ПрАТ “Стальканат” (Одеса) за підсумками 2022 року отримало чистий прибуток у розмірі 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершило з чистим збитком 309 тис. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів, призначених на 28 квітня поточного року, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток на 31 грудня 2022 року становив 141,793 млн грн.
Акціонери розглянуть низку питань за підсумками роботи у 2021-му та 2022-му, зокрема звіт генерального директора про фінансово-господарську діяльність за минулий рік та основні напрями діяльності у 2023 році. Також розподілять прибуток – пропонується спрямувати його на покриття збитків минулих років.
З усіх цих питань пропонується визнати діяльність задовільною.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн.
У Міністерстві освіти і науки заявляють, що ключовим інструментом вступної кампанії 2023 року стає особистий електронний кабінет абітурієнта.
“Важливими завданнями, на які потрібно зважати під час цьогорічної вступної кампанії, є насамперед питання міграції, реінтеграції окупованих територій, відновлення та безпека під час проведення вступної кампанії. Тобто головне – людина та збереження людського потенціалу, зокрема через сприяння в поверненні молоді з-за кордону та окупації в українську систему цінностей. Це складні завдання, але з усіма ми впораємося”, – цитує міністра Оксена Лісового пресслужба міністерства за результатами наради з керівним складом закладів фахової передвищої та вищої освіти.
Згідно з повідомленням, ключовим інструментом вступної кампанії 2023 року стає особистий електронний кабінет абітурієнта, що надає можливість швидко та у зручному для вступника місці в дистанційному режимі внести необхідні дані для подачі заяв як на вступні іспити в закладі освіти, так і на участь у конкурсному відборі, а також підтвердити свій вибір місця навчання.
Зазначається, що майбутні молодші бакалаври та бакалаври (магістри медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування) складатимуть творчий конкурс на мистецькі та спортивні спеціальності та національний мультипредметний тест (НМТ) на всі інші спеціальності.
Вступників до магістратури зараховуватимуть за результатами єдиного вступного іспиту (ЄВІ), що об’єднує тест загальної навчальної компетентності та тест з іноземної мови (англійська, німецька, французька, іспанська за вибором вступника), для всіх спеціальностей і єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВВ) на спеціальності галузей знань “Соціальні та поведінкові науки”, “Управління та адміністрування”, “Право”, “Публічне управління та адміністрування”, “Міжнародні відносини” чи фахового іспиту в галузі науки і техніки”.
“Також буде збережено всі пільги та пільгові категорії, передбачені законами, зокрема, для жителів тимчасово окупованих територій. Вступники, які зареєстровані та перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), зможуть пройти процедури вступної кампанії дистанційно за їхнім вибором та укласти договір про навчання впродовж трьох місяців після початку навчання”, – йдеться в повідомленні.
Щодо застосування пільг для мешканців територій активних бойових дій (територій можливих бойових дій), то воно буде визначено в травні з урахуванням розвитку військово-політичної ситуації в Україні.
ПрАТ “Оболонь” (Київ), один із найбільших виробників пива в Україні, у 2022 році отримало 1 млрд 450,38 млн грн чистого прибутку порівняно зі 130,82 млн грн чистого збитку у 2021 році та 338,61 млн грн чистого прибутку у 2020 році.
Згідно з оголошенням про проведення 27 квітня дистанційних річних зборів за 2021-2022 роки, збиток за позаминулий рік пропонується покрити коштом нерозподіленого прибутку, а весь прибуток за минулий рік спрямувати на розвиток виробництва.
Серед інших питань порядку денного, внести зміни до інформації про підприємство в ЄДРПОУ, замінивши в переліку засновників (учасників) товариства запис “888 фізичних осіб, розмір частки… 9030800, 6 юридичних осіб, розмір частки… 23481900” записом “фізичні та юридичні особи згідно з переліком акціонерів”.
Згідно з документом, нерозподілений прибуток “Оболоні” на кінець 2022 року сягнув 1 млрд 446,23 млн грн, що в 7,7 раза більше, ніж роком раніше, а власний капітал зріс на 44,1% – до 3 млрд 665,01 млн грн.
Компанія минулого року скоротила довгострокові зобов’язання на 7,5% – до 986,41 млн грн, поточні – на 35,7%, до 1 млрд 403,78 млн грн.
