Національний банк України наклав штрафи на вісім ломбардів, трьох лізингодавців і чотири фінансові компанії за несвоєчасне подання регулятору звітності за IV квартал 2022 року та I квартал 2023 року.
Як ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в середу, зокрема, ПТ “Ломбард “Оріон-Т “Безбородов і Менакер”” (ЄДРПОУ 19314356), “Ломбард “Кредитцентр” Томчук і компанія”, “Ломбард “Оскар” (ПП “Хімчистка “Оскар”, ПП “Швидке харчування “Обжора”), “Ломбард “УМКВ і Компанія”, “Ломбард “9999” Сіренка Ю. С. і компанія”, “Ломбард Парус” ТОВ “Глобал Франчайзинг” і компанія”, “Ломбард Копійка” ТОВ “Укр.Концепт-Кар” та ПП “ІД” і “Ломбард “Швидка допомога” Лініченко і компанія”.
Серед лізингових компаній штрафи отримали ТОВ “Адванс-Лізинг”, “АВГ Лізинг” і “Сіті Лізинг”.
Нарешті, серед тих, хто потрапив під заходи впливу Нацбанку, фінансових компаній опинилися ТОВ “Веллфін”, “Гроші 247”, “Кардсервіс” і “Кредо Солюшнс”.
Нацбанк уточнив, що рішення про застосування заходів впливу ухвалено за результатами безвиїзного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг 2 серпня, вони набувають чинності з 3 серпня. Сплатити штрафи, розмір яких не уточнюється, постачальники фінансових послуг мають протягом семи робочих днів із дня отримання відповідного рішення регулятора.
Структура золотовалютних резервів на 31.05.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд держмайна (ФДМ) України презентував присвячений запуску Земельного банку сайт із публікацією відповідей на головні питання земельних відносин, а також карти із землями, які акумулюватимуться в Земельному банку.
Як повідомляється на сайті ФДМ, закон, що запускає прозору оренду державних сільгоспземель через онлайн-аукціони, Верховна Рада ухвалила 27 липня, зобов’язавши Фонд створити Земельний банк.
“Головна мета – побороти корупцію на державних сільгоспземлях. Щороку недобросовісні менеджери державних агропідприємств здавали бізнесу державні землі в оренду за “сірими” схемами. До їхніх кишень потрапляли десятки мільйонів доларів кешу, а державі – збитки”, – процитувала пресслужба главу ФДМ Рустема Умерова.
У ній нагадали, що близько 700 тис. га державних сільгоспземель роками не приносили кошти для бюджету і громадян. ФДМ має намір змінити це шляхом акумуляції інформації про них у Земельному банку і надалі здаватиме в оренду через відкриті онлайн-аукціони на електронному майданчику Prozorro.
“Новий інвестиційний продукт дасть змогу кожному українцю розпочати власну справу, прозоро та відкрито орендувавши земельну ділянку через онлайн-аукціон”, – наголосили у ФДМ.
За попередніми розрахунками, очікуваний економічний ефект від запровадження прозорої оренди землі становитиме до 7 млрд грн на рік.
Перші аукціони відбудуться 2024 року.
Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі повідомило про ухвалення компетентною українською службою в п’ятницю рішення щодо регіоналізації хвороби Ньюкасла та зняття у зв’язку з цим повної заборони на імпорт польських продуктів птахівництва.
“Заборону на ввезення інкубаційних яєць, живої птиці та необроблених продуктів і сировини з птиці знято, за винятком районів, уражених вірусом хвороби Ньюкасла, визначених компетентним органом Республіки Польща”, – зазначається на сайті польського відомства.
Згідно з повідомленням, обмеження не поширюються на продукцію, що пройшла обробку, яка гарантує знищення вірусу, згідно з вимогами до ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики України №553 від 16 листопада 2018 року.
Водночас агентству “Інтерфакс-Україна” поки що не вдалося знайти на офіційних сайтах українського міністерства, а також Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідну інформацію про зняття заборони на імпорт в Україну польської птахівничої продукції.
Як повідомлялося, 13 липня розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора було запроваджено обмеження на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Польщі через реєстрацію в країні хвороби Ньюкасла.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці в Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій. Польська влада неодноразово зверталася до Мінагрополітики з проханням дозволити експорт цієї продукції в Україну, залишивши заборону на поставки тільки для регіонів, де виявлено захворювання.
Управління непроданими активами банків “Україна”, “Аллонж”, Інноваційно-промисловий банк, “Володимирський” і ще чотирьох банків, процедуру ліквідації яких розпочато до 22 вересня 2012 року, здійснюватиме ТОВ “ФК “Есаймент”.
Як повідомив Національний банк увечері в п’ятницю, компанію було визначено за результатами конкурсу, проведеного на електронному майданчику zakupki.prom.ua.
За даними НБУ, у першому кварталі цього року виручка у ФК “Есаймент” була відсутня, а чистий збиток становив 70 тис. грн при витратах на оплату праці 22,7 тис. грн. Активи компанії на кінець кварталу дорівнювали 20,18 млн грн, власний капітал – 5,89 млн грн.
До числа цих банків також увійшли Європейський банк розвитку та заощаджень, банк “Синтез”, “Соцком Банк” і Східно-європейський банк.
Уточнюється, що відповідне рішення затверджено Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури НБУ 31 липня.
Зазначений конкурс було оголошено 3 травня цього року, на подання пропозицій потенційним претендентам відводилося 30 робочих днів з дня публікації оголошення. Подібний конкурс оголошували і 2020 року.
ФК “Есаймент” заявляє на своєму сайті, що створена 7 років тому і об’єднує 17 професіоналів. Основним власником з 99% часткою є директор компанії Сергій Бурка. Компанія має ліцензії на надання послуг факторингу, фінансового лізингу та фінансового кредиту.
Виручка компанії 2022 року становила 500 тис. грн, інші операційні доходи – 6,329 млн грн, витрати на оплату праці – 186 тис. грн, чистий прибуток – 16,2 тис. грн.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
