На тлі стрімкого зростання міжнародної ціни на золото жителі ряду країн Азії дійсно кинулися скуповувати злитки — і в першій половині дня магазини іноді закривалися вже до полудня. В’єтнамці в ряді міст вишиковувалися в черги з світанку, коли законодавство нарешті скасувало державну монополію на обіг золота.
Тим часом ціна золота вже подолала позначку в $4 300 за унцію і продовжує бити історичні максимуми.
Зростання очікувань зниження процентних ставок ФРС і напруженість у відносинах США і Китаю підштовхнули інвесторів до «притулків» — золото стало безпечним активом. На тлі інфляційного тиску і волатильності ринків дорогоцінний метал знову в фокусі інвесторів.
В Австралії на піку зростання цін на золото ділянки і річки, які традиційно використовуються любителями-панерами (мити золото в річкових потоках), знову привертають увагу. Деякі заробляють сотні доларів буквально за кілька годин. Це явище отримує медійне висвітлення як «золотий ренесанс» не тільки в корпоративному секторі, але і у масових інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) інвестуватиме в капітал українських страхових компаній, що є потужним сигналом для українських страховиків і міжнародних компаній.
Про це йшлося на зустрічі керівництва Національного банку України з президентом Світового банку Аджаєм Бангою та керуючим директором з операційної діяльності Анною Бьєрде, повідомляється на сторінці НБУ у Facebook.
При цьому підкреслювалося, що додаткові можливості інвестицій будуть створюватися і за допомогою MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), що дає гарантії для фінансування.
Крім того, на зустрічі обговорили подальшу фінансову підтримку України, посилення енергетичної безпеки та збільшення інвестиційного потенціалу країни шляхом впровадження нових фінансових інструментів.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав відсутність у компанії M.S.L. ефективних засобів правового захисту для своїх скарг в Україні, це рішення є першим по суті рішенням у практиці ЄСПЛ проти України щодо застосування санкцій відповідно до закону України «Про санкції».
Як повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» партнер адвокатського об’єднання Barristers Ельвіра Лазаренко, відповідне рішення у справі “M.S.L., TOV v. UKRAINE” ЄСПЛ опублікував 16 жовтня 2025 року (https://hudoc.echr.coe.int/#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]})
Лазаренко зазначила, що «на сьогодні склалася досить усталена практика Великої Палати Верховного суду щодо »санкційних справ«, в якій йдеться про обмежену можливість судового перегляду рішень державних органів про застосування санкцій через наявність дискреційних повноважень у РНБО України та президента України вирішувати питання національної безпеки».
“Така практика давно викликала зауваження з боку юристів, оскільки свідчила про фактичну відмову українських судів у перевірці фактичних підстав для застосування санкцій, тобто відмову здійснити належне правосуддя. Рішення «M.S.L., TOV v. UKRAINE» важливе тим, що в ньому піднімаються питання про межі судового перегляду українськими судами рішень про застосування санкцій і можливості надання судами оцінки істотності ризиків, які стають підставою для застосування санкцій до осіб відповідно до закону України «Про санкції»”, – сказала вона.
Лазаренко нагадала, що справа “M.S.L., TOV v. UKRAINE« стосувалася оскарження компанією »M.S.L.” санкцій, застосованих до неї рішенням РНБО України та введених в дію в 2015 році указом президента України з подальшим продовженням терміну дії санкцій указами в 2016 і 2017 роках.
Компанія-заявник скаржилася, що введення санкцій, зокрема блокування активів, становило втручання в її права, гарантовані статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції, оскільки їй було заборонено використовувати свої активи та розпоряджатися ними. Також компанія-заявник порушила питання щодо статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю у неї ефективного засобу правового захисту від порушення її майнових прав.
На національному рівні в задоволенні позову компанії-заявника щодо першого Указу президента України українські суди відмовили, а позови щодо другого і третього Указів компанія відкликала.
“Національні суди, відхиляючи позов компанії, відмовилися оцінити фактичні підстави застосування санкцій, посилаючись на дискреційні повноваження органів, які винесли оскаржувані рішення. Велика Палата Верховного суду вказала, що обсяг і результати оцінки президентом значущості ризиків, які послужили підставою для накладення санкцій на компанію-заявника, виходять за межі судового перегляду, оскільки адміністративний суд не має компетенції приймати рішення з питань національної безпеки і оборони”, – пояснила юрист.
Вона зазначила, що, звертаючись до ЄСПЛ, компанія, зокрема, стверджувала, що національні суди ухилилися від здійснення правосуддя, оскільки не перевірили, чи мали державні органи достатні підстави для введення санкцій і чи були такі підстави підкріплені будь-якими доказами.
“Більш того, обмеження сфери судового розгляду не ґрунтувалося на жодному положенні національного законодавства. На думку компанії, дискреційні повноваження президента з питань нацбезпеки не повинні обмежувати судовий перегляд, здійснений національними судами, а також звільняти суди від обов’язку перевіряти підстави для санкцій відповідно до закону про санкції”, – сказала Лазаренко.
