Центр “Дія.Бізнес” (Diia.Business) у Варшаві відібрав 20 українських компаній, яким нададуть допомогу в експансії на польський ринок, у трьох основних категоріях: харчова промисловість, легка промисловість, вироби з дерева та металу, повідомило Мінцифри в понеділок.
Згідно з інформацією на сайті центру, у харчопромі йдеться про компанію з виробництва крафтової кави Roast One, виробника авторських джемів Endorfine, агрокомпанію, що вирощує малину і чорницю, а також декоративні рослини на орендованій площі в 40 га ТОВ “Агробуск”, і ще одного виробника органічних ягід і фруктів Panfruit.
Крім цього, до числа відібраних увійшли виробники снеків Brancho і ТОВ “Прайм Снек”, а також український виробник кулінарних спецій “УНА-Пак”, виробник продуктів на основі натуральних олій Waily і компанія “МФТ”, що випускає солодощі.
У розділі легкої промисловості представлено шість компаній: бренди жіночого одягу GNZ, Framiore, український виробник ділового та повсякденного чоловічого одягу Andreas Moskin, виробник текстилю для дому Mir-Tex, аксесуарів для домашніх тварин Noble Pet, одягу для дітей Tatoshka.
У розділах каталогу також представлені компанії Liswood – займається виробництвом дерев’яних іграшок для дітей, виробник водяних конвекторів для опалення U-Con, меблів для ванних кімнат Mirater, продуктів для здоров’я, краси “Екобіз” і компанія Econad, що спеціалізується на розробці продуктів, спрямованих на захист навколишнього середовища.
Повідомляється, що від “Дія.Бізнес” компанії отримають юридичну підтримку, допомогу з брендуванням для участі в онлайн-компанії, супровід в адаптації на ринку Польщі. Також компаніям буде надано допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, реєстрацією бізнесу та легалізацією перебування в Польщі.
Програма ініційована Мінцифри, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом з розвитку підприємництва у співпраці з Abt Britain, Київською школою економіки та за підтримки уряду Великої Британії.
Центр Diia.Business у Варшаві відкрили Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство економічного розвитку і технологій Польщі, Польська агенція інвестицій і торгівлі, уповноважений уряду Польщі з кібербезпеки. Центр підтримується Mastercard, UKaid та посольством Великої Британії в Києві.
Українські підприємства в січні поточного року знизили експорт алюмінію та виробів із нього на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем 2022 року – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизили цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Україна 2023 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2022 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
У березні в Лодзькому університеті відбулась міжнародна наукова конференція “Між реальністю війни і риторикою миру”. Захід проходив під патронатом Воєводи Лодзького і Ректора Лодзького університету. Ця конференція є частиною польсько-українського мистецького проекту, спрямованого на популяризацію творчості воюючих митців, проведення виставок їх робіт за кордоном, видання книг про них як шлях їх адаптації в мирному житті після перемоги і ліквідації наслідків ПТСР.
Головуюча на конференції пані Анета Павловська, заступник декана філософсько-історичного факультету Лодзького університету, доктор наук, професор, підкреслила актуальність проекту і розповіла про перший такий досвід, організацію 7 виставок фотографій прес-офіцера 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу капітана Сергія Белінського, відомого музиканта і художнього фотографа. Було видано два каталоги робіт, написано наукові статті, зараз в Інституті Історії Мистецтв Лодзького університету виходить монографія про творчість Сергія в мирний і воєнний час.
Наступна доповідь була зроблена доктором архітектури, професором Київського національного університету будівництва і архітектури Юлією Івашко, і прес-офіцером Сергієм Белінським в режимі телефонного зв’язку з Бахмутського напрямку.
Безпосередньо з подіями війни в Україні були пов’язані доповіді аспірантки Київського національного університету будівництва і архітектури Анастасії Уракіної і доктора наук, професора Лодзького університету Агнєшки Граліньскей-Тоборек.
Анастасія Уракіна презентувала розроблену спільно з київським аналітичним центром «Клуб експертів» програму психологічної реабілітації та арттерапії для людей, постраждалих від війни. Програмою передбачена перш за все групова робота, яку будуть вести професійні психологи. Заняття проходитимуть на базі «Клубу експертів».
Тези Анастасії Уракіної про методи арт терапії були продовженням дискусійних питань пані Агнєшки Граліньскей-Тоборек про те, які праці тих, хто пережив війну, можуть бути експоновані без шкоди для людини, а які є лише частиною лікування ПТСР.
Зазначимо, що вперше польські науковці отримали можливість задати наживо питання воюючому українському митцю. Анета Павловська спитала, як можна перед лицем небезпеки залишатись митцем навіть на війні. Сергій відповів, що в армії з 2021 року, вже звик, фотоапарат завжди з ним і це для нього як інформаційна війна з ворогом, не менш важлива.
Юлія Івашко показала презентацію фотографій Сергія і розповіла про майбутні плани щодо розширення кола воюючих митців. Це ж підкреслив і директор Інституту Історії Мистецтв доктор наук, професор Піотр Григлевськи.
Було представлено 18 доповідей, спрямованих на висвітлення творчості військових митців, які так переживали власні враження, також висвітлювалась тема війни в мистецтві. Доктор філософії Лукаш Садовський з Лодзької Академії мистецтв ім. В. Стржеміньскего висвітлив еволюцію пропаганди в російському мілітарному живописі.
