Група компаній DIM розраховує на збільшення частки інвесторів, які своєчасно сплачують за договорами розстрочки, до 80-90% до кінця цього року, тоді як на сьогодні їхня кількість становить 50%, повідомив керівний партнер групи Олександр Насіковський.
“Рівно половина тих, хто купив у нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої обов’язки. Бо бачать, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинку, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто платить за договорами розстрочки, був на рівні 80-90%”, – повідомив Насиковський у колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, швидке відновлення будівельних робіт після паузи на початку повномасштабного вторгнення дало змогу збільшити кількість своєчасних оплат за договорами розстрочки. Так, на початку активної фази війни лише 10% інвесторів платили за графіком розстрочки, тоді як на сьогодні їхня частка сягнула 50%.
Крім того, для підтримки та стимулювання попиту DIM розробила низку фінансових інструментів: спеціальні умови оплати заборгованості та дострокового погашення, пропозиції вигідного курсу, реструктуризація боргу. Крім того, запущено програму гарантованої прибутковості під 10% у доларі та програму за принципом trade-in.
Незважаючи на обмежений платоспроможний попит, на цінах на житло позначилося зростання собівартості будівництва, вартість пального та інфляційні процеси, зазначив Насіковський.
“У річному вимірі в нас було майже 27% інфляції. “Тягнуть” цінник договори і продовження, а іноді й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників низки будматеріалів у південних і східних областях та релокацію багатьох бізнесів. За минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%”, – пояснив він.
За його даними, окремі категорії будівельних матеріалів зросли в ціні на 30-70%, найбільше – бетон, скло, штукатурка, дерево, залізо.
Крім того, істотно зросла і вартість робочої сили – у середньому на 37%, додав Насіковський.
“Ціни зростають і зростатимуть, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити з обмеженим платоспроможним попитом. На мій погляд, відповідь потрібно шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації або підтримку держави. Відновлення і потенціал ринку безпосередньо залежатиме від контрнаступу ЗСУ, а точніше – від його результатів і термінів. Уже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор потроху готові повертатися на ринок, якщо є збіг у його очікуваннях в осі ціна – цінність – терміни будівництва – реальна динаміка”, – вважає експерт.
Заснована 2014 року ГК DIM складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва.
До теперішнього часу ГК ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК. На стадії будівництва – сім житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land та ін.
Київ збільшить фінансування сил безпеки і оборони у 2023 році порівняно з минулим роком із майже 850 млн грн до понад 1,1 млрд грн, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Цього року Київ виділить на фінансування сил безпеки та оборони столиці понад 1,1 млрд гривень. Це – допомога військовим ЗСУ, прикордонникам, поліції. Із цих коштів уже профінансували майже 350 млн гривень”, – написав він у Телеграм-каналі в четвер.
Як нагадав Кличко, “торік на підтримку сил безпеки та оборони Київ виділив із бюджету міста майже 850 млн грн”.
“Ці гроші йдуть, зокрема, на військову форму, бронежилети та каски. На закупівлю дронів, радіостанцій, ремонт військової техніки, транспорт. Також ми передаємо бійцям на передову допомогу, яку залучаємо самі – від міжнародних партнерів. Ми передавали автомобілі, дрони, системи Starlink, генератори, аптечки. І продовжуємо це робити”, – написав Кличко.
Експорт зернових культур через чотири основні польські морські порти у 2022-2023 МР (липень 2022-червень 2023) перевищив 6,6 млн тонн, що на 70% більше, ніж у попередньому МР, коли було експортовано майже 3,9 млн тонн, повідомив заступник глави Національного центру підтримки сільського господарства Польщі (KOWR) Марчін Вроньскі.
“Дуже велике зростання експорту зерна морем – на 70% – у сезоні-2022/2023 стало можливим завдяки тому, що для розв’язання проблеми надлишку зерна на внутрішньому ринку польський уряд вжив заходів, спрямованих на поліпшення логістичних і транспортних можливостей”, – процитувало Марчіна Вроньскі польське видання farmer.pl.
Велику роль зіграли також фінансові стимули для фермерів у вигляді субсидій на зернові, що позначилося на обсягах експорту через причали Балтійського моря, які зростали з місяця в місяць, пояснив заступник голови KOWR.
За його інформацією, в сезоні-2022/2023 через національні морські порти в основному експортувалася пшениця – понад 4,4 млн тонн порівняно з майже 2,1 млн тонн роком раніше, а також кукурудза – понад 2 млн тонн проти приблизно 1,3 млн тонн у попередньому сезоні. Через балтійські порти також було поставлено 74 тис. тонн тритикале, 68 тис. тонн жита, 64 тис. тонн ячменю і 16 тис. тонн вівса.
