Правоохоронці на Закарпатті розкрили схему збуту кокаїну, який зловмисники маскували під пральний порошок і відправляли «клієнтам» поштою, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«За версією слідства, 27-річний житель Закарпаття організував канал постачання на територію України наркотиків і залучив до його реалізації спільників», – йдеться в повідомленні прокуратури в телеграм-каналі в четвер.
У відомстві зазначають, що спільники допомагали зберігати товар на складі, фасувати в пакети і готувати до збуту.
«Замаскований під пральний порошок кокаїн відправляли своїм “клієнтам” поштою в різні регіони України, зокрема, в Київ», – уточнюють в прокуратурі.
За інформацією Офісу генпрокурора, задокументовано збут шести пресованих брикетів з кокаїном, вагою близько 1 кг кожен. Орієнтовна вартість якого на «чорному ринку» досягає сотень тисяч доларів США.
«Під час спроби продажу чергової партії наркотичних засобів правоохоронці викрили одного з учасників злочинної групи, а іншого – у власному будинку в Ужгороді», – інформують у відомстві.
В результаті обшуків у квартирах, складських приміщеннях і транспортних засобах зазначених осіб вилучено наркотичні та психотропні речовини: кокаїн, метамфетамін, мефедрон, а також комп’ютерна техніка, мобільні телефони, пакувальні матеріали, поштові квитанції, готівкові кошти та чорнова документація.
Під процесуальним керівництвом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону їм повідомлено про підозру за фактом незаконного зберігання, пересилання та збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 КК України).
Досудове розслідування – УСБУ в Закарпатській області за матеріалами УСБУ в Закарпатській області та УСР в Закарпатській області ДСР НПУ.
Створення агропродовольчих хабів як нового формату міжнародного співробітництва у сфері продовольчої безпеки обговорили заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Денис Башлик і генеральний директор фонду сталого розвитку DIHAD Sustainable Об’єднаних Арабських Еміратів Organisation Халед Аль-Аттар, повідомила прес-служба Міністерства економіки.
“Україна вже активно працює над розширенням ініціативи Food from Ukraine, а саме над створенням продовольчих хабів в африканських країнах. Це не просто про експорт – це про будівництво локальної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції продовольства. Ми прагнемо масштабувати цей підхід. Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, які забезпечать стабільні поставки продовольства в регіони, які найбільше цього потребують, в тому числі і на Близький Схід. Це внесок у глобальну продовольчу безпеку і стабільність”, – сказав Башлик під час переговорів.
Заступник міністра підкреслив, що продовольча безпека і побудова продовольчих хабів, зокрема на Близькому Сході, можуть стати новим стратегічним напрямком співпраці, і висловив упевненість, що розвиток такої співпраці сприятиме формуванню нової інноваційної агроекосистеми і поглибленню економічних та інвестиційних зв’язків між країнами.
Сторони також приділили увагу розвитку співпраці між державою і бізнесом на рівнях B2B і B2G, а також налагодженню партнерств між науковими установами. Серед практичних кроків – організація українського павільйону на виставці DIHAD в ОАЕ, а також проведення тематичного круглого столу, присвяченого питанням продовольчої гуманітарної допомоги.
DIHAD Sustainable – спеціалізована платформа та міжнародна ініціатива, спрямована на просування стійких практик у галузі сільського господарства, продовольства, водного сектора, лісового господарства та природокористування. Об’єднує державні інститути, міжнародні організації, агробізнес, наукові установи та громадські організації для обміну знаннями, передовим досвідом і технологіями, які сприяють сталому розвитку секторів сільського господарства в умовах кліматичних змін, економічних викликів і зростаючих вимог до екологічної безпеки.
За оперативними даними, упродовж трьох років державного управління «Укрнафта» сплатила 96,7 млрд грн податків, зборів, митних платежів і дивідендів до державного бюджету.
«Результати «Укрнафти» є прикладом ефективного та відповідального державного управління, що вкрай важливо для країни в умовах повномасштабної війни. Йдеться не лише про фінансові показники, а про довіру до держави як власника, стабільні надходження до бюджету та реальний внесок у стійкість та енергетичну безпеку країни», — підкреслив очільник Групи Нафтогаз Сергій Корецький.
У 2025 році внесок «Укрнафти» склав:
• 28,6 млрд грн податків і зборів та митних платежів;
• 5 млрд грн дивідендів.
Остаточні показники будуть підтверджені після закриття фінансового року та проходження незалежного аудиту.
«Компанія дотримується чіткої фіскальної дисципліни. Ми розуміємо, що податкові надходження напряму підтримують Сили оборони, місцеві громади та загальну стійкість української економіки», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Загалом за три роки державного управління компанія, за оперативними даними, спрямувала до бюджету 81,4 млрд грн податків, зборів і митних платежів, а також 15,3 млрд грн дивідендів.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Починаючи з 1 лютого через вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску, в Україні, окрім Закарпаття та південної частини, вночі очікується зниження температури до 20-27º морозу, у північних та східних областях місцями до надзвичайного морозу -30º, повідомляє Укргідрометцентр.
