Київський міський клінічний онкоцентр 2022 року закупив медичне обладнання на загальну суму 30 млн грн, повідомив в.о. директора онкоцентру Олександр Клюсов.
“Загалом ми закупили обладнання на 30 млн грн”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Клюсов повідомив, що, зокрема, “за особистої підтримки мера Віталія Кличка, департамент охорони здоров’я КМДА 2022 року придбав для онкоцентру два сучасні потужні лінійні прискорювачі для проведення променевої терапії”.
“Таким чином, у нас уже є п’ять лінійних прискорювачів. Для того щоб встановити це обладнання, потрібно було провести ремонт двох бункерів. Проводяться будівельні роботи з реконструкції бункерних приміщень для встановлення цього високотехнологічного обладнання, завершити які планується на початку травня”, – сказав він.
Клюсов повідомив, що 2023 року на базі онкоцентру планується створити центр радіології.
“Плануємо створити одну з найпотужніших радіологічних клінік в Україні, яка у 2023 році запрацює на повну потужність. Запуск центру радіології дасть змогу збільшити кількість пацієнтів майже на 75% і скоротить термін очікування від місяця до одного тижня”, – наголосив Клюсов.
Як повідомлялося, Київський міський клінічний онкоцентр у 2022 році прийняв близько 30 тис. пацієнтів.
Київський міський клінічний онкоцентр – одна з найбільших онкологічних клінік України. Його в.о. директора Олександр Клюсов з першого дня повномасштабного вторгнення РФ залишався на робочому місці, вступив у тероборону і два місяці не залишав онкоцентр, налагоджуючи роботу клініки в умовах воєнного часу. Внаслідок ракетної атаки РФ тут було вибито понад 100 вікон та пошкоджено три вхідні групи. Ніхто з персоналу та пацієнтів онкоцентру тоді не постраждав. За допомогу підрозділу ГУР МО Клюсова відзначено подякою від генерал-майора Кирила Буданова.
Керівник онкоцентру розповів агентству “Інтерфакс-Україна” про роботу клініки у 2022 році та про плани її розвитку на 2023 рік.
Текст: Анна Левченко
– Ви закуповували у 2022 році обладнання?
– Загалом ми закупили обладнання на 30 млн грн. Зокрема, за особистої підтримки мера Віталія Кличка, департамент охорони здоров’я КМДА у 2022 році придбав для онкоцентру два сучасні потужні лінійні прискорювачі для проведення променевої терапії. Таким чином, ми вже маємо п’ять лінійних прискорювачів. Для того, щоб встановити це обладнання, потрібно було провести ремонт двох бункерів з повною переробкою вентиляції. Наразі проводяться будівельні роботи з реконструкції бункерних приміщень для встановлення цього високотехнологічного обладнання, завершити які планується на початку травня. Плануємо створити на базі нашого онкоцентру одну з найпотужніших радіологічних клінік в Україні, яка у 2023 році почне працювати на повну потужність. Після цього розпочнуться пусконалагоджувальні роботи, які триватимуть ще три місяці. Це масштабний проект за участю МАГАТЕ та ГІЯРУ. Запуск центру радіології дозволить збільшити кількість пацієнтів майже на 75% та скоротить термін очікування з місяця до одного тижня. Це суттєво зміцнить онкологічну допомогу населенню столиці. Крім того, у 2022 році ми встановили в онкоцентрі сучасний комп’ютерний томограф, на якому вже у липні було продіагностовано першого пацієнта.
– Чи є зараз можливість розвивати клініку?
– Безумовно, у 2022 році, відновлюючи працездатність, ми проводили ремонти, відкрили нові відділення. Зокрема відкрили відділення амбулаторної хірургії та інтервенційної діагностики, що, фактично, дозволяє проводити діагностику та лікувати пацієнтів в режимі денного стаціонару. Ми вже мали кілька відділень, які працюють за таким принципом, зокрема відділення хіміотерапії, денний терапевтичний стаціонар. Зараз ми відкрили стаціонар амбулаторної хірургії на вісім ліжок, сучасне відділення із двома операційними.
Крім того, відремонтували ще одне укриття під поліклінічним корпусом. Тепер у разі повітряної тривоги маємо можливість продовжувати працювати укритті, куди спускаються лікарі, адміністратор, співробітники реєстратури та де продовжується прийом хворих.
– Як клініка працювала у 2022 році в умовах активного вторгнення та війни? Ви зачинялися?
– Ми не зачинялися і одними з перших практично відновили довоєнну кількість пролікованих хворих. Торік у нас було проліковано близько 32 тисяч пацієнтів – лише на 6 тисяч менше, ніж у 2021 році, що має відповідні об’єктивні причини і фактично це можна порівняти з тим, як заклад працював два роки тому. Зрозуміло, що від початку активного вторгнення ми перейшли на амбулаторне надання діагностичної та лікувальної допомоги і продовжили стаціонарне лікування важкохворих, які потребували медичної допомоги в умовах стаціонару. Кількість пацієнтів не скоротилася в рази, як зараз у багатьох лікувальних закладах. Сьогодні у нас близько 750–800 хворих щодня. Можна сказати, що на довоєнний рівень ми вийшли вже у липні.
Особливу увагу від початку ми приділили онкохворим дітям, які проходили лікування у відділенні дитячої онкології, а в середині 2022 року вдалося відновити його в повному обсязі. Проводять прийоми провідні дитячі онкологи відділення, проводяться оперативні втручання та курси хіміотерапії.
– Чи змінилася географія ваших пацієнтів? Звідки вони приїжджають?
