Високі ціни на ягоди у сезоні-2025 були обумовлені весняними приморозками, які в низці регіонів України пошкодили продукцію на 20-50% площ, а також світовою кон’юнктурою, повідомив президент Українською плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Якщо говорити про ціни 2025 року, то втрати по всіх основних ягідних позиціях склали від 20-50% через, в першу чергу, весняні приморозки. Втрати по врожаю також спіткали всі основні країни-експортери основних позицій – суниці садової, малини, лохини, черешні”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник асоціації зауважив, що високі ціни на продукцію дозволили виробникам компенсувати кінцевий фінансовий результат.
Баштанник нагадав, що за роки війни українське ягідництво втратило чимало виробничих площ, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях, де вирощувалися ранні ягоди.
“Можемо тільки констатувати, що, наприклад, за часи з 2022 року по нині висаджено багаторічних насаджень, у тому числі з гріхом разом, по державній грантовій програмі 3,8 тис. га. А якщо без державної допомоги, то йдеться про 4,5-5 тис. га. У цілому ж ягідництво наразі ведеться на 17-20 тис. га”, – розповів керівник УПОА.
За оцінкою експерта, наразі в Україні переробляється 95% всієї вирощеної малини, яка спрямовується в основному на заморожування. При цьому 95% цього продукту експортується.
“Україна з 2017 року по 2025-й включно із нетто-імпортера або нульового імпорто-експортного балансу замороженої малини перейшла в категорію найбільшого експортера замороженої малини в Європі”, – констатував Баштанник.
За його інформацією, культивованої лохини в Україні переробляється не більше 5%. Решта здебільшого експортується свіжою з огляду на економічну доцільність. Проте по цій культурі спостерігається стрімкий світовий тренд – у США на переробку іде 50% лохини, в Європі – 30%. В Україні цей показник наближається позначки в 30%.
Суниці садової в Україні переробляють 25-30% валового врожаю. Майже весь обсяг переробленої продукції залишається в Україні для внутрішньої споживання.
“Нам, на жаль, треба визнати, що в Україні як виробнику-експортеру замороженої суниці в Європі і світі робити нема чого, враховуючи собі вартість і ціни, які пропонує Марокко, Єгіпет, Туніс, Китай”, – сказав експерт.
Говорячи про виробництво джемів і варення, Баштанник зауважив, що в цього сегменті переварює крафтове виробництво. Його продукції вистачає для задоволення потреб HoReCa, натомість рітейл здебільшого покриває потреби українців за рахунок імпорту. Виробництва кількох потужних вітчизняних гравців не вистачає для задоволення потреб покупців супермаркетів.
“Якщо не враховувати якихось чорних лебедів, які не зрозуміло випливуть чи ні, то очікування від 2026 року в галузі позитивні. Україна продовжить нарощувати присутність на ринку свіжих і перероблених ягід Європи. Не дивлячись на дефіцит робочої сили, ми виглядаємо більш привабливо з точки зору собівартості в порівнянні з європейськими країнами. Відтак будемо відбирати частку ринку у країн, які традиційно домінували на європейському ринку. Це Польща і Сербія, в першу чергу”, – резюмував керівник УПОА.
Криптовалюта Bitcoin опустилася нижче позначки 100 000 дол. США вперше з весни 2025 року.
У вівторок на ряді криптобірж біткойн падав до рівнів близько 99 954 дол., перш ніж частково відновитися вище 101 000 дол. Востаннє криптовалюта торгувалася нижче шестизначної суми в травні.
З моменту встановлення нового рекордного максимуму вище 126 000 дол. на початку жовтня Bitcoin вже знизився більш ніж на 20%.
Те, що відбувається, є наслідком низки обставин.
Зараз збільшуються відтоки коштів з біржових фондів (ETF) з експозицією на Bitcoin: з 29 жовтня спостерігаються відтоки близько 1,3 млрд дол. зі спотових фондів по Bitcoin.
Крім того, макроекономічні фактори — в тому числі зростання невизначеності навколо дій Federal Reserve (ФРС) США і очікувань щодо процентних ставок.
Зараз ринок криптовалют стикається з фазою підвищеної волатильності. Багато інвесторів і аналітиків задаються питанням, чи досягнута локальна точка корекції або падіння продовжиться. Деякі прогнози розглядають можливість падіння до діапазону 75 000 дол. при відсутності припливу ліквідності.
