У другому кварталі 2023 року помітне відновлення кількості наданих медикаментів після спаду в зимовий період, що свідчить про триваючий тренд їхнього збільшення порівняно з минулими роками, повідомляється в прес-релізі страхової компанії “ІНГО” (Київ).
Зазначається також, що аналіз популярності послуг засвідчив триваючий з вересня 2022 року збільшений попит на діагностику. При цьому консультації лікарів залишаються на стабільному рівні без істотних змін.
Решта груп послуг, хоча становлять менше ніж 20% від загальної кількості, не показують виражених змін, за винятком медичного огляду, запит на який за останні місяці збільшився вдвічі порівняно з попередніми показниками.
Згідно з повідомленням, за надання медичних послуг своїм клієнтам у другому кварталі 2023 року виплатила 110 млн грн. Розмір виплат за програмами страхування від нещасних випадків також збільшився.
За інформацією департаменту особистих видів страхування, середня кількість звернень клієнтів тримається на досить високому рівні – приблизно 1,5 тис. контактів щоденно, але дещо менше, ніж у зимово-весняний період.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія має 29 ліцензій на різні види обов’язкового та добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам.
Кредитна установа ТОВ “НоваПей Кредит”, що входить до небанківської фінансової групи NovaPay, вирішила здійснити другий випуск відсоткових облігацій – серії “B” – на 100 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії, відповідне рішення збори акціонерів ухвалили 26 червня цього року.
“НоваПей Кредит” уточнює, що, як і дебютний випуск облігацій серії “А”, другий випуск буде публічним, а розміщувати його компанія планує самостійно.
Вказується, що 20% залучених коштів планується спрямувати на кредитування юридичних осіб, 80% – фізичних.
Інформація про інші параметри емісії поки відсутня.
Як повідомлялося, “НоваПей Кредит” у другому кварталі розмістило дебютний випуск трирічних облігацій на 100 млн грн. Облігації випущено з одним купоном, який виплачується одночасно з погашенням – з 14-го по 20 квітня 2026 року. Номінальна дохідність – 20% річних.
Згідно з прогнозами в проспекті емісії, у 2023 році компанія планує отримати 27,06 млн грн чистого прибутку, у 2024 році – 242,23 млн грн, у 2025 році – 411,66 млн грн.
Як зазначалося в проспекті, у 2022 році виручка компанії зменшилася на 40,6% – до 29,89 млн грн, здебільшого через запроваджені на початку війни кредитні канікули, а чистий збиток становив 2,15 млн грн проти чистого прибутку 24,40 млн грн роком раніше.
У I кв.-2023 року “НоваПей Кредит” збільшила статутний капітал на 120 млн грн – до 175 млн грн.
Власником компанії з часткою 100% залишилося ТОВ “НоваПей”, а бенефіціарами – власники групи компаній “Нова Пошта” В’ячеслав Клімов і Володимир Поперешнюк.
Компанія в січні-березні-2023 збільшила чистий прибуток на 56,9% – до 7,28 млн грн порівняно з аналогічним періодом 2022 року, її виручка зросла на 68,7% – до 12,7 млн грн.
Великий український виробник гофрокартону – Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у січні-червні 2023 року збільшила випуск гофротари на 31,6% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 40,9 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки українських лідерів після Київського картонно-паперового (108,2 млн кв. м.) і Трипільського пакувального (65,4 млн кв. м.) комбінатів.
За даними статистики, у січні-червні виробництво паперу на фабриці зросло на 3,8% – до 0,3 тис. тонн, тарного картону – на 20,8%, до 36,9 тис. тонн.
Водночас у червні-2023 виробництво гофроящиків збільшилося на 16,4% до червня-2022 – до 7,4 млн кв. м, а паперу та картону скоротилося на 7% – майже до 7 тис. тонн.
Згідно зі статистикою “УкрПапір”, загалом Понінківська КБФ-Україна за перше півріччя 2023 року випустила продукції на 1 млрд 193 млн грн – на 19,7% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за шість місяців цього року в Україні випущено 260,55 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше за аналогічний період минулого року), 239,31 млн кв. м картонних ящиків (+18,3%).
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне. Випускає в основному гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк), до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила в січні-червні 2023 року (за даними “Укрпапір”) 28,4 тис. тонн різного картону – на 27,6% вище від показника за січень-червень 2022 року.
Як повідомлялося, 2022 року Понінківська КБФ-Україна випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-червні випустив продукції на 276,8 млн грн, що на 13,7% більше, ніж у першому півріччі 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари збільшився на 27%, до 11,25 млн кв. м, тарного картону – на 30,4% до 7,95 тис. тонн, паперу – на 26,8% до 2,18 тис. тонн.
Зокрема, у червні комбінат незначно скоротив випуск паперу і картону до червня-2022 – до 1,61 тис. тонн, гофротари зберіг на торішньому рівні – 1,9 млн кв. м. Порівняно з травнем поточного року випуск цієї продукції скоротився відповідно на 12,6% і на 5%.
ЖЦБК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, папір для обкладинки) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, загалом у січні-червні 2023 року вони випустили 260,55 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше), і 239,31 млн кв. м картонних ящиків (+18,3%).
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% до 41,76 млн грн.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 16 липня 2023 року становили 25 671 особу (станом на 30 червня – 25 170), зокрема 9 287 загиблих (9 177), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 272 чоловіки, 2 558 жінок, 282 хлопчики і 226 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 16 384 поранених 486 хлопчиків і 352 дівчинки, а також 279 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 30 червня загинуло двоє дітей і ще 22 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за перші 16 днів липня загинуло 74 цивільних. У червні кількість смертей зросла до 184 зі 174 у травні, 180 – у квітні, 181 – у березні, 143 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4 154 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 817, у травні – до 544, у червні – до 429 і в липні – до 385. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 374 людини, у серпні – 339, у вересні – 405, у жовтні – 309, у листопаді – 187, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за половину липня досягла 342 порівняно з 681 у червні, 685 – у травні, 494 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 541 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 982 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 920. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 129, червень – 1 108, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 2 999. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що в липні від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 72 особи та ще 326 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло двоє і було поранено 16 осіб (4%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у липні припало 88% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 30 червня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
