Державне підприємство “Ліси України” підписало угоду про постачання 110 тисяч сіянців сосни та ялини із закритою кореневою системою (ЗКС) до Словаччини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Замінюємо сировинний експорт продукцією власного виробництва. (…) Проводимо переговори про придбання сіянців із низкою клієнтів. Не тільки європейських”, – написав він у Facebook.
Болоховець нагадав, що вперше львівський насіннєво-селекційний центр ДП “Ліси України” експортував сіянці 2022 року. Відгуки європейських клієнтів щодо поставки були позитивні. Тож у 2023 році держпідприємство знову отримало великий контракт.
Гендиректор держпідприємства зауважив, що однією з переваг садивного матеріалу із ЗКС є можливість висаджувати його майже цілий рік, що суттєво спрощує роботу лісівників. При цьому витрати на створення лісу зменшуються на 35%. Адже сучасні заводи потребують значно меншого обсягу насіння, добрив, площ і робіт з догляду після висадки, бо сіянці із ЗКС мають більшу енергію росту.
Наразі лісонасіннєві заводи ДП “Ліси України” працюють у Житомирській, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Кіровоградській областях. Цього року вже запущено в роботу ще один центр в Івано-Франківській області.
“Наша мета – 40 млн сіянців на рік із ЗКС. Більшу частину призначено для України, але плануємо нарощувати й експорт”, – резюмував гендиректор ДП “Ліси України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Страхова компанія “АРМА”, ліцензії якої анулювали в листопаді 2022 року, змінить назву на ПрАТ “Компанія АРМА”, повідомляється в порядку денному зборів акціонерів, запланованих на 24 квітня.
Як зазначено в оголошенні компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), основним видом економічної діяльності товариства тепер буде надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна, додатковими видами – надання інших інформаційних послуг та консультування з питань.
Як повідомлялося, ПрАТ “СК “Арма” було зареєстровано 1 лютого 1994 року. Здійснювало діяльність на підставі 23 безстрокових ліцензій. Основними напрямками були страхування транспортних ризиків, страхування рухомого та нерухомого майна, страхування вантажів, медичне страхування, страхування від нещасних випадків, страхування подорожуючих, страхування відповідальності, страхування ядерних ризиків тощо.
Національний банк України в листопаді 2022 року анулював ліцензії компанії у зв’язку зі встановленням фактів здійснення страховиком ризикової діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
АТ “Укрпошта” (Київ) 21 березня оголосило тендер на послуги страхування нерухомого орендованого майна.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 768,107 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 29 березня.
Нью-Йорк знову посів перше місце в списку найбільших фінансових центрів світу, йдеться в огляді фінансової консалтингової компанії Z/Yen Group Ltd., яка розраховує індикатор Global Financial Centres Index (GFCI).
Нью-Йорк зберігає лідерство з осені 2018 року. Порівняно з попередньою версією рейтингу, оприлюдненою у вересні минулого року, кількість балів у Нью-Йорка збільшилася до 764 з 763, а в Лондона, який посідає другу позицію, – до 747 з 744.
Трійку лідерів, як і раніше, замикає Сінгапур із 742 балами, четверте місце посідає Гонконг, п’яте – Сан-Франциско. На шосту сходинку піднявся Шанхай, на сьому – Женева, тоді як Лос-Анджелес відкотився на дві позиції, посівши восьме місце. Дев’яте місце залишилося за Чикаго, на десяте піднявся Сеул, потіснивши Вашингтон.
Найсуттєвіший підйом у рейтингу продемонстрували Сан-Паулу (одразу плюс 21 місце) і Веллінгтон (на 15), найрізкіше падіння – Майямі (мінус 14 рядків) і Гельсінкі (втрата 12 місць).
Серед фінансових центрів Східної Європи та Середньої Азії лідирує Астана (66-те місце).
Індекс світових фінансових центрів був уперше опублікований у 2007 році й оновлюється кожні півроку (нинішній випуск став 35-м). Останній рейтинг було складено на основі опитування майже 8,5 тис. респондентів.
Українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили споживання металопрокату на 24,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 370,2 тис. тонн із 493,3 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, за цей період імпортовано 171,2 тис. тонн, або 46,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-лютому-2024 метпідприємства виробили 900 тис. тонн металопрокату (152,5% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 701 тис. тонн, або 77,9%. У січні-лютому 2023 р. частка експорту склала 38,5% (227 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 590 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-лютому 2024 року склала 47,50%, що збігається з показником січня-лютого 2023 року (47,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках значно перевищила показник січня-лютого-2023 (38,66% і 28,19% відповідно), тоді як частка сортового прокату значно нижча за показник січня-лютого-2023 (13,84% у 2024-му проти 24,23% у 2023-му).
“У січні-лютому 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 370,2 тис. тонн металопрокату, з яких 171,2 тис. тонн або 46,25% припадає на імпорт. У січні-лютому 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 493,3 тис. тонн, з яких 130,3 тис. тонн, або 26,41%, імпортовано. Таким чином, у січні-лютому 2024 року спостерігалося скорочення ємності внутрішнього ринку відносно двох місяців 2023 року на 24,95%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 19,84%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-лютому 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (85,05% і 13,67% відповідно); у січні-лютому 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 77,97% і 20,49%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-лютому цього року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (80,6%), іншої Європи (7,3%) та Африки (3,9%).
Серед металургійних імпортерів перше місце займали інші країни Європи (42,9%), на другому – ЄС-27 (39,9%), на третьому – країни Азії (16,9%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
Україна отримала кредит у розмірі CAD2 млрд від Канади, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у соцмережі X у середу ввечері.
“Україна отримала 2 млрд канадських доларів від Канади. Життєво важливі кошти для нашої стійкості… Це значна інвестиція в глобальну безпеку та мир”, – зазначив глава українського уряду.
“Канада – надійний партнер України, який підтримує нас у важкі часи. Сьогодні ми отримали від Канади USD $1,5 млрд. З лютого 2022 року бюджетна допомога досягла USD $5,1 млрд”, – написав, зі свого боку, міністр фінансів Сергій Марченко.
Шмигаль і Марченко подякували народу та уряду Канади за підтримку України.
Мінфін уточнив, що фінансова допомога надійшла в рамках третьої додаткової угоди, яка є продовженням початкової угоди, підписаної 8 серпня 2022 року. Додатковий кредит надається на строк у 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Пільговий період становить 4,5 року від дати надходження коштів.
Як повідомлялося, у середу до держбюджету України надійшов перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility, тоді як до цього з початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
