Укргідрометцентр повідомляє про складні погодні умови в неділю та понеділок, 15-16 лютого, – на заході та півночі України значний сніг, мокрий сніг, налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця, на півдні та південному заході вночі та вранці туман, в Карпатах пориви вітру 15-20 м/с.
Повідомляється, що 15 лютого вдень у західних і північних областях значний сніг, мокрий сніг, налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця; у Черкаській та Полтавській областях значний дощ і мокрий сніг; на півдні та південному заході країни вночі та вранці туман, у Карпатах та в південній частині країни пориви вітру 15-20 м/с (І рівень небезпеки, жовтий).
16 лютого вночі в Київській, Чернігівській та Сумській областях значний сніг, в Сумській області з дощем, в Черкаській, Полтавській та Харківській областях значні опади переважно у вигляді дощу (І рівень небезпеки, жовтий).
Зазначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та життєдіяльності населення; до порушення руху транспорту.
Український Червоний Хрест (УЧХ) протягом п’яти тижнів від початку загострення енергетичної кризи надає безперервну гуманітарну допомогу жителям Києва та громадам по всій країні.
«З початку січня 2026 року організація підтримує роботу понад 100 теплопунктів, розгорнутих Державною службою України з надзвичайних ситуацій у Києві, а також організовує свої пункти обігріву. Тут люди можуть зігрітися, отримати гарячі страви, гарячу питну воду та підзарядити свої гаджети. За цей період допомогу отримали понад 250 тисяч осіб», — повідомив генеральний директор УЧХ Максим Доценко.
Український Червоний Хрест також забезпечує опорні пункти обігріву на базі шкіл столиці. Для підтримки жителів було передано понад 15 260 ковдр, 5 040 спальних комплектів, 1 380 комплектів постільної білизни, 5 940 гігієнічних наборів, теплові гармати, а також гаряче харчування. Крім того, волонтери та співробітники УЧХ надають психосоціальну підтримку.
Додатково організація підтримує роботу 40 польових кухонь ДСНС України, передаючи необхідні продукти харчування та доставляючи тисячі порцій гарячих страв і напоїв. Волонтери також здійснюють доставку їжі до пунктів обігріву та адресну допомогу маломобільним і самотнім людям, які не можуть самостійно дістатися до теплопунктів.
Окремий напрям реагування — забезпечення енергоусталеності громад. Український Червоний Хрест реалізує програму забезпечення громад 560 генераторами загальною потужністю 9,16 МВт для підтримки об’єктів критичної інфраструктури, Пунктів незламності та установ соціального захисту. Це дозволяє забезпечувати безперервну роботу життєво важливих сервісів навіть під час тривалих відключень електроенергії. Важливу роль у реалізації цієї ініціативи відіграли міжнародні партнери: 447 генераторів із 560 були передані зі стратегічних резервів Європейського Союзу (rescEU) в межах механізму цивільного захисту ЄС. Вони призначені для підтримки громад, які найбільше постраждали внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру. Крім того, організації Німецького Червоного Хреста та Бельгійського Червоного Хреста забезпечили ще 34 потужні генератори.
В УЧХ також нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну організація вже передала понад 15 тис. генераторів для підтримки медичних закладів, шкіл і дитячих садків.
Український Червоний Хрест координує дії з державними службами та міжнародними партнерами, оперативно реагуючи на потреби громад. В УЧХ відзначили підтримку та солідарність благодійників і партнерів з Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міністерства закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, Державного департаменту США та Європейського Союзу.
генераторы, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ПУНКТИ ОБІГРІВУ, Український Червоний Хрест
Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 30.09.2025
Open4Business.com.ua
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Робоча група при Міноборони Фінляндії в кінці січня 2026 року запропонувала змінити механізм експропріації (примусового викупу) нерухомості в цілях національної безпеки і передати повноваження з видачі дозволів на таку експропріацію виключно Міністерству оборони. У релізі уряду зазначається, що чинний порядок було складно застосовувати, оскільки дозволи формально знаходяться в зоні відповідальності різних відомств.
Серед пропозицій робочої групи – розширення можливостей швидкого реагування в термінових випадках, включаючи більш раннє введення заборони на дії з об’єктом, тимчасове прийняття нерухомості у володіння, а також уніфікацію підходу до компенсацій при експропріації і планування фінансування таких процедур в бюджеті.
Контекстом для таких кроків залишаються побоювання фінської влади щодо ризиків «ворожої впливу» через угоди з нерухомістю. Раніше уряд і Міноборони послідовно посилювали правила для покупців з країн поза ЄС і ЄЕЗ, а також просували обмеження, фактично спрямовані насамперед на громадян РФ. У квітні 2025 року парламент Фінляндії схвалив закон, який обмежує купівлю нерухомості громадянами країн, що ведуть «агресивну війну», при цьому в публічному полі він трактувався як заборона для росіян, які не є постійними резидентами.
Міністр оборони Антті Хяккянен раніше заявляв, що в питаннях контролю за нерухомістю Фінляндія в 2000-х роках приймала «занадто наївні рішення» і тепер «системно виправляє виявлені проблеми».
Таким чином, на даний момент мова йде не про оголошену кампанію «масового вилучення» власності у громадян усіх країн поза ЄС, а про посилення правових інструментів держави для втручання у випадки, коли конкретні об’єкти нерухомості розглядаються як потенційна загроза національній безпеці, а також про продовження лінії на обмеження нових угод для окремих категорій іноземних покупців.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні 2026 року скоротився майже на 23% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $98,6 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, це також на 17,7% менше за показник грудня-2025.
Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За минулий місяць її ввезено звідти на $86,5 млн (87,7% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $116,1 млн (90,8%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Японії (на $5,3 млн) та Туреччини (на $1,2 млн), тоді як в 2025році імпорт з Туреччини становив $4,5 млн, а замикали трійку США ($1,75 млн).
За даними Держмитслужби, Україна у січні-2026 експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $3,3 млн (у січні-2025 – на $2,05 млн), переважно постачала їх до Польщі, Німеччини та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2025 році зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
З початку минулого року обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували позаминулорічні, зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався.
