Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив Криворізькому гірничо-металургійному комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) ще один кредит у розмірі до $200 млн на поповнення обігових коштів для функціонування підприємства.
Згідно з інформацією ЄБРР, виділено старший кредит (senior loan) на суму до $200 млн українському акціонерному товариству АМКР, контрольний пакет акцій якого належить групі ArcelorMittal.
При цьому уточнюється, що виділення кредиту затверджено 3 грудня 2025 року.
Зазначаєтсья, що позика буде використана для фінансування потреб компанії в оборотному капіталі для забезпечення безперервності діяльності в Україні, коли на діяльність впливає війна. Проєкт розширить доступ до ринково-релевантного навчання та можливостей працевлаштування для ветеранів та інвалідів відповідно до пріоритетів компанії щодо відновлення людського капіталу.
Також додається, що Банк надає фінансування за надзвичайних обставин, спричинених війною в Україні, з унікальним набором умов, атрибутів та положень. Проєкт також є гендерно додатковим відповідно до нових зобов’язань щодо розширення доступу до навчання для молодих жінок через флагманську ініціативу АМКР “Нова фабрика”, яка стосується інклюзії молоді.
Як повідомлялося, наглядова рада АМКР 26 листопада 2025 року ухвалила надати згоду на вчинення значного правочину – залучення кредиту від ЄБРР.
При цьому ринкову вартість майна або послуг, котрі є предметом правочину, визначено відповідно до законодавства – не більше як $200 млн (8480300 тис. грн за курсом НБУ станом на 26.11.2025); вартість активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності, – 51725655 тис. грн; співвідношення ринкової вартості майна або послуг, котрі є предметом правочину, до вартості активів емітента, за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках) – 16,3947658082%.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн, тоді як у 2024 році – 19,8 млрд грн.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн, на другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того українські підприємства “Метінвесту” торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Водночас податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.
Як повідомлялося, 2024 року “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення група підтримала економіку країни на суму близько 74 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірна, Івано-Франківська обл.) проведе дистанційні загальні збори акціонерів 20 лютого 2026 року шляхом опитування, випливає з повідомлення товариства.
Згідно з документом, датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 17 лютого 2026 року. Голосування відбуватиметься бюлетенями через депозитарні установи: розміщення єдиного бюлетеня заплановано на 10 лютого (не пізніше за 11:00), завершення прийому бюлетенів – 20 лютого до 18:00.
До проєкту порядку денного, зокрема, внесено питання розгляду звітів правління та наглядової ради за 2018-2024 роки, затвердження річних звітів та результатів фінансово-господарської діяльності за 2018-2024 роки (включно з порядком покриття збитків), призначення аудитора, а також скасування чинних принципів (кодексу) корпоративного управління.
Також акціонерам пропонується розглянути рішення про зміну найменування та типу товариства, внесення змін до статуту (нова редакція), затвердження оновлених положень, а також заходи щодо поліпшення фінансового стану. Окремими пунктами заявлено питання звернення до господарського суду для відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціювання превентивної реструктуризації та можливої ліквідації товариства.
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» – нафтопереробне підприємство, розташоване в м. Надвірна (Івано-Франківська обл.). За даними відкритих реєстрів, серед власників великих пакетів акцій компанії вказано Фонд держмайна України з часткою 26%.
Національний банк України розширив обсяг ліцензії на здійснення діяльності з прямого страхування ТОВ «Страхова компанія »Схід-Захід«» (Київ) на підставі заяви компанії, повідомив регулятор.
Так, компанія отримала право здійснювати пряме страхування за класом страхування 13 «Страхування іншої відповідальності (крім визначеної в класах 10, 11, 12)» за ризиком страхування відповідальності перед третіми особами, іншої, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, що може бути заподіяна в результаті ядерного інциденту, з обмеженнями та особливостями, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу.
Згідно з інформацією, структура страхового портфеля компанії за дев’ять місяців 2025 року за клієнтською складовою виглядає наступним чином: 99% страхових платежів надійшло від страхувальників – фізичних осіб, а від юридичних осіб – 1%. Пріоритетним напрямом поряд зі страхуванням с/г продукції (99%) залишається страхування майна.
Обсяг страхових премій у зазначеному періоді становив 12,838 млн грн, страхових резервів – 9,649 млн грн. Обсяг страхових виплат за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року збільшився на 40%.
СК «Схід-Захід» працює на ринку страхування України з 2005 року.
АТ «Черкасиобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року дистанційно – у формі опитування, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації.
Як зазначено в повідомленні, перелік акціонерів для участі буде складено 24 лютого (на 23:00). Голосування бюлетенями відбуватиметься з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого; бюлетень з питань, крім обрання органів, планується розмістити 17 лютого, з обрання кандидатів – 23 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень членів наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та розміру їх винагород, а також компенсацію витрат на організацію зборів.
АТ «Черкасиобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Черкаській області; Українська енергозберігаюча сервісна компанія (УкрЕСКО) володіє 25% акцій, «Українські розподільчі мережі» – 46%.
Голова КНР Сі Цзіньпін заявив про необхідність зробити юань світовою резервною валютою.
Китаю потрібна «потужна валюта», яка зможе знайти «широке застосування в міжнародній торгівлі, інвестиціях, на валютних ринках і отримати статус резервної валюти», йдеться в його статті в офіційному журналі Комуністичної партії Китаю «Цюші».
На думку глави держави, країні необхідні «потужний центральний банк», здатний ефективно управляти грошовими коштами, конкурентоспроможні в глобальному масштабі фінансові інститути і міжнародні фінансові центри, які зможуть «залучати світовий капітал і впливати на глобальне ціноутворення».
Китайське керівництво давно намагається стимулювати інтернаціоналізацію юаня, проте саме зараз стало найзрозуміліше, що має на увазі Сі Цзіньпін, говорячи про необхідність мати «сильну валюту» і той фінансовий фундамент, який потрібно побудувати для її підтримки, пише Financial Times.
Спочатку він зробив ці заяви в рамках звернення до високопоставлених регіональних чиновників у 2024 році, але до минулої суботи вони не публікувалися.
Стаття китайського лідера вийшла у світ на тлі підвищеної невизначеності на світових ринках. Ослаблення долара, майбутня зміна керівництва Федеральної резервної системи, а також геополітична і торговельна напруженість змусили світові центробанки переосмислити рівень залежності від доларових активів.
«Китай відчуває, що зміна світового порядку реальна як ніколи», – зазначає економіст Pantheon Macroeconomics Кевін Лам. За його словами, підвищена увага Сі Цзіньпіна до юаня відображає «нові пробоїни у світовому порядку».
За даними Міжнародного валютного фонду, на третій квартал минулого року частка юаня у світових резервах становила всього 1,93%, і це був шостий показник серед усіх валют. Долар займав близько 57% (проти 71% у 2000 році), євро – близько 20%.
