Фахівці МАГАТЕ уважно стежать за обстановкою на Запорізькій АЕС (ЗАЕС) у зв’язку із заявами про загрозу диверсії, але під час нещодавніх інспекцій ознак мінування там не виявили, заявив у середу гендиректор агентства Рафаель Гроссі.
“Я контактував з експертами постійної місії на ЗАЕС сьогодні, лише кілька годин тому. Ми в курсі тверджень і заяв обох сторін. (…) Під час недавніх інспекцій ми не зафіксували жодних ознак мінування, але ми, як і раніше, надзвичайно насторожені”, – сказав Гроссі на брифінгу в Японії, коментуючи повідомлення про загрозу диверсії на ЗАЕС.
Він додав, що зараз “не можна розслаблятися”, і пообіцяв регулярно інформувати про ситуацію на станції.
За словами Гроссі, МАГАТЕ запросило доступ до ще низки місць на ЗАЕС. “Експерти МАГАТЕ попросили надати їм додатковий доступ. Це потрібно, щоб переконатися у відсутності мін або вибухівки на об’єкті”, – цитує МАГАТЕ слова гендиректора.
“Особливо, потрібен доступ до даху над реакторами 3 і 4, до машинного залу і до деяких компонентів системи охолодження АЕС”, – додав він.
Фонд держмайна України (ФДМ) 5 липня на приватизаційному онлайн-аукціоні в системі Prozorro продав держпідприємство “Рівнеторф” за ціною, що в 4,3 раза вища за стартову – за 205 млн грн.
“Під час аукціону вартість “Рівнеторфу” зросла в 4,3 раза – з 47,1 млн грн стартової ціни до 205 млн грн переможної. У торгах змагалися 12 учасників”, – повідомляється на сайті ФДМ у середу.
Згідно з умовами, переможець аукціону має 20 робочих днів на оплату вартості лота. Крім переможної ставки, він має сплатити ПДВ – 41 млн грн. У разі відмови від сплати він втратить 9,4 млн грн гарантійного внеску.
“У державній власності мають залишитися тільки стратегічні та прибуткові активи. Торф не є стратегічним – його частка в енергетичному балансі становить менше ніж 0,3%”, – пояснили у ФДМ.
Згідно з повідомленням, станом на 31 березня 2023 року кредиторська заборгованість “Рівнеторфу” становить 6,9 млн грн, зокрема із заробітної плати – 1,8 млн грн.
Покупець підприємства зобов’язаний протягом шести місяців погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом. Також він не зможе звільняти робітників за власною ініціативою протягом цього періоду.
Гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк.
“Нагадаю: перше півріччя 2022 року гральний бізнес приніс до бюджету лише 209 млн грн. А більшість операторів сиділи на пільзі “2%” і займалися міскодингом”, – написав він у Телеграм-каналі в середу.
Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.
“Ще є особливо “розумні” на ринку, особливо з податком на прибуток, тому буде продовження”, – додав він.
Крім цього, у середу українське онлайн-казино PIN-UP Ukraine повідомило про сплату до бюджету в першому півріччі цього року 1,067 млрд грн: у першому кварталі – 524,7 млн грн, у другому кварталі – 519,2 млн грн.
Компанія уточнила, що в цю суму також входять 23,4 млн грн за ліцензію на діяльність, отриману ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” 2021 року.
“Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни”, – наводяться в повідомленні слова СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотька.
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики за підсумками спільного засідання з Національним банком України (НБУ) щодо проблем обміну валюти в середу поставив завдання Національній поліції протягом місяця закрити всі нелегальні обмінники.
“Сформулювали чітке завдання Нацполу – повне й остаточне їх припинення. Перелік додамо, якщо Нацпол сам не бачить. Термін – місяць”, – написав він у Телеграм-каналі.
Коментуючи зусилля НБУ щодо розв’язання проблеми з відмовою учасників ринку приймати в населення зношені та старі купюри іноземних валют, Гетманцев загалом позитивно оцінив дії регулятора, однак констатував, що проблему ще не розв’язано остаточно, і скарг від людей досі багато.
На думку голови комітету, невдоволення громадян припиниться тільки після притягнення до відповідальності найбільш системних порушників.
“У цьому контексті вітаю “таємних покупців” НБУ, гарячу лінію і системну перевірку скарг, що надходять від людей до Нацбанку”, – написав Гетманцев.
