Українські підприємства у січні-листопаді поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 25,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $160,184 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період виріс на 15,3% — до $93,531 млн.
У листопаді імпортовано міді на $12,131 млн, експортовано — на $9,511 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році зберегла імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на рівні попереднього року — до $140,797 млн, експорт зріс на 22,4% — до $88,237 млн.
Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком — до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% — до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 25,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 37,944 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 14,8% – до $4,214 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (81,91% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,62%) та Гайани (2,47%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 3,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,513 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Найактивніше поставки здійснювалися з країн Європейського Союзу. Лідерами стали Румунія — $321,6 млн (21,3% загального обсягу імпорту), Чехія — $271,2 млн (17,9%) і Польща — $189,1 млн (12,5%). Для порівняння, рік тому найбільшими експортерами генераторного обладнання в Україну були Китай (24,2% або $115 млн), Туреччина (18,5%) і Чехія (15,6%).
У листопаді 2025 року імпорт генераторів зріс на 27,2% порівняно з листопадом 2024 року — до $116,4 млн, проте виявився на 38% нижчим за жовтневий показник.
Експорт українських електрогенераторів за 11 місяців склав лише $3,6 млн (роком раніше — $1,6 млн), основними напрямками поставок стали Чехія, Латвія і Болгарія.
Зростання імпорту пов’язане з триваючими програмами з посилення енергетичної стійкості та резервного електропостачання, а також з чинним звільненням від сплати мита та ПДВ при ввезенні електрогенераторів, введеним українським урядом влітку 2024 року.
Імпорт електричних акумуляторів і сепараторів до них в Україну в січні-листопаді 2025 року збільшився на 52% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав $1,232 млрд, повідомляє Державна митна служба.
Основним постачальником залишається Китай — $900,2 млн (73,2% загального обсягу), за ним слідують В’єтнам ($96,7 млн, 7,9%) і Тайвань ($54,2 млн, 4,4%). Для порівняння, у 2024 році Китай займав 83,2% імпорту, а на Чехію і Болгарію припадало по 2,8–2,7%.
У листопаді 2025 року імпорт акумуляторів зріс на 43,6% до листопада 2024-го — до $177,7 млн, що також на 22,6% вище показника жовтня.
Україна одночасно експортувала акумулятори на суму $47,6 млн, що на 26% більше, ніж роком раніше. Найбільшими покупцями стали Польща (32,7%), Німеччина (13%) і Франція (11,5%).
Збільшення імпорту акумуляторних систем пояснюється стійким попитом з боку енергетичних компаній, телеком-операторів і побутових споживачів, а також дією держмита на ввезення акумуляторів, затвердженого в липні 2024 року.
За підсумками 2024 року загальний імпорт акумуляторів в Україну зріс більш ніж удвічі — до $950,6 млн, а в 2025 році продовжує прискорене зростання завдяки модернізації енергосистеми та розвитку ринку автономних джерел живлення.
Листопадовий обвал біткоїна з рівнів вище $120 тис. у зону близько $80 тис. став холодним душем для роздрібних інвесторів – насамперед молодих, для яких крипта давно стала не екзотикою, а основним «інвестиційним» інструментом. Але поточна корекція не знищила інтерес, а лише оголила те, про що професіонали говорили давно: в очах частини молоді крипторинок дедалі більше схожий не на класичні інвестиції, а на високоризиковий беттінг.
Свіже опитування YouGov і Young Men Research Project, опубліковане MarketWatch, показує розрив поколінь у фінансовій поведінці. Серед американських чоловіків 18-29 років:
28% володіють криптоактивами (криптовалютою та/або ETF на неї),
тоді як лише 21% відкладають на пенсію через 401(k) та інші класичні пенсійні плани.
Біткоїн залишається «якорем» портфеля, за ним ідуть Ether і Solana; частка вкладень у мем-коіни помітно менша, але саме вони посилюють враження «казино-підходу» до управління грошима. Важливо й те, кого саме ми бачимо в цій статистиці. Дослідження показує:
що вищий дохід і рівень освіти, то вища ймовірність, що в молодої людини є і крипта, і класичний пенсійний рахунок;
серед фрілансерів і зайнятих на нестандартних формах зайнятості крипта часто єдиний «довгий» актив – до пенсійних планів у них просто немає доступу.
