МВС Фінляндії видало постанову про підвищення зборів за обробку імміграційних заяв, у тому числі за посвідками на проживання, які будуть застосовуватися до заяв, поданих з 1 січня 2026 року.
Згідно з повідомленням міністерства, підвищення складе від 50 до 250 євро і пов’язане з необхідністю наблизити мита до фактичних витрат Міграційної служби (Migri) на розгляд справ.
Зокрема, збір за електронну подачу на постійний вид на проживання збільшується до 380 євро з 240 євро, за паперову – до 600 євро з 350 євро. Для первинного ВНЖ для дорослих електронна подача буде коштувати 750 євро замість 530 євро, паперова – 800 євро замість 580 євро.
Подання заяви про міжнародний захист залишається безкоштовним, проте за розгляд заяви про продовження статусу на підставі міжнародного захисту вводиться збір 53 євро.
У міністерстві пояснили зростання мит збільшенням витрат на обробку заяв на тлі зниження їх кількості через економічну ситуацію, а також змінами законодавства, які підвищили навантаження на Migri. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.
Новим головою правління Національного депозитарію України (НДУ, Київ) стане Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймає посаду заступника голови правління, вона очолить НДУ замість Олексія Юдіна, який був головою правління з червня 2021 року. Як йдеться в повідомленні Нацдепозитарію в системі розкриття НКЦПФР у вівторок, таке рішення прийняли акціонери депозитарію на позачергових зборах 24 грудня.
Згідно з ним, до затвердження кандидатури Адамовської Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку в.о. голови буде Олексій Тарасенко, який є членом правління НДУ з 2016 року.
Збори також ввели до правління Геннадія Журова, який у 2019-2022 роках був керівником проектів і програм Управління оверсайту платіжної інфраструктури Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України, а останнім часом працював старшим консультантом ТОВ «Укр-Рішення» та Growth Solutions Partners.
Крім того, збори переобрали членів наглядової ради НДУ Віталія Мілентьєва (незалежний) і представників Нацбанку України Юрія Гелетія та Андрія Супруна, а також змінили двох інших незалежних членів наглядової ради – замість Віталія Лісовенка та Олексія Кия ними стали Олег Містюк та Олена Дятлова.
Містюк і Дятлова також є незалежними членами наглядової ради підконтрольного Нацбанку «Розрахункового центру», а Містюк також входить як незалежний член до наглядових рад державних «Поліграфкомбінату »Україна” та Сенс Банку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосередньо власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку – відповідно 24,9903% і 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦПФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій були у власності 27 юридичних і 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка – 1,7151%.
Станом на початок 2025 року НБУ також володів 83,549% акцій Розрахункового центру, а ще керував 1,441% від імені держави. Підконтрольним державі Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку, Сенс банку та ПриватБанку належало відповідно 3,208%, 3,208%, 3,222%, 0,319% і 0,0005%, тоді як НДУ – 0,080%, а решті акціонерів (1 фізична та 22 юридичні особи) -4,973%.
Головою наглядової ради Розрахункового центру є Супрун, який з жовтня цього року входить і до наглядової ради НДУ замість представника НКЦПФР.
Париж очолив рейтинг найпривабливіших міст для туризму за версією Euromonitor International і утримує перше місце п’ятий рік поспіль, повідомила компанія в прес-релізі за підсумками публікації Top 100 City Destinations Index 2025.
Згідно з оцінкою Euromonitor, у 2025 році Париж прийняв понад 18 млн міжнародних відвідувачів, чому, зокрема, сприяло відновлення роботи собору Нотр-Дам. До першої п’ятірки також увійшли Мадрид, Токіо, Рим і Мілан, при цьому топ-5 зберіг позиції другий рік поспіль.
Euromonitor відзначає, що міжнародні прибуття в топ-100 міст у 2025 році зросли на 8% – до 702 млн, при цьому найбільший приріст припав на Азіатсько-Тихоокеанський регіон (+10%). За кількістю міжнародних відвідувачів лідером став Бангкок (30,3 млн), далі йдуть Гонконг, Лондон і Макао.
В Іспанії іноземні покупці житла трохи зменшили активність, але саме вони й далі залишаються ключовою рушійною силою ринку – передусім громадяни Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
За даними іспанського реєстру прав власності, у III кварталі 2025 року іноземці придбали майже 23,7 тис. житлових об’єктів, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Частка угод за участю нерезидентів знизилася до 13,6% з 14,9% роком раніше, але все ще приблизно на 36% перевищує середній показник за останні десять років.
