ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-червні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 30,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 426,8 тис. тонн з 326,3 тис. тонн.
За даними компанії, у червні-2023 вироблено 71,1 тис. тонн доменного коксу, тоді як у червні-2022 – 68,4 тис. тонн (зростання на 4%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Поліцейські та жандарми у Франції за ніч затримали 719 учасників заворушень, повідомляє в неділю вранці МВС країни.
Цей показник менший, ніж добою раніше: у суботу вранці влада поінформувала про 994 затриманих за ніч. А через кілька годин надійшли повніші дані про 1311 затриманих.
Загалом, як зазначають французькі ЗМІ, схоже, що нинішня ніч у містах країни пройшла дещо спокійніше, ніж попередні. Надійшли дані про 577 підпалів автомобілів, а також – про пожежі в 74 будівлях. Крім того, хулігани спробували атакувати 10 казарм жандармерії та шість відділків муніципальної поліції. Усі ці показники – нижчі за суботні.
За даними МВС Франції, за ніч поранення дістали 54 поліцейських і жандармів (днем раніше – 79).
Один із найнебезпечніших інцидентів стався в паризькому передмісті Л’Аї-ле-Роз, де хулігани підпалили машину і, прагнучи використати її як таран, спрямували в бік будинку мера. Один із дітей градоначальника дістав поранення. У поліції кваліфікували подію як замах на вбивство і ведуть розслідування.
Порядок у містах Франції в ніч на неділю забезпечували 45 тис. співробітників поліції і жандармерії.
У суботу відбувся похорон підлітка, якого у вівторок у передмісті Парижа – Нантері – застрелив співробітник поліції. Юний житель Франції, будучи за кермом машини, відмовився зупинитися на вимогу правоохоронців. Далі один із поліцейських вистрілив у нього. Тепер триває розгляд, щоб зрозуміти, чи правильно діяв цей поліцейський. Цей інцидент і спровокував хвилю нічних заворушень, що не вщухла досі, по всій країні.
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових і круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ під озимими і посіяними ярими культурами, у 2023 році може скласти близько 49,6 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн роком раніше, повідомили в аналітичному агентстві “АПК-Інформ” із посиланням на Укргідрометеоцентр.
“Аналіз особливостей метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових і круп’яних культур, стану посівів, наявних запасів продуктивної вологи в ґрунті та агрометеорологічні розрахунки дають змогу очікувати у 2023 році врожайність озимої пшениці на рівні 4, 3 тонни/га, озимого жита – 3,2 тонни/га, озимого ячменю – 3,5 тонни/га, ярого ячменю – 3,2 тонни/га, ярої пшениці – 3,7 тонни/га, вівса – 2,5 тонни/га, гороху – 2,3 тонни/га, кукурудзи – 6,5 тонни/га, проса – 2,1 тонни/га, гречки – 1,1 тонни/га”, – вказано в повідомленні.
Згідно зі звітом, агрометеорологічні умови для формування врожаю зернових культур нинішнього року в Україні виявилися задовільними. Але протягом вегетації спостерігалися окремі несприятливі періоди, які могли негативно позначитися на врожайності. Унаслідок надмірних дощів у квітні на полях низки областей відмічалося перезволоження ґрунту, що створювало складні умови для проведення та завершення сівби ранніх ярих зернових і зернобобових культур в оптимальні строки.
Переважаюча в травні погода (часті дощі, зниження температури повітря, підвищення відносної вологості в денний час, хмарність і тривалі роси) змогли стримати розвиток посушливих явищ.
У червні в Україні погода була зі значними температурними контрастами (…), спостерігався дефіцит ефективних опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, що призвело до скорочення періоду вегетації, передчасного та одночасного дозрівання зерна ранніх хлібів у центральних та південних областях, констатували в Укргідрометеоцентрі.
Як повідомлялося, Мінагрополітики 2023 року прогнозує врожай зернових і зернобобових на рівні 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж роком раніше. Водночас, це у 2,5 раза більше за внутрішню потребу України. Будь-якого ризику дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні немає, зазначили в міністерстві.
ПрАТ “СК “Інтер-Поліс” (Київ) планує збільшити статутний капітал на 14,160 млн грн (87,5%) шляхом збільшення номінальної вартості акцій з 300 грн до 560 грн за акцію, повідомляється в порядку денному зборів акціонерів, що заплановані на 3 серпня 2023 року, повідомляється в системі НКЦПФР.
Також наголошується, що емісія буде проведена за рахунок спрямування до статутного капіталу частини емісійного доходу, отриманого в 2016 році в загальному розмірі 14,160 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Інтер-Поліс” заснована в 1993 році. Має 20 ліцензій на здійснення добровільного та обов’язкового видів страхування, філії та представництва в усіх великих обласних центрах країни.
Статутний капітал 16,182 млн грн.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року збільшила чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $57,142 млн з $21,779 млн.
Як повідомляється в проміжному звіті компанії за операційними та фінансовими результатами за три місяці 2023 року, доподатковий прибуток становив $74,448 млн проти $29,202 млн за перший квартал 2022 року.
При цьому “Інтерпайп” у січні-березні-2023 наростив вільні грошові кошти та еквіваленти з $153,777 млн на 1 січня 2023 року до $207,824 млн на 31 березня 2023 року (відповідно на 1 січня 2022 року було $109,627 млн, на 31 березня 2022 року – $165,561 млн).
EBITDA в I кв-2023 склала $79,427 млн, тоді як в I кв-2022 – $15,139 млн.
Водночас компанія скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229,291 млн з $239,185 млн.
Як повідомлялося, виробництво сталі в січні-березні-2023 зросло на 13% порівняно із січнем-березнем-2022, до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
Водночас у пресрелізі зазначалося, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатував, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Істотну підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США і ЄС”, – зазначав топ-менеджер.
“Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, залучило EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабська” в Ізмаїлі, де буде зведено елеватор і борошномельний завод, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Ми надзвичайно вражені швидкістю ухвалення рішень і підтримкою з боку Данії в ці непрості для української економіки часи. Нам справді необхідно дедалі більше таких позитивних сигналів, щоб інші могли їх наслідувати”, – зазначила фінансовий директор компанії “Нібулон” Ольга Бабаніна.
За інформацією зернотрейдера, на залучені кошти буде побудовано елеватор для одночасного зберігання 118,5 тис. тонн зернових і високотехнологічний сучасний млин потужністю 750 тонн/добу.
Це інфраструктурне рішення дасть змогу “Нібулону” наростити пропускну експортну спроможність філії до 300 тис. тонн на місяць, постачати борошно як на внутрішній ринок, так і служити інтересам місії захисту продовольчої безпеки UN World Food Program через порти Дунаю, пояснили в компанії.
Крім того, додали в компанії, будівництво нових виробничих потужностей дасть змогу збільшити кількість робочих місць у регіоні та залучити до роботи 100 фахівців.
Як повідомлялося, фінансування здійснюється в рамках соціальної програми данського інвестиційного фонду, створеного для України. Про запуск програми було оголошено в травні під час Українського інвестиційного форуму в Копенгагені.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномастабного вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.
