Топ-менеджери найбільших банків Уолл-стріт останніми днями дали оптимістичніші оцінки перспектив американської економіки порівняно з попередніми прогнозами, пише Financial Times.
Зокрема, тепер банкіри бачать вищу ймовірність того, що Федрезерву вдасться забезпечити так звану “м’яку посадку”, тобто побороти високу інфляцію, при цьому зумівши уникнути рецесії.
“Консенсус серед керівників компаній трохи змістився в більш позитивний бік. Тепер очікується, що просадка економіки буде м’якшою, ніж багато хто очікував півроку тому”, – сказав глава Goldman Sachs Group Девід Соломон у вівторок під час заходу, організованого Credit Suisse.
Позитивний тон також переважав у виступі керівника Bank of America Corp. Брайана Мойніхена, який відзначив високу активність споживачів і стійкість рентабельності середніх за розміром капіталізації компаній.
“У споживачів є гроші. У них є робота, вони витрачають гроші і беруть кредити”, – сказав Мойніхен на конференції, присвяченій фінансовим послугам.
Головний фінансовий директор Wells Fargo Майкл Сантомассімо також вказав на “дуже хороші дані про споживчі витрати”.
Такі коментарі контрастують із заявами керівників банків минулого року, коли вони висловлювали серйозну стурбованість станом економіки США, зазначає FT.
Незважаючи на зростання оптимізму, підстави для побоювань зберігаються. Зокрема, глава Goldman Sachs сказав, що подальша траєкторія інфляції поки що незрозуміла, високі темпи зростання споживчих цін можуть спостерігатися досить довго, що позначиться на економіці в цілому.
“Думаю, протягом деякого часу на нас чекає більш слабке, повільне зростання”, – заявив Соломон.
Раніше Клуб експертів консолідував і проаналізував економічні індикатори України та світу, детальніше у відео за посиланням
Українська агропромислова група “Кернел” отримала нагороду від Глобального договору ООН в Україні за участь у створенні відеокурсу “Антикорупція”, що роз’яснює принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики для малого і середнього бізнесу.
Як повідомляється на Facebook-сторінці холдингу, він долучився до кола організацій, які працювали над розробкою програми “Антикорупція” глобального договору ООН в Україні.
Уточнюється, що відеокурс складається з п’яти навчальних модулів тривалістю 5-8 хвилин кожен, які розкривають принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики в Україні. Переглянути освітній серіал можна на порталі “Дія.бізнес” і платформі “Дія.Цифрова освіта”.
Курс покликаний поглибити знання підприємців щодо антикорупційних процесів для збереження здорової економіки країни.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Україна торік виробила 1,13 млн тонн азотних добрив, що в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн 2021 року, тоді як їхній імпорт зріс у 3,1 раза – до 4,3 млн тонн із 1,4 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України у Facebook у середу.
Відомство уточнило з посиланням на керівника аналітичного проекту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордійчука, що обсяг власного виробництва азотних добрив в Україні до повномасштабного російського вторгнення перевищував імпорт завдяки постійній роботі заводів “Рівнеазот”, сєвєродонецького об’єднання “Азот” і черкаського “Азоту”, також з інтервалами працював завод “Дніпроазот”.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи: “Рівнеазот” і черкаський “Азот”, а сєвєродонецький “Азот” припинив роботу і був значно пошкоджений окупантами. Такі зміни суттєво змінили статистику по ринку в гірший бік: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн добрив, нестачу яких компенсував імпорт у розмірі 4,3 млн тонн.
“Тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже на нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ. Україна на агрокарті одна з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова ціна на ринку зернових і продовольча безпека світу. Відповідно, ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики”,- цитує Мінагрополітики свого голову Миколу Сольського.
За даними міністра, до липня 2022 року українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами, але вже в жовтні ціни на аміачну селітру зросли з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера. Він наголосив, що зазвичай аграрії керуються правилом, згідно з яким вартість тонни селітри не має коштувати дорожче за 2,5 тонни пшениці, а тонна карбаміду – не дорожче за 3,0-3,5 тонни кукурудзи, тоді як 2022 року ці показники було перевищено вдвічі-втричі.
Мінагрополітики зазначило, що на сьогоднішній день важко порахувати точні витрати сучасного українського аграрія на добрива, але вартість базових азотних добрив на 1 га кукурудзи обходиться орієнтовно у 8-9 тис. грн без врахування підгодівлі, та витрат на пальне, яке також подорожчало. Тому фінальна сума наразі не є привабливою для аграрія.
“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення і основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас дуже важлива”, – цитує Мінагрополітики свого першого заступника Тараса Висоцького.
Як повідомлялося, за оцінками Group DF, головного виробника добрив в Україні, ринок добрив країни у 2022 році скоротився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
За даними Euromonitor International, у 2022 році 16% світових споживачів, підключених до Інтернету, щонайменше щотижня відвідували веб-сайти знайомств або шлюбних сайтів. Чоловіки частіше відвідують веб-сайти знайомств. Кожен шостий чоловік у світі повідомляє, що робить це щонайменше щотижня, порівняно з кожною сьомою жінкою, яка говорить те ж саме. У порівнянні з даними за рік початку пандемії спостерігається значне зростання кількості людей, які часто відвідують сайти знайомств – з 12% у 2019 році до 16% у 2022 році, які відвідують їх щонайменше щотижня, з помітними регіональними відмінностями:
– Азійсько-Тихоокеанський регіон: з 12% щонайменше щотижня у 2019 році до 17% у 2022 році
– Європа: з 10% у 2019 році до 13% у 2022 році
– Північна Америка: з 10% у 2019 році до 13% у 2022 році
– Близький Схід та Африка: з 14% у 2019 році до 25% у 2022 році
Міленіали та бебі-бумери є найчастішими користувачами сайтів знайомств: 1 з 6 міленіалів та 1 з 7 бебі-бумерів відвідують їх щонайменше щотижня.
