На третину скоротилася кількість великих землевласників серед компаній з моменту відкриття ринку землі в Україні. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження, проведене opendatabot на підставі даних Державного земельного кадастру. Так, 91 компанія зменшила свої земельні банки до рівня менш як 100 гектари за два роки. 31% від усіх земельних ділянок, якими володіє бізнес, припадає на 10 компаній-землевласників. Наразі 192 компанії володіють земельними банками понад 100 га.
192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння, на момент відкриття ринку землі у 2024, таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній.
В умовах невизначеності, руйнування інфраструктури, складності розмінування територій та проблем із логістикою великі компанії не поспішають нарощувати земельний банк, що й пояснює скорочення кількості великих землевласників, пояснює Денис Марчук.
“Для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. У нинішніх умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, перекриття логістичних і експортних ризиків та на відновлення пошкодженої інфраструктури (елеватори, склади, техніка тощо). Наразі бізнес обирає модель мобільності — оренду замість власності. Це дозволяє швидше реагувати на ризики та змінювати регіони присутності. Землю купують переважно ті гравці, які чітко планують довгострокову роботу й обирають регіони з нижчими ризиками, що й пояснює значну різницю в цінах між заходом і півднем України“, — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Майже третиною української землі у власності бізнесу володіють лише 10 компаній. Сукупно ця десятка володіє 18 344,98 гектарами. Втім навіть у переліку лідерів великий розрив: найбільша компанія-землевласник, агрофірма Світанок, має у 10 разів більше земель, ніж компанія Куяльник, що замикає десятку.
“Для України це історично нормальна структура агросектору, коли 20–25% ринку припадає на великий бізнес. Ключова проблема — не концентрація як така, а доступ малого і середнього бізнесу до фінансових ресурсів. За наявності доступного кредитування вони можуть повноцінно конкурувати, зокрема, через аукціони державної землі“, — вважає Денис Марчук.
Лідером за скороченням земельного банку стала компанія Землетрейд: 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже у чотири рази. Компанія ж Агрофорест зменшила свої площі у 8,6 раза — з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара. Водночас 103 компанії взагалі не змінювали площі свої земельних угідь.
38 компаній із переліку великих землевласників зареєстровано на Київщині. Ще 28 компаній зареєстровані у Кіровоградській області, і стільки ж — безпосередньо в Києві. Водночас в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великі землевласники серед компаній відсутні.
Варто зазначити, що частина компаній зі списку найбільших землевласників, зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях. 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій.
67% великих землевласників працює у сфері сільського господарства — 129 компаній. Ще 33 компанії, або 17%, пов’язані з операціями з нерухомістю. У сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3 компанії.Серед великих землевласників також присутні дві компанії, що входять до Індексу Опендатаботу 2025 року. Це Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.
АТ «Хмельницькобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року дистанційно — у формі опитування, випливає з опублікованого повідомлення.
Перелік акціонерів для участі буде складено 24 лютого (на 23:00). Прийом бюлетенів для голосування заплановано з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого, а бюлетень щодо обрання кандидатів до органів товариства планується розмістити 23 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень чинної наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та розміру їх винагород, а також компенсацію витрат на організацію зборів.
АТ «Хмельницькобленерго» — оператор системи розподілу електроенергії в Хмельницькій області; «Українські розподільчі мережі» володіють 70,0089% акцій компанії.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) передав Україні додаткові 42 генератори, загалом організація передала 106 генераторів, які будуть направлені в прифронтові регіони та міста для підтримки критичної інфраструктури, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.
“ЮНІСЕФ передав Україні ще 42 генератори. Загальна кількість допомоги, яка прибула, – 106 генераторів потужністю 15,1 МВт. Це обладнання вже відправляється в прифронтові регіони і міста, щоб підтримати роботу тепломереж, водоканалів, лікарень і соціальної інфраструктури. Генератори різної потужності – від мобільних до промислових – можуть працювати як основне або резервне джерело живлення для критичних об’єктів”, – написав він у телеграмі в понеділок.
Як зазначив міністр, ця допомога є частиною ширшої програми зимової підтримки: загалом ЮНІСЕФ планує передати Україні 255 генераторів сумарною потужністю близько 40,6 МВт і вартістю майже $6,2 млн.
Також, за його інформацією, для підтримки Києва з Кривого Рогу вже доставлено 2 когенераційні установки потужністю 1,5 МВт і 2,3 МВт – для підприємств критичної інфраструктури.
Кулеба подякував партнерам за системну підтримку, а громадам – за взаємодопомогу.
Національний банк України (НБУ) у січні 2026 року скоротив валютні інтервенції на $14 млн, або на 0,4%, порівняно із січнем торік – до $3 млрд 375,5 млн, тоді як офіційний курс гривні знизився до долара на 2,5%, або на 1 грн 2 коп.
В той же час за останній тиждень січня НБУ зменшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $202,1 млн, або на 19%, – до $859,5 млн.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами зменшилось до $95,5 млн з $137,6 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $381,8 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, також зменшилось до $34,0 млн з $36,4 млн на позаминулому тижні, всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 43,1391грн/$1, за три дні посилився до 42,7689/$1 й завершив тиждень на рівні 42,8483 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара упродовж минулого тижня змінювався за траєкторією офіційного. Загалом за цей період долар подешевшав приблизно на 27 коп.: купівля – до 42,70 грн/$1, продаж – до 43,07 грн/$1.
Як повідомили аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), у другій половині січня на міжнародному ринку ключовою подією стало засідання ФРС: регулятор, як і очікували ринки, залишив базову ставку без змін, фактично взявши паузу після трьох послідовних знижень у 2025 році.
