ПрАТ “Європейський страховий альянс” у 2022 році зібрало 210,725 млн грн страхових премій і виплатило 84,038 млн грн, повідомляють у прес-релізі страховика.
Водночас наголошується, що протягом минулого року було укладено близько 45 тис. контрактів на страхування, з яких 75% з юридичними організаціями.
Найбільшу частку в страховому портфелі компанії становило добровільне медичне страхування (ДМС) – 34,1%, обов’язкове і добровільне страхування цивільної відповідальності водіїв (ОСЦПВ) – 23,4%, страхування наземного транспорту (КАСКО) – 21,7%, страхування і відповідальність майна – 16,5%, інші види страхування – 4,3%.
У портфелі страхових відшкодувань 46% припало на ДМС, 28,5% – КАСКО, 23,7% – ОСЦПВ, 1,5% – страхування майна, 0,3% – інші види страхування.
“Це був дуже важкий рік, але (…) нам вдалося зберегти робочі місця і створити найзручніші та найбезпечніші умови для організації безперервної роботи та надання послуг. З першого дня повномасштабного вторгнення ми зосередилися на наданні якісної підтримки послуг 24/7 і провели низку заходів, спрямованих на підтримання безперервного спілкування з клієнтами та партнерами. Для цієї мети було придбано все необхідне обладнання, а наприкінці 2022 року центральний офіс компанії було переведено в більш зручне та доступне місце”, – зазначає голова ради директорів СК “Європейський страховий альянс”.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, учасником угоди про пряме врегулювання збитків з ОСЦПВ, членом Ядерного страхового пулу України.
Компанія надає близько 30 видів добровільного та обов’язкового страхування.
Статутний капітал – 55 млн грн.
Федеральній резервній системі (ФРС) необхідно продовжувати підйом базової відсоткової ставки, поки її рівень не досягне 5-5,25% річних, вважає президент Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаель Бостік.
Наразі ставка ФРС перебуває на рівні 4,5-4,75%.
Бостік не очікує зниження ставки Федрезервом у 2023 році. На його думку, Центробанку необхідно буде утримувати діапазон ставки в 5-5,25% протягом значної частини 2024 року.
Він зазначив, що, незважаючи на сигнали зниження цінового тиску в США, час для зміни курсу американським ЦБ ще не настав.
“Історія показує, що, якщо ми послабимо боротьбу з інфляцією до того, як її буде повністю придушено, вона може спалахнути знову, – ідеться в статті Бостіка, опублікованій на сайті ФРБ Атланти. – Ми повинні перемогти інфляцію зараз”.
Президент ФРБ Міннеаполіса Ніл Кашкарі заявив у середу на заході в Південній Дакоті, що поки що не ухвалив рішення щодо того, наскільки істотним має бути підвищення ставки ФРС у березні – на 25 базисних пунктів (б.п.) або 50 б.п.
За його словами, у грудні він прогнозував, що граничним рівнем ставки в рамках поточного циклу має стати значення в 5,4%. Медіанний прогноз керівників ФРС, опублікований за підсумками грудневого засідання, припускав, що ставка досягне 5,1% до кінця 2023 року.
Кашкарі зазначив у середу, що схиляється до підвищення своєї оцінки пікового рівня ставки.
Ключовим фактором, який вплине на подальші рішення ФРС, стануть нові прогнози щодо інфляції в США, сказав Кашкарі. Ці прогнози Федрезерв оприлюднить разом із результатами березневого засідання.
Кашкарі цього року має право голосу у Федеральному комітеті з операцій на відкритому ринку США (FOMC), Бостік – ні.
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, та Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» закликає сторони Чорноморської зернової ініціативи – Організації об’єднаних націй (ООН) та Туреччину – сприяти її стабільній роботі, продовженню і розширенню Чорноморської зернової ініціативи (Ініціативи), та забезпечити вільне торговельного судноплавство в Чорноморському регіоні.
Російські інспектори Спільного координаційного центру (СКЦ) штучно блокують повноцінну роботу Ініціативи та порушують вільне судноплавство в Чорному морі. Зокрема, російська сторона систематично затримує перевірку суден, які прямують Босфором до/з українських портів [1]. Наразі 140 суден очікують на перевірку СКЦ у Босфорі, а українські порти працюють лише на 30% своєї потужності. Водночас рух російських суден у Чорному морі не обмежується регулярними перевірками, при цьому обсяг перевезених вантажів Азовським та Чорним морями становить близько 250 млн т в 2022 році. Таким чином, бізнес занепокоєний ситуацією, що склалася в останні місяці із затримками роботи зернових коридорів Чорним морем.