Вроньскі зазначив, що зерно експортувалося переважно через морський порт у Гдині – 52%, або 3,5 млн тонн. Ще 31% обсягу, або 2 млн тонн було відправлено через порт Гданськ. Експорт через морський порт Щецин-Свіноуйсьце склав 17% – близько 1,1 млн тонн зернових.
“Травень і червень (2023 року – ІФ-У) стали рекордними місяцями для експорту зерна морем: у травні ми експортували 882 тис. тонн зернових через порти в Гдині, Гданську, Свіноуйсьце та Щецині, а в червні цей показник сягнув 937 тис. тонн. Такого результату, як у червні, у нас ще не було”, – підкреслив заступник голови KOWR.
Він додав, що експорт зерна також здійснювався через дрібніші порти, такі як Колобжег, тому сумарний експорт зернових через порти в червні наблизився до 1 млн тонн.
За підрахунками KOWR, загалом у сезоні-2022/2023 експорт зернових морськими, автомобільними та залізничними каналами склав понад 11 млн тонн, що стало рекордним результатом в історії польської торгівлі зерном.
Консалтингова компанія “РеалЕкспо” провела моніторинг ринку котеджних містечок України, що вийшли на ринок у квітні-червні 2023 року.
Нові котеджні містечка України у 2-му кварталі 2023 року: огляд ринку
Що це за проекти, в яких областях та скільки нових проектів з’явилося, ви дізнаєтесь у цьому огляді ринку котеджних селищ України.
“У базі порталу заміської нерухомості www.zagorodna.com станом на 03 липня 2023 року є 1938 котеджних містечок, що на 2,86% більше у порівнянні з 1 квітня 2023 року, тобто протягом другого кварталу на ринок вийшло 54 нові проекти проти 34 проектів у 1 кварталі», – про це повідомив директор консалтингової компанії “РеалЕкспо” та керівник порталу www.zagorodna.com Віктор Коваленко. – Темпи ринку у 2 кварталі зросли на 58,8% порівняно з 1 кварталом. Якщо у 2022 році на ринок виходило по 6,67 проектів на місяць, то у квітні-червні 2023 року ми бачимо вже 18 проектів на місяць».
Місцезнаходження нових котеджних містечок України
У 25 регіонах України та у Києві ведеться будівництво котеджних містечок. Наразі з бази виключено АР Крим, Донецьку та Луганську області.
Кількість котеджних містечок в Україні, квітень-червень 2023
(за даними порталу www.zagorodna.com)
| Місцезнаходження | Квітень | Червень |
| Вінницька | 35 | 37 |
| Волинська | 20 | 20 |
| Дніпропетровська | 54 | 55 |
| Житомирська | 10 | 11 |
| Закарпатська | 23 | 29 |
| Запорізька | 19 | 19 |
| Івано-Франківська | 64 | 72 |
| Київ | 90 | 92 |
| Київська | 1057 | 1073 |
| Кіровоградська | 10 | 10 |
| Львівська | 164 | 171 |
| Миколаївська | 9 | 9 |
| Одеська | 117 | 117 |
| Полтавська | 9 | 9 |
| Рівненська | 36 | 37 |
| Сумська | 15 | 15 |
| Тернопільська | 17 | 26 |
| Харківська | 52 | 52 |
| Херсонська | 3 | 3 |
| Хмельницька | 29 | 30 |
| Черкаська | 13 | 13 |
| Чернігівська | 6 | 6 |
| Чернівецька | 32 | 32 |
| УСЬОГО | 1884 | 1938 |
Слід зазначити, що більшість нових проектів, що вийшли на ринок, важко назвати котеджним містечком. Забудовниками часто виступають фізичні особи, які володіють невеликою ділянкою землі і вирішили підзаробити в ситуації, що склалася. В основному це невеликі наділи від 5 до 200 соток, на яких ведеться будівництво невеликої кількості таунхаусів або дуплексів.
Типи нерухомості в котеджних містечках України
У 18 котеджних містечках основним типом нерухомості є вілли (0,93%) проти 16 у 1 кварталі; у 283 проектах основним типом нерухомості є дуплекси (14,6%) проти 276 у 1 кварталі; у 843 проектах основним типом нерухомості є котеджі (43,49%) проти 831 проекту у березні; у 977 проектах основним типом нерухомості є таунхауси (50,41%) проти 937 у березні; у 29 проектах основним типом нерухомості є квадрекси (1,49%).
Як бачимо, таунхауси на 6,92% випереджають за кількістю котеджі. Це на 1,28% більше, ніж у 1 кварталі.
Лідером з усіх типів нерухомості у котеджних містечках України є Київська область.
Розглянемо які ж типи нерухомості з’явились у нових проектів за період квітень-червень-2023:
«Кількість містечок з таунхаусами випереджають містечка з котеджами та дуплексами. Причина криється у вартості таунхаусів та привабливості таунхаусів для покупців. Вкладення у будівництво таунхаусів відрізняються від коштів, вкладених у будівництво повноцінного котеджного містечка з котеджами та відповідною інфраструктурою», – підсумував Віктор Коваленко.
