Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у конвертерному цеху реалізує програму з підвищення стійкості двигунів на струмках машин безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).
Згідно з прес-релізом, цю програму проводять для надійнішої роботи основного обладнання.
Уточнюється, що робота двигунів на струмках МБЛЗ у високотемпературних умовах і агресивному середовищі призводить до частого їх виходу з ладу, а отже, до скорочення міжремонтного періоду. Тому команда у складі фахівців підрозділів дирекції з інжинірингу, конвертерного цеху, управління головного енергетика за участю фахівців “Метінвест-Промсервісу” поставила перед собою завдання збільшити терміни експлуатації обладнання.
У рамках програми на МБЛЗ уже встановлено укриття-кожухи в місцях виходу злитків у блок тягнучо-правильного механізму для додаткового захисту двигунів від випромінювання розпеченого металу, встановлено потужний аератор для додаткового охолодження двигунів.
“Наразі фахівці працюють над вибором оптимального типу мастила, від якого значною мірою залежить стійкість підшипників, а отже, і витривалість двигунів. Вирішення завдання подовження терміну роботи двигунів на струмках дасть змогу поліпшити виробничі показники та якість продукції МБЛЗ – це додаткова можливість уникнути позапланових зупинок струмків, збільшити міжремонтні періоди експлуатації обладнання і, таким чином, підвищити ефективність роботи цеху”, – зазначив начальник конвертерного цеху Денис Єськов, якого цитує пресслужба.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Група компаній “Нова пошта” за січень-червень 2023 року доставила понад 170 млн посилок і вантажів, що на 9% більше, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року.
Як наголошується в повідомленні пресслужби компанії, зростання обсягів пов’язане з тим, що “Нова пошта” продовжила інвестувати в розвиток інфраструктури по всій Україні, збільшивши кількість відділень різного типу на 935.
“Загальна кількість відділень перевищує 10 тис., а поштоматів – 14 тис. Наразі мережа поштоматів “Нової пошти” – друга за розміром у Європі”, – йдеться в повідомленні компанії.
Зазначається, що компанія продовжує розвивати мережу на прифронтових і звільнених територіях. Зараз на деокупованій території Донецької, Харківської та Херсонської областей працює 388 відділень.
Крім того, за перше півріччя “Нова пошта” доставила 4,2 млн міжнародних посилок, що на 34% більше, порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Міжнародну доставку виконує власна компанія Supernova Airlines. Після початку польотів у травні цього року в партнерстві з латвійською RAF-Avia, авіакомпанія здійснила 14 рейсів і доставила 250 тис. міжнародних відправлень.
Крім того, за березень-червень 2023 року компанія вийшла на ринок чотирьох країн і відкрила 21 відділення в Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Польщі.
“У Польщі працює 32 відділення Nova Post і два сортувальних термінали. Кількість доставлених відправлень між Україною та Польщею за шість місяців – 450 тис. Послугами вже скористалися 250 тис. фізичних осіб та 1,8 тис. представників бізнесу”, – зазначили в “Новій пошті”.
Компанія за перше півріччя сплатила 5,1 млрд грн податків і зборів до бюджетів України всіх рівнів, що на 75% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У мережі ГК “Нова пошта”, заснованої 2001 року, зараз понад 10 тис. відділень і 14 тис. поштоматів в Україні. Вона надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) досягли 11,7 млрд куб. м газу, а на складах електростанцій є 1,5 млн тонн вугілля, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Готуємо до зими і теплоенергетику. Ремонти ТЕЦ, котелень, теплових електростанцій проходять у плановому режимі. 11,7 млрд куб. м газу вже закачано в українські газосховища. Це майже 80% потреби. На складах маємо в наявності 1,5 млн тонн вугілля, плануємо вийти на показник у 1,8 млн тонн”, – сказав Шмигаль на засіданні українського уряду у вівторок.
Глава уряду закликав Міністерство відновлення, Міністерство енергетики, “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” “до максимальної концентрації зусиль і мобілізації ресурсів”.
Як повідомлялося, Україна має в своєму розпорядженні 12 ПСГ загальною проєктною ємністю 31 млрд куб. м. В опалювальний сезон 2023/24 рр. країна планує увійти із запасами 14,7 млрд куб. м.
Держбюджет України у вівторок отримав шостий транш у розмірі EUR1,5 млрд у межах масштабної макрофінансової допомоги Євросоюзу на 2023 рік, повідомило Міністерство фінансів.
Відомство уточнило, що з початку року Україна отримала вже EUR10,5 млрд макрофінансової допомоги від ЄС із загального обсягу фінансування EUR18 млрд.
“Від початку повномасштабної війни ЄС направив в Україну EUR17,7 млрд макрофінансової допомоги. Ці кошти сприяли підтримці макроекономічної стабільності в країні, а також допомагають фінансувати пріоритетні видатки держбюджету вчасно і в повному обсязі”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів України Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що кошти надають на безпрецедентно пільгових умовах для України і спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Зокрема, термін погашення кредиту становить 35 років, тоді як відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС у разі виконання Україною умов за програмою.
Наступні транші в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги надходитимуть до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік приблизно $42 млрд.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