Водночас сумарна дебіторська заборгованість зросла на 45,9% – до 812,24 млн грн, запаси – на 8,9%, до 1 млрд 134,0 млн грн, грошові кошти – у 5,2 раза, до 152,79 млн грн.
“Оболонь” – один із найбільших українських виробників пива, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. До складу корпорації входять головний завод у Києві та близько десятка підприємств у регіонах. На своєму сайті “Оболонь” заявляє, що є найбільшим українським виробником напоїв і найбільшим у країні експортером пива.
Основні бренди: “Оболонь”, Zlata Praha, Pubster, hike, Beer Mix, Zibert, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Прозора”, “Оболонська”, “Смачна класика”.
Згідно з даними системи розкриття НКЦБРФ, станом на четвертий квартал 2022 року основними акціонерами ПАТ виступали приватні підприємства “Оксамитове” (13,3305%), “Світле” (14,3089%), “Преміум-1” (20,0106%), “Соборне” (8,5114%), а також дочірнє підприємство “Оболоні” “Красилівське” (23,9999%). Одним із найбільших співзасновників “Оболоні” є Олександр Слободян (8,8984%).
Таку структуру акціонерів було створено 2008 року в рамках захисту “Оболоні” від недружнього поглинання.
Ціни на нафту посилили падіння вдень у п’ятницю на тлі загальної волатильності на світових фінансових ринках.
Травневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 12:56 кв подешевшали на $2,47 (3,25%) – до $73,44 за барель.
Котирування травневих ф’ючерсів на WTI на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на $2,46 (3,52%) – до $67,5 за барель.
Напередодні Brent подешевшала на 1%, WTI – на 1,3%, знизившись уперше за чотири сесії на побоюваннях, що готовність Федеральної резервної системи й надалі підвищувати відсоткові ставки може призвести до рецесії в американській економіці.
Котирування продовжують падіння в п’ятницю на новій хвилі зниження акцій європейських банків і зміцнення долара. Сильний долар знижує привабливість сировинних товарів для власників інших валют.
Нафта може завершити перший квартал рекордним зниженням з початку 2020 року через побоювання рецесії в США і проблем банківського сектору при збереженні високого рівня поставок, зазначає Bloomberg.
“Банківська криза поширюється на сферу нерухомості, і ринок акцій знову втратив апетит до ризику, – написав глава відділу сировинної стратегії в Saxo Bank Оле Слот Хансен. – Долар зміцнюється, а американські і особливо європейські акції активно падають, що тисне на сировинний сектор”.
Єдиний державний реєстр зброї планується запустити в роботу через 3 місяці, 23 червня 2023 року, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
“Перші кроки, які ми зараз робимо, – це розробка єдиного державного реєстру зброї, щоб була можливість обмінюватися даними в електронному вигляді із суб’єктами господарювання та іншими правоохоронними структурами”, – повідомляється на сайті МВС України з посиланням на слова міністра в ефірі національного телемарафону.
Очільник МВС при цьому повідомив, що запустити єдиний реєстр зброї МВС планує рівно через три місяці – 23 червня 2023 року.
Клименко зазначив, що в даному питанні є фактор безпеки, який буде обговорюватися з громадськістю, експертами та народними депутатами.
Також міністр нагадав, що вся зброя, яку легально було видано громадянам на початку повномасштабного вторгнення, зокрема підрозділами Національної поліції, перебуває на обліку в єдиній базі.
“І ми не бачимо зараз проблем із контролем її використання”, – підкреслив Клименко.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” (МВВВ”, с. Михайлючка Хмельницької обл.) завершило 2022 рік із чистим збитком у розмірі 6,831 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток 1,733 млн грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 27 квітня поточного року, які відбудуться дистанційно, непогашений збиток на кінець 2022 року становив 5,518 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2021-му і 2022-му роках, залишивши отриманий у 2021 році прибуток нерозподіленим, без виплати дивідендів.
Також планують провести вибори нового складу наглядової ради, а повноваження ревізійної комісії припинити і не обирати її новий склад.
ПрАТ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” зареєстровано 19 червня 2006 року. Спеціалізується на виробництві вогнетривких керамічних виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності ПрАТ “Компанія “Асоціація Україна” (Київ) перебуває 96,0601% акцій підприємства.
Статутний капітал – 1,5 млн грн.