Міжнародні ланцюги постачання продовольства та глобальна продовольча безпека, включаючи світові ціни на продовольство та рівень голоду, знову опинилися під значною загрозою через штучне скорочення обсягів експорту українських зернових та олійних культур російською стороною. Якби Ініціатива працювала злагоджено та на повну потужність, загальний обсяг експорту зерна міг би бути на 30-40% більшим. Близько 10 млн т сільськогосподарської продукції не було відвантажено на міжнародні ринки, зокрема вантажі для африканського континенту та країн з високим рівнем голоду, таких як Ефіопія, Ємен, Афганістан та ін. У поточному маркетинговому році очікується на експорт ще понад 25 млн т українського зерна.
Для забезпечення вільного судноплавства в Чорноморському регіоні та розблокування діяльності Ініціативи у повному обсязі бізнес-спільнота закликає ООН і Туреччину:
Ми висловлюємо вдячність ООН та Уряду Турецької Республіки за їх підтримку роботи Ініціативи. Ми також вдячні Офісу Президента України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству розвитку громад, територій та розвитку інфраструктури України, Міністерству закордонних справ України та Адміністрації морських портів України за всі зусилля, пов’язані з безперервним експортом українського зерна та олійних культур в рамках Ініціативи.
Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).
За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).
Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.
Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області викрили масштабну схему реалізації нелегально виготовлених тютюнових виробів та їхньої контрабанди за кордон, повідомляється на сайті відомства в середу.
За його даними, детективи Бюро у Львівській області провели невідкладний огляд вантажного автомобіля з підакцизними товарами, а в Закарпатській обшукали складське приміщення. Під час обшуків виявлено та вилучено понад 330 тис. пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку, приблизно 1,5 тонни тютюну для кальяну, транспортний засіб, а також чорнові записи та документацію, що свідчить про протиправну діяльність. Попередня загальна вартість вилученої з незаконного обігу підакцизної продукції становить майже 18 млн грн.
Наразі вживаються заходи щодо встановлення повного кола причетних до схеми осіб, проводяться першочергові слідчі дії.
БЕБ уточнило, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (незаконне зберігання та транспортування з метою збуту підакцизних товарів), здійснюють детективи його територіального управління у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури.
Як повідомлялося з посиланням на дослідження тютюнового ринку інститутом “Kantar Україна”, частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України в серпні 2022 року зросла на 5 відсоткових пунктів (в.п.) порівняно із середньорічним показником за 2021 рік – до 21,9% із 16,9%, обсяг тіньового ринку став максимальним за час незалежності України.
Інститут уточнив, що 56% тютюнових виробів, які нелегально реалізували 2022 року як експортну або Duty Free-продукцію, мають позначку виробництва Винниківської тютюнової фабрики (Винники Львівської обл.) та марковані як такі, що не призначені для продажу в Україні. Частка невстановлених виробників становила 24% (2021 року – 23%), ТОВ “Юнайтед Тобако” (Жовті Води Дніпропетровської обл.) – 19% (2021 року – 15%).
LVIV, БЕБ, контрафакт, цигарки
Новим СЕО компанії “Auchan Україна” стала Марта Труш замість Вікторії Луценко, яка призначена генеральним директором “Auchan Угорщина”, повідомили в прес-службі компанії.
При цьому уточнюється, що Луценко керувала “Auchan Україна” 5 років. За цей час у компанії було запроваджено нову фіджитальну (фізична+цифрова) стратегію та план розвитку, зокрема було посилено електронну комерцію, а також відбулося відкриття інноваційних точок продажів – Auchan Pick up point.
Труш, яка очолить компанію вже з березня, працює в “Auchan Україна” понад 10 років і має різнобічний досвід у ритейлі, зокрема в операційній діяльності магазинів, продажах та управлінні комерцією.
За її словами, основними пріоритетами компанії залишаються допомога населенню країни та внесок у відновлення економіки України. Зокрема, планується відкриття нових магазинів і створення робочих місць.
Як повідомлялося, в “Auchan Україна” працює близько 5 тис. українців. За останній рік компанія сплатила до державного бюджету близько 1 млрд грн податків, спрямувала на допомогу українцям понад 60 млн грн.
Auchan Retail – міжнародна компанія роздрібної торгівлі. Перший магазин відкрито у Франції 1961 року.
ТОВ “Ашан Україна Гіпермаркет” працює в Україні з 2008 року. За даними сайту “Ашан”, до російського вторгнення в Україну мережа ритейлера налічувала понад 30 магазинів різних форматів (гіпермаркети, супермаркети, pick up point) у дев’яти містах, а також розвиває e-commerce.
