Запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) досягли 11,7 млрд куб. м газу, а на складах електростанцій є 1,5 млн тонн вугілля, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Готуємо до зими і теплоенергетику. Ремонти ТЕЦ, котелень, теплових електростанцій проходять у плановому режимі. 11,7 млрд куб. м газу вже закачано в українські газосховища. Це майже 80% потреби. На складах маємо в наявності 1,5 млн тонн вугілля, плануємо вийти на показник у 1,8 млн тонн”, – сказав Шмигаль на засіданні українського уряду у вівторок.
Глава уряду закликав Міністерство відновлення, Міністерство енергетики, “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” “до максимальної концентрації зусиль і мобілізації ресурсів”.
Як повідомлялося, Україна має в своєму розпорядженні 12 ПСГ загальною проєктною ємністю 31 млрд куб. м. В опалювальний сезон 2023/24 рр. країна планує увійти із запасами 14,7 млрд куб. м.
Держбюджет України у вівторок отримав шостий транш у розмірі EUR1,5 млрд у межах масштабної макрофінансової допомоги Євросоюзу на 2023 рік, повідомило Міністерство фінансів.
Відомство уточнило, що з початку року Україна отримала вже EUR10,5 млрд макрофінансової допомоги від ЄС із загального обсягу фінансування EUR18 млрд.
“Від початку повномасштабної війни ЄС направив в Україну EUR17,7 млрд макрофінансової допомоги. Ці кошти сприяли підтримці макроекономічної стабільності в країні, а також допомагають фінансувати пріоритетні видатки держбюджету вчасно і в повному обсязі”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів України Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що кошти надають на безпрецедентно пільгових умовах для України і спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Зокрема, термін погашення кредиту становить 35 років, тоді як відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС у разі виконання Україною умов за програмою.
Наступні транші в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги надходитимуть до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік приблизно $42 млрд.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
Підприємства групи компаній “АТБ” за результатами роботи в першому півріччі 2023 року сплатили податки і збори, включно з митними платежами та єдиним соціальним внеском (ЄСВ), на загальну суму 12,01 млрд грн, повідомила пресслужба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з прес-релізом, це на 22,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було внесено 9,79 млрд грн таких відрахувань.
При цьому уточнюється, що до державного бюджету країни в січні-червні поточного року було перераховано 8,09 млрд грн (проти 6,65 млрд грн за перше півріччя 2022-го), до місцевих бюджетів сплачено 2,8 млрд грн, до цільових фондів – 1,12 млрд грн.
Корпорація “АТБ” – об’єднання великих українських підприємств, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво та продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту та відпочинку. На підприємствах корпорації працює понад 70 тис. осіб.
Ритейлерська мережа корпорації станом на 1 червня 2023 року налічує 1188 магазинів проти 1316 магазинів у січні-2022. За підсумками минулого року в умовах розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України корпорація “АТБ” сплатила до бюджетів різних рівнів 20,4 млрд грн податків і зборів – майже на 1 млрд грн більше, ніж 2021-го.
Ціни на нафту еталонних марок помірно підвищуються вранці у вівторок через побоювання щодо дефіциту палива на світовому ринку, що зберігаються.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв становить $82,95 за барель, що на 21 цент (0,25%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $1,67 (2,2%) – до $82,74 за барель, завершивши торги на максимальній позначці з 19 квітня.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 24 центи (0,3%) і становили $78,98 за барель. За підсумками попередньої сесії вони зросли на $1,67 (2,2%) – до $78,74 за барель, оновивши максимум із 24 квітня.
“Невгамовна спрага літньої нафти створила ефект снігової кулі, який призвів до багатотижневого ралі, – сказав керуючий директор Velandera Energy Partners Маніш Радж. – Скорочення поставок із Саудівської Аравії та Росії призвело до зростання попиту на американську нафту марки WTI з боку азіатських покупців”.
За його словами, на поточну ситуацію вплинули кілька чинників, включно зі зростаючим влітку попитом у США, активним відновленням економіки Китаю і позитивними прогнозами для попиту в Індії, де пропозиція залишається обмеженою.
Рекордно високий попит у найближчій перспективі призведе до значного дефіциту нафти на ринку і підвищення цін на сорт Brent до $86 за барель до кінця року, вважають аналітики Goldman Sachs Group.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes показали, що за минулий тиждень кількість діючих бурових установок у США скоротилася на 7 одиниць, до 530.
