ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи у 2023 році збільшило чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід за цей період зріс на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року становив 3 млрд 873,594 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” за підсумками роботи в січні-вересні 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 128,230 млн грн, що на 0,7% вище за аналогічний період минулого року. За цей період підприємство наростило дохід на 8,7% – до 1 млрд 322,508 млн грн.
“Укрграфіт” у січні-березні-2023 наростив чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн, але скоротив чистий дохід на 11%, до 437,326 млн грн.
Завод у першому півріччі-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 83,556 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 22,135 млн грн, наростив дохід на 22,6% – до 938,909 млн грн.
“Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на третій квартал 2023 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення анулювати ТДВ СК «Гамайун» (Київ) усі ліцензії та звернутися до суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури.
Як повідомляється на сайті регулятора, рішення правління НБУ від 25 квітня 2024 року ухвалено у зв’язку з відмовою товариства у проведенні перевірки, що зафіксовано фахівцями Департаменту інспектування. Страховик не забезпечив надання інформації, пояснень, документів щодо предмета перевірки, що унеможливило її здійснення.
Рішення про застосування заходу впливу набирає чинності 26 травня 2024 року.
Раніше Національний банк у грудні 2023-січні 2024 року вжив заходів з метою проведення планової інспекційної перевірки зазначеної страхової компанії.
СК «Гамайун» зареєстрована 2002 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Віцепрем’єр-міністр – міністром оборони Австралії Річард Марлз анонсував черговий пакет військової допомоги Україні від Австралії у 100 млн доларів.
«Австралія залишатиметься з Україною так довго, скільки потрібно, щоб Україна перемогла в цій війні. З цією метою ми сьогодні оголошуємо наступний пакет допомоги Україні вартістю в 100 млн. доларів. 50 млн із цієї суми буде спрямовано на системи ППО короткої дальності. Ще 30 млн – на придбання дронів, оскільки Австралія є частиною коаліції дронів із Великою Британією та Латвією. Залишок суми буде спрямовано на закупівлю допоміжного обладнання, від надувних човнів до шоломів і черевиків”, – розповів Марлз на спільному брифінгу з прем’єром України Денисом Шмигалем у суботу у Львові.
Він додав також, що Австралія змогла надати Україні боєприпаси класу «повітря – земля».
«Ми розуміємо, що цей конфлікт буде дуже тривалим, і ми надаватимемо більше в майбутньому, тому що ми рішуче налаштовані стояти з Україною так довго, як необхідно», – наголосив міністр.
Як написав у телеграм Шмигаль, загалом підтримка Австралією України вже становить понад 655 млн доларів, з них 540 млн доларів – це саме військова допомога.
«Дуже цінуємо таку солідарність австралійського народу з Україною. Дякую пану Річарду Марлзу за глибоку залученість в українські справи, за дієву солідарність, за конкретні речі, які робить Австралія для України”, – написав Шмигаль.
Один із найбільших операторів фіксованого зв’язку та цифрових послуг “Датагруп-Воля” ухвалив рішення інвестувати близько 100 млн грн у заміну в Харкові технологій фіксованого інтернету на GPON, повідомив CEO компанії Михайло Шелемба у вівторок на заході, присвяченому участі українських компаній у розвитку мережі Глобального договору ООН в Україні.
“Спочатку в плані із заміни мереж фіксованого інтернету та розвитку GPON Харків був у другій черзі – буквально днями ми внесли зміни до плану. Для реалізації завдань виділили додатковий бюджет”, – розповів Шелемба.
CEO “Датагруп-Воля” уточнив, що до кінця 2024 року на GPON буде переведено 40-50 тис. абонентів.
“Ми зробимо все можливе. Харків – це велике місто, у нас там розгалужена мережа, але ми зараз кинемо всі ресурси, зробимо все можливе, щоб якомога більше харків’ян до зими мали доступ до фіксованого інтернету з енергоефективною технологією GPON. Взимку роботи в Харкові продовжаться”, – запевнив Шелемба.
За його словами, абоненти переводитимуться на GPON безоплатно, однак для виконання робіт потрібен візит майстра для заміни обладнання на стороні клієнта.
У першій черзі плану “Датагруп-Воля” із заміни мереж також Вінниця, частина Києва і більша частина Львова, уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що “Датагруп-Воля” планує інвестувати 1,5 млрд грн у розвиток GPON протягом трьох років.
Середня ціна гектара землі у 2023 році, грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Металургійні підприємства України у березні поточного року збільшили виробництво сталі на 15,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 611 тис. тонн із 527 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21 місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у березні зафіксовано зростання виплавки сталі до березня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Японії та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками березня виглядає наступним чином: Китай (88,270 млн. тонн, зниження на 7,8% до березня-2023), Індія (12,709 млн. тонн, більше на 7,8%), Японія (7,197 млн. тонн) , зниження на 3,9%), США (6,906 млн. тонн, на рівні березня-2023), РФ (6,640 млн. тонн, зростання на 0,8%), Південна Корея (5,282 млн. тонн, нижче на 9,5%) , Німеччина (3,510 млн. тонн, більше на 8,4%), Туреччина (3,202 млн. тонн, зростання на 18%), Бразилія (2,787 млн. тонн, зростання на 5,6%) та Іран (2,774 млн. тонн, вище на 2 %).
Сумарно у березні 2024 року виплавка сталі знизилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,190 млн. тонн.
У січні-березні-2024 перші десятки країн-виробників стали такі: Китай (256,550 млн тонн, зниження на 1,9% до січня-березня-2023), Індія (37,327 млн тонн, більше на 9,7%), Японія ( 21,452 млн. тонн, менше на 0,8%), США (19,936 млн. тонн, зниження на 1,6%), РФ (18,680 млн. тонн, падіння на 0,2%), Південна Корея (16,245 млн. тонн, менше на 2 ,5%), Німеччина (9,704 млн. тонн, зростання на 6%), Туреччина (9,533 млн. тонн, зростання на 28,4%), Бразилія (8,293 млн. тонн, збільшення на 6,2%) та Іран (7,616 млн. тонн) , Вищий на 16,3%).
Загалом за 3 міс.-2024 виплавки стали зросли на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 469,060 млн тонн.
При цьому Україна за 3 міс-2024 виробила 1,687 млн тонн сталі, що на 36,6% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 3 міс-2023 – 1,235 млн тонн). Країна знаходиться на 22-му місці за підсумками 3 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн , +0,2%), РФ (75,8 млн. тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн. тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн. тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн. тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн. тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн. тонн, +1,8%).
Загалом 2023 року 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
При цьому Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна знаходиться на 22 місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4 %), США (80,715 млн. тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн. тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн. тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн. тонн) , -8,4%), Туреччина (35,134 млн. тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн. тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн. тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23 місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд. 831,467 млн. тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
