Міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що Німеччина надішле Україні пакет гуманітарної допомоги розміром EUR6,1 млн, до якого входять генератори та акумуляторні батареї, повідомляє прес-служба німецького МЗС.
“За допомогою зимової захисної парасольки, яку ми розтягуємо над Україною, ми допомагаємо населенню пережити холодну пору року. Не тільки у вигляді систем протиповітряної оборони, а й генераторів, ковдр, наметів і акумуляторних батарей. Разом із Федеральним агентством технічної допомоги Німеччини (THW) ми відправляємо цієї зими додаткові вантажі на загальну суму EUR6,1 млн”, – цитує Бербок пресслужба в повідомленні, опублікованому на сайті МЗС у п’ятницю.
Водночас міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер зазначила, що в Україну буде передано ще 500 електрогенераторів загальною вартістю близько EUR3,5 млн.
“Наразі THW готує до транспортування понад 500 додаткових електрогенераторів загальною вартістю близько EUR3,5 млн і вже доправила частину з них в Україну. Мета – допомогти містам і населеним пунктам, особливо в районах, розташованих поблизу лінії фронту. Для підтримки енергетичної інфраструктури України THW вже закупила понад 1300 потужних електрогенераторів (до 1250 кВА) і 20 акумуляторних батарей”, – сказала Фезер.
Вона зазначила, що в Україну вже було передано понад 800 електрогенераторів і 15 акумуляторних батарей, які використовуються на українських теплоелектростанціях, насосних станціях, у великих пекарнях і лікарнях, а також для децентралізованого постачання населення.
Наразі також ведеться підготовка до транспортування в Україну понад 900 обігрівачів, 1 700 зимових спальних мішків, зимового одягу та мобільної польової кухні. Також, найближчим часом державному управлінню водних ресурсів буде передано дві станції очищення питної води для забезпечення населення чистою водою.
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Розробник програмного забезпечення та хмарних сервісів компанія SAP (Німеччина) планує інвестувати EUR2 млн у локалізацію своїх продуктів в Україні у 2024 році, повідомило Мінцифри у Facebook.
“Від початку 2022 року компанія (SAP) підтримує Україну, надаючи послуги та ліцензії на програмне забезпечення безоплатно, – зараз вона вирішила продовжити це робити до кінця першого кварталу 2024 року”, – написав віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook у п’ятницю.
За даними Мінцифри, надана Україні технологічна підтримка компанії за 2023-2024 роки оцінюється в EUR65 млн.
Федоров нагадав, що 2023 року Міноборони запровадило систему від SAP, яка допомагає управляти частиною ресурсів, зокрема, вона прискорила обробку заявок від бригад на постачання речей. На сьогодні продукти SAP в оборонному секторі використовують 44 країни, зокрема 28 із 31 країни-члена НАТО працюють у цій системі, уточнив віцепрем’єр.
За його словами, також продукти SAP допомагають у сфері медичних закупівель. “У цю сферу впровадили хмарне рішення, щоб швидко знаходити і залучати постачальників, які можуть доставити критично необхідні товари. Ще компанія допомогла налаштувати каталоги для пошуку та порівняння цін на конкретні медичні товари – це дало змогу закуповувати їх за нижчими цінами”, – вказав Федоров.
У Мінцифри також нагадали, що нещодавно SAP запустила рішення ERP для середнього бізнесу GROW with SAP, а приєднання до SAP Business Network спрощує вихід українських товарів на міжнародні ринки.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України впроваджує автоматизовану систему управління оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP), яка є однією з провідних систем у галузі логістики у світі.
Аграрії всіх областей України намолотили на кінець листопада 78,3 млн тонн зернових та олійних культур: 57,56 млн тонн і 20,74 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 471 тис. га за врожайності 55,0 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 32,9%, або 19,41 млн тонн, зокрема зернових – на 37,4%, або 15,66 млн тонн, олійних – на 22,0%, або 3,74 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано майже з 88% площ, тоді як рік тому – з 70%.
Крім того, зібрано 11,80 млн тонн цукрових буряків з 248,0 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,1% урожай вищий за торішній на 31,1%.
Зазначається, що триватиме лише обмолот кукурудзи, тоді як збирання всіх інших сільгоспкультур уже завершено.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” (УАСК, Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала 17,863 млн грн валових премій, що на 56,2% більше обсягу за аналогічний період 2022 року, повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши компанії рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaАА” за національною шкалою.
Згідно з повідомленням на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб знизилися на 22,41% – до 180 тис. грн, а премії від перестраховиків у розглянутому періоді були відсутні.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за три квартали 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року зросли на 65,52% – до 8,592 млн грн, а коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 2,70 п.п. – до 48,1%.
Крім того, чисті премії страховика зросли на 48,53% – до 9,271 млн грн, а зароблені премії – на 27,71%, до 10,540 млн грн.
Компанія за дев’ять місяців 2023 року виплатила своїм клієнтам 2,761 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що на 32,68% вище за обсяг виплат за дев’ять місяців 2022 року. З огляду на більші темпи приросту валових премій порівняно зі страховими відшкодуваннями, рівень виплат у аналізованому періоді знизився на 2,74 п.п. – до 15,46%.
За підсумками січня-вересня 2023 року компанія отримала чистий прибуток у розмірі 1,099 млн грн. Її активи зросли на 13,64% – до 89,405 млн грн, власний капітал показав приріст на 1,86% – до 60,316 млн грн, зобов’язання збільшилися на 49,52% – до 29,089 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зменшилися на 76,92% – до 1,738 млн грн.
РА повідомляє, що станом на 1 жовтня 2023 року компанія сформувала портфель поточних фінансових інвестицій у сумі 78,054 млн грн, що складалися з депозитних вкладів у банках із кредитним рейтингом на рівні не нижче uaAA (18 млн грн) та інвестицій в ОВДП (60,054 млн грн).
СК “Українська аграрно-страхова компанія” (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працює на ринку країни з 1995 року.
За її даними, 84,75% статутного капіталу належить агрофірмі “Добробут”, 5,5% -ТОВ “Фірма “Астарта-Київ”, 9,75% – ТОВ “ІПК “Полтавазернопродукт”.
Як повідомлялося, НБУ в серпні поточного року погодив Аstarta Holding PLS. опосередковане володіння 100% акцій страховика.
агрофірміа"Добробут", Астарта-Київ, Полтавазернопродукт, рейтингове агентство "Стандарт-Рейтинг", УАСК, Українська аграрно-страхова компанія
Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