Про те, що такі проекти потрібні, сказали доктори наук, професори Краківської Політехніки ім. Т. Клсцюшко Юстина Кобиларчик і Домініка Кушнєж-Крупа, які зробили виставку Старе-Нове місто у себе в Політехніці, показавши українські міста до і під час війни.
Кандидат технічних наук, доцент Національного університету Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка Андрій Дмитренко висвітлив еволюцію мистецьких меседжів під час війни в Україні.
Конференція завершилась презентацією книги Сергія Белінського і Юлії Івашко “І світло в темряві світить” про війну в Україні, виданої в краківському видавництві ‘Impuls”.
KNUBA, АНАСТАСІЯ_УРАКІНА, АНЕТА_ПАВЛОВСЬКА, АРТТЕРАПІЯ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, ЛОДЗЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, МИСТЕЦТВО, ПТСР, СЕРГІЙ_БЕЛІНСЬКИЙ, ЮЛІЯ_ІВАШКО
Агрохолдинг “Укрлендфармінг” цього сезону планує задіяти 300-330 тис. га посівних площ, що більше, ніж рік тому, завдяки деокупації, повідомив власник холдингу Олег Бахматюк агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
За його словами, під питанням близько 30 тис. га в Чернігівській, Сумській та частині Миколаївської областей через мінування.
“Херсон, напевно, не встигнемо точно”, – сказав він, додавши, що під окупацією досі залишаються землі “Укрлендфармінга” в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.
Водночас Бахматюк нагадав, що минулого року через окупантів було зірвано посівну в Київській, Чернігівській та Сумській областях.
Власник також зазначив, що значні зміни відбудуться у структурі посівних площ, зокрема площа під кукурудзою буде меншою, оскільки вона потребує великих капіталовкладень, на відміну, наприклад, від соняшнику.
Крім того Бахматюк повідомив, що огляд Чорнобаївської птахофабрики з холдингу “Авангард”, який входить до холдингу “Укрлендфармінг”, у Херсонській області показав нереальність відновлення її роботи в наявних умовах “ні з технічних причин, ні з людських”.
За його словами, фактично на фабриці залишилися лише пташники “із залізом”, тоді як усі шафи з управління кліматами, усі двигуни та техніка були вкрадені. “Усе, що можна було відкрутити і відламати, все відкрутили і відламали”, – констатував власник “Укрлендфармінгу”.
Він зазначив, що в таких умовах “Авангард” планує збільшувати виробництво на фабриці в Кам’янець-Подільському.
ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у лютому поточного року знизив обсяги випуску продукції, зокрема через погрози обстрілу з боку російських окупантів, складні погодні умови та брак персоналу.
Згідно з інформацією підприємства, лютий виявився досить важким для МГЗК: на роботу всіх цехів і підрозділів впливали складні гірничо-геологічні умови, що склалися в шахтах комбінату, погодні умови, що суттєво вплинули на роботу Грушевського кар’єру, а також загрози артилерійських обстрілів, які здійснює армія Росії з боку тимчасово окупованого Енергодара.
Тому загальний видобуток сирої марганцевої руди по МГЗК склав 34,783 тис. тонн, що менше від встановленого плану лютого на 4816,7 тонн (87,8% від плану), оскільки шахти №№9/10 і 14/15 не впоралися зі своїми плановими завданнями.
Єдиним підземним видобувним цехом, який впорався зі своїми плановими показниками, стала шахта №3/5, яка видала на-гора понад план 206 тонн, сумарно – 4,006 тис. тонн руди (105,4% від плану).
Шахта №9/10 виконала план лютого на 69,8%, видавши на-гора 9207,3 тонн руди.
“На ці показники вплинули не тільки погані гірничо-геологічні умови, часті зупинки на ручні роботи, перехрещення штреків, а й катастрофічна нестача персоналу, який здебільшого перебував на лікарняних листах”, – констатується в інформації компанії.
Своєю чергою, з планом з нарізних робіт шахта №9/10 впоралася на 116,9%, тобто прохідники цього цеху нарізали 76 погонних метрів гірничих виробок, навіть незважаючи на те, що в останні робочі дні лютого вони виконували прохідницькі роботи вручну в 15-му південно-західному штреку, уточнюють на підприємстві.
Водночас наголошується, що на шахті №14/15 виникла певна дестабілізація морального клімату робітників цеху з огляду на проблеми нестачі персоналу, часті поломки обладнання та аварійні простої. У результаті відставання з видобутку руди в лютому склало 1030 тонн (виконання плану на 95,4%), а з початку 2023 року цех відстає на 2378 тонн. Загалом у лютому гірники підрозділу видобули 21,570 тис. тонн руди.
У лютому Грушевський кар’єр не вів видобуток сирої марганцевої руди та низку інших робіт. Водночас з показником у 136,7 тис. куб. м виконано план з конвеєрного розкриву (на 109,4%), а також з показником у 52 тис. куб. м план з переекскавації гірничої маси безтранспортним методом.
Зі свого боку в інформації ПрАТ “Покровський ГЗК” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) повідомляється, що підприємство готується до запуску роботи з квітня, перебуваючи в простої з 1 грудня 2022 року, а збагачувальні фабрики стоять з 1 жовтня-2022 (не виробляють концентрату) через дефіцит електроенергії.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом. У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Як повідомлялося, МГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% порівняно з попереднім роком – до 324 тис. тонн.
МГЗК у 2021 році виробив 551,43 тис. тонн концентрату (на рівні 2020 року).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними компанії на кінець червня 2022 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,89% ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
