АТ «Укрпошта» 5 лютого оголосило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція СК «Гардіан» становила 1,078 млн грн проти очікуваної вартості придбання послуг 1,548 млн грн.
У тендері також брала участь СГ «ТАС» із пропозицією на 8 грн більшою, «Країна» – 1,418 млн грн.
СК «Гардіан» працює на страховому ринку з 2007 року. Входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го отримала статус повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
ДП «Ліси України» запропонувало збільшити інвестиційний план на 2026 рік до 4,1 млрд грн, з яких понад 2,1 млрд грн планується спрямувати на товари та послуги українського виробництва, оновлена інвестпрограма буде орієнтована на підтримку державної політики «Зроблено в Україні», повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
Він зазначив, що на закупівлю протипожежного обладнання в інвестпрограмі «Лісів України» закладено 380 млн грн. Він підкреслив, що 95% цих коштів можуть отримати українські підприємства, які виробляють пожежні автомобілі, модулі, щогли відеомоніторингу, спецодяг та інвентар.
На обладнання для відновлення лісів (дискові борони, мульчери, сівалки) передбачено 80 млн грн. Ще понад 100 млн грн підприємство готове спрямувати на придбання причепів, напівпричепів і тралів українського виробництва.
Водночас гендиректор «Лісів України» констатував, що сучасна лісозаготівельна техніка (харвестери, форвардери) в Україні поки не виробляється, тому її планують закуповувати безпосередньо з європейських заводів-виробників.
Серед інших інвестиційних напрямків Болоховець назвав будівництво лісових доріг, на яке передбачено 621 млн грн. Роботи будуть виконуватися власними силами або українськими підрядниками з використанням місцевих матеріалів. Крім того, продовжиться розвиток лісонасіннєвих центрів, на яке держпідприємство передбачило 270 млн грн, з яких 90% припадатиме на українські товари та послуги.
Болоховець додав, що наступного місяця департамент закупівель ДП «Ліси України» планує провести «День постачальника». Бізнесу представлять інвестиційні програми та плани закупівель на 2026-2027 роки для отримання зворотного зв’язку щодо технічних специфікацій та рівня конкуренції.
Гендиректор «Лісів України» нагадав, що в 2025 році програмами державної підтримки «Зроблено в Україні» скористалися 72 тис. підприємств.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) за підсумками генеральної асамблеї та голосування сформувала новий склад ради директорів, повідомила палата.
У палаті зазначили, що в нинішній складний період залучення енергії, компетенцій і доброї волі учасників є особливо важливим для підтримки її діяльності.
До нового складу ради директорів CCIFU увійшли: Руслан Акімов (Stellantis), Бертран Барр’є (Jeantet), Михайло Бубнов (Schneider Electric), Тетяна Шевроле (Global Distribution Ukraine), Грегуар Датте (Forvis Mazars), Лоран Дюпюш (Ukrsibbank BNP Paribas Group), Марта Труш (Auchan Ukraine), Анна Запталова (Yves Rocher Ukraine).
Франко-українська торгово-промислова палата заснована у 1994 році як Асоціація «Французька ділова спільнота в Україні», а у 2011 році приєдналася до міжнародної мережі французьких торгово-промислових палат.
На сьогодні палата об’єднує понад 120 компаній – французьких та українських – і позиціонує свою місію як активізацію французької бізнес-спільноти та супровід компаній, які планують експортувати, розвиватися або розміститися в Україні.
Серед ключових напрямів – ділові сервіси та підтримка проєктів учасників, розвиток партнерств, а також ініціативи, пов’язані з відбудовою. Директоркою CCIFU є Мод Жозеф.
За даними Fixygen, Українська пожежно-страхова компанія, ПрАТ (УПСК) планує провести позачергові загальні збори акціонерів 6 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення емітента. Згідно з документом, голосування за бюлетенями проводиться з 11:00 27 січня до 18:00 6 лютого, дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь – 3 лютого 2026 року.
До порядку денного включено одне питання – визначення кандидата на посаду члена наглядової ради (незалежного директора) для узгодження Національним банком України. Проект рішення передбачає визначення кандидатом Олександра Гришка та доручення голові правління забезпечити проходження процедури узгодження відповідно до вимог НБУ.
