У неділю, 19 листопада, Аргентина обрала новим президентом лібертаріанця Хав’єра Мілея, прихильника радикальних поглядів на виправлення глибокої економічної кризи в країні, передає Reuters.
“За офіційними результатами, Мілей набрав майже 56% проти 44% у його суперника, пероністського міністра економіки Серхіо Масси”, – йдеться в повідомленні агентства.
Зазначається, що Мілей обіцяє провести шокову терапію економіки Аргентини. Він обіцяє закриття центрального банку, відмову від песо і скорочення витрат – потенційно болючі реформи, які знайшли відгук у виборців, обурених економічною кризою.
“Новому президенту Аргентини доведеться мати справу з порожньою скарбницею уряду і центрального банку, з борговою програмою Міжнародного валютного фонду на суму $44 млрд, а також з інфляцією, що наближається до 150%”, – підкреслює агентство.
Крім того, пише Reuters, перемога Мілея змінить політичний ландшафт і економічну схему Аргентини, а також може вплинути на торгівлю зерном, літієм і вуглеводнями. На додачу до всього, Мілей критикує Китай і Бразилію, заявляючи, що не матиме справу з “комуністами”, і виступає за зміцнення зв’язків зі США.
Ціни на нафту еталонних марок зростають уранці в понеділок після стрибка минулої п’ятниці.
Ціна січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:11 кч становила $81,16 за барель, що на $0,55 (0,68%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти підскочили в ціні на $3,19 (4,1%) – до $80,61 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на зазначений час підвищилися на $0,53 (0,7%) і становили $76,57 за барель. За підсумками минулої сесії вони підвищилися на $2,99 (4,1%) – до $75,89 за барель.
Завдяки активному підйому в п’ятницю обидві марки скоротили до мінімуму тижневе зниження. За минулий тиждень котирування Brent знизилися на 1%, WTI – на 1,7%.
Різке зростання котирувань у п’ятницю було викликано чутками про те, що ОПЕК+ може продовжити обмеження на видобуток нафти на кілька місяців або збільшити обсяг скорочень видобутку палива.
“Ті, хто торгує нафтою щонайменше 10 років, згадають шок на День подяки 2014 року, коли ОПЕК відмовилася від квот на видобуток й обвалила ціни з $80 до близько $45 за барель за лічені тижні”, – сказав редактор видання Sevens Report Research Тайлер Річі в інтерв’ю MarketWatch.
“Зараз ризики зміщені на користь “биків”, тому що посилення обмежень видобутку поверне ф’ючерси до позначки $100 за барель”, – додав він.
Водночас дані нафтосервісної компанії Baker Hughes засвідчили, що за минулий тиждень кількість нафтових бурових установок, що діють у США, зросла на шість, рекордними темпами з лютого, і становила 500 одиниць. Кількість газових установок тим часом знизилася на чотири, до 114, найнижчого рівня з початку вересня.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова передала бійцям Державної прикордонної служби України чергову партію авто і БПЛА на близько 12 млн грн.
Згідно з прес-релізом у п’ятницю, щоб підтримати прикордонників України в боротьбі з ворогом “Метінвест” передав чергову партію допомоги.
При цьому уточнюється, що до чергової партії допомоги військовим увійшли десять мікроавтобусів Volkswagen і БПЛА – п’ять комплексів “Валькірія”, кожен з яких складається з двох літаків, і п’ять квадрокоптерів Mavic 3Т з тепловізором.
“Валькірія” – це комплекс, який зараз посилено використовується підрозділами Держприкордонслужби як у денний, так і в нічний час, щоб здійснювати розвідку і коригування підрозділів. Завдяки своїм технічним характеристикам БПЛА дають можливість працювати на ділянках, захищених радіоелектронними засобами противника, і наводити нашу артилерію та штурмові підрозділи”, – пояснив представник адміністрації Держприкордонслужби Дмитро Петренко, якого цитує пресслужба.
Щодо автомобілів, “Метінвесту” вдалося знайти їх у Німеччині – після купівлі вони пройшли додаткове ТО, було замінено всі рідини та необхідні запчастини.