Тобто це не тільки історія про «безвідповідальних гравців» – багато в чому це реакція на нові умови ринку праці, де стабільність і соцпакет стали розкішшю.
Для частини молоді крипта виконує відразу кілька ролей:
Фінансовий ліфт. На тлі низької доступності житла, дорогої освіти і зарплат, що де-факто стагнують, спокуса «перестрибнути сходинки» завдяки вдалому входу в BTC або альткоїни дуже велика. Історії ранніх холдерів з X10-X50 підігрівають очікування.
Частина онлайн-культури. Крипта вбудована в екосистему YouTube, Reddit, X, Discord. Там же – ставки, трейдинг, спортивний беттінг. Для багатьох це єдине середовище проведення часу і ризику. Дослідники прямо фіксують перетин аудиторій криптоінвесторів і любителів онлайн-гемблінгу.
Недовіра до «старої» системи. Пенсії та традиційні фонди асоціюються з бюрократією, повільними дохідностями та відсутністю контролю. Крипта, навпаки, здається інструментом «особистої свободи» – навіть якщо реальний контроль обмежений знанням кількох додатків і паролів.
Усе це робить крипторинок чутливим до хвиль FOMO і паніки. Листопадовий провал після історичних максимумів показав, наскільки болючими можуть бути такі гойдалки для тих, хто зайшов «на плече надії», а не в рамках продуманої стратегії.
1. Ризик «втраченого десятиліття» для особистих фінансів.
Якщо значна частина покоління робить ставку майже виключно на крипту, а не на диверсифікований портфель і пенсійні накопичення, кожне велике просідання ринку відкидає їхні фінансові цілі на роки назад. Мова не лише про зниження балансу – а й про психологічне «вигорання» від інвестицій як таких.
2. Підвищена волатильність ринку.
Що більша частка учасників з коротким горизонтом, високою толерантністю до ризику та орієнтацією на «гру», то більше ринок нагадує деривативне казино. Це посилює амплітуду рухів і збільшує ймовірність різких падінь у разі погіршення макрофону або регуляторних новин.
3. Поле для регуляторів.
Зростання частки крипти в заощадженнях молоді майже гарантовано призведе до зростання уваги регуляторів – від США до ЄС і країн, що розвиваються. Уже сьогодні обговорюються обмеження маркетингу високоризикових продуктів, вимоги до бірж щодо захисту некваліфікованих інвесторів і більш жорсткий контроль за KYC/AML.
Для країн на кшталт України, де частка криптоактивної молоді також велика, ці тренди означають неминучий діалог: як розвивати інноваційний ринок, не перетворюючи його на масову пастку для особистих фінансів.
Перспективи: три сценарії після листопада
Якщо дивитися на кінець року і 2026 рік через призму роздрібних інвесторів, можна умовно виділити три сценарії:
«Нервова стабілізація» (базовий).
Біткоїн і великі альткоїни торгуються в широкому коридорі, частина роздробу фіксує збитки і йде в стейблкойни або кеш, але ядро молодих власників залишається в ринку. Крипта поступово інтегрується в більш консервативні продукти (ETP, фонди), а зростання інтересу компенсує частковий відтік розчарованих.
Нова хвиля ейфорії.
На тлі зниження ставок, припливу інституційного капіталу або новин у стилі «Bitcoin у пенсійних планах» ми знову бачимо ралі. Молодь сприймає листопадове просідання як «ще один шанс зайти», а структура ринку стає ще більш крихкою через зростання плечового попиту.
Регуляторний шок.
Великий скандал, крах чергової біржі або жорсткий пакет обмежень в одній з юрисдикцій може спровокувати не тільки цінову протоку, а й масовий вихід частини роздробу. На цьому тлі інтерес до класичних інструментів (ETF на індекси, облігації, пенсійні плани) тимчасово зростає.
Який зі сценаріїв реалізується – багато в чому залежить від макроекономіки, політики центральних банків і глибини майбутніх регуляторних реформ.
Листопадовий обвал показав головну розвилку для молодого інвестора: залишитися в логіці ставок чи перейти до логіки стратегії. Від відповіді на це питання залежатиме не тільки майбутній курс біткоїна, а й фінансове здоров’я цілого покоління.
Акціонерне товариство «Харківобленерго» 12 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 423,495 тис. грн. Документи на участь приймаються до 20 грудня.
