“Черкасиобленерго” 5 квітня заявило про намір укласти з Українською пожежно-страховою компанією (УПСК, Київ), 23 договори обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності та добровільного страхування автоцивільної відповідальності 659 од..
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії з ОСЦПВ становила 1,018 млн грн за очікуваної вартості 1,049 млн грн, а з ДЦВ -234,2 тис. проти 219,4 тис. грн відповідно.
“Черкасиобленерго” експлуатує розподільні електричні мережі на території Черкаської області, надає послуги з транспортування та постачання електроенергії споживачам.
Коронавірус Omicron XBB.1.5 діагностують у пацієнтів по всій Україні, окрім Кіровоградської області, експерти незабаром очікують на його появу у пацієнтів.
Про це повідомляє Центр громадського здоров’я з посиланням на дані референс-лабораторії діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусних та особливо небезпечних патогенів, яка підтвердила циркуляцію цього варіанта коронавірусу в переважній більшості областей країни.
Водночас у ЦГЗ зазначають, що цей варіант вірусу вже підтверджено у стічних водах у Кіровоградській області.
“Це перша знахідка цього різновиду “омікрону” у стічній воді. Це означає, що скоро будуть і пацієнти з таким діагнозом. Питання про циркуляцію Omicron XBB.1.5 у всіх областях уже питання днів”, – розповідає завідувачка референс-лабораторії з діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусних та особливо небезпечних патогенів ЦГЗ Ірина Демчишина.
ЦГЗ нагадує, що штам Omicron клінічно переноситься пацієнтами легше, але він передається швидше.
ЦГЗ закликав українців вакцинуватися від COVID-19.
Переважна більшість жителів усіх регіонів України висловлює негативне ставлення до Російської Федерації, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
“Негативне ставлення найчастіше висловлюється до Росії (94%), Білорусі (81%), Ірану (73,5%), Китаю (60%), Угорщини (46,5%). Негативне ставлення до Росії висловлює переважна більшість жителів усіх регіонів – від 90% жителів східного регіону до 97% жителів центрального регіону”, – наголошується в прес-релізі за підсумками опитування.
Дослідники також уточнюють, що серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, негативно ставляться до РФ 95,5%, серед тих, хто спілкується російською – 88%.
Водночас, згідно з результатами соцопитування, тільки 2% респондентів висловлюють позитивне ставлення до громадян РФ, 77% – негативне і 14% – нейтральне.
“Позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють по 4% жителів східного і південного регіонів, 2% жителів центрального регіону і 0% жителів західного регіону. Негативне ставлення – відповідно 70%, 56,5%, 80% і 84%. Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють 0,6%, серед тих, хто спілкується російською, – 5%, негативне ставлення – відповідно 82% і 59,5%”, – вказують у Центрі Разумкова.
Крім того, переважна більшість (97%) респондентів негативно ставляться до уряду і Державної думи РФ.
Водночас опитані українці найчастіше висловлюють позитивне ставлення до Польщі (94%), Великої Британії (91%), Литви (91%), Естонії (90%), Латвії (90%), Канади (90%), Чехії (88%), США (88%), Нідерландам (86%), Франції (86%), Німеччині (85%), Молдові (82,5%), Словаччині (82,5%), Ізраїлю (75%), Японії (74%), Туреччині (72,5%), Грузії (70%), Румунії (69%), Вірменії (66%), Азербайджану (65%). Відносна більшість (46%) позитивно ставиться до Індії.
Соціологічна служба Центру Разумкова провела соцопитування “Зовнішньополітичні орієнтації громадян України, оцінка зовнішньої політики влади, ставлення до іноземних держав і політиків” із 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Королівства Нідерландів в Україні.
Опитування методом face-to-face проводилося в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму та територій, на яких відбуваються бойові дії.
