3,47 млрд грн доходу отримали компанії з Індексу Опендатабота 2025 у категорії спорт та розваги. Прибуток змогли отримати лише 3 компанії. Лідером за доходом стала ФК Динамо Київ з показником у 913,65 млн грн, але попри це команда зазнала збитків у розмірі 784,07 млн грн.
На 10% зріс загальний дохід Індексу Опендатаботу 2025 у категорії спорт та розваги – до 3,47 млрд грн. Попри таке зростання, всього 3 компанії отримали прибуток 6,49 млн грн, тоді як всі інші отримали 1,11 млрд грн збитків.
До десятки кращих увійшли 5 футбольних клубів, 2 мережі спортивний клубів та 2 центри відпочинку та розваг.
У 1,7 раза впав дохід ФК Динамо Київ, але це не завадило йому очолити рейтинг. Клуб, який входить до групи братів Суркісів, отримав 913,65 млн грн доходу торік. Попри це він зазнав збитків у розмірі 784,07 млн грн. До порівняння, ще у 2023 динамівці були у плюсі на 345,67 млн грн.
Друге та третє місце посіли компанії пов’язані з мережею Спорт Лайф. Спорт лайф Київ-1 (власниця Тетяна Подрєзова) та Спорт лайф Київ-6 (власниця Лариса Пахомова) збільшили свій дохід у 1,5 раза до 545,8 млн грн та 377,56 млн грн відповідно. Проте їх прибуток зріс не так рівномірно, у 15 разів до 1,03 млн грн у Київ-1 та у 2 рази до 2,2 млн грн у Київ-6.
ФК Кривбас посів 4 місце з доходом 287,12 млн грн, що у 1,6 раза більше ніж 2023 року. За рік компанії вдалося зменшити свої збитки у 3,4 раза – до 1,1 млн грн.
Термал Фюрдо (термальні води Косино) закрила п’ятірку лідерів. Її дохід зменшився на 16% порівняно до 272,76 млн грн. Проте у 8 разів зменшилися й збитки порівняно з 2023 роком – до 6,47 млн грн.
На 6 місце та вперше до Індексу потрапив футбольний клуб Полісся з Житомирщини, яким володіє Геннадій Буткевич, співвласник АТБ. Дохід компанії збільшився у 4 рази до 266, 8 млн грн. Збитки теж зросли майже у 2 рази – до 256 млн грн.
На 7 місці мережа спортивних клубів Apollo Next, що належить гендиректору Фоззі Груп Володимиру Костельману. Дохід компанії зріс у 2 рази, до 234 млн грн, а збитки склали 6,9 млн грн. Натомість 2023 рік був прибутковим – 12 млн грн.
Дякуємо Опендатабот за визнання та включення до топ-10 підприємств України у сфері спорту та розваг. Попри виклики воєнного часу, мережа APOLLO NEXT продовжує розвиватися, відкриваючи нові клуби та створюючи робочі місця, адже ми віримо у важливість підтримки фізичного та ментального здоров’я українців. Наша стійкість ґрунтується на гнучкості, поєднанні онлайн та офлайн форматів, турботі про клієнтів, включаючи спеціальні програми для ветеранів, та, безумовно, на сумлінній сплаті податків, що є нашим внеском у стійкість економіки України, – прокоментував представник спорт клубу.
Далі у рейтингу розважальний центр Неополіс Віталія Хомутинніка, який знаходиться у ТРЦ Respublika park (Київ). Його дохід збільшився на 24% до 197,51 млн грн. Компанія отримала на 14% менші збитки – 46,96 млн грн.
Наслідує Футбольний клуб ЛНЗ (Черкаси), що належить до LNZ Group, з у 6,4 раза більшим доходом ніж 2023 року – 188,64 млн грн. Прибуток склав 3,27 млн грн – це єдиний футбольний клуб з рейтингу, який отримав прибуток.
Шахтар-сервіс Ріната Ахметова закрив топ-10 з доходом 182 млн грн та у 3,3 раза меншими збитками ніж 2023 року – 7,4 млн грн.
Цьогоріч Індекс покинули:
https://opendatabot.ua/analytics/index-sports-entertainment-2025
Група компаній Vitagro, яка вже має один біометановий завод річною потужністю 3 млн куб. м у Хмельницькій області, має намір за півтора роки побудувати ще два-три таких заводи, вартість кожного з яких оцінюється в EUR6-6,5 млн, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук.
“Ми плануємо побудувати ще два-три заводи по 3 млн куб. м. Вартість одного оцінюємо у EUR6-6,5 млн. Нам на це потрібно приблизно 1,5 роки”, – сказав Савчук у коментарі “Енергореформі” у кулуарах Solar Agro Conference від Асоціації сонячної енергетики України.
Він не став уточнювати деталей експорту біометану з першого заводу, зазначивши, що після тестової поставки у лютому “все, що виробляє завод, все продаємо у низку країн, зокрема, Німеччину, Велику Британію, по ринковій ціні”.
Під час виступу на конференції він припустив, що для розширення біометанових потужностей компанія може працювати у тому числі з українськими банками.
“Сьогодні наш завод в 3 млн куб. м біометану, який виробляється з гноївки з наших тваринницьких комплексів, повністю функціональний. Ми будемо робити пайплайн, тут є Укргазбанк, можете звернути на нас увагу”, – звернувся він до учасника конференції заступника директора департаменту МСБ UGB Миколи Алфьорова.