“На сьогоднішній день ми передали прикордонникам вже понад 50 повнопривідних бусів, що застосовуються для патрулювання великих ділянок кордону. “Валькірій” це теж четверта партія: загалом ми передали вже приблизно 60 одиниць. Кожен такий БПЛА може контролювати 100 км, тож можна сказати, що цими “пташками” прикордонники закривають майже всі наші кордони. Також “Валькірії” від “Метінвесту” використовуються на гарячих напрямках – зокрема, в Бахмуті”, – зазначив керівник проєктного офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водоввіз,
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,2 млрд грн. З цієї суми понад 2 млрд грн – допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів і 300 спеціальних мобільних телефонів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За умови повноцінної роботи морського коридору понад 50% експортних відвантажень у 2024 році здійснюватиметься морем, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Інфраструктурному дні 2023”, організованому Європейською бізнес-асоціацією в Києві в п’ятницю.
“Очікуємо, що у 2024 році понад 50% експортних перевезень буде здійснюватися морським шляхом. Як це було і з “зерновою ініціативою”, коли вона працювала – 52% (відвантажень) було через порти Великої Одеси, решта 48% – через Дунай і Західні кордони. Плюс-мінус так буде і по всіх галузях”, – сказав заступник міністра.
За його словами, функціонування коридору і Дунайських портів сприятиме прискоренню зростання ВВП.
“Функціонування українського морського коридору у 2024 році дасть мінімум плюс 8% до показника зростання ВВП України. Якщо в нас у бюджеті закладено +5%, то за умови, якщо буде працювати морський коридор і Дунай, буде +13% до зростання. Тому це важливо”, – заявив Васьков.
Заступник міністра зазначив, що Україна зацікавлена в розширенні каналів судноплавства, зокрема й за рахунок його відновлення в Миколаївському регіоні. Однак рішення ухвалюватимуть залежно від ситуації з безпекою.
“Щодо розширення. Безумовно, ми в цьому зацікавлені. Безумовно, ми робитимемо все для того, щоб за першої можливості відновити судноплавство в Миколаївському регіоні, але залежати це залежатиме від військової ситуації. Поки ми маємо окуповану Кінбурнську косу, на жаль, це небезпечно”, – сказав заступник міністра.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Аграрії всіх областей України намолотили 74 млн тонн зернових та олійних культур – 53,780 млн тонн і 20,239 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10104 тис. га за врожайності 53,2 ц/га.
Уточнюється також, що до теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю зі 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – 22,409 млн тонн із 4695 тис. га (101%); гороху – 398,2 тис. тонн зі 154,4 тис. га (103%), а також ріпаку – 4,005 млн тонн насіння з 1396 тис. га (98%).
Завершується збирання проса, якого отримано 178,9 тис. тонн з 79 тис. га (95%), і гречки – 206,57 тис. тонн з 139,2 тис. га (99%). При цьому кукурудзи намолочено 21,218 млн тонн з 2932,3 тис. га (79%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 991 тис. тонн із 337,4 тис. га.
В Україні тривають роботи з олійних культур, які прибрано сумарно з площі в 8139 тис. га. Намолочено, зокрема, соняшнику – 11,586 млн тонн (11,520 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,947 млн га (98%), сої – 4,750 млн тонн (4,713 млн тонн) з 1,793 млн га (99%).
Цукрові буряки викопано з площі 227,1 тис. га (211,3 тис. га тижнем раніше), що склало 91% планових площ. Його отримано 10,816 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці становила 47,7 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,6 ц/га, гречці – 14,8 ц/га. Урожайність кукурудзи – 74,2 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,4 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 476,2 ц/га.
За інформацією міністерства, аграрії Запорізької та Миколаївської областей завершили збирання всіх сільгоспкультур.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Кабінет міністрів спростив завезення в Україну енергетичного обладнання, зокрема генераторів і трансформаторів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Готуємося до зими на всіх рівнях. Сьогодні затвердимо постанову, якою спрощуємо завезення в Україну енергетичного обладнання, зокрема генераторів і трансформаторів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, для цього уряд фактично призупинить дію шести технічних регламентів, що застосовувалися під час ввезення та продажу енергетичного обладнання.
“Тепер для низки цих товарів не потрібна буде декларація на відповідність і маркування знаком відповідності”, – підсумував він.