Бебі-бумери найшвидше адаптувалися до онлайн-знайомств під час пандемії – 78% заявили, що ніколи не відвідували веб-сайти знайомств у 2019 році, тоді як у 2022 році лише 68% сказали те саме
Рута Свентіцкіте, аналітик опитування Euromonitor International:
“Пошук романтики стрімко переміщується в онлайн, особливо в постпандемічному світі, де споживачі різного віку інтегрували цифрову взаємодію в багато аспектів життя. Відвідування веб-сайтів для знайомств чи сватання стає дедалі популярнішим у всьому світі. У регіонах, де найдовше застосовувалися суворі обмеження через пандемію (Азійсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід та Африка), ми спостерігаємо ще більш помітне зростання частоти відвідування сайтів знайомств. Зі збільшенням кількості людей, які відвідують ці сайти щонайменше щотижня, ми також бачимо зменшення кількості людей, які повідомляють, що ніколи цього не робили”.
Джерело: Euromonitor International “Голос споживача: Опитування про спосіб життя, проведене в січні-лютому 2022 року, n=39 832.
Курс долара США помірно піднімається до євро і фунта стерлінгів вранці в середу, трейдери оцінюють дані про американську інфляцію в січні.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зростає на 0,2% під час ранкових торгів.
Пара євро/долар на 7:43 кв торгується на рівні $1,0716 проти $1,0737 на закриття сесії у вівторок, євро втрачає близько 0,2%.
Як стало відомо напередодні, споживчі ціни (індекс CPI) у США в січні зросли на 6,4% відносно того ж місяця минулого року. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з 6,5% у грудні.
Однак аналітики очікували набагато істотнішого ослаблення темпів зростання цін – у середньому до 6,2%, згідно з даними Trading Economics. Більш повільне, ніж очікувалося, уповільнення інфляції підвищує ймовірність того, що Федрезерв продовжить дотримуватися жорсткого курсу в грошово-кредитній політиці.
Тепер ринок чекає даних про роздрібні продажі в США за січень, які будуть опубліковані о 16:30 мск у середу, щоб краще оцінити стан американської економіки. Згідно з консенсус-прогнозом, минулого місяця продажі підскочили на 1,8% у річному вираженні після падіння на 1,1% у грудні.
Фунт стерлінгів дешевшає на 0,2% і торгується на позначці $1,2152 проти $1,2174 на закриття минулої сесії.
Курс долара до ієни становить 133,05 ієни порівняно зі 133,12 ієни напередодні.
Заявка “Газпрому” на транзит газу через Україну зросла до максимального значення за останній місяць (з 15 січня).
“Оператор ГТС України” (ОГТСУ) повідомив, що прийняв від “Газпрому” заявку на транзит на середу в обсязі 35,8 млн куб. м. Показник у вівторок був 30,8 млн куб. м. Потужності заявлені тільки по одній із двох точок входу в ГТС країни – газовимірювальній станції “Суджа”. По коридору через ГВС “Сохранівка” заявку не прийнято.
Поточний рівень запасів газу в Європі скоротився до 65,66% – це на 20 відсоткових пунктів вище середнього показника на ту саму дату за останні п’ять років, повідомляє асоціація Gas Infrastructure Europe (GIE). За газову добу 13 лютого запаси скоротилися на 0,45 процентного пункту.
Тепла погода в жовтні, листопаді та січні, а також заходи економії призвели до того, що наразі рівень резервів у ПСГ є максимальним за всю історію спостережень. Це посилює впевненість влади в благополучному проходженні зими.
Європейські термінали з приймання СПГ у січні працювали з продуктивністю 62%, за перші дні лютого показник майже такий самий. При цьому дедалі сильніше скорочується рівень запасів СПГ у резервуарах приймальних терміналів. Це свідчить про те, що приплив нових вантажів СПГ у регіон падає на тлі низьких цін і конкуренції з боку Азії.
Контракт із постачанням “на день вперед” на хабі TTF у Нідерландах минулої доби додав трохи більше відсотка, закрившись на рівні $592 за тисячу кубометрів.
Стабільна “азіатська премія” – розрив між цінами на газ в Азії по відношенню до ціни поставки СПГ в Європу. Березневий ф’ючерс на індекс JKM Platts (Japan Korea Marker, відображає спотову ринкову вартість вантажів, що поставляються до Японії, Південної Кореї, Китаю і Тайваню) торгується на рівні $639; ф’ючерс на постачальний до Північно-Західної Європи СПГ (LNG North West Europe Marker) – $582.
Стан запасів у ПСГ США набуває дедалі більшого значення для світового ринку, оскільки країна активно нарощує експорт.
За черговий звітний тиждень (закінчився 3 лютого) резерви скоротилися на 6,1 млрд куб. м. Уперше з початку року тижневий відбір перевищив середній за останні п’ять років показник.
Поточний рівень резервів становить 49%, що на 5 процентних пунктів перевищує середній за останні п’ять років, повідомляє Управління енергетичної інформації (EIA) Міненерго США.
Лютий у країні обіцяє бути холодним, що призведе до збільшення витрачання енергоресурсів на опалення. З іншого боку – найбільший американський завод СПГ Freeport LNG, як і раніше, відкладає перезапуск після аварії, внаслідок чого на внутрішньому ринку залишається газ, який за планом мав піти на експорт.
Наразі в EIA планують, що нинішньої зими запаси в сховищах впадуть на 60 млрд куб. м (середній показник за останні п’ять років). На кінець березня, за прогнозами, обсяги природного газу в ПСГ становитимуть 40 млрд куб. м. Це на 8% нижче середнього рівня за п’ять років.
