня 2023 року рівень достатності капіталу Райффайзен Банку становив 25,38% за мінімального значення 10%, а рівень достатності капіталу першого рівня – 19,03% за мінімального значення 7%.
АТ “Райффайзен Банк” зареєстровано в Україні 1992 року і є найбільшим банком з іноземним капіталом в Україні, а за розміром загальних активів на початок червня посідав 4 місце серед 65 українських банків. З жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи “Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ”. Станом на 31 березня 2023 року група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
Екстремальна спека може призвести до скорочення запасу ходу електромобіля на 31%, йдеться у звіті компанії Recurrent Auto, що спеціалізується на тестуванні батарей для електрокарів.
Експерти Recurrent проаналізували показники акумуляторів 7,5 тис. машин і встановили, що при температурі повітря 27 градусів за Цельсієм запас ходу знижується відносно максимального майже на 2,8%, за 32 градусів – на 5%, а за 38 градусів падіння може досягати 31%.
Водночас дані щодо динаміки витрачання заряду в умовах 38-градусної спеки мають вкрай обмежений характер і потребують уточнення, заявили в компанії, додавши, що в разі потреби скоригують показник на основі наступних замірів.
Використання кондиціонера, своєю чергою, знижує запас ходу лише незначною мірою. При цьому зниження температури в салоні на 7 градусів потребує менших витрат енергії, ніж її підвищення на 10 градусів.