Представники соцслужби Центру Разумкова опитали 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
У пунктах пропуску на західному кордоні з’явиться безкоштовний Wi-Fi, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Безпечною мережею вже можуть скористатися мандрівники, які перетинають “Шегині”. До кінця квітня Wi-Fi зони з’явиться ще в пунктах пропуску “Краковець”, “Рава-Руська”, “Ягодин”, “Порубне”, “Красноїльськ” і “Дяківці”, – ідеться в повідомленні ДПС України в Телеграм-каналі в середу.
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє у партнерстві з Асоціацією кавістів України та Школою сомельє “Майстер Клас” нещодавно провели довгоочікуваний Всеукраїнський дегустаційний конкурс. Конкурс має на меті висвітлити вплив теруару на українські вина, визначити найкращі вина та дистиляти в різних категоріях шляхом професійної “сліпої” дегустації, а також підкреслити важливість мікровиноробства в Україні.
За словами президента Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталії Благополучної, після перерви у 2022 році конкурс повернувся з додатковою номінацією “Дистиляти”, на яку подавали заявки винороби з усієї країни.
“Ми не проводили Конкурс минулого року, хоча все планувалось. В цьому році вирішили спробувати, зробили анонс за місяць, і відразу пішли заявки. Крім цього, ми добавили ще одну номінацію “Дистиляти” за проханням учасників”, – підкреслила вона.
В цілому у заході взяли участь 30 виноробів з 13 областей, в тому числі кілька новачків, які вперше взяли участь у конкурсі. Всього було представлено 114 зразків вин та спиртних напоїв, які оцінювалися у 13 категоріях.
Валерій Наровило став видатним виноробом конкурсу, отримавши три золоті медалі та червоний бленд, який виграв Гран-прі конкурсу. Його вино отримало максимальну оцінку у 100 балів від голови журі Рікардо Нуньєса і було визнане гідним конкурувати з відомими європейськими зразками. Цьогорічний конкурс також відзначив високу якість представлених дистилятів, Гран-прі в цій категорії отримав виноградний мускат ТМ “Славія”.
Професійне журі на чолі з головою Рікардо Нуньєсом, президентом міжнародного винного холдингу “Vinos de la Luz”, оцінювало зразки за бальною системою, відповідно до отриманих балів присуджувалися золоті, срібні та бронзові медалі. До складу журі увійшли експерти з різних галузей виноробної промисловості, включаючи сомельє, виноробів, кавістів та оглядачів індустрії.
На конкурсі також було представлено кілька категорій, серед яких ігристі вина, кращий рислінг, кращий шардоне, білі місцеві сорти, помаранчеві вина, рожеві вина, кращий піно нуар, кращий мерло, кращий каберне совіньйон, червоні місцеві сорти, червоний бленд, десертні вина та дистиляти. Переможці в кожній категорії були визначені на основі оцінок журі.
Серед визначних переможців – “Ігристе рожеве, 2021” ТМ “Моє вино” (Едуард Городецький) у категорії “Ігристі вина”, “Рислінг, 2021” Володимира Сімакіна у категорії “Кращий рислінг” та “Шардоне, 2022” ТМ “Виноробня Бабчук” у категорії “Краще шардоне”. У категорії “Найкраще Мерло” золоту медаль здобуло “Мерло, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”. У категорії “Червоний бленд” золоту медаль та Гран-прі конкурсу отримав “CS/CF/Merlot, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”, отримавши відмінну оцінку від голови журі Рікардо Нуньєса.
Унікальний формат конкурсу, який фокусується на оцінці вин та дистилятів від малих виробників (крафтове виробництво), дозволив учасникам поспілкуватися з професіоналами галузі та самим стати членами журі. Цьогорічний конкурс продемонстрував виняткову якість українських крафтових вин і дистилятів та підкреслив важливість мікровиноробства в майбутньому країни.
Переможці конкурсу матимуть можливість представити свої вина та дистиляти на VIII Міжнародному форумі виноробів та сомельє, який відбудеться у листопаді 2023 року в готелі InterContinental у Києві. Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє висловлює подяку всім учасникам, членам журі та Збройним Силам України за сприяння у проведенні заходу.
