Індустріальний парк “Мостиський сухий порт” (Львівська обл.) до кінця року планує інвестувати в EUR3 млн у розвиток логістики та комунікацій, для чого орендував 35 га землі в районі стику шляхів біля залізничної станції “Мостиська-1”, повідомив керівник проекту Віктор Довгань.
“Ми розуміємо, що економічна інтеграція України та Європейського Союзу буде поглиблюватися. (…) Як це не цинічно звучить з урахуванням нещодавніх обмежень імпорту з України до Польщі, але ми віримо, що Польща є стратегічним партнером. Торгові, логістичні суперечки будуть виникати. Але, на те вони й партнери, щоб швидко їх вирішувати, як це сталося з транзитом”, – пояснив Довгань вибір місця розташування хаба на організованій UkraineInvest конференції.
За його словами, “Мостиський сухий порт” стане поєднанням сухого порту та індустріального парку. Його потенційними резидентами мають стати релоковані підприємства зі східних і південних областей України, орієнтовані на експорт до ЄС.
“Побудований логістичний хаб дасть їм змогу виробляти, фасувати, розливати та експортувати їхні товари”, – уточнив Довгань.
Два великих резиденти вже висловили свій інтерес до проєкту. Перший із них – великий нафтотрейдер – незабаром розпочне будівництво резервуарів для перевантаження нафтопродуктів. Другим резидентом, згідно з підписаною попередньою угодою, стане агрохолдинг, який займатиметься експортом агропродукції. Відповідно він будуватиме силоси для зберігання.
Наразі компанія шукає третього резидента, для потреб якого готовий побудувати і виробництво, і відкрите зберігання вугілля, руди. Третій кластер буде орієнтований на потреби клієнта, пояснив керівник проєкту.
За інформацією Довганя, індустріальний парк оформив тривалу оренду на 35 га землі промислового значення. У планах підприємства придбання її у місцевої громади наступного року за умови завантаження потужностей на 50%.
До кінця 2023 року в будівництво хаба буде інвестовано EUR3 млн, які спрямують на подовження широкої та вузької гілок залізничних шляхів.
“Земельна ділянка підходить до станції, але ми розуміємо, що потрібно розвести гілки широкої та вузької колії. З траси М11 (планується) завести автодорогу, вирівняти, провести земляні роботи; завести на першому етапі 5 МВт електрики, а також забезпечити ще потрібні резидентам комунікації”, – уточнив Довгань.
Він додав, що хаб підготує майданчик під будівництво з усіма комунікаціями, а резиденти самі побудують резервуари під дизель, силоси для зерна або склади для контейнерів.
Німеччина зробить внесок у повоєнні гарантії безпеки України, заявив федеральний канцлер Олаф Шольц у рамках саміту Європейського політичного співтовариства, що відбувається в Молдові.
“Ми зараз робимо свій внесок у підтримку України. І ми завжди говорили, що мають бути гарантії мирного порядку після війни. І Німеччина зробить свій внесок. Який вигляд вони (гарантії – ІФ-У) матимуть у конкретному плані, нам ще належить обговорити, і ми давно говоримо про це”, – заявив Шольц.
За його словами, фінансова, гуманітарна підтримка та підтримка зброєю, яку Німеччина надає Україні, – це внесок у те, щоб Україна продовжувала чинити опір російській агресії на тлі безперервних атак.
“Наша фінансова та гуманітарна допомога, а також підтримка, яку ми надаємо зброєю, дуже важливі – і, після США, є найбільшим внеском будь-якої окремої країни. Те, що ми надали в плані ППО, дуже важливо зараз, у той час, коли так багато ракетних ударів, ударів літаків, ударів крилатими ракетами з боку Російської Федерації, і саме в цьому наш внесок, щоб Україна чинила опір”, – зазначив він.
Шольц також наголосив, що проведення такого заходу як саміт Європейського політичного співтовариства є внеском у добру розбудову безпечної Європи. При цьому, як запевнив німецький канцлер, агресивна війна Росії проти України – його пріоритетна тема.