На цьому тлі долар упродовж місяця слабшав до євро (EUR/USD доходив до 1,2038 із подальшим відкатом), тоді як риторика президента США Дональда Трампа підштовхнула інвесторів до захисних активів, що підтримало євро.
На внутрішньому ринку, за оцінкою аналітиків, НБУ продовжує політику керованої курсової гнучкості й водночас очікує, що прогнозованих обсягів зовнішньої допомоги буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на рівні, достатньому для підтримання стійкості валютного ринку. Додатковим чинником для очікувань ринку стало рішення центробанку розпочати цикл пом’якшення процентної політики та знизити облікову ставку з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15%.
Згідно з прогнозами КИТ Group, у найближчі один-два тижні курс долара перебуватиме в базовому діапазоні 42,9–43,4 грн/$1 із ризиками коливань у бік послаблення гривні, у середньостроковій перспективі двох-трьох місяців – 43,50–44,00 грн/$1, тоді як у першому півріччі 2026 року орієнтиром залишається 43,5–44,9 грн/$1.
Ринок легальних сигарет останні два роки в Україні скорочується на 10-15% щорічно одночасно із зростанням нелегального ринку, така драматична ситуація спостерігається вперше, заявив генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Максим Барабаш агентству «Інтерфакс-Україна».
«Що відбувається останні два роки? Через те, що зростає нелегальний ринок, темпи падіння легального ринку просто неймовірні: такого ніколи не було в Україні, щоб ринок легальних сигарет скорочувався на 10-15% на рік», – сказав він у кулуарах «Українського сніданку» в Давосі, організованого Фондом Пінчука на полях Всесвітнього економічного форуму.
Барабаш констатував, що споживачі переходять на нелегальний ринок, тому що у зв’язку з підвищенням акцизів в останні роки різниця в ціні легального і нелегального продукту значно зросла.
“70% (ринку) сигарет – це низькоціновий сегмент. Це люди, які приходять до точки продажу і запитують: дайте мені найдешевші сигарети. На сьогоднішній день вони отримують нелегальні сигарети по 70-78 грн (за пачку), коли за законом сигарети не можуть коштувати сьогодні менше 125 грн«, – пояснив гендиректор »Філіп Морріс Україна”.
Він уточнив, що з 1 січня 2026 року через чергову індексацію акцизів легальні сигарети подорожчали в гривні на 15-17%.
Гендиректор зазначив, що безпосередньо для «Філіп Морріс Україна» це означає, що на відкритій два роки тому фабриці у Львівській області замість фабрики під Харковом, робота якої була зупинена в перший день повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року, частина з п’яти встановлених ліній недовантажені, а плани з розширення виробництва ще трьома лініями позбавлені сенсу.
«Умовно, 15% падіння (ринку) – це можна закривати одну лінію. І ми не бачимо взагалі ніякого позитивного руху, хоч якоїсь надії, щоб щось відбувалося позитивного в боротьбі з нелегалами. Думаю, це буде основною проблемою індустрії», – описав ситуацію Барабаш.
За приблизними розрахунками заступника генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайла Полякова, план по акцизних надходженнях у 2025 році не виконаний як мінімум на 7 млрд грн, а в цьому році за планом у 140 млрд грн без зміни ситуації недоотримання становитимуть як мінімум 10 млрд грн.
“Акциз – це податок на споживання. Якщо легальний продукт не споживається, то немає акцизу. Ми думаємо, що в якийсь момент настане точка кипіння, коли почнуть боротися (з нелегальним ринком). Просто це може стати трохи запізно, і побороти його взагалі буде неможливо«, – підкреслив гендиректор »Філіп Морріс Україна”.
За його словами, в поточній ситуації встановлена на нелегальному ринку лінія вартістю кілька мільйонів доларів може окупитися за тиждень, і з ростом акцизів відповідно до затвердженого календаря індексації без посилення боротьби ця рентабельність буде тільки зростати, «тому єдине (рішення) – це дуже серйозна боротьба, політична воля, якої на сьогодні немає».
Поляков, у свою чергу, додав, що останнім часом канали постачання нелегальної продукції на ринок диверсифікувалися за рахунок Telegram-каналів і онлайн-продажів.
“Дуже багато Telegram-каналів, онлайн-продажів. Звернення до правоохоронних органів не дозволяє закрити ці Telegram-канали. Як це працює? Людина через Telegram-канал робить замовлення, вона отримує його поштою. Декларується, що це сувеніри або інша продукція – відправник не вказує, що це сигарети”, – пояснив заступник генерального директора з корпоративних зв’язків.
«Філіп Морріс Україна» («ФМУ») працює на українському ринку з 1994 року. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області із задекларованими інвестиціями $30 млн, на роботу якої було переведено 250 співробітників харківської фабрики.
Минулої п’ятниці, 30 січня, компанія повідомила про ракетний удар Росії, який пошкодив частину харківської фабрики компанії.
Згідно з даними ресурсу YouControl, за 9 місяців 2025 року виручка ПрАТ «Філіп Морріс Україна» зменшилася на 13,3% – до 14,23 млрд грн.
АТ «Миколаєвобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року у формі опитування (дистанційно), повідомляється у розкритті інформації.
Згідно з повідомленням, перелік акціонерів, які мають право на участь, буде складено 24 лютого (на 23:00). Голосування бюлетенями буде прийматися з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого, при цьому бюлетені з обрання кандидатів до органів товариства планується розмістити 23 лютого.
До порядку денного включено припинення повноважень наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та їх винагород, а також компенсація витрат на організацію та проведення зборів.
АТ «Миколаївобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Миколаївській області; «Українські розподільчі мережі» володіють 70% акцій компанії.
