Львівський локомотиворемонтний завод (ЛЛРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив обсяг виробництва на 24,2% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 026 млн грн.
Згідно з інформацією в проміжному звіті керівництва заводу, оприлюдненому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, торік план обсягу виробництва складав 1 млрд 254 млн грн, тобто його виконали на 82%, тоді як у 2024 році було виконано 85% плану.
Як повідомлялося, 2025 року завод планував відремонтувати 17 локомотив порівняно з 16 од. у 2024 році, а також збільшити ремонт тягових двигунів та їх якорів на 30% – до 495 од., та допоміжних електромашин на 19,2% (або на 30 од.) – до 186 од.
Водночас виробничий план з ремонту колісних пар становив 450 од. порівняно з відремонтованими позаторік 556 од.
Заснований у 1861 році ЛЛРЗ нині – велике підприємство України з ремонту електровозів, тягових двигунів, колісних пар.
Як повідомлялося, завод у 2024 році збільшив чистий прибуток на 55% порівняно з 2023 роком – до 24 млн грн, а чистий дохід – на 39%, до 827,7 млн. грн.
На початок 2025 року на заводі працювало 846 осіб (з них 599 – чоловіки).
Салівонківський цукровий завод, ПрАТ планує проведення загальних зборів акціонерів 24 лютого 2026 року (у вівторок), випливає з повідомлення, оприлюдненого через депозитарну систему.
За даними OpenDataBot, підприємство зареєстровано в 1996 році, спеціалізується на виробництві цукру і знаходиться в Київській області (с. Ковалівка). Статутний капітал – 10,65 млн грн, керівник – Руслан Тарасюк.
Контрольний пакет акцій (64,00288%) належить ПСП «Агрофірма «Світанок» – про це повідомлялося в публічній оферті, направленій акціонерам після придбання контролю. У документі також зазначено, що кінцевим бенефіціаром «Агрофірми «Світанок» є Андрій Засуха, а Анатолій Засуха володіє 10,0059% акцій заводу безпосередньо.
Частка імпортних сирів на українському ринку у 2025 році зросла з 38% до 45% і продовжує збільшуватися, якщо ситуація не зміниться, вже березні-квітні 2026 року українські виробники матимуть менше половину ринку, заявили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ).
“Нинішній тренд на ринку сирів становить загрозу для харчової безпеки України й потребує оперативної реакції уряду. Якщо з політичних міркувань антисубсидіарні розслідування проти виробників ЄС, насамперед Польщі, не мають перспективи, варто зосередитися на активізації державної підтримки українських виробників”, – відзначив виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.
Галузева асоціація зауважила, що обсяг імпорту сичужного сиру в Україну торік збільшився на 13% порівняно з 2024 роком, до 32,9 тис. тонн, зокрема твердого сиру було ввезено 15,8 тис. тонн (+14%).
СМПУ надіслало уряду пропозицію щодо збільшення компенсації в рамках програми “Національний кешбек ” для сирів українського виробництва з 10% до 20%. При цьому пропонується знизити або скасувати компенсацію на іншу молочну продукцію, яка не має такої гострої конкуренції з імпортом.
Як повідомлялося, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в січні інформував, що у 2026 році Кабмін зменшить фінансування програми “Національний кешбек”. Станом на лютий 2026 року в держбюджеті на цю програму закладено 3 млрд грн проти 5,7 млрд грн рік тому. Відтак уряд планує перейти до точкової підтримки критично важливих галузей.
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Харківський район) оголосив про намір укласти з НАСК «Оранта» договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 260,8 тис. грн проти 452,8 тис. грн очікуваної вартості.
У тендері також взяли участь СК «Гардіан» із 265,4 тис. грн, «УПСК» – 278,9 тис. грн, “Країна” – 293,2 тис. грн, СГ «ТАС» – 418 тис. грн.
Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Reuters повідомив з посиланням на аналітичну записку JPMorgan Chase, що банк очікує зростання цін на золото до $6300 за унцію до кінця 2026 року, незважаючи на різку корекцію на ринку дорогоцінних металів.
За оцінкою банку, ключовими драйверами залишаться стійкий попит з боку центробанків та інвесторів, а також тренд на диверсифікацію резервів на користь реальних активів і зниження залежності від долара США. Зокрема,
JPMorgan Chase очікує, що закупівлі золота центробанками в 2026 році складуть близько 800 тонн.
При цьому, золото раніше знижувалося на 9,8% 30 січня – це найсильніше падіння з 1983 року, а зниження, в тому числі, посилилося після підвищення вимог по маржі на терміновому ринку з боку CME Group. 2 лютого котирування, як повідомлялося, опускалися до $4677,17 за унцію після оновлення рекорду на рівні $5594,82 минулого тижня.
Окремо Deutsche Bank AG підтвердив прогноз ціни золота на рівні $6000 за унцію до кінця 2026 року, також пов’язуючи потенціал зростання з продовженням попиту з боку офіційного сектора та інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
