Business news from Ukraine

Бізнес закликає ООН та Туреччину сприяти стабільній роботі Чорноморської зернової ініціативи та забезпечити вільне торговельне судноплавство в Чорноморському регіоні

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, та Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу»  закликає сторони Чорноморської зернової ініціативи – Організації об’єднаних націй (ООН) та Туреччину – сприяти її стабільній роботі, продовженню і розширенню Чорноморської зернової ініціативи (Ініціативи), та забезпечити вільне торговельного судноплавство в Чорноморському регіоні.

Російські інспектори Спільного координаційного центру (СКЦ) штучно блокують повноцінну роботу Ініціативи та порушують вільне судноплавство в Чорному морі. Зокрема, російська сторона систематично затримує перевірку суден, які прямують Босфором до/з українських портів [1]. Наразі 140 суден очікують на перевірку СКЦ у Босфорі, а українські порти працюють лише на 30% своєї потужності. Водночас рух російських суден у Чорному морі не обмежується регулярними перевірками, при цьому обсяг перевезених вантажів  Азовським та Чорним морями  становить близько 250 млн т в 2022 році. Таким чином, бізнес занепокоєний ситуацією, що склалася в останні місяці із затримками роботи зернових коридорів Чорним морем.

Міжнародні ланцюги постачання продовольства та глобальна продовольча безпека, включаючи світові ціни на продовольство та рівень голоду, знову опинилися під значною загрозою через штучне скорочення  обсягів експорту українських зернових та олійних культур російською стороною. Якби Ініціатива працювала злагоджено та на повну потужність, загальний обсяг експорту зерна міг би бути на 30-40% більшим. Близько 10 млн т сільськогосподарської продукції не було відвантажено на міжнародні ринки, зокрема вантажі для африканського континенту та країн з високим рівнем голоду, таких як Ефіопія, Ємен, Афганістан та ін. У поточному маркетинговому році очікується  на експорт ще понад 25 млн т українського зерна.

Для забезпечення вільного судноплавства в Чорноморському регіоні та розблокування діяльності Ініціативи у повному обсязі бізнес-спільнота закликає  ООН і Туреччину:

  • вжити заходів для забезпечення стабільної та своєчасної роботи інспекторів/представників комісії, які діють при СКЦ, для прискорення руху суден з українським зерном та ліквідації черг;
  • забезпечити вільне торговельне судноплавство в Чорному морі для всіх сторін або запровадити перевірку всіх російських суден, які плавають у Чорному морі, шляхом створення рівних умов для українського та російського експорту;
  • підтримати продовження Ініціативи щонайменше на один рік з автоматичним продовженням на такі ж періоди, якщо одна сторона не повідомить іншу про намір припинити або змінити Ініціативу, та надати відповідну офіційну комунікацію;
  • включити Миколаївський морський порт, а також інші порти та термінали, що розташовані в Бузько-Дніпровському каналі, спеціалізований морський порт «Ольвія» до Чорноморської зернової ініціативи, з метою збільшення пропускної спроможності для експорту зерна.

Ми висловлюємо вдячність ООН та Уряду Турецької Республіки за їх підтримку роботи Ініціативи. Ми також вдячні Офісу Президента України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству розвитку громад, територій та розвитку інфраструктури України, Міністерству закордонних справ України та Адміністрації морських портів України за всі зусилля, пов’язані з безперервним експортом українського зерна та олійних культур в рамках Ініціативи.

Румунія збирається побудувати понтонний міст через Прут для нарощування поставок зерна з України

Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).

За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).

Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.

“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.

Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.

, , ,

БЕБ вилучило понад 330 тис. пачок контрафактних сигарет у Львівській області

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області викрили масштабну схему реалізації нелегально виготовлених тютюнових виробів та їхньої контрабанди за кордон, повідомляється на сайті відомства в середу.

За його даними, детективи Бюро у Львівській області провели невідкладний огляд вантажного автомобіля з підакцизними товарами, а в Закарпатській обшукали складське приміщення. Під час обшуків виявлено та вилучено понад 330 тис. пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку, приблизно 1,5 тонни тютюну для кальяну, транспортний засіб, а також чорнові записи та документацію, що свідчить про протиправну діяльність. Попередня загальна вартість вилученої з незаконного обігу підакцизної продукції становить майже 18 млн грн.

Наразі вживаються заходи щодо встановлення повного кола причетних до схеми осіб, проводяться першочергові слідчі дії.

БЕБ уточнило, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (незаконне зберігання та транспортування з метою збуту підакцизних товарів), здійснюють детективи його територіального управління у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури.

Як повідомлялося з посиланням на дослідження тютюнового ринку інститутом “Kantar Україна”, частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України в серпні 2022 року зросла на 5 відсоткових пунктів (в.п.) порівняно із середньорічним показником за 2021 рік – до 21,9% із 16,9%, обсяг тіньового ринку став максимальним за час незалежності України.

