Виробник тютюнових виробів Philip Morris International у середу офіційно відкрив нову фабрику у Львівській області, в яку інвестував $30 млн.
“Перша лінія вже працює. Друга – майже закінчена інсталяція, запрацює десь у червні… Загалом буде встановлено п’ять ліній, 10 мільярдів цигарок, що повністю задовольняють потреби локального ринку України”, – повідомив гендиректор “Філіп Морріс Україна” (PMU) Максим Барабаш на відкритті фабрики.
Він підкреслив, що фокус виробництва спрямований на покриття попиту ринку в сигаретах.
За словами Барабаша, плани розширення виробництва для експорту або виробництва інших продуктів на сьогодні відсутні.
Як повідомили в PMU, на фабриці буде створено 250 робочих місць. До теперішнього часу на підприємстві вже працює близько 100 співробітників, релокованих із харківської фабрики, яка була “законсервована” 24 лютого 2024 року в день російського вторгнення, ще 150 осіб планується перевезти до кінця року.
“Моя мрія в майбутньому після перемоги, щоб у нас було дві фабрики. Одна виробляла цигарки, а інша – у Харкові, займалася новими продуктами, які в той час, коли це збудеться, будуть актуальними і релевантними”, – підсумував Барабаш.
За його словами, цього року Philip Morris відзначає 30 років роботи в Україні. За цей час компанія інвестувала близько $750 млн в українську економіку і є одним із найбільших платників податків.
Philip Morris була виділена з Altria 2008 року і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд, а за перший квартал 2024 року – на 9,7%, до $8,79 млрд. У звіті зазначено, що на частку України припадає приблизно 2% загальних продажів у натуральному виразі та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте у 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, зокрема в четвертому кварталі – на 14,9%. У жовтні минулого року компанія повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24% після падіння її до 14% з 28,5% у перші місяці після вторгнення РФ.
До запуску нової фабрики PMU вимушено перейшла на імпорт продукції з восьми фабрик PMI за межами країни і тимчасове партнерство з іншим міжнародним виробником в Україні.
Крім цигарок, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – системи для електричного нагріву тютюну, POD-системи, які містять нікотин, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі від бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року.
Кабінет міністрів за поданням Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Згідно з розпорядженням №428 від 14 травня, уряд відповідно до закону “Про запобігання корупції” та за поданням НАЗК призначив службове розслідування щодо заступника міністра освіти і науки Михайла Вінницького.
Зазначається, що Міністерство освіти і науки визначено органом, відповідальним за організацію проведення службового розслідування.
Згідно з рішенням, службове розслідування мають провести протягом двох місяців.
Агрохолдинг “Кернел” за дев’ять місяців 2023-2024 маркетингового року (МР) експортував 1 млн тонн соняшникової олії наливом у майже 30 країн світу, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Ми залишаємося найбільшим агроекспортером соняшникової олії та входимо до ТОП-3 загального експорту України”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією агрохолдингу, близько 50% від загального обсягу соняшникової олії було поставлено до Індії, до ОАЕ – 8%, Китаю та Іспанії – по 7%, Італії – 5%, до Іраку, Сінгапуру, Швейцарії, Туреччини, Гонконгу по 2%.
“Щоб розширити експортні можливості всієї галузі, минулого року ми почали пропонувати свої інфраструктурні потужності іншим агровиробникам на ринку. На терміналах компанії в Одеській області надаємо послуги з перевалки зернових культур і рослинної олії”, – розповіли в “Кернел”.
Крім того, агрохолдинг завершує будівництво одного з найбільших олійноекстракційних заводів Європи в Старокостянтинові Хмельницької області. Його потужність переробки складе 1 млн тонн насіння на рік.
“Це дасть змогу і наростити обсяги експорту рослинної олії – продукції з доданою вартістю, і підтримати агровиробників регіону, забезпечивши їм можливості для збуту продукції”, – пояснили в агрохолдингу.
Як повідомлялося, “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року (ФР) переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за дев’ять місяців 2024 року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
Майже 31 тисяча фопів припинила свою діяльність за перші 4 місяці 2024 року. Найчастіше закриваються бізнеси у Києві, на Харківщині та Дніпропетровщині. Понад 23% новостворених фопів минулоріч закрились у 2024 році.
30 904 фопи припинили свою діяльність за перші 4 місяці 2024 року. Проте нових бізнесів відкривається у двічі більше — понад 74 тисячі за перший квартал цього року.
Найчастіше закриваються фопи, які працюють у сфері роздрібної торгівлі — 10 773 (34.9%). Також до трійки лідерів потрапили сфери комп’ютерного програмування та оптової торгівлі — 10.1% та 6.2% відповідно.
Найбільше закривається бізнесів у Києві — понад 3,8 тисяч або ж 12,4%. На другому місці антирейтингу Харківщина — майже 2,4 тисячі бізнесів (7.7%). І замикає топ Дніпропетровщина, там припинили свою діяльність також майже 2,4 тисячі фопів або 7.7%.
До антитопу також потрапила Одещина та Львівщина — 7.7% та 6.8% відповідно.
Понад 23% новостворених фопів торік, припинили свою діяльність у 2024 році — це 7,3 тисячі бізнесів.
