Україна до середини-кінця травня поставить на світові ринки весь урожай 2023-2024 маркетингового року і залишки торішнього, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
“Це моя думка, що десь у середині травня – наприкінці травня максимум буде вивезено весь врожай поточного року та залишки з минулого”, – сказав він і додав, що ціни терміналів для експорту української агропродукції в портах України знижуватися не будуть.
Васьков також нагадав, що у держави є кілька механізмів для гарантування експортних перевезень Чорним морем. Перший із них – компенсація від держави з держбюджету на випадок можливої атаки цивільних суден.
Другий механізм – програма Unity від Marsh McLennan та українського уряду із залученням англійських клубів, куди Україна також зробила свій внесок, завдяки чому судна, які перевозять агропродукцію, отримують страхування зі сплатою 1% і менше.
Заступник міністра також розповів, що кілька тижнів тому відбулася зустріч у Лондоні. Україна вже отримала підтвердження, що страхуватимуться на аналогічних умовах судна, які перевозять й інші вантажі – залізну руду, металопродукцію та інше.
“Україна також порушила питання про страхування контейнерних перевезень і отримала згоду в Лондоні на надання привабливих умов для судновласників”, – резюмував Васьков.
Як повідомлялося, завдяки страховому інструменту UNITY ставки страхування на комерційному ринку перевезень українським морським шляхом знизилися вдвічі, водночас ставка для страхування агропродукції зараз становить 0,75%.
До страхового інструменту UNITY мають доступ усі міжнародні брокери, до яких можуть звернутися власники суден та українські експортери.
Програма UNITY, покликана забезпечити доступне страхування від військових ризиків поставок зерна та інших важливих продовольчих товарів у всьому світі, стартувала в листопаді 2023 року. UNITY пропонує страхування КАСКО та окремий захист і відшкодування (P&I) від військових ризиків за значно зниженими преміями порівняно зі стандартними ринковими цінами.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому 2024 року зменшився на 19,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 215,1 млрд юанів ($30 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема, приплив іноземних інвестицій у високотехнологічному секторі підвищився на 10,1% – до 28,27 млрд юанів.
При цьому, прямі іноземні інвестиції Франції в КНР у січні-лютому зросли в 6,9 раза в річному вираженні, Іспанії – в 5 разів, Німеччини – в 2,4 раза.
За два місяці в країні було зареєстровано 7,16 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 34,9% більше за показник за січень-лютий 2023 року, наводить дані відомства агентство “Сіньхуа”.
“Зростання на 34,9% є найвищим за останні п’ять років. Це свідчить про те, що транснаціональні корпорації, як і раніше, з оптимізмом ставляться до можливостей розвитку китайського ринку, – заявив представник міністерства агентству. – Незважаючи на скорочення обсягу фактично використаних ПІІ за перші два місяці, це третій за величиною показник за останні десять років”.
“Наразі сприятливі фактори для залучення іноземних інвестицій у Китай переважують несприятливі, а перспективи інвестування, як і раніше, залишаються блискучими”, – додав представник міністерства.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Поромна переправа “Чорноморськ-Поті ” може запрацювати навесні 2024 року, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
За його інформацією, Україна вже має кілька потенційних судновласників, а також потенційних перевізників для залізничного та автомобільного сполучення Чорноморськ-Грузія-Болгарія-Туреччина.
“За всіма напрямками ми працюємо. Я думаю, що дещо пізніше, ніж контейнерні перевезення (запрацює переправа Чорноморськ-Поті), але, думаю, що навесні це може відбутися”, – сказав заступник міністра.
Акціонерам АТ “Кохавинська паперова фабрика” (КБФ, Львівська обл.) на виплату дивідендів за 2023 рік з отриманого чистого прибутку 137,043 млн грн буде спрямовано 6,852 млн грн із розрахунку 2,41 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Відповідна інформація міститься в опублікованому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 25 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, решту 130,19 млн грн чистого прибутку планується залишити нерозподіленим.
Статутний капітал компанії становить 711,83 млн грн, він розділений на 2 млн 847 тис. 328 акцій.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, майже 12% статутного капіталу компанії належить голові наглядової ради Михайлу Титикалу, його дочці та члену НР Ларисі Титикало – 8,49%, онучці Марії Горянській – 10%, Тамарі Титикало – 15,5%, членам наглядової ради Олександру Теляткову, Ігорю Костирку та Роману Пірігу – відповідно понад 11,12% і 11,92% та 7,88%, Оксані Серембицькій – 7,88%.
Збори планують обрати на новий трирічний термін наглядову раду під головуванням Михайла Титикала у складі Лариси Титикало, Ігоря Костирка, Олександра Теляткова та Романа Піріга.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також макулатурний туалетний папір і паперові рушники під ТМ “Кохавинка”. З 2023 року після введення нової папероробної машини почала випуск целюлозної санітарно-гігієнічної продукції під ТМ “Кохавинская папирня”, “Mildi”.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн. Чистий прибуток збільшився у 2,7 раза.
Президент Європейської ради Шарль Мішель запевняє, що конкретні кроки щодо використання доходів від заморожених російських активів будуть зроблені дуже швидко з тим, щоб перший 1 млрд євро було виділено Україні, зокрема й на військову допомогу, вже 1 липня цього року.
“Ми ухвалили дуже важливе рішення, уможлививши відкласти несподівані доходи – а це пропозиція Європейської комісії – і ми сповнені рішучості діяти дуже швидко з тим, щоб ми змогли взяти частину цих грошей на підтримку України, включно з можливістю (підтримки) військовим обладнанням. Це демонструє, що 27 лідерів, які були за столом, розуміють серйозність ситуації”, – сказав він у четвер у Брюсселі на прес-конференції після закінчення засідання Європейської ради.
Мішель переконаний, що необхідні кроки, спрямовані на те, щоб механізм запрацював, будуть зроблені “дуже швидко”. “Ці пропозиції були представлені Комісією вчора. У Європейській раді є значна підтримка цьому підходу”, – повідомив президент Європейської ради.
За словами Мішеля, бельгійське президентство підтвердило, що теж “має намір працювати з усіма колегами дуже швидко”. “Це справді дуже важливо, тому що буде більше можливості підтримувати Україну військовим обладнанням, тим, що потрібно терміново”, – наголосив він.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зі свого боку заявила, що вона рада тому, що лідери схвалили використання надзвичайних доходів від знерухомлених російських активів. “Це надасть фінансування для постачання Україні військового обладнання. Ми можемо очікувати, що зможемо зібрати 3 млрд євро у 2024 та аналогічну суму в майбутні роки… Є сильна підтримка використати несподівані доходи від іммобілізованих активів для військової підтримки України. Я сказала лідерам, що якщо ми діятимемо швидко з тим, щоб завершити наші пропозиції, то ми зможемо виділити 1 млрд уже 1 липня. Активи в наших руках, і якщо ми будемо швидкими, будуть конкретні дії влітку”, – пояснила вона.
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА, Європейська рада, російські активи, УКРАЇНА, Шарль Мішель
Президент Європейської ради Шарль Мішель вірить, що переговорні рамки для України будуть затверджені ще під час головування в ЄС Бельгії, яке завершується 30 червня.
Про це він сказав у четвер у Брюсселі на прес-конференції після закінчення засідання Європейської ради.
Повідомивши, що під час засідання лідери обговорили питання підтримки України у сфері розширення, Мішель сказав: “Переговорні рамки на столі, і ми запросили Раду працювати швидко з тим, щоб досягати прогресу, і я щиро сподіваюся, що під час бельгійського президентства буде можливим провести першу міжурядову конференцію з Україною”.