Хто купує: топ-нації на ринку житла Іспанії
У III кварталі 2025 року найбільшими групами іноземних покупців стали:
Серед інших важливих покупців у III кварталі фіксується помірне зростання з боку Румунії та Марокко, тоді як попит із Франції, Італії, Бельгії та Польщі дещо скоротився. Інтерес покупців зі США та Марокко залишився близьким до торішнього рівня. Попит із РФ і Китаю суттєво впав – приблизно на 34% та 23% відповідно.
Повна картина за 2024 рік
Як випливає з узагальнених даних за 2024 рік, іноземці купили в Іспанії близько 93 тис. житлових об’єктів – близько 14,6% усіх угод на ринку. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.
За результатами 2024 року основні національні групи виглядають так:
Таким чином, першу десятку за масштабами купівель формують передусім європейці – британці, німці, марокканці, нідерландці, румуни, італійці, французи та поляки, доповнені покупцями з Китаю й України.
Регіони-магніти для іноземців
Найпопулярнішими регіонами серед іноземних покупців залишаються середземноморське узбережжя та острови: Валенсійська автономія, Андалусія, Каталонія, Балеарські та Канарські острови. На них припадає переважна частина покупок іноземців, а в окремих провінціях – таких як Аліканте чи Малага – частка іноземців у загальному обсязі угод сягає 30–40%.
Що означає корекція попиту
Невелике зниження кількості угод у III кварталі 2025 року експерти розглядають радше як технічну корекцію після рекордного 2024-го, ніж як розворот тренду. Частка іноземців залишається істотно вищою за докризовий середній рівень, а Іспанія й далі приваблює покупців поєднанням клімату, відносно доступних цін і розвиненої інфраструктури.
При цьому структура попиту поступово змінюється: позиції британців та німців лишаються сильними, але дедалі помітнішу роль відіграють покупці з Нідерландів, Центральної та Східної Європи й Північної Африки. Для місцевого ринку це означає збереження високої частки іноземної присутності, але з більшим різноманіттям національностей і джерел капіталу.
ПриватБанк виставив на аукціон в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” право оренди комплексу спортивної інфраструктури, який включає стадіон “Дніпро-Арена” та футбольну учбово-тренувальну базу з критим полем.
Згідно з інформацією в системі, стартова орендна плата становить 2 млн 698,7 тис. грн на місяць (з ПДВ), кінцевий строк подання пропозицій – до 27 січня 2026 року, а сам аукціон заплановано на 28 січня 2026 року.
Також зазначається, що право оренди пропонується строком на 1 рік з автопролонгацією, мінімальний крок підвищення ціни визначено на рівні 1%, гарантійний внесок – 1 млн 619,2 тис. грн.
Як зазначає банк, передача майна в оренду проводиться у рамках затвердженої наглядовою радою Стратегії та оперативного плану управління проблемними активами, а отримані кошти від оренди будуть спрямовані на збільшення фінансового результату банку і, відповідно, обсягу сплачених податків та дивідендів до державного бюджету.
“Дніпро-Арена” – футбольний стадіон у Дніпрі європейського класу, реконструйований та відкритий у 2008 році, кількість місць – 31 003. Футбольна арена має поле розміром 105×68 м, роздягальні, зали для розминки, тренажерну залу, тренерські кімнати, приміщення для представників ЗМІ, суддів, VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць, автостоянки для спортсменів, персоналу та глядачів. Футбольне поле має систему підігріву, автоматичного поливу та оснащено штучним освітленням для проведення матчів у вечірній час.
Учбово-тренувальна база знаходиться в лісо-парковій зоні ж/м Придніпровськ м. Дніпро. Побудована у 1971 році, у 2010 проведена реконструкція. До складу тренувальної бази входять три штучних та чотири трав’яних поля, крите футбольне поле із штучним покриттям і трибунами на 506 місць, котеджне містечко для проживання футболістів і два офісно-житлових корпуси, включаючи медико-відновлювальний центр, конференц-залу, кімнати для наради тренерського складу, басейн, тренажерний зал, сауну та душові.
Як повідомлялося, аукціон із продажу стадіону “Дніпро-Арена” та колишньої тренувальної бази футбольного клубу “Дніпро”, запланований на 30 жовтня 2025 року, не відбувся через відсутність заявок. Початкова вартість лоту становила 150 млн грн, гарантійний внесок – 5% стартової ціни (7,5 млн грн), прийом пропозицій тривав із 30 вересня до 29 жовтня 2025 року.
ПриватБанк – найбільший державний банк України. Загальні активи ПриватБанку, за даними Нацбанку, на 1 листопада 2025 року досягли 842,3 млрд грн.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