За даними OpenDataBot, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681) зареєстровано 22 червня 1993 року, статутний капітал – 100 млн грн, основний вид діяльності – інші види страхування, крім страхування життя; керівник компанії – Наталія Воробей.
Генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов увійшов до складу Ради директорів Франко-української торгово-промислової палати (CCIFU).
«Дякую за довіру та можливість приєднатися до складу Ради директорів CCIFU. Палата відіграє важливу роль у посиленні співпраці між французьким і українським бізнесом. Сподіваюсь, що її діяльність і надалі сприятиме діалогу між бізнесом і державою та залученню міжнародних партнерів до відновлення України», – зазначив Михайло Бубнов.
Серед ключових напрямків розвитку Палати, на яких Михайло Бубнов планує зосередити увагу, – посилення взаємодії з органами влади та розбудова системного публічного діалогу, сприяння залученню міжнародного фінансування для членів Палати, а також підвищення видимості французького бізнесу в Україні.
Окрему увагу він планує приділити посиленню галузевих комітетів CCIFU, які об’єднують представників енергетичного, аграрного, ІТ, будівельного та інших секторів. За словами Бубнова, ці комітети мають стати платформою для обміну досвідом, підготовки пропозицій до органів влади та координації бізнес-ініціатив у межах відновлення України.
Серед пріоритетів діяльності Палати також планується – розвиток енергетичної стійкості та сталості, сприяння реконструкції критичної інфраструктури, підтримка цифрових і технологічних інновацій, а також інтеграція України до європейського економічного та енергетичного простору.
«Переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо зробити внесок у стійке, сучасне та енергоефективне майбутнє України», – підкреслив Михайло Бубнов.
Михайло Бубнов очолює Schneider Electric в Україні з 2016 року. До цього обіймав керівні посади у Primetals Ukraine та Siemens Ukraine. Закінчив Київський політехнічний інститут та має ступінь Executive MBA від Heriot Watt University Edinburgh Business School.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU) об’єднує понад 200 компаній, що представляють французький та український бізнес. Її місія – сприяти розвитку двосторонньої співпраці, залученню інвестицій, відновленню української економіки та інтеграції України до європейського ринку.
Про Schneider Electric
Schneider Electric — світовий лідер у сфері енергетичних технологій, який забезпечує ефективність і сталий розвиток завдяки електрифікації, автоматизації та цифровізації промисловості, бізнесу та побуту. Її технології дозволяють будівлям, дата-центрам, заводам, інфраструктурі та енергомережам працювати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість і екологічність. Портфоліо компанії включає інтелектуальні пристрої, програмно-орієнтовані архітектури, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та експертні консультації. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найсталіших компаній світу.
Фінансовий моніторинг трансформується з формального регуляторного обов’язку в повноцінну бізнес-функцію, а ручні AML-процеси створюють для компаній операційні та репутаційні ризики, тоді як автоматизація дає змогу вбудувати управління ризиками в цифрову архітектуру бізнесу, вважає CEO AML.point Оксана Губіна.
За її оцінкою, зростання транзакційних обсягів, ускладнення фінансових продуктів і посилення вимог регулятора підвищують ризики використання фрагментованих систем і так званого «Excel-AML», збільшуючи залежність від людського чинника та ймовірність помилок.
Губіна зазначає, що автоматизація в AML має означати не прискорення окремих перевірок, а інтеграцію фінансового моніторингу в core-системи та побудову єдиного профілю клієнта, що дає змогу переходити до проактивного управління ризиками на основі даних.
Вона також вказала на зрушення від продуктового до клієнтоцентричного підходу в AML, оскільки ризик пов’язаний з профілем і поведінкою клієнта, який може користуватися кількома продуктами одночасно.
За інформацією авторки, детальніше питання клієнтоцентричного фінансового моніторингу планують обговорити 18 лютого 2026 року на конференції Banking Forum: DIGITAL TRENDS 2026 від IFC Bankir, де вона виступить спікером.
https://interfax.com.ua/news/blog/1142350.html