Ступінь готовності котеджних містечок України
Станом на 03/07/2023 у базі нашого порталу було 1087 побудованих котеджних містечок (на 16 містечок більше ніж у 1 кв.); 189 проектів; 662 споруджуваних котеджних містечка (на 38 містечок більше, ніж у 1 кв.).
За словами Віктора Коваленка, “нині 56,08% містечок в Україні збудовано та введено в експлуатацію; 34,16% селищ будується; 9,75% містечок перебувають у стадії «проект»”.
Лідером за рівнем готовності в Україні є Київська область.
«Заморожені» котеджні містечка
У 302 котеджних селищах України будівництво зупинено. Це на 3 містечка більше, ніж на початку року.
Першість за кількістю заморожених будівництв у Київській області (199 містечок). На другому місці – Одеська область із 28 замороженими містечками. На третьому місці – Харківська область із 14 замороженими селищами.
Купуйте та продавайте котеджі та таунхауси в котеджних містечках України на порталі заміської нерухомості zagorodna.com
У 2022 році близько 735 млн осіб у світі зіткнулися з проблемою голоду, і це на 122 млн більше за показники 2019 року, повідомляють у доповіді ООН.
“Згідно з підрахунками, 691 млн – 783 млн осіб у світі зіткнулися з голодом у 2022. За умови прийняття середнього показника – 735 млн – стає зрозумілим, що 2022 року від голоду страждало на 122 млн осіб більше, ніж 2019 року”, – ідеться в доповіді “Стан продовольчої безпеки та харчування у світі – 2023”.
Крім того, у 2022 році кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства, становила близько 900 млн – на 180 млн більше, ніж у 2019 році.
Водночас у 2022 році сповільнилося відновлення економіки після пандемії коронавірусу COVID-19, і спостерігалося зростання цін на продовольство та енергоресурси, що зі свого боку підриває доходи тих груп населення, яким голод загрожує найбільшою мірою.
Водночас у деяких регіонах світу досягли успіхів у боротьбі з голодом, наприклад, в Азії та Латинській Америці. Однак у Західній Азії, країнах Карибського басейну і в Африці масштаби голоду з 2021 по 2022 рік, як і раніше, зростали. Кількість людей, які страждають від голоду в Африці, збільшилася на 11 млн із 2021 року і більш ніж на 57 млн осіб – від початку пандемії.
Згідно з прогнозами, у 2030 році майже 600 млн осіб хронічно недоїдатимуть. Зазначається, що це приблизно на 119 млн більше, ніж за сценарію, якби не було пандемії та розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України. Найбільш значне зростання масштабів голоду очікується теж в Африці.
Країни південної Європи потерпають від теплової хвилі “Цербер”, найближчими днями в деяких регіонах температура може піднятися до 45 градусів за Цельсієм і вище, повідомляють західні ЗМІ.
Агентство Associated Press повідомляє, що, за даними іспанської метеорологічної служби, найближчими днями в південно-східних районах Піренейського півострова температура може піднятися до 45 градусів за Цельсієм. При цьому там уже фіксується висока температура: вже о 6:00 середи понад 100 метеостанцій зафіксували температуру щонайменше 35 градусів за Цельсієм.
В інших районах півострова очікується незначне зниження температури.
При цьому температура вже перевищила або перевищить найближчими днями позначку в 40 градусів за Цельсієм у Франції, Греції, Хорватії та Туреччині. За повідомленнями BBC, найважча ситуація в Італії, де спека може сягнути 48,8 градусів – погодного рекорду для Європи, зафіксованого в країні 2021 року. Наразі вищий рівень метеонебезпеки запроваджено в 10 італійських містах, зокрема у Флоренції та Римі. У вівторок через високі температури на півночі країни помер 44-річний чоловік. Кілька туристів зазнали теплових ударів.
За повідомленнями Sky News, у деяких частинах Греції температура може піднятися до 40-45 градусів, тоді як у середньому цієї пори року вона зазвичай тримається на позначці 32, а в чеській Празі в суботу очікують 34 градуси – на 10 вищих за середні для липня 24. На півночі Африки спека може сягнути 50 градусів: у Тунісі вже зафіксували 49 градусів тепла.
Причиною високих температур є теплова хвиля “Цербер”, якій дали таку назву в Італійському метеорологічному товаристві. CNN зазначає, що в п’ятницю “Цербер” може замінити новий атмосферний фронт “Харон”, через що наступного тижня температури в Італії можуть піднятися ще вище.
У багатьох країнах влада закликає громадян вживати запобіжних заходів під час перебування на вулиці, подорожувати без необхідності не рекомендується.