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва в четвертому кварталі 2025 року підвищився на 3,8 процентних пункти (п.п.) порівняно з третім кварталом – до «мінус» 28,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка нестачі поточного обсягу замовлень покращилася на 5,6 п.п. – до «мінус» 41,4%. Так, 48,5% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 47% – як недостатній.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками четвертого кварталу поточного року очікують 48% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 5% респондентів, а 47% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статвідомство зазначає, що в четвертому кварталі 2025 року негативний вплив на будівництво будуть чинити нестача робочої сили (55,2%), фінансові обмеження (43,8%), недостатній попит (20,7%), інші фактори (41,5%).
Скорочення кількості працівників у жовтні-грудні очікує третина опитаних компаній, тоді як 54% вважають, що їх кількість залишиться незмінною, а 13% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 35% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 24% заявили про скорочення обсягів.
Опитування показало, що для 99% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
Новий уряд Чехії опрацьовує зміни до правил тимчасового захисту та соціальної підтримки для громадян України: допомога зосередиться на тих, хто об’єктивно не може себе забезпечити (літні люди, особи з інвалідністю, батьки з малолітніми дітьми), тоді як для працездатних без роботи виплати можуть бути скорочені або скасовані, повідомляють чеські ЗМІ. Українське видання ZN.ua з посиланням на Novinky.cz вказує, що уряд також готує корекцію умов дії статусу тимчасового захисту. Конкретні параметри реформи наразі не оприлюднено.
За даними Novinky.cz та попередніх рішень ЄС, тимчасовий захист для українців у Чехії діятиме щонайменше до березня 2027 року. Уряд у попередні роки вже коригував гуманітарні виплати (через Lex Ukrajina), а також анонсував перехід до більш «активуючої» моделі підтримки, що стимулює працевлаштування.
Євросоюз у червні погодив продовження механізму тимчасового захисту до березня 2027 року; чеські міністри раніше підтверджували курс на довший захист із поступовим посиленням інтеграційних вимог (робота, освіта, житло). На фоні змін уряд готує чергові технічні правки до національного пакету законів «Lex Ukrajina».
Після публікації урядового проєкту (очікується восени-взимку) документ має пройти міжвідомче погодження та парламент. Деталі розмірів і критеріїв виплат стануть відомі з тексту законопроєкту та супровідних методичних матеріалів Мінпраці.
Під тимчасовим захистом: в Чехії зараз перебуває орієнтовно 395-400 тис. осіб (актуальні оцінки чеських ЗМІ за даними МВС; UNHCR у лютому 2025 р. фіксував близько 390 тис.).
Усього громадян України з різними типами перебування (офіційно зареєстровані іноземці): близько 560-581 тис. (дані МВС Чехії за I-II кв. 2025 р.). Неформально/неповний облік може коливатись через сезонну міграцію та повторні виїзди-в’їзди; загальна оцінка в публічних джерелах – до приблизно 600 тис.
Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги Sense Bank на рівні «CCC» (іноземна валюта) та «CCC+» (місцева валюта) і зберегло рейтинг життєздатності на рівні «ccc», підкресливши поступове поліпшення якості активів, але й продовження ризиків, пов’язаних з операційним середовищем.
Суверенна експозиція Sense Bank залишається високою порівняно з активами, причому основну частину активів складають суверенні облігації (13%), депозитні сертифікати НБУ (23%) та кредити державним компаніям. Чисті кредити становили 35% активів, з яких 43% були в іноземній валюті. Після двох років скорочення валові кредити зросли на 7% у першому півріччі 2025 року.
Коефіцієнт кредитів 3-го ступеня (знецінених) банку покращився до 35% на кінець 1 півріччя 2025 року (з 37% у 2024 році), при цьому резерви на покриття збитків за кредитами покривали 89% знецінених кредитів. Кредити 2-го ступеня знизилися до 9% з 23% у 2022 році.
Sense Bank залишається майже повністю профінансованим за рахунок депозитів, причому роздрібні депозити становлять 42% від загального обсягу депозитів, які повністю покриваються державною гарантією під час війни та протягом трьох місяців після її закінчення. Депозити в іноземній валюті склали 34% і в основному забезпечені високоякісними ліквідними активами. Співвідношення кредитів до депозитів було помірним і становило 59%, але очікується, що воно зросте в міру відновлення кредитування.
«Незважаючи на обмеження, пов’язані з війною, Sense Bank вдалося стабілізувати результати діяльності та поліпшити показники якості активів. Проте вразливість банку до операційного середовища залишається високою», — зазначило агентство Fitch.
Sense Bank, колишній Альфа-Банк Україна, змінив назву в 2023 році після реструктуризації власності та приведення у відповідність до вимог санкцій ЄС і США. Станом на вересень 2025 року він посідав дев’яте місце серед українських банків за розміром активів — 154,1 млрд грн (3,9% від загального обсягу сектору). Банк спеціалізується на кредитуванні фізичних осіб та малого і середнього бізнесу і регулюється Національним банком України.
