Більшість європейських країн купували нафту і газ у Росії набагато більше, ніж надавали підтримку Україні
Європейські країни в своїй переважній більшості в 2022-2024 роках, до повернення президента Дональда Трампа на пост президента США в січні 2025 року, набагато більше купували нафти і газу у Росії, ніж надавали підтримки Україні, заявив заступник держсекретаря США Крістофер Ландау.
«Я знав, що багато з цих країн пов’язали свою енергетичну долю з Росією, але я не мав уявлення про масштаби цього або про те, наскільки (сукупно) це затьмарювало їхню допомогу Україні», – написав він у соцмережі X у суботу.
Ландау проілюстрував свій пост графіком, який йому надали в Державному департаменті США. Він уточнив, що запитував ці дані у зв’язку зі своєю поїздкою цього тижня на засідання глави МЗС країн НАТО замість держсекретаря Марко Рубіо. Після цього засідання Ландау різко розкритикував країни ЄС.
Згідно з графіком, тільки у 5 з 24 країн Європи фінансова допомога Україні (гранти і кредити) перевищила сплату РФ за нафту і газ: Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Норвегії і Швейцарії. У випадку Швейцарії нафтогазові платежі РФ відсутні, тоді як у випадку скандинавських країн вони невеликі – до $1 млрд при обсязі допомоги Україні від $5 млрд до $10 млрд (тут і далі приблизні показники, тому що в графіку відсутні точні дані). В цілому Данія, Швеція і Норвегія в переліку 24 країн посіли відповідно 3, 6 і 8 місце за обсягом допомоги Україні.
І навіть у випадку Великої Британії, яка сплатила РФ за вуглеводні близько $3,5 млрд, це все одно набагато менше, ніж надана Україні допомога, яка оцінюється в $15 млрд – другий показник серед 24 країн.
Приблизно рівні обсяги допомоги Україні та купівлі російської нафти і газу у Фінляндії, тоді як у випадку Литви та Латвії нафтогазові платежі РФ вже перевищують допомогу Україні за оцінкою Держдепу США. (Естонія в графіку відсутня, як і інші країни, обсяги допомоги яких або імпорт вуглеводнів з РФ за цей період був нижче $1 млрд.)
Найбільший європейський донор України Німеччина з показником підтримки близько $17,5 млрд купила в 2022-2024 роках російської нафти і газу на $20 млрд. У Нідерландів, які четверті в списку допомоги приблизно з $8,5 млрд, імпорт вуглеводнів з РФ склав майже $5 млрд.
У Франції це співвідношення становить приблизно $6 млрд проти більш ніж 20-ти, у Польщі $5,5 млрд проти $12 млрд, а в Італії – $3 млрд проти $27,5 млрд: це відповідно 10-й показник за допомогою Україні і 2-й – за імпортом з РФ.
Абсолютним рекордсменом у цьому плані є Туреччина, фінансову підтримку якої Україні на графіку важко оцінити навіть у $0,2 млрд, тоді як закупівлі російської нафти і газу становлять близько $32 млрд.
Угорщина при ще менших обсягах допомоги направила Росії за нафту і газ близько $22 млрд, Словаччина – близько $18 млрд, хоча її підтримку Україні можна оцінити приблизно в $1,5 млрд.
Фінансова допомога Чехії Україні в 2022-2024 роках близько $1 млрд, за оцінкою Держдепу США, також набагато менше обсягів купівлі російських вуглеводнів, які склали близько $15 млрд. За цими показниками краще виглядає
Іспанія – $2 млрд проти $12 млрд або Болгарія – $0,5 млрд проти $9 млрд.
Кабінет міністрів опублікував постанову №1596 від 3 грудня «Питання управління деякими суб’єктами господарювання», якою, як повідомляла раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко, ініціював невідкладне припинення повноважень істотної частини наглядових рад ключових державних енергетичних компаній.
Згідно з документом, уряд очікує від Міністерства енергетики та Фонду державного майна протягом трьох днів припинення повноважень членів наглядової ради ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) Віталія Зубрія та Руслана Стрильця, АТ «Енергетична компанія України» – Оксани Осьмачко та Олександра Мужеля і АТ «Оператор ринку» Олени Ковальчук та Андрія Степаненка.
У цьому переліку також три члени наглядової ради ПАТ «Центренерго» Володимир Величко, Андрій Гота і Сергій Симонов, а також 5 членів наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» – Євген Літвинов, Олег Канцуров, Андрій Костриця, Світлана Білько і Андрій Почтарев.