Юрист зазначила, що ЄСПЛ, у свою чергу, вказав, що в рішеннях національних судів відсутня змістовна судова оцінка рішення про застосування санкцій до компанії-заявника. Зокрема, Верховний суд обмежив свій аналіз єдиним питанням відповідності рішення РНБОУ і першого указу президента формальним вимогам закону про санкції і не торкався суті звинувачень СБУ проти компанії-заявника.
“Через те, що судами не було здійснено перевірки, чи мав перший указ президента міцну фактичну підставу, ЄСПЛ дійшов висновку, що такий судовий перегляд не міг розглядатися як достатня процесуальна гарантія від свавілля. Відповідно, ЄСПЛ визнав втручання в право компанії-заявника на мирне володіння майном незаконним”, – сказала вона.
Крім того, Лазаренко зазначила, що ЄСПЛ, посилаючись на свій висновок про відсутність належних процесуальних гарантій проти свавілля під час судового перегляду рішення про застосування санкцій, а також неефективність скарг компанії в СБУ, дійшов висновку про відсутність у компанії-заявника ефективних засобів правового захисту для своїх скарг.
«З огляду на закріплений статус практики ЄСПЛ як джерела права, очікуємо на належну реакцію на прийняте ЄСПЛ рішення »M.S.L., TOV v. UKRAINE« з боку Касаційного адміністративного суду та Великої Палати Верховного суду, як судів першої та апеляційної інстанцій, визначених для перегляду рішень про застосування санкцій», – резюмувала юрист.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ), за умови європейського та державного співфінансування, планує у майбутні два роки реалізувати проєкт Мостицька-Скнилів та далі розвивати коридору Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус, повідомив директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко.
“Ми плануємо також отримати грантові кошти на проєкт Мостицька-Скнилів, який пов’яже 80 км європейської колії між польським кордоном і Львовом. Далі ми проводимо зараз техніко-економічні дослідження по коридорам, які пов’язують Львів, Чернівці і Румунію”, – сказав Яковенко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у четвер, 16 жовтня.
За його словами, в межах інтеграції України в Європейський Союз УЗ планує розвиток колії 1435мм і європейських транспортних коридорів на території України. Також євроінтеграційна реформа залізничної галузі передбачає докорінну зміну функціонування всієї моделі залізниці в Україні.
“Перш за все, йде мова про проведення ринкової реформи, – це виділення оператора інфраструктури в рамках “Укрзалізниці”, відділення від оператора інфраструктури перевізників. Це дозволить на майбутньому лібералізувати ринок. А також дозволить нам створити ринкові механізми саме в перевезеннях”, – пояснив Яковенко.
Іншим елементом реформи він назвав впровадження європейських правил технічної сумісності інтероперабельності. Мова йде про технічні стандарти безпеки, а також зміни системи організації безпеки.
Директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” зазначив, що наразі планується внесення законопроєкту “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”, щоб прийняти його до кінця року, тоді як наступного року компанія очікує на внесення закону про лібералізацію ринку.
Як пояснив Яковенко, очікується формування так званого тарифу доступу до інфраструктури, за яким учасники ринку зможуть купляти у оператора інфраструктури певний доступ до маршрутів перевезення на конкурентній основі.
“Ці тарифи будуть регульованими, тобто вони будуть формуватися згідно порядку формування тарифів, вони будуть відображати економічно обґрунтовані тарифи саме по європейським правилам “, – наголосив представник “Укрзалізниці”.
Зазначається, що у новій системі запровадять окремі PSO-контракти (Public Service Obligation) між пасажирськими перевізниками і державою на національному рівні, і також перевізниками, і органами місцевого самоврядування. Це повинно зняти фінансове навантаження з вантажних перевезень.
Як повідомлялось, у вересні було відкрито ділянку залізниці стандартної (“європейської”) колії 1435 мм між Ужгородом і Чопом Закарпатської області, що дозволить організувати безпересадкове залізничне сполучення між Ужгородом і низкою столиць країн Європи.
Крім того, у січні 2025 року повідомлялось перенесення реконструкції залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі – Мостиська II – Скнилів (Львів)” на 2026 рік, хоча у лютому 2024 року тоді віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок будівництва до кінця 2024 року. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Повідомляли, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але наразі воно вже ліквідовано.
Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у вересні 2025 року скоротились на 6% порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 233 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з серпнем поточного року, коли було зареєстровано 259 автобусів, ринок скоротився на 10%.
Частка нової техніки у вересневому обсязі становила 58%, тоді як торік була 63%.
В лідери серед нових автобусів вийшли вітчизняні ЗАЗ з реєстрацією 38 машин, тоді як у вересні-2024 ці автобуси займали третю сходинку рейтингу з 24 машинами.
Другими стали нові автобуси Ataman заводу “Черкаській автобус” – 29 од., які торік також займали другу сходинку з продажем 37 машин.
Третіми серед нових автобусів стали Etalon – 19 од., які рік тому були лідерами з 60 автобусами.
Серед вживаних у вересні найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 49 од.; VDL та Van Hool – по 8 од.
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-вересні-2025 автобусний парк України поповнили 1888 автобусів (+33% до аналогічного періоду 2024 року). З них: нових – 935 од. (+16%); вживаних – 953 од. (+56%).
Як повідомлялося, у 2024 році первинні реєстрації нових і вживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема нових – на 24%, до 1,296 тис., вживаних – на 12%, до 945 од.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