Інститут уточнив, що 56% тютюнових виробів, які нелегально реалізували 2022 року як експортну або Duty Free-продукцію, мають позначку виробництва Винниківської тютюнової фабрики (Винники Львівської обл.) та марковані як такі, що не призначені для продажу в Україні. Частка невстановлених виробників становила 24% (2021 року – 23%), ТОВ “Юнайтед Тобако” (Жовті Води Дніпропетровської обл.) – 19% (2021 року – 15%).

, , ,

У “Auchan Україна” новий генеральний директор

Новим СЕО компанії “Auchan Україна” стала Марта Труш замість Вікторії Луценко, яка призначена генеральним директором “Auchan Угорщина”, повідомили в прес-службі компанії.

При цьому уточнюється, що Луценко керувала “Auchan Україна” 5 років. За цей час у компанії було запроваджено нову фіджитальну (фізична+цифрова) стратегію та план розвитку, зокрема було посилено електронну комерцію, а також відбулося відкриття інноваційних точок продажів – Auchan Pick up point.

Труш, яка очолить компанію вже з березня, працює в “Auchan Україна” понад 10 років і має різнобічний досвід у ритейлі, зокрема в операційній діяльності магазинів, продажах та управлінні комерцією.

За її словами, основними пріоритетами компанії залишаються допомога населенню країни та внесок у відновлення економіки України. Зокрема, планується відкриття нових магазинів і створення робочих місць.

Як повідомлялося, в “Auchan Україна” працює близько 5 тис. українців. За останній рік компанія сплатила до державного бюджету близько 1 млрд грн податків, спрямувала на допомогу українцям понад 60 млн грн.

Auchan Retail – міжнародна компанія роздрібної торгівлі. Перший магазин відкрито у Франції 1961 року.

ТОВ “Ашан Україна Гіпермаркет” працює в Україні з 2008 року. За даними сайту “Ашан”, до російського вторгнення в Україну мережа ритейлера налічувала понад 30 магазинів різних форматів (гіпермаркети, супермаркети, pick up point) у дев’яти містах, а також розвиває e-commerce.

,

СК “БУСІН” спрямує 13,6 млн грн на дивіденди, а 48,8 млн грн – на збільшення СК

Акціонери Страхової компанії “Бусін” (Київ) планують із 62,4 млн грн фінансового прибутку, отриманого за 2022 рік, спрямувати 13,6 млн грн на виплату дивідендів і 48,8 млн грн на збільшення статутного капіталу, повідомляють на порядку денному зборів акціонерів, запланованих на 31 березня.

Як повідомляється в інформації компанії, розміщеній у базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), емісію планується провести шляхом збільшення номінальної вартості акцій.

Прибуток, що залишився, у розмірі 21,935 тис. грн планується залишити нерозподіленим.

Крім того, акціонери компанії планують здійснити перехід на однорівневу структуру управління товариством, визначити кількісний склад Ради директорів, затвердити нову редакцію статуту товариства.

СК “Бусін” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань: Ліги страхових організацій України, Національного клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.

Як повідомлялося, у березні 2021 року її акціонери Лариса Непочатова та Олексій Овчинников скоротили свої пакети акцій із 49,9% до 25%. Зі свого боку Денис Овчинніков та Іван Овчинніков збільшили свої пакети акцій з 0,009% до 12,495%, Олександр Непочатов – з 0,009% до 24,99%.

, ,

Долар США дешевшає до фунта і євро, але зміцнюється до ієни

Долар США помірно дешевшає в парах з фунтом і євро, проте трохи зміцнюється до японської ієни.

Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), знижується менш ніж на 0,1% під час ранкової сесії.

Пара євро/долар на 8:18 кв торгується на рівні $1,0599 проти $1,0587 на закриття сесії у вівторок, євро додає близько 0,2%.

Інвестори продовжують оцінювати статдані та заяви представників Федеральної резервної системи (ФРС), щоб спробувати спрогнозувати майбутні зміни процентної ставки.

Судячи з ф’ючерсів на рівень ставки, учасники ринку бачать певну ймовірність, що на найближчому засіданні Федрезерву ставку підвищать одразу на 50 базисних пунктів, хоча раніше інвестори були впевнені, що тепер центробанк змінюватиме ставку кроками по 25 б.п.

Загалом ринок чекає підйому ставки до пікового рівня в 5,25-5,5% з поточних 4,5-4,75%.

Фунт стерлінгів дорожчає на 0,2% і торгується на позначці $1,2049 проти $1,2023 на закриття минулої сесії.

Курс долара піднімається до ієни на 0,1% і торгується на позначці 136,37 ієни.

Тим часом курс юаня, торги яким проходять на території материкового Китаю, підскочив до долара на 0,4% і становить 6,9035/$1.

Як повідомлялося, індекс менеджерів із закупівель (PMI) у переробній промисловості КНР піднявся в лютому до 52,6 пункту з 50,1 пункту місяцем раніше. Експерти в середньому очікували більш помірного підвищення, до 50,5 пункту.

PMI сфери послуг у лютому підвищився до 56,3 пункту з 54,4 пункту в січні. Індикатор оновив максимум із березня 2021 року.

Значення індексу вище позначки в 50 пунктів вказує на зростання ділової активності, нижче – на її скорочення.

, , ,