СГ “ТАС” (Київ) у січні-лютому 2023 року залучила 486,39 млн грн страхових премій, що на 6,6% перевищує обсяг надходжень за відповідний період 2022 року, повідомляється на сайті компанії.
Уточнюється, що за договорами КАСКО зібрано 99,88 млн грн платежів, або 20,54% від загальної суми премій, і на 33,9% більше, ніж за аналогічний період 2022-го.
На 17,3% зросли продажі ОСЦПВ – до 145,54 млн грн, або 29,92% від загального обсягу надходжень страховика за два місяці. На 68,3% зросли продажі “Зеленої карти” – до 101,83 млн грн (20,93%).
Частка ДМС в обсязі надходжень компанії за підсумками січня-лютого склала 18,3%: за договорами добровільного медичного страхування зібрано 89,01 млн грн.
За договорами страхування майна компанія за два місяці залучила 11,8 млн грн платежів. Обсяг надходжень страховика за іншими договорами страхування склав 38,33 млн грн.
ПрАТ “Вишневський ливарно-ковальський завод” (ВЛКЗ, Київська обл.) за підсумками роботи торік збільшило чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з попереднім роком – до 7,099 млн грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 24 квітня поточного року, які відбудуться дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 13,077 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2022-му році, розподілити отриманий торік чистий прибуток у розмірі 7 млн 98,521 тис. грн таким чином: 50% прибутку, що становить 3 млн 554,643 тис. грн, спрямувати на виплату дивідендів (2,48 грн на одну акцію); решту залишити нерозподіленою.
Крім того, планується провести вибори нового складу наглядової ради, внести зміни до статуту, схвалити значні правочини.
ПрАТ “ВЛКЗ” засновано 1990 року на базі ливарного і ковальського цехів Київського виробничого об’єднання ім.Артема. Спеціалізується на виробництві ковальських і ливарних виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності ТОВ “Гольф енд кантрі клаб” (Україна) перебуває 18,5947% акцій підприємства, АТ “Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування” – 51,0001%.
Статутний капітал – 358 тис. грн, номінал – 0,25 грн.
Аграрії за минулий тиждень засіяли 210,3 тис. га зернових і зернобобових культур порівняно з 66,6 тис. га тижнем раніше, в лідерах, як і раніше, сільгосптоваровиробники Тернопільської області з 47,2 тис. га, повідомило Мінагрополітики в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 23 березня посівна триває вже у 18 областях України, тоді як тиждень тому в 10-ти.
Зазначається, що загалом від початку цієї кампанії всі категорії господарств посіяли 293 тис. га зернових і зернобобових культур, з яких 76,1 тис. га (тижнем раніше – 26 тис. га) – ярої пшениці, 168,1 тис. га (44,2 тис. га) – ярового ячменю, 35,3 тис. га (12 тис. га) – гороху і 14,2 тис. (0,5 тис. га) – вівса.
Міністерство уточнило, що найбільше зернових і зернобобових культур з початку посівної кампанії посіяли аграрії Тернопільської області – 67,6 тис. га.
До сівби цукрових буряків приступили аграрії Вінниччини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини та Черкащини, соняшник почали сіяти аграрії Одещини, додало міністерство.
Як повідомлялося, станом на 25 березня минулого року в країні було засіяно 150 тис. га с/г площ в 11 областях, а у 2021-му на ту саму дату – 106 тис. га.
Прогнозовані Мінагрополітики площі посіву зернових і зернобобових культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території станом на 21 березня 2023 року становлять 10,24 млн га, що на 1,41 млн га, або на 12,1% менше, ніж 2022 року.
Згідно з даними та прогнозами Мінагрополітики, зокрема, посіви озимої пшениці становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Яру пшеницю, як очікує відомство, буде засіяно на 285 тис. га (+67 тис. га), ярий ячмінь – 1041 тис. га (+111 тис. га), кукурудзу – 3618 тис. га (-451 тис. га).
