Ціни на нафту еталонних марок трохи піднімаються вранці в понеділок. Минулої п’ятниці котирування зросли, проте завершили в мінусі другий тиждень поспіль.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:19 кв становить $84,53 за барель, що на 5 центів (0,06%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $1,12 (1,3%) – до $84,48 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 11 центів (0,14%) і становили $79,94 за барель. За підсумками минулої сесії вони зросли на $0,78 (1%) – до $79,83 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 0,4%, WTI – на 1%.
Учасники нафтового ринку оцінюють виступ глави Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Пауелла на економічному симпозіумі в Джексон-Хоулі. За його словами, Федрезерв не закінчив боротьбу з високою інфляцією і може за необхідності знову підвищити процентні ставки.
“Ми готові підняти ставку ще вище, якщо знадобиться, і маємо намір зберігати обмежувальну грошово-кредитну політику доти, доки не з’явиться впевненість у тому, що інфляція стабільно рухається вниз до нашої мети”, – сказав він.
Тим часом влада Китаю оголосила про нові заходи підтримки економіки, які стосуються ринку житла і фондового ринку.
“Новини про подальші стимули в Китаї надали додаткову підтримку, – сказав Воррен Паттерсон з ING Groep NV. – Однак ціни, найімовірніше, триматимуться в певному коридорі в короткостроковій перспективі, з огляду на побоювання, що зберігаються з приводу скорочення попиту і зростання пропозиції”.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes показали, що за минулий тиждень кількість діючих нафтових бурових установок у США скоротилася на 8 од. – до 512, що є мінімумом з лютого 2022 року.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-липні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 29,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,430 тис. тонн.
За даними підприємства, у липні шахта “Покровська” виробила 70 тис. тонн руди, “Криворізька” – 75 тис. тонн, “Козацька” – 40 тис. тонн і “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом по комбінату в липні – 225 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Уряд Угорщини захистить фермерів і, в разі необхідності, з 16 вересня закриє кордон для деяких зернових продуктів, що надходять з України, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на політичному фестивалі “Транзит” у Тихані.
“Якщо ЄС не продовжить заборону на імпорт деяких українських зернових продуктів, термін дії якої спливає 15 вересня, то Угорщина запровадить заборону на імпорт не тільки чотирьох продуктів, а й усіх 24 попередніх продуктів з метою захисту внутрішнього ринку”, – процитувало міністра угорське видання agrarszektor.hu.
За його словами, останніми роками сільське господарство Угорщини переживає одне потрясіння за іншим. Епідемія коронавірусу, посуха, війна, що вирує по сусідству, та її наслідки, енергетична криза, а також те, що дешева українська сільгосппродукція безмитно заполонила європейський ринок – усе це труднощі для виробників, зазначив він.
“Хоча врожай кращий – цього року очікується майже рекордна кількість кукурудзи – продажі стикаються з труднощами через дешеву конкуренцію”, – додав Надь.
Як повідомлялося, міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш після зустрічі коаліції п’яти прифронтових країн у п’ятницю в Польщі повідомив, що позиція Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії щодо необхідності подовжити обмежувальні заходи проти українських пшениці, ріпаку, кукурудзи та соняшнику залишається незмінною – заборона до закінчення 2023 року.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Джерело: https://www.agrarszektor.hu/szabalyozas/20230827/nagy-istvan-fenntartjuk-a-behozatali-tilalmat-44906
У чотирьох із дев’яти проб води, узятих із водопровідної системи польського Жешува (Підкарпатське воєводство), виявлено бактерії легіонелли – збудника захворювання на легіонельоз, небезпечного для людей з ослабленим імунітетом.
За даними телеканала Polsat, фахівці взяли ці проби 18 серпня. Загалом зараз проводять дослідження 105 проб.
Перший випадок легіонельозу виявили в Жешуві 18 серпня, відтоді зараження діагностували у 144 осіб, 11 людей померли – це пацієнти віком від 65 до 91 року з низкою супутніх захворювань.
Крім Жешува, інформація про зараження надійшла також із Люблінського, Малопольського та Великопольського воєводств.
Легіонельоз, або “хвороба легіонерів”, названа так за першим місцем виявлення на американській військовій базі “Форт Брегг”. Це гостре інфекційне захворювання, зумовлене різними видами мікроорганізмів, що належать до роду легіонелли. Захворювання протікає, як правило, з вираженою гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням легень, центральної нервової системи, органів травлення, можливий розвиток синдрому поліорганної недостатності.
Президент України Володимир Зеленський запропонує Верховній Раді прирівняти корупцію у воєнний час до державної зради, відповідний законопроєкт буде надіслано найближчого тижня.
“Для мене особисто війна №1. Чи повинен я знаходити більше часу на боротьбу з корупцією? Чи будемо ми це робити? Точно. Але я не маю, як вам сказати, багато часу на те, щоб займатися деталями, тому що є справді дрібниці”, – заявив Зеленський в інтерв’ю Наталії Мосейчук, оприлюдненому на її ютюб-каналі.
За його словами, “якщо хочеш побороти місцеву бруківку, то немає можливості битися з бруківкою кожного міста”.
“Є фундаментальні рішення, на них звертаю увагу. Наприклад, корупція. Я поставив завдання законодавству. Законодавцю України будуть запропоновані мої пропозиції щодо прирівнювання корупції до державної зради у воєнний час. Але ж я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві. Але на воєнний час, я думаю, це допоможе”, – сказав він.
Експорт основних товарів у 2022-2023 році, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