“Внаслідок вторгнення з півночі Європи холодного арктичного повітря та додаткового охолодження в полі високого тиску за ясної погоди вночі 1-3 лютого в Україні, крім Закарпаття та південної частини, зниження температури до 20-27º морозу, у Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях подекуди до надзвичайного морозу – мінус 30º (ІІІ рівень небезпечності, червоний). Температура вдень 15-22º морозу”, – ідеться в повідомленні.
Синоптики очікують на поступове послаблення морозів 4-5 лютого, починаючи із заходу та південного заходу.
Погодні умови призведуть до ускладнення роботи енергетичних, комунальних підприємств та життєдіяльності населення; до порушення руху автомобільного, залізничного та електротранспорту. Інформація уточнюватиметься щоденними прогнозами погоди.
Україна в 2025 році імпортувала 12,85 тис. тонн зрізаних квітів, що на 8,5% більше порівняно з 2024 роком (11,84 тис. тонн), повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статисткою, у грошовому виразі обсяг імпорту торік збільшився на 14,2%, до $64,48 млн проти $56,46 млн рік тому.
Незмінним лідером у поставках залишаються Нідерланди, які забезпечують майже три чверті українського ринку, тобто 72,4% поставок у грошовому вимірі, або $46,68 млн. Лідирують із поставками квітів в Україну також Еквадор (12,8%, або $8,25 млн) і Кенія (6,2%, або $4,00 млн). У 2024 році ця трійка була такою самою з подібними частками поставок: Нідерланди (71,1%), Еквадор (13,5%), Кенія (5,8%).
Експорт квітів з України 2025 року залишався символічним і становив лише $184 тис. за підсумками року, що на 12,5% менше ніж у 2024 році ($210 тис.). Основними покупцями українських квітів були Молдова (59% на $108,6 тис.), Грузія (23% на $42,3 тис.) і Литва (10% на $18,4 тис.). Рік тому склад трійки основних покупців дещо відрізнявся: лідером також була Молдова (58% на $121,8 тис.), проте далі йшли Польща (17% на $35,7 тис.) та Литва (12% на $25,2 тис.).
Як повідомлялося, Україна 2021 року запровадила на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту. Розмір мита у перший рік його дії становив 56%, у другий — 44,8%, третій — 35,84%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами наданих Міністерством економіки результатів дії мита, 2025 року дійшла висновку, що застосування спеціальних заходів позитивно вплинуло на діяльність вітчизняного виробника, але не повністю усунуло наслідки заподіяної йому шкоди. Рекомендації щодо продовження дії мита було передано міністерству.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець вересня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші дев’ять місяців 2025 року Україна пройшла в режимі «керованої економіки», зберігала адаптивність до воєнних обмежень, але темпи відновлення при цьому залишалися помірними, а інвестиційний імпульс – недостатнім. У базових прогнозних оцінках НБУ влітку 2025 року фігурував орієнтир зростання реального ВВП у 2025 році на рівні 2,1%, що задавало рамку для очікувань бізнесу та фінансового сектору на другу половину року.
«За підсумками січня–вересня 2025 року економіка України демонструє здатність підтримувати базову активність в умовах воєнних обмежень. Відновлення триває, але його темп залишається помірним і значною мірою спирається на споживання та зовнішнє фінансування. Інвестиційна активність, за спостереженнями ринку, переважно зосереджена на відновленні та заміщенні, а не на розширенні потужностей. Ключове завдання на наступні квартали – підвищити частку довгострокових проєктів у енергетиці, логістиці, переробці та технологічних секторах», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Інфляційна динаміка у вересні виглядала стриманіше, ніж у пікові періоди року. За даними Держстату, у вересні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,3% м/м, з початку року – на 6,3%, а річна інфляція (вересень 2025 до вересня 2024) становила 11,9%. Базова інфляція при цьому була вищою в місячному вимірі: +1,3% м/м, а в річному – 11,0% р/р.
Монетарна політика залишалася жорсткою та спрямованою на утримання очікувань: 11 вересня 2025 року НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Паралельно в інфляційному звіті НБУ закладалася логіка утримання ставки 15,5% до IV кварталу 2025 року як елемента дезінфляційної траєкторії та курсової стійкості.
