Водночас Україна у січні-2026 знизила ввезення свинцю та виробів із нього в 5,2 раза — до $112 тис. (у грудні — $478 тис.).
Експорт свинцю та виробів із нього — на 63,8%, до $1,053 тис. (у грудні — $466 тис.).
Водночас країна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза — до $7,801 млн.
Експорт свинцю та виробів із нього знизився на 17,8% — до $9,377 млн.
Водночас країна у 2024 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 2,4 раза — до $2,391 млн.
Експорт свинцю та виробів із нього знизився на 22,9% — до $11,401 млн.
В 2023 році порівняно з попереднім в Україну завезено менше свинцю та виробів із нього — $989 тис. (-65,2%).
Експорт свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% — до $14,778 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні 2026 року становив майже $274 млн, що на 18% менше за показник січня 2025 року (майже $334 млн).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, порівняно з груднем-2025 імпорт легкових авто скоротився у 2,4 раза.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень увійшли Японія, США та Німеччина, тоді як за попередній рік це були ці ж країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія. Зокрема, у січні-2026 поставки авто з Японії збільшились на 38% –до $57,6 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів зросла до 21% з 12,5%.
Зі США в Україну ввезено автомобілів на $54,5 (на 12,8% менше), а з Німеччини на $45 млн (на 39,6% менше).
З інших країн весь імпорт легкових авто за січень становив $116,8 млн проти $155,1 млн у січні торік.
Водночас за минулий місяць Україна майже не експортувала такі транспортні засоби, тоді як у січні-2025 поставки сумарно на $1,09 млн були до ОАЕ (90,5%), Німеччини та Молдови.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні поточного року частка легкових авто становила 4,1% проти 6,02% у січні-2025.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року, до трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів.
Асоціація «Укрцемент» виступає за ширше застосування цементобетонних технологій у дорожньому будівництві в Україні та закликає громади готувати типові рішення і пакет нормативних документів для швидкого відновлення зруйнованих ділянок, повідомила асоціація за підсумками науково-практичного семінару “Цементобетонні дороги: технології, стандарти, перспективи«, який відбувся 11 лютого в Києві.
Виконавчий директор асоціації »Укрцемент” Людмила Крипка у своїй доповіді акцентувала на можливості цементної галузі повністю забезпечити внутрішній ринок цементом. Вона також підкреслила перехід до євростандартів у продукті та регулюванні, зокрема ГОСТУ EN 197-1 і вимогах до декларацій та відповідальності учасників ланцюжка поставок будівельної продукції.
За даними «Укрцементу», в умовах відновлення інфраструктури бетонні технології можуть бути практичним інструментом для громад як для будівництва окремих ділянок, так і для ремонту доріг, а завдання найближчого часу – розробити типові проекти, матеріали і технології, які дозволяють виконувати відновлювальні роботи в багатьох випадках без залучення великих дорожніх компаній.
«Найважчі часи – це часи змін. Важливо використовувати ці зміни на користь розвитку країни», – підкреслила Крипка, наголосивши на важливості впровадження кращих практик з використанням вітчизняних будівельних матеріалів, які створюють додану вартість для економіки.
Як зазначили в асоціації, розвиток цементобетонних доріг має стратегічне значення і може стати одним із драйверів відновлення країни та формування стійкої інфраструктури європейського рівня.
У США та Великій Британії зросла частка респондентів, які вважають «ймовірним» або «дуже ймовірним» початок нової світової війни до 2031 року, випливає з опитування, опублікованого Politico і проведеного дослідницькою компанією Public First.
Згідно з даними опитування, у Великій Британії так вважають 43% учасників дослідження проти 30% у березні 2025 року, у США – 46% проти 38% роком раніше.
Дослідження проводилося 6-9 лютого 2026 року в США, Канаді, Великій Британії, Франції та Німеччині; в кожній країні опитували приблизно по 2 тис. дорослих респондентів (сумарно 10 289), заявлена похибка – близько ±2% на країну.
У матеріалі також зазначається, що понад 40% опитаних у західних країнах в цілому вважають сценарій «третьої світової» в найближчі п’ять років швидше ймовірним, а в питаннях зростання оборонних витрат підтримка помітно знижується, коли мова заходить про компроміси – підвищення податків, зростання держборгу або скорочення інших бюджетних статей.
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 2,5 млн грн, проти очікуваної вартості 13,4 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Країна» з пропозицією 4,3 млн грн, «Арсенал Страхування» на 3 грн більше, ніж “Країна”, «Європейський страховий альянс» – 9,7 млн грн.
Ціни на житло в Угорщині в січні 2026 року зросли на 17,5% в річному вираженні, випливає з даних порталу оголошень ingatlan.com. У Будапешті зростання було ще вищим – на 20,4% р/р, при цьому по країні ціни додали 1,7% м/м, а в столиці – 2,9% м/м.
У Будапешті один з найбільш «масових» за обсягом пропозиції районів – XIII – в січні демонстрував середню ціну близько HUF 1,62 млн за кв. м, що еквівалентно приблизно EUR 4,3 тис. за курсом ЄЦБ (EUR 1 = HUF 379,88 на 12 лютого 2026 року). У преміальному V районі медіанна ціна перевищувала HUF 2,04 млн за кв. м (близько EUR 5,4 тис.).
Зростання цін відзначалося і за межами столиці. Так, у другому за величиною місті країни Дебрецені рівень досягав близько HUF 1,07 млн за кв. м (приблизно EUR 2,8 тис.), а найнижчі значення серед адміністративних центрів фіксувалися в Шальготарьяні – близько HUF 339 тис. за кв. м (близько EUR 0,9 тис.).
Дані Угорщини вписуються в загальну європейську картину прискорення цін, але з помітним «перегрівом» щодо сусідів. За розрахунками Eurostat, у III кварталі 2025 року Угорщина показала найвище зростання цін на житло в ЄС – +21,1% р/р (далі йшли Португалія і Болгарія).
Серед факторів, що підтримують попит, учасники ринку та економічні оглядачі виділяють держстимули для покупців. Зокрема, уряд Угорщини оголосив програму підтримки первинних покупців житла з субсидуванням процентної ставки (пільгові кредити), що, за оцінкою влади, може стати помітною статтею витрат бюджету в наступні роки.
Додатковим «підсилювачем» динаміки в євро-еквіваленті виступала валютна складова: у 2025 році угорський форинт помітно зміцнювався до євро (зокрема, за оцінками угорських медіа – приблизно на 6,2% за перші десять місяців року), що робить зростання цін відчутнішим для розрахунків в євро.