Організатори конкурсу:
Медіапартнери:
Професійне журі Конкурсу:
Визначення оцінок від членів журі відбувалося за наступними критеріями:
Повний список переможців конкурсу:
1.Номінація «Ігристі вина».
2. Номінація « Кращий Рислінг».
3.Номінація «Краще Шардоне».
1.«Шардоне, 2022», ТМ «Babchuk Winery»- золота медаль;
2.«Шардоне, 2020», ТМ «Mon Crafto» – срібна медаль;
3.«Шардоне, 2021», ТМ «Дукат-Агро- бронзова медаль.
4.Номінація «Білий місцевий сорт».
1.« Загрей, 2022», Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова – золота медаль;
2.«Аліготе, 2020», ТМ «Wine Valley» – срібна медаль.
3.«Соляріс, 2022», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.
5.Номінація «Помаранчеві вина».
1.«Оранж, 2021» , ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;
2.«Тельті-Курук, 2022», ТМ « Ofiussa Winery»- срібна медаль;
3.«Ркацителі, 2020», ТМ «Дрюківські вина» – бронзова медаль.
6.Номінація « Рожеві вина».
7.Номінація «Кращий Піно Нуар».
1.«Піно Нуар, 2020», ТМ «46 Parallel» – золота медаль;
2.«Піно Нуар, 2020» , ТМ «Sergius Vinum» – срібна медаль;
3.«Піно Нуар, 2020», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.
8.Номінація «Краще Мерло».
1.«Мерло, 2020» , ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;
2.«Мерло, 2020», ТМ «Славія» – срібна медаль;
3.«Мерло, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- бронзова медаль.
9.Номінація «Кращий Каберне Совіньон».
1.«Каберне Совіньон, 2021», ТМ «Mon Crafto» – золота медаль;
2. «Каберне Совіньон, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- срібна медаль;
3.«Каберне Совіньон, 2019», ТМ «SHERWOOD WINERY» – бронзова медаль
10.Номінація «Червоний місцевий сорт».
1.«Аліберне, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;
2.«Цвайгельт, 2019», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
3.«Одеський Чорний, 2018» , ТМ « Babchuk Winery»- бронзова медаль.
11.Номінація «Червоний бленд».
1.«КС/КФ/Мерло, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (краще вино Конкурсу), 100 балів від Голови журі Рікардо Нуньєса!
2.«Grand Admiral, 2018», ТМ «46 Parallel» – срібна медаль;
3.«КС/КФ, 2020», ТМ «Вінарія» – бронзова медаль.
12.Номінація «Десертні вина»
1.«Мускат Карпат, 2014», ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;
2.«Чорна Перлина, 2017», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
3.«Вермут білий десертний», ТМ «Винодел Винокур» – бронзова медаль.
13.Номінація «Дистиляти».
1.«Грапа Мускат, 2019, 40%», ТМ «Славія» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (кращий дистилят Конкурсу);
2.«Чача Одеський Чорний, 2022, 42%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;
3.«Чача Совіньон Блан, 10 р. 44%», ТМ «Вінарія» – срібна медаль;
4.«Бренді, 2015, 42%», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
5.«Запіканка медова, 40%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;
6.«Чача Совіньон Блан, 2019, 41%» , ТМ «Вінарія» – срібна медаль;
7.«Яблуко, 42%», ТМ « KALYUS WINERY» – срібна медаль;
8.«Кальвадос, 42%», Іван Горобець – срібна медаль.
ВИНО, ВИНОРОБСТВО, ВСЕУКРАЇНСЬКА_АСОЦІАЦІЯ_ВИНОРОБІВ_ТА_СОМЕЛЬЄ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНКУРС, НАТАЛІЯ_БЛАГОПОЛУЧНА, РІКАРДО_НУНЬЄС, СОМЕЛЬЄ