«Динаміка інфляції у 2025 році визначається не лише монетарними чинниками, а й факторами пропозиції – врожаєм, логістикою, енергетичними обмеженнями та імпортною складовою витрат. У цих умовах збереження облікової ставки на високому рівні виконує функцію утримання інфляційних очікувань і зниження тиску на валютний ринок. Водночас монетарні заходи мають бути доповнені політиками з боку уряду, що стимулюють конкуренцію та пропозицію на внутрішньому ринку. Без цього інфляційні ризики залишатимуться чутливими до цінових і логістичних шоків», – підкреслив Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із ключових джерел макроризиків. За даними Держстату, у січні–липні 2025 року експорт товарів становив $23,31 млрд (96,5% до відповідного періоду 2024-го), тоді як імпорт – $45,94 млрд (116,9%). Негативне сальдо склало $22,63 млрд, що відображало структурний розрив між імпортною потребою (енергоносії, обладнання, критичні товари) та експортними можливостями.
Компенсатором воєнних ризиків і торговельного дисбалансу залишалися міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 жовтня 2025 року міжнародні резерви становили $46,52 млрд, збільшившись у вересні; НБУ також зазначав, що цей обсяг відповідав фінансуванню 5,1 місяця майбутнього імпорту.
Боргове навантаження залишалося високим. За даними, які публічно наводилися з посиланням на Міністерство фінансів, станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг становив 8 024,1 млрд грн (еквівалент $194,2 млрд); з нього зовнішній – 6 063,2 млрд грн, внутрішній – 1 960,9 млрд грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році зберігала траєкторію помірного зростання, але з різними швидкостями по регіонах і підвищеною чутливістю до торговельних та фінансових ризиків. За липневим оновленням World Economic Outlook МВФ, глобальне зростання у 2025 році оцінювалося на рівні 3,0%, а у 2026 році – 3,1%, із поясненням через поєднання фінансових умов і торговельних ефектів випередження.
У матеріалах Світового банку наголошувалося, що перспективи залишаються крихкими через посилення торговельних бар’єрів та високу невизначеність; у базовій траєкторії після ослаблення темпів очікувалося, що зростання «підтягнеться» приблизно до 2,5% у 2026–2027 роках.
«Глобальна економіка у 2025 році зростає помірно та нерівномірно за регіонами, а ключовими змінними залишаються фінансові умови та торговельні ризики. США підтримують частину світового попиту, але залежність від вартості грошей і циклу споживання зберігається. Європейська економіка відновлюється повільно, а Китай демонструє зростання за рахунок промисловості та експорту, при нерівномірному внутрішньому попиті. Для України це означає необхідність робити ставку на конкурентні ніші та системну підтримку експорту з вищою доданою вартістю, а не на очікування сприятливої зовнішньої кон’юнктури», – зазначив Максим Уракін.
За третьою оцінкою BEA, у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,8% у перерахунку на річний темп, тоді як у I кварталі фіксувалося падіння. Серед ключових факторів зростання BEA називало скорочення імпорту (який віднімається у розрахунку ВВП) та збільшення споживчих витрат, частково компенсовані слабшою динамікою інвестицій та експорту.
За попередньою «flash estimate» Eurostat, у II кварталі 2025 року ВВП зріс на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС, що вказувало на дуже помірне відновлення економічної активності.
За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі – на 5,2% р/р, тобто економіка утримувала темп «вище 5%» у річному вимірі.
За офіційним пресрелізом уряду (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) зріс на 7,8% р/р, підтверджуючи одну з найвищих динамік серед великих економік.
TurkStat повідомляв, що у II кварталі 2025 року ВВП Туреччини зріс на 4,8% р/р, що формально означало прискорення річного зростання, хоча для оцінки стійкості важливими залишалися структура попиту та зовнішньоторговельні умови.
«Основні зовнішні ризики 2025 року пов’язані з торговельними обмеженнями, змінами регуляторних режимів, вартістю енергії та логістичними обмеженнями. У таких умовах країни з високою продуктивністю та диверсифікованою структурою експорту отримують перевагу в конкуренції за капітал і ринки. Україні доцільно розвивати інструменти управління ризиками для експортерів, розширювати географію збуту та підвищувати передбачуваність правил для інвесторів. Це зменшує залежність від короткострокових коливань на зовнішніх ринках і підвищує стійкість платіжного балансу», – підкреслив Максим Уракін.
Висновки
Січень–вересень 2025 року для України – це період відносної макрофінансової керованості: інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% р/р, НБУ утримував облікову ставку 15,5%, міжнародні резерви зросли до $46,52 млрд станом на 1 жовтня. Водночас торговельний дисбаланс та високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не «стабілізацією», а структурними змінами – інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«У середньостроковій перспективі ключовими напрямами є розвиток переробки, локалізація ланцюгів постачання там, де це економічно доцільно, та розширення експорту продукції з вищою доданою вартістю. Паралельно важливо підтримувати передбачуваність монетарних і фіскальних рішень та забезпечувати прозорі умови для приватного капіталу. За відсутності таких кроків макростабільність залишатиметься переважно функцією зовнішнього фінансування. За наявності – може стати основою для довшого інвестиційного циклу й стійкішої структури економіки», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club-2/