Кабінет міністрів України продовжив дію фіксованої ціни на електроенергію для населення в 1,44 грн/кВт-год і 1,68 грн/кВт-год залежно від споживання до 30 квітня цього року, повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням у Телеграм-каналі в п’ятницю, відповідне рішення закріплено змінами до постанови Кабміну від 5 червня 2019 року № 483 “Про затвердження Положення про покладання спеціальних зобов’язань на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії”.
Термін дії фіксованих цін на е/е для населення згідно з цією постановою спливав 31 березня цього року.
Як повідомлялося, раніше гендиректор ПрАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота в інтерв’ю “Енергореформі” повідомив, що зміни до механізму підтримки тарифів для населення, найімовірніше, будуть відтерміновані щонайменше на місяць – для розробки збалансованого рішення.
За його словами, донори ПСО – “Енергоатом” та УГЕ – не можуть одночасно компенсувати різницю в тарифах для населення в рамках спецзобов’язань та відновлювати пошкоджені російськими ударами об’єкти, тож потрібне рішення, яке було б компромісним для споживачів, виробників е/е та уряду.
Побутові споживачі за щомісячного обсягу споживання 250 кВт-год платять 1,44 грн/кВт-год, за обсягу, що перевищує цей показник, – 1,68 грн/кВт-год (з ПДВ). Для порівняння – ціна е/е для бізнесу перевищує 5 грн/кВт-год.
У коментарі журналістам 1 березня радник прем’єр-міністра Юрій Бойко зазначав, що тарифи на електроенергію для населення потребують перегляду, але водночас зміни мають бути невідчутні для вразливої групи споживачів.
“Проблема існує. Якщо тариф для населення не покриває навіть транспортування електроенергії, то це проблема. Способи її врегулювання лежать на поверхні. Але в період війни непопулярне рішення можна ухвалювати тільки за умови гарантованого та ефективного захисту вразливих верств населення”, – сказав Бойко.
За його словами, національний енергорегулятор напрацював низку концепцій зміни тарифів для населення, але остаточного рішення, яке з них ухвалювати, ще немає. Підходи розглядаються різні: зокрема, встановлення одного тарифу з адресним субсидуванням незахищених верств населення, встановлення декількох тарифів залежно від обсягу споживання.
Страхова компанія ARX (Київ), за даними Національного банку України, за підсумками діяльності за 2022 рік посіла лідерські позиції за чотирма показниками, зазначається в повідомленні компанії.
Компанія, зокрема, стала першою за збором чистих зароблених премій і зібрала понад 2,9 млрд грн, витратами на оплату праці – 373,6 млн грн, прибутком – понад 537 млн грн, витратами з податку на прибуток – 212,6 млн грн.
Крім того, компанія посіла другу позицію по здійсненню виплат, відшкодувавши клієнтам близько 1,04 млн грн і підписаним преміями – понад 2,7 млрд грн.
Загалом сума валових премій компаній ARX і компанії страхування життя ARX Life за 2022 рік склала понад 3,03 млрд грн. Чистий прибуток за двома компаніями становить 559 млн грн.
СК “ARX” працює на страховому ринку 26 років. За її даними, компанія є лідером страхування КАСКО 12-й рік поспіль. Посідає перше місце серед страховиків України за розміром чистих страхових премій і чистих страхових виплат за 2021 рік. Є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Limited (Канада).
ПрАТ “Стальканат” (Одеса) за підсумками 2022 року отримало чистий прибуток у розмірі 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершило з чистим збитком 309 тис. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів, призначених на 28 квітня поточного року, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток на 31 грудня 2022 року становив 141,793 млн грн.
Акціонери розглянуть низку питань за підсумками роботи у 2021-му та 2022-му, зокрема звіт генерального директора про фінансово-господарську діяльність за минулий рік та основні напрями діяльності у 2023 році. Також розподілять прибуток – пропонується спрямувати його на покриття збитків минулих років.
З усіх цих питань пропонується визнати діяльність задовільною.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн.
