Землетрус, магнітудою 2,7, було зафіксовано в Полтавській області 26 травня о 21:38, епіцентр був розташований у Решитіловському районі, повідомляється на сайті Головного центру спеціального контролю Національної системи сейсмічних спостережень.
“У Полтавській області зафіксовано землетрус, магнітудою 2,7. Епіцентр землетрусу розташований у Решитилівському районі Полтавської області, на захід від м. Полтава, на глибині 7 км. За класифікацією землетрусів належить до ледве відчутних. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що подібні за силою землетруси з території Полтавської області реєструвалися й раніше, зокрема, останні з них 14 січня 2023 року з магнітудою 2,7 та 3 жовтня 2022 року з магнітудою 3,4.
“Укрзалізниця” вводить новий графік руху поїздів на літній сезон-2023 з 10 червня, повідомляє Одеська міська рада.
“У новому графіку залізничники передбачили новий поїзд №148/147 Київ – Одеса, який курсуватиме через Черкаси”, – йдеться в повідомленні Одеської міськради в Телеграм-каналі в суботу.
Крім цього, наступним поїздам Укрзалізниці подовжено маршрут прямування:
№105/106 Одеса – Київ – Одеса опціонально прямуватиме до та зі станції Суми, що дасть змогу сумчанам добиратися до приморського міста прямим рейсом зі зручним часом прибуття до Одеси;
№53/54 Одеса – Дніпро – Одеса опціонально згідно з новим графіком зможе курсувати до та із Запоріжжя.
Україна готова включити Мозамбік до переліку країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи “Grain From Ukraine”, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з главою МЗС Мозамбіку Веронікою Макамо.
“Під час мого першого візиту до Мозамбіку я зустрівся з міністром закордонних справ і співробітництва Веронікою Макамо. Ми домовилися вивести наші двосторонні відносини на новий рівень. Ми також включимо Мозамбік до гуманітарної програми президента Зеленського “Зерно з України”, – написав він у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, візит Кулеби Кулеби до Мозамбіку включає три основні завдання.
“Перше: закласти політичний фундамент для розвитку взаємовигідних відносин країн. Друге: обговорити втілення “Формули миру” президента Володимира Зеленського. Третє: напрацювати перспективні напрямки економічного співробітництва”, – сказав Кулеба. Так, міністр запросив Мозамбік – особливо як країну, що нині посідає місце непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2023-2024 роках, – долучитися до реалізації “Формули миру”.
Своєю чергою, мозамбіцька сторона висловила солідарність з Україною на тлі розв’язаної Росією війни та підтримала пропозицію Кулеби провести під патронатом МЗС бізнес-форум за участю бізнесу обох країн.
“Це допоможе напрацювати спільні проєкти у сферах торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, інформаційних технологій, цифрової трансформації, фармацевтики”, – йдеться в повідомленні відомства.
Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Пленум Верховного суду в п’ятницю обрав головою Верховного суду голову Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Станіслава Кравченка.
Серед чотирьох кандидатів на посаду голови суду Кравченко отримав найбільшу кількість голосів: за нього проголосували 108 суддів Верховного суду з 148 присутніх на пленумі в п’ятницю.
Судді Альберт Єзеров, Наталія Коваленко, Івана Міщенко набрали 2, 13, 14 голосів відповідно.
Водночас, як повідомляє прес-служба Верховного суду, порядок денний пленуму передбачав також розгляд питання щодо обрання заступника голови ВС.
“Питання щодо обрання заступника голови ВС розглядатиметься після відповідних консультацій із суддями ВС на наступному засіданні пленуму (дата проведення не уточнюється – ІФ-У)”, – наголошується в повідомленні.
Кравченко був головою кримінального суду у складі Верховного суду з грудня 2017 року. У 1991 році він закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю “Правознавство” (зараз – Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого). У 1991-1992 рр. працював юрисконсультом і нотаріусом.
Протягом 1992-1993 рр. – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області. З 1993 по 2002 рр. – суддя Козелецького райсуду Чернігівської області, у 2002-2011 рр. – суддя Апеляційного суду Києва. – суддя Апеляційного суду Києва.
Кравченка 19 травня 2011 року було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду.
Указом президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а 8 грудня очолив цей суд. 26 листопада 2021 року Кравченка було повторно обрано на посаду голови Касаційного кримінального суду.
Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019 року.
Незабезпечені потреби у фінансування першочергового відновлення України цьогоріч становлять ще близько $6,5 млрд за загальної їхньої оцінки в $14,1 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в панельних дискусіях на зборах групи країн-членів МВФ і Світового банку в Чорногорії.
“Своєчасне залучення цих коштів має вирішальне значення для створення належних умов проживання людей, повернення мігрантів і сприяння економічному зростанню України”, – наводять слова міністра в прес-релізі Мінфіну в п’ятницю.
Згідно з ним, у держбюджеті-2023 на першочергове відновлення передбачено $3,3 млрд, а міжнародні партнери надали гарантії на суму близько $4,3 млрд.
Марченко нагадав, що потреби енергосектору в першочерговому відновленні оцінюють у $3,3 млрд, гуманітарного розмінування – $400 млн, відновлення зруйнованого й пошкодженого житла – $1,9 млрд, критичної та соціальної інфраструктури – $5,8 млрд, а також $2,8 млрд необхідно для підтримки приватного сектору.
Зазначається, що під час дискусій обговорювали стан економіки в країнах, які приймають мігрантів і біженців, і глава Мінфіну подякував урядам країн, які їх приймають, за надану допомогу і захист.
За його словами, фактор українських мігрантів чинить позитивний вплив на економіки приймаючих країн, оскільки українці витрачають кошти та активно інтегруються в європейський ринок праці.
Водночас Марченко наголосив на пріоритетному завданні уряду України створити стимули для повернення громадян додому, і в цьому контексті важливим є відновлення країни.
Міністр також поінформував, що уряди України та Великої Британії тісно співпрацюють над організацією конференції з відновлення України, що відбудеться наприкінці червня в Лондоні:
“Ми плануємо презентувати проєкти з відновлення, а також обговорити механізми страхування від військових ризиків. Упевнений, що конференція консолідує міжнародних партнерів і донорів та сприятиме їхньому залученню до відновлення України”, – сказав глава Мінфіну.
