Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) разом із польським оператором Polskie Koleje Państwowe Spółka Akcyjna (PKP S.A.) у понеділок підписали угоду про розвиток залізничного сполучення – першу такого рівня з 1994 року, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко.
“Разом ми продовжимо розвивати прикордонну інфраструктуру і збільшувати пасажирський і вантажообіг між нашими країнами, що в підсумку матиме позитивний ефект для наших залізниць і національних економік України та Польщі”, – наводять слова Лященка у прес-релізі УЗ.
Відповідно до угоди, PKP опрацює заходи для укладення окремих угод з УЗ у сфері управління залізничною інфраструктурою, вантажних і пасажирських залізничних перевезень. Також з метою розроблення проєктів окремих угод сторони створять спільні робочі групи.
Крім того, УЗ і PKP домовилися, що перевантаження вантажів у вагони іншої ширини колії або перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюватиметься не тільки перевізником, що приймає, на прикордонній станції, розташованій на території його держави, а й перевізником, що здає вантаж, на прикордонній станції, розташованій на його території.
При цьому обслуговування поїздів вантажного сполучення в обох напрямках здійснюватиметься локомотивами і локомотивними бригадами обох сторін із дотриманням паритету 50/50.
Рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” 25 серпня 2023 року відкликало кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості страховика ТДВ “Страхова компанія “ВіДі Страхування” (Київ) на прохання компанії, повідомляється на сайті агентства.
Як повідомлялося, РА “Стандарт-Рейтинг” 27 лютого 2022 року припиняв кредитний рейтинг компанії на її прохання у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
Зазначалося також, що рейтинг може бути відновлений за рішенням компанії в будь-який час.
Пізніше, за підсумками діяльності страховика за дев’ять місяців 2022 року, РА “Стандарт-Рейтинг” оновив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
СК “ВіДі-Страхування” працює на страховому ринку з 2007 року, основна спеціалізація – моторне страхування.
Міністерство охорони здоров’я України наказом від 25 серпня затвердило “дорожню карту” впровадження медичного страхування, повідомляється на сайті відомства в понеділок.
Згідно з повідомленням, до чинної системи фінансування медицини в Україні за рахунок загальнодержавного бюджету пропонується додати систему додаткового медичного страхування, як потенційного джерела фінансових ресурсів для сфери охорони здоров’я. Це пояснюється тим, що нині у зв’язку з негативними економічними наслідками широкомасштабної збройної агресії РФ проти України наявних фінансових ресурсів недостатньо для забезпечення потреби громадян у достатньому обсязі та якості медичних послуг.
Основними перевагами додаткового медичного страхування МОЗ вважає, зокрема, розширення доступу до додаткових послуг, поліпшення якості лікування, що не охоплюється програмою медгарантій, швидший доступ до лікарів-фахівців, покриття дорогих лікарських засобів і методів лікування або доступ до додаткових медичних послуг.
Як очікується, додаткове медстрахування допоможе знизити навантаження на державний бюджет у сфері охорони здоров’я, збільшити вибір постачальників медичних послуг, страховиків і страхових пакетів, що сприяє конкуренції на ринку страхування та підвищенню якості послуг, які надають страховики, а також приверне приватний капітал, який може підтримати розвиток і модернізацію закладів охорони здоров’я та інфраструктури.
Згідно з наказом, важливими кроками щодо збільшення ролі додаткового медичного страхування мають стати: чітке визначення медичних послуг, що не покриваються програмою медичних гарантій, а також інших випадків, за яких медпослуги можуть надаватися пацієнтам коштом фізичних та юридичних осіб. З цією метою Міністерство охорони здоров’я спільно з експертним середовищем розроблять необхідні нормативно-правові акти, щоб визначити випадки, в яких додаткове медстрахування зможе доповнювати, а не дублювати програму медичних гарантій.
Крім того, передбачається і розвиток фармацевтичного страхування, що передбачає відшкодування витрат на придбання лікарських засобів та/або медичних виробів. Цей вид страхування призначений для захисту пацієнтів від високих витрат на лікарські засоби, особливо у випадках, коли необхідне дороге або тривале лікування поза програмою державних гарантій.
Для вирішення цих завдань МОЗ спільно з об’єднаннями страховиків, банківськими установами та іншими зацікавленими організаціями налагодять співробітництво у сфері додаткового медичного страхування витрат населення, пов’язаних із забезпеченням лікарськими засобами та медичними виробами. Зокрема, плануються спільні заходи для тіснішої комунікації та пошуку шляхів розв’язання проблемних питань, зокрема щодо спрощення механізмів для запровадження додаткового медстрахування та підвищення рівня поінформованості населення під час проведення інформаційних кампаній.
Міжвідомча комісія з розподілу залишків першого траншу коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) рекомендує спрямувати 1,5 млрд грн на реалізацію 140 проєктів відновлення в регіонах України, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
Згідно з повідомленням, ідеться про залишки коштів, які надійшли 2022 року від ЄІБ до державного бюджету і які за рішенням уряду буде спрямовано на нові бюджетні програми.
На засіданні 28 серпня комісія розглянула пропозиції щодо фінансування 165 проєктів на 1,9 млрд грн і погодила виділення коштів для 140 проєктів, які відповідають встановленим вимогам.
Так, було відібрано 49 проєктів розроблення проєктної документації, 27 – відновлення закладів охорони здоров’я, 19 – закладів освіти, 16 – споруд цивільного захисту, вісім – об’єктів водопостачання та водовідведення, два – теплопостачання.
Лідерами за кількістю погоджених проєктів стали Чернігівська (40 проєктів), Херсонська (14), Донецька (16), Запорізька та Миколаївська області (по 9).
Як повідомлялося, у червні 2023 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про Порядок та умови розподілу коштів ЄІБ у сумі 4,4 млрд грн. Згідно з цим рішенням, головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначено Мінвідновлення. Пріоритет надається тим регіонам, які найбільше постраждали внаслідок збройної агресії або зазнали найбільшого навантаження через значний приплив внутрішньо переміщених осіб.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір відвідати РФ наступного тижня і зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним, щоб обговорити поновлення чорноморської угоди щодо зерна, пише Bloomberg у понеділок із посиланням на інформацію від двох турецьких чиновників, знайомих із питанням.
“Ердоган може поїхати в Росію 8 вересня, перш ніж вирушити до Індії для участі в саміті “Великої двадцятки” в Нью-Делі, сказали співрозмовники. В адміністрації президента Туреччини відмовилися від коментарів Bloomberg”, – ідеться в повідомленні.