“Найбільше всіх нас хвилює агресивна війна Росії в Україні, яка ставить під сумнів європейську архітектуру миру і безпеки і, звісно ж, є жахливою загрозою для України і людей, які живуть там щодня. У цьому відношенні важливо, щоб усі держави, які не мають жодних ревізіоністських планів такого роду, зібралися і поговорили одна з одною тут, далеко за межами їхнього членства в Європейському Союзі”, – сказав він.
“Європейське політичне співтовариство є внеском у добрий загальний розвиток нашої Європи. Дуже важливо, що ми підтримуємо Україну. Ми робимо це у великих масштабах, і Європа єдина в підтримці України в захисті своєї країни”, – резюмував Шольц.
Райффайзен Банк виділив 40 млн грн для реалізації проєкту з облаштування шкільних укриттів “Захисток: безпечна освіта” (“Захисток”), запущеного Київською школою економіки (KSE Institute) і KSE Foundation, очікують, що ці кошти допоможуть повернути за парти 30 тис. школярів.
“Повномасштабна війна порушує одне з головних прав дітей – отримання освіти”, – наголошується в повідомленні прес-служби банку в четвер.
Зазначається, що проєкт “Захисток” було створено KSE у вересні минулого року, він охоплює різні напрямки діяльності: від фізичного облаштування укриттів у школах до створення інноваційних програм із навчання в галузях робототехніки, AI та STEM.
Згідно з інформацією на сайті KSE, при заявленій меті в $3 млн проєкт залучив $1,4 млн. Серед благодійників також “Фармак”, ПУМБ, Dragon Capital, ОККО і “Київстар”.
За час його роботи понад 8 тис. школярів і дошкільнят повернулися за парти, а благодійний фонд KSE підвищив мету зі 100 до 300 облаштованих сховищ у всій країні і планує повернути до шкіл до 1 вересня цього року ще 10 тис. школярів.
Базовою умовою надання навчальним закладам дозволу на повернення до офлайн-занять є наявність укриття, що відповідає вимогам ДСНС. KSE Foundation облаштовує сучасні укриття відповідно до всіх санітарних норм і норм безпеки.
Уточнюється, що долучитися до збору може кожен небайдужий. Зробити внесок можна в особистому кабінеті додатку Raiffeisen Online у розділі “Платежі/Допомога українцям” або на веб-порталі KSE Foundation.
Зі свого боку кожна школа, що не має надійного сховища для учнів, може подати онлайн-заявку для його облаштування на сайті KSE.
Загалом з початком війни KSE Foundation залучив на різні проєкти $50,4 млн.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
25 травня 2023 року між Урядом Республіки Узбекистан, Air Products та АТ «Узбекнафтогаз» відбулося підписання Інвестиційної угоди.
Ця угода передбачає придбання та експлуатацію компанією «Air Products» установки з переробки природного газу в Кашкадар’їнській області з обсягом інвестицій у розмірі 1 млрд. доларів США.
Нагадаємо, що 25 грудня 2021 року в Гузарському районі Кашкадар’їнської області було запущено комплекс із виробництва синтетичного рідкого палива Uzbekistan GTL. Цей комплекс є п’ятим у світі. До цього подібні великі комплекси були збудовані в Катарі, Нігерії, ПАР та Малайзії.
Слід зазначити, що компанія Air Products входить до числа провідних світових виробників промислових газів і працює на ринку вже понад 80 років. Основний напрямок діяльності компанії – створення атмосферних та технологічних газів та супутнього обладнання для різних галузей, включаючи нафтопереробку та нафтохімію.
https://yuz.uz
Австрія готується до можливого припинення надходження російського газу в разі припинення його транзиту через Україну, сказав журналістам у Кишиневі федеральний канцлер Карл Нехаммер.
“Ми постійно готуємося до серйозних викликів. Тому наше сховище вже заповнене на 75%. І ми також ведемо переговори з тими, у кого є нові обсяги газу. Якщо російський газ повністю закінчиться, компанія OMV уже працює над цим”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи буде він про це говорити з президентом України Зеленським, Нехаммер сказав: “Сьогодні це не основна тема. Йдеться про війну в Україні. Але це завжди питання безпеки енергопостачання, яке стоїть на порядку денному Австрії. Таким чином, це завжди тема, яку беруть до уваги”.
