Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-квітні поточного року знизив відвантаження прокату на 16,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 530,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період впала на 10,3% – до 646,5 тис. тонн, чавуну – на 13,6%, до 717,1 тис. тонн.
У квітні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 231,8 тис. тонн чавуну (у квітні-2022 – 69 тис. тонн), 252,9 тис. тонн сталі (73,6 тис. тонн), відвантажено 205,1 тис. тонн прокату (68,2 тис. тонн).
“Збільшення рівня виробництва у квітні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням виробничих потужностей із вимушеної гарячої консервації, спричиненої повномасштабними воєнними діями на території України”, – пояснюють у пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у січні-березні 2023 року знизила відвантаження прокату на 42,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 325,7 тис. тонн, виплавку сталі на 39,2% – до 393,6 тис. тонн, чавуну – на 36,3%, до 485,3 тис. тонн. У березні було вироблено 193,6 тис. тонн чавуну, 184,4 тис. тонн сталі, відвантажено 150,8 тис. тонн прокату.
“Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Національний банк України (НБУ) анулював ТОВ “ФК “Верона” (Київ) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з невиконанням рішення регулятора і не усуненням порушень ліцензійних умов.
Як повідомляється на сайті НБУ, рішення ухвалене 1 травня набуває чинності 2 травня.
Раніше повідомлялося, що до ТОВ “ФК “Верона” 19 грудня 2022 року було застосовано захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг. Установа була зобов’язана у строк до 20 січня 2023 року усунути порушення.
ФК “Верона” була зареєстрована у вересні 2019 року. Статутний капітал 5,1 млн грн.
Кабінет міністрів створив індустріальний парк “Долина Стрий” у Львівській області, що забезпечить, зокрема, розвиток переробної галузі в регіоні та створення близько 700 нових робочих місць, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Тримаємо послідовний курс на всебічну підтримку бізнесу. Сьогодні створюємо ще один індустріальний парк – “Долина Стрий” у Львівській області”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
За словами прем’єра, від реалізації цього рішення очікується створення близько 700 робочих місць і розвиток переробки в регіоні, зокрема, у харчовій промисловості, деревообробці, машинобудуванні.
Кабінет міністрів на засіданні підтримав рішення, яке дає запуск процедурі перетворення держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство, повідомляється на урядовому порталі з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у вівторок.
“Енергоатом” – один із найбільших операторів АЕС у Європі, компанія стратегічно важлива для енергетичної безпеки держави. Приводимо її до міжнародних стандартів корпоративного управління. При цьому зберігаємо у власності держави 100% акцій підприємства”, – зазначив він.
За словами прем’єра, у підсумку це підвищить ефективність управління, залучить додаткові кошти на реалізацію нових проєктів і посилить енергетичну незалежність.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 6 лютого 2023 року підтримала в другому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію держпідприємства НАЕК “Енергоатом”, який передбачає перетворення “Енергоатома” з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі.
Корпоратизація “Енергоатому” передбачена кредитною угодою між компанією та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і ратифікованою Верховною Радою гарантійною угодою “Комплексна узагальнена програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних станцій”.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Южно-Українську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 1 травня 2023 року становили 23 375 осіб (станом на 24 квітня – 23 015), зокрема 8709 загиблих (8574), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у вівторок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3933 чоловіки, 2341 жінка, 270 хлопчиків і 214 дівчаток, тоді як стать 31 дитини та 1920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 14 666 поранених 431 хлопчик і 304 дівчинки, а також 278 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 24 квітня загинуло дев’ять дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у квітні становила 169 порівняно зі 181 за березень, 141 за лютий, 198 у січні, 206 у грудні та 186 у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 4094 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 798, у травні – до 534, у червні – до 426 і в липні – до 379. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 393 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за квітень досягла 496 порівняно з 592 у березні, 458 у лютому, 539 у січні, 617 у грудні та 541 у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1130, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1890, березень – 2987. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, у квітні цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 165 осіб та ще 456 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних пережитків війни померло четверо та було поранено 4 осіб (7% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у квітні припало 84% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 24 квітня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.