Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у неділю заявив, що здобув перемогу на виборах глави держави.
“Наша нація зробила вибір і знову наділила нас повноваженнями керувати країною ще п’ять років”, – сказав Ердоган, звертаючись до своїх прихильників на мітингу.
Він подякував усім громадянам Туреччини, які віддали голос за нього.
Президентські вибори в Туреччині вже називають головними виборами 2023 року у світі. Аналізом передвиборчої економічної та політичної ситуації в Туреччині займався дослідницький центр Клуб Експертів, відео з експертами Клубу дивись за посиланням:
Президентські вибори в Туреччині вже називають головними виборами 2023 року у світі. Аналізом передвиборчої економічної та політичної ситуації в Туреччині займався дослідницький центр Клуб Експертів, відео з експертами Клубу дивись за посиланням:
28 травня в Туреччині проходить другий тур президентських виборів. Після першого туру жоден із кандидатів не здобув понад 50% голосів, що гарантувало б перемогу й обрання президентом цієї країни. За цю посаду борються чинний президент Реджеп Таїп Ердоган і представник об’єднаної опозиції Кемаль Киличдароглу.
Виборчі дільниці розпочали роботу о 8:00 за місцевим часом і працюватимуть до 17:00. У 973 округах і 1094 окружних виборчих комісіях по всій країні встановлено 191 885 урн. Загалом участь має взяти понад 60 млн громадян країни.
За кордоном свої голоси за нового президента могли віддати 3,5 мільйона громадян Туреччини, зареєстрованих там. Виборчі комісії працювали у 73 країнах, а голосування в закордонних представництвах завершилося 24 травня. Урни з-за кордону доправили в Анкару літаками та дипломатичною поштою. Їх відкриють уже разом з іншими урнами після закінчення голосування.
Президентські вибори в Туреччині вже називають головними виборами 2023 року у світі. Аналізом передвиборчої економічної та політичної ситуації в Туреччині займався дослідницький центр Клуб Експертів, відео з експертами Клубу дивись за посиланням:
Обидва кандидати в президенти Туреччини практично одночасно відвідали виборчі дільниці, проголосувавши у другому турі виборів глави держави.
За даними турецької преси, президент країни Реджеп Ердоган проголосував на дільниці в азіатській частині Стамбула, його опонент Кемаль Киличдароглу голосував в Анкарі.
Виборчі дільниці відкрилися в Туреччині о 08:00 ранку за місцевим часом (збігається з київським), вони закриються о 17:00, після чого буде знято заборону на публікацію даних щодо голосування.
Раніше в “Клубі експертів” проаналізували перспективи кандидатів у другому турі виборів. Переглянути відео можна тут:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Угода про безпечний експорт українського зерна з чорноморських портів не відновилася в повному обсязі, після того, як РФ заявила про її продовження, заявили в Організації Об’єднаних Націй у п’ятницю, 26 травня, передає Reuters.
“Угода, що дозволяє безпечний експорт зерна і добрив з українських чорноморських портів, ще не відновила свою роботу в повному обсязі, заявила в п’ятницю в Організації Об’єднаних Націй, після того, як минулого тижня Росія ухвалила рішення про її продовження”, – йдеться в повідомленні.
Пакт під назвою “Чорноморська зернова ініціатива”, укладений за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року з Росією та Україною з метою пом’якшення глобальної продовольчої кризи, яка загострилася в результаті Московського вторгнення в Україну, охоплює три порти, але з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити до порту “Південний”, повідомили в ООН.
ООН і Туреччина “тісно співпрацюють з іншими сторонами з метою відновлення повноцінної роботи … та усунення всіх перешкод, які заважають операціям і обмежують сферу дії Ініціативи”, – йдеться в заяві ООН.
Українські аграрії за минулий тиждень засіяли 585,2 тис. га зерновими та зернобобовими культурами порівняно з 1 млн 105,5 тис. га попереднього тижня і 1267,2 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 25 травня площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,278 млн га, або близько 96,7% від запланованих.
Засіяні навесні площі ще нижчі за минулорічні, коли станом на 26 травня вони сягнули 5,905 млн га, проте відставання знову скоротилося: за аналогічний тиждень 2022 року було засіяно 267,1 тис. га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи та ярого ячменю, посіви яких відповідно на 16,4% і 17,8% менші за торішні та становлять 3,266 тис. га і 759,6 тис. га. По кукурудзі вони вже перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як по ячменю помітно нижчі за очікувані 1,041 млн га.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 261,9 тис. га (на 38,4%), гречки – 83,1 тис. га (44,0%), проса – 46,1 тис. га (11,6%) і гороху – 135,6 тис. га (7,7%).
Як зазначило Мінагрополітики, лідирували в польових роботах із зерновими та зернобобовими поточного тижня аграрії найпівнічнішої Чернігівщини – 94,5 тис. га, а найбільше посівів ярих зернових у Полтавській області – 626 тис. га.
За даними Мінагрополітики, соняшником зайнято 4,616 млн га, що вже на 8,2% перевищує минулорічний показник, але ще помітно нижче за очікування в 5,641 млн га. Найбільше цією олійною культурою зайнято в Кіровоградській області – 576 тис. га.
Посівні площі під цукровими буряками, навпаки, перевищили прогноз у 220 тис. га та сягнули 240,9 тис. га, що на третину більше за минулорічні на цю дату та вище навіть 2021 року, коли вони становили 226 тис. га.
Посіви сої розширилися до 1,636 млн га і перевищили торішні вже на 42%, і до прогнозу в 1,841 млн га залишилося небагато. Лідирує Київська область зі 188,8 тис. га.
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці – 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