Як повідомлялося, Нацбанк у червні вжив комплекс заходів щодо врегулювання питання обміну зношених банкнот іноземної валюти, зокрема скасував перелік ознак незначного зносу банкнот, зустрівся з учасниками ринку і запровадив посилений контроль за дотриманням ними вимог регулятора.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) звернулася до перевізників із проханням нарощувати перевезення через угорські пункти пропуску (ПП), які наразі недозавантажені та мають резерви з передачі вантажів, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у вівторок на онлайн-нараді з угорськими вантажоперевізниками.
За його словами, у червні на ПП “Чоп-Захонь” було опрацьовано сумарно 1789 вагонів, які перевозили 95,8 тис. тонн вантажів різної номенклатури: у середньому цей стик в обох напрямках опрацьовує 59,6 вагонів за добу (в/д), з яких 51 вагон – на експорт з України.
Порівнюючи червневі показники з травневими, Ткачов зазначив збільшення вантажопотоку в цьому ПП на 13 в/c, або 27,4%.
Представник УЗ нагадав, що за останні чотири місяці максимальний показник вантажоперевезення через ПП “Чоп-Захонь” було зафіксовано в березні – 83 в/c.
Ткачов зазначив, що на сьогоднішній день на ПП “Чоп-Захонь” основна номенклатура – зерно, яке в червні передавали по 50,5 в/c.
За його інформацією, на цьому стику працює 4 перевізники. Найбільшим є Rail Cargo Hungary (RCH), який у червні обробив 904 вагони зі швидкістю понад 30 в/c. Найбільша номенклатура RCH – це зернові (707 вагонів), крім яких було опрацьовано 85 вагонів із контейнерами та імпорт нафтовантажів.
MMV Magyar Maganvasut Zrt (MMV) опрацювали в червні по ПП “Чоп-Захань” 421 вагон зі швидкістю 14 в/c. Найбільша частина вантажу також припала на зерно – 370 вагонів, також помітну частку склав імпорт нафтовантажів.
Magyar Vasuti Aruszallito Kft. (MVA) обробили 402 вагони зі швидкістю 13,5 в/c, з яких 377 із зерном.
На частку CD Cargo Hungary у червні припало 62 вагони зернових вантажів.
“Щодо “Чоп-Захонь” ми не бачимо черги на широкій (колії 1524 мм), на вузькій (1435 мм) йде робота з підходу. Тобто якихось проблем із передачею і з роботою “Чоп-Злхань” я особисто не бачу”, – констатував Ткачов.
За інформацією УЗ, у ПП “Батево-Еперешка” в червні було оброблено 3731 вагон із 252,3 тис. тонн вантажів різної номенклатури. У середньому в експортному сполученні з України відправляли 121 в/з, а приймали 3,5 в/з. Загалом цей стик обробляє 124,4 в/з.
“По “Батево-Еперешці” ми бачимо істотне просідання і падіння вантажної роботи на 28,5 в/c, або 18,6%. Якщо подивитися по зерновій групі, то в середньому через цей перехід передаємо 20,6 в/c. Минулого місяця цей показник був майже 26 в/c. Ми в березні, наприклад, обробляли 94 зернових в/c. На сьогодні, на жаль, по “Батево-Еперешці” тільки близько 21 в/c”, – зазначив Ткачов.
За його інформацією, у цьому стику працює два перевізники – MMV і RCH. MMV обробляв 19 в/c: з 565 вагонів у червні найбільше – 247 – припало на олію.
Своєю чергою, RCH по “Батево-Еперешці” обробив у червні 3166 вагонів із 215,2 тис. тонн вантажів різної номенклатури, зокрема руди – 1945 вагонів, зерна – 531, вугілля – 205. Його середньодобовий показник – близько 105,5 в/c..
“У напрямку “Батево-Еперешке” рухається лише 385 вагонів, з яких 196 із рудою, 30 із зерном, 25 із макухою і 26 із олією. Стик недовантажений, як “Чоп-Захонь”, тому є можливість ще нарощувати”, – додав Ткачов.
Він також зазначив, що сумарно два угорські переходи відпрацьовують найбільший обсяг зернових за добу – понад 70 вагонів.
“Це більше, ніж відпрацьовують усі стики Польщі (чотири ПП), Румунії та інших країн. Тобто, на сьогодні Угорщина у нас лідер з обробки зернових вантажів”, – констатував Ткачов.
Національний банк України 3 липня заніс ТОВ “Брокертім” до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів”, повідомляють на сайті регулятора.
Згідно з даними інтернет-ресурсів, ТОВ “Брокертім” зареєстровано в липні 2018 року. Його власником вказано ТОВ “ДТЕК Сервіс”, кінцевим бенефіціарієм якого є Рінат Ахметов.
Статутний капітал компанії становить 625,7 тис.грн.