Крім того, Міністерству економіки, навколишнього середовища та сільського господарства доручено підготувати пропозиції щодо скликання позачергових загальних зборів АТ «Українські енергетичні машини» з метою припинення повноважень незалежного члена наглядової ради Андрія Ткаченка.
ЕКУ, КАБМИН, наглядова рада, ОГТСУ, Оператор ринку, УРС, ЦЕНТРЭНЕРГО
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
Продажі в Україні нових комерційних автомобілів (вантажних та спеціальних) у листопаді 2025 року зменшились на 10% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 982 од., що також на 18% менше жовтня-2025, повідомляє “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Лідером цього ринку у листопаді стала марка MAN з продажем 118 авто, яка у листопаді минулого року і в жовтні поточного займала четверту сходинку рейтингу (відповідно 89 од. і 90 од.), друге місце у минулорічного лідера Renault – 117 од. (торік 233 од.), третім став FIAT – 88 од. , який торік у листопаді займав 11-ту сходинку з 42 машинами.
Далі у рейтингу йдуть Citroen – 85 од. (в листопаді-2024 – друге місце і 143 авто) та Mercedes-Benz – 79 од. (торік 100 авто і третє місце).
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-листопаді український парк вантажних та спецавтомобілів поповнили 10,835 тис. нових машин, що на 6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялось, у 2024 році, за даними “УкрАвтопрому”, в Україні зареєстровано 12,9 тис. нових комерційних авто – на 14% більше, ніж у 2023-му.
Уряд Данії планує скоротити майже вдвічі обсяг допомоги, яка надаватиметься Україні, повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія DR (Danmarks Radio).
“У відповіді на запит Комітету з питань оборони міністр оборони Трольс Лунд Поульсен повідомив, що наступного року Данія надасть 9,4 млрд крон. Минулого року ми надали 16,5 млрд крон, а роком раніше — майже 19 млрд крон”, – вказується у повідомленні.
Раніше, у 2023 році, широка більшість у парламенті Данії домовилася про створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки Данія буде надавати допомоги Україні. Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 мільярдів.
Наразі Данія є країною, яка надала Україні найбільшу підтримку у відсотках від ВВП. Тому, на думку речника Соціал-демократичної партії з питань оборони Сімона Коллерупа, “природно”, що підтримка скорочується.
“Ми вирішили бути однією з країн, які на початку війни надали наймасштабнішу підтримку. Я також вважаю справедливим сказати, що ця підтримка дещо перевищує те, що можна було б очікувати, зважаючи на розмір нашої країни. Тому я вважаю цілком природним, що підтримка поступово зменшується”, – заявив він.
Коллеруп також зазначив, що політично ще не вирішено, чи підтримка залишиться зниженную, незважаючи на поточні рішення.
“Я думаю, що ми виділимо більше грошей, ніж передбачено нинішнім профілем. Чи означає це, що ми обов’язково будемо йти попереду, як ми робили раніше, я не впевнений”, – наголосив він.
Він вказав, що вже давно політики вирішили створити модель Фонду України, де більшість мільярдів було витрачено протягом перших трьох років війни. І що незабаром настане час і для інших країн докластися до цього фонду.
“Ми є невеликою країною зі здоровою економікою та високою здатністю до прийняття рішень, тому ми фактично змогли знайти в нашій економіці кошти для надання значної підтримки на початку. Але я також вважаю, що є місце для того, щоб інші країни вийшли на сцену”, – пояснив Коллеруп.
В свою чергу речник з питань оборони партії “Радікальні ліві” Стінус Ліндгрін заявив, що зараз не час скорочувати підтримку Україні.
“Проблема в тому, що ми довгий час не виділяли нових коштів. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, і я чую, що всі партії так кажуть, то саме зараз ми повинні сісти в парламенті і подбати про те, щоб у нас були готові гроші”, – зазначив він.
Він уточнив, що вважає суми, виділені в попередні роки, достатніми.
“Я вважаю, що ми повинні повернутися до того рівня, на якому ми були в попередні роки”, – заявив він.
Ліндгрін додав, що останнім часом українці зазнають сильного тиску на полі бою. Кремль стверджує, що стратегічно важливе місто Покровськ, за яке тривалий час точилися запеклі бої, остаточно перейшло до рук росіян.
“Якщо подивитися на ситуацію в Україні зараз, то вона є критичною. Зараз не час знижувати амбіції. Ні в Данії, ні на міжнародному рівні”, – резюмував він.