Савчук також зазначив, що група під час війни запустила біоетанольний завод у Тернопільській області шляхом реконструкції приватизованого нею у кінці 2022 року спиртового заводу, яка обійшлася у EUR20 млн.
“Ми інвестували EUR20 млн, фактично переобладнали спиртзавод повністю, і маємо 25 тис. тонн біоетанолу для експорту з переробки 85 тис. тонн кукурудзи”, – пояснив директор із розвитку та інвестицій Vitagro.
У коментарі “Енергореформі” Савчук висловив сподівання, що з часом буде налагоджене співробітництво з продажу біоетанолу паливним компаніям в Україні, які з 1 травня мають продавати бензини з не менше ніж 5% цієї речовини, але не змішують продукт тут, а завозять готовий з Європи.
Він також поділився досвідом встановлення на фермах групи СЕС для власного споживання, який назвав “абсолютно ефективною інвестицією”.
“Сім сонячних станцій за кілька місяців для власного споживання розміщені, прокинувся апетит до другої черги, тому хочемо запустити окремі комплекси як на даху, так і збоку. Це економіка, це екологія, це ESG-тренд (Environmental, Social, and Governance), який є дуже актуальним. Ми – гарний приклад для розвитку СЕС для власного поживання, а в майбутньому будуть ще energy storage”, – розповів про плани Vitagro Савчук.
Як повідомлялося в лютому 2025 року, Vitagro заявляла про наміри 2025 року вийти на річну планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи (Хмельницька та Рівненська області) для нарощування виробництва та експорту.
Тоді вказувалося, що група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.
У компанії розраховували, що інвестовані в будівництво першого біометанового заводу в Хмельницькій області EUR6 млн окупляться за пʼять років, але, якщо ринок і надалі зростатиме, то швидше. Собівартість біометану в компанії заявлялась на рівні понад EUR500 за 1000 куб. м.
У лютому голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначав, що середня ціна біометану при експорті в Європу може становити приблизно EUR900/тис. куб. м,
Агрохолдинг Vitagro експортував першу партію біометану в 67 тис. куб. м. (країна поставки – Німеччина) 6 лютого 2025 року.
Група компаній Vitagro займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, зокрема фруктів і овочів, молочним тваринництвом, свинарством. Група обробляє близько 85 тис. га землі в Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях. У 2022 році придбала в “Укрспирту” Марилівський спиртзавод (с.Нагірнянка Тернопільської обл.).
Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).
Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.
Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, після двох років роботи в Литві та відкриття понад 650 точок сервісу в країні відкрила новий сортувальний хаб у Каунасі, йдеться у пресрелізі в понеділок.
“Каунас – це один з ключових логістичних вузлів у ЄС. Вигідне розташування міста на перетині головних транспортних коридорів дозволяє нам будувати ефективні маршрути як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень”, — наводяться у релізі слова CEO Nova Post у Литві Світлани Книжки.
Зазначається, що хаб щодня обробляє понад 1000 відправлень, працює 24/7 та забезпечує доставку по всій Литві, а також в Україну чи інші країни Європейського Союзу. Його запуск дав можливість пришвидшити доставку в Латвію на один день, в Естонію – на два дні.
На території логістичного хабу також розташовано вантажне відділення “Нової пошти”, де можна відправити та отримати документи, посилки й вантажі до 1000 кг.
“Цього року ми плануємо також запустити фулфілмент на базі хабу в Каунасі. Це відкриє нові можливості для наших бізнес-клієнтів: вони зможуть зберігати товари, оперативно обробляти замовлення і швидко доставляти їх як по Литві, так і по Європі, зокрема й в Україну”, – повідомила Книжка.
Вона додала, що компанія також активно працює над інтеграцією з платформами на кшталт Kamenskaya Ink, Multiparcel, Swotzy.
Як повідомлялося, консолідований дохід групи компаній NOVA, до якої входять материнська компанія ТОВ “Нова пошта” та її дочірні підприємства, зокрема “НоваПей”, NovaPay PL, “НП Діджитал”, NOVA Digital Sp. z o.o. (Польща ), “Нова-Енерджi”, “Новобокс”, “Нова Плейс”, “Нова Пост Європа”, дочірні підприємства в Литві, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Естонії, Латвії, Чехії, Канаді, Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, в 2024 році зріс на 24% – до 54,2 млрд грн. Консолідований прибуток скоротився на 10,8% – до 3,81 млрд грн.
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у травні 2025 року зросли на 62% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 210 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
У порівнянні з квітнем поточного року попит не змінився.
За даними асоціації, частка нової техніки у цьому обсязі становила 43%, тоді як торік була 37%.
Найчастіше серед нових автобусів у минулому місяці, як і торік, вперше реєстрували автобуси Аtaman виробництва заводу “Черкаський автобус” – 27 од. (торік – 22 од.), на другому місці Ford з 22 автобусами (у травні-2024 марка також займала друге місце, але з сімома машинами), третім став вітчизняний Еталон – 13 од. (шість одиниці).
За даними “УкрАвтопрому”, серед вживаних автобусів частіше за все реєструвались Mercedes-Benz – 41 од., Volkswagen – 17 од. та MAN – 13 од.
Всього за січень-травень автобусний парк України поповнили 1030 автобусів (+41% до аналогічного періоду 2024р.), з них нових – 459 од. (+11%); вживаних – 571 од. (+81%).
Як повідомлялось з посланням на дані “УкрАвтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і уживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових на 24% – до 1,296 тис., уживаних на 12%, до 945 од.