– Трохи поменшало іногородніх хворих. Ми вже другий рік поспіль за Програмою медичних гарантій (ПМГ) працюємо за принципом екстериторіальності, тож за медичною допомогою до нас можуть звернутися громадяни з будь-якого регіону України. Проте їхня кількість дещо знизилася. З іншого боку, є зараз пацієнти-переселенці, які мають такий самий статус, як і кияни. Ми розуміємо міграційні процеси і намагаємося надати медичну допомогу всім, хто її потребує.
– У 2022 році ви працювали в рамках ПМГ. Як ця програма проявила себе у таких складних, несподіваних для всіх умовах? Чи вистачило вам грошей?
– Нам вистачило. На сьогодні контракт нашого закладу із НСЗУ складає 455 млн грн. Я та весь колектив онкоцентру є затятими прихильниками реформи, і ми були найбільш підготовленими до її реалізації, одними із перших 2020 року уклавши контракт із НСЗУ. Маючи досвід роботи у реформі впродовж трьох років, я можу констатувати, що реформа дозволяє спеціалізованим медустановам не лише працювати, а й розвиватися. Тобто грошей вистачає. Ми навіть закуповуємо діагностичне та лікувальне обладнання, і зарплати у нас одні із найвищих серед медустанов Києва. Звісно, ми маємо можливість використовувати кошти двох бюджетних програм: державної та місцевого бюджету КМДА, зокрема для купівлі препаратів хіміотерапії. І це дуже серйозна допомога, адже тому що закупівля таких препаратів потребує значних ресурсів.
– Які потреби клініки препаратів для хіміотерапії? Скільки грошей потрібно для цього напряму онкоцентру?
– Для хіміотерапії минулого року було закуплено препаратів на 147 млн грн за програмою місцевого бюджету “Здоров’я киян”, приблизно на 50 млн грн за державною програмою лікування онкології та на 10 млн грн за рахунок онкоцентру. Хоча потреба у хіміопрепаратах для забезпечення лікування онкологічних хворих за сучасними протоколами лікування із застосуванням таргетної терапії, онкоімунотерапії складає понад 2 млрд грн.
– Скільки ліків ви отримали у рамках гуманітарної допомоги?
– Досить багато, хоча й значно менше, ніж закуповуємо. Навряд чи помилюся, якщо скажу, що ми отримали гуманітарної допомоги майже на 10 млн грн.
– За якими пакетами ви маєте контракти з НСЗУ?
– У 2022 році ми мали контракти з НСЗУ щодо 15 пакетів онкологічної допомоги. Це і хіміотерапія, і лікування онкології в умовах стаціонару, два пакети хірургічного лікування онкозахворювань, радіологічний пакет та діагностика онкологічних захворювань. Але близько 75% нашого бюджету формує радіологія, хіміотерапія, а щодо діагностики – то це мамографія, ендоскопічні та інші методи обстеження.
У 2023 році до цих пакетів додалися ще два пакети: з амбулаторного хірургічного лікування та з навчання і підготовкою кадрів.
Втім, хочу підкреслити, що основне наше завдання – це 100% забезпечення хворих медикаментами. Ми в 2022 році знаходилися в умовах перехідного періоду медреформи, об’єктивно були проблеми, які доводилося вирішувати. Але війна все загострила, і поруч з перевагами реформи стали очевидними й проблеми. Наприклад, у нас на сьогодні немає 100%-го забезпечення ліками. І як би ми не нарощували обсяги закупівель власними коштами, все одно проблеми не вирішимо, тому що у всьому світі забезпечення дороговартісним лікуванням відбувається за рахунок державної підтримки та страхування.
– Скільки вам не вистачає?
– Але, знову-таки, якщо ми говоримо про сучасні протоколи, то багато з них передбачає використання імунотерапії і таргетної терапії, яка є дороговартісною. На жаль, на цей напрям у бюджеті не вистачає коштів.
Загалом ми забезпечені препаратами першої лінії хіміотерапії приблизно на 90%, на 75-80% забезпечені препаратами гормонотерапії. На сучасніші препарати грошей, на жаль, не вистачає. До того ж, ми постійно стикаємося з проблемою нерегулярності поставок. Графік поставок, на жаль, дає збої. Часто буває, що запасів недостатньо для покриття потреби до наступної поставки. Я розумію, що тут і логістика, і війна – і все це накладає свій відбиток. Але крім цього є проблеми із завезенням певної групи препаратів. Є препарати, які через різні обставини взагалі відсутні в Україні. Я не хочу списувати все на війну, але вона позначається багато на чому.
– Як ви виходите із такої ситуації?
– Над цією проблемою ми працюємо з літа минулого року. Постійно закуповуємо ліки за кошти клініки. Як я вже зазначив, торік ми власним коштом закупили ліків майже на 10 млн грн.
– Які ще плани на 2023 рік?
– Запуск лінійних прискорювачів – це досить масштабно. Але хочемо ще встановити МРТ, обладнання, яке дасть нові можливості діагностування певних локалізацій злоякісних новоутворень. Ще цього року має запрацювати автоматизована система розливу хіміопрепаратів. Ми вже встановили обладнання, чекаємо на програмне забезпечення і ключі. Але через війну все трохи затягується. З нашого боку все готово, далі запустити систему мають зарубіжні фахівці. Вони вже приїжджали до нас, я їх зустрічав і супроводжував через Кишинів. Логістика була непростою, втім сподіваємося, що зможемо запустити проект на віддаленому доступі. Зараз чекаємо, коли фірма, яка нам поставила це обладнання, закупить певну кількість витратних матеріалів.
Також є ідея запустити лабораторний центр, на базі якого можна буде згодом створити референтну лабораторію. Це дасть змогу отримувати другу думку і залучати додаткове фінансування.
– Глобальні плани. А як ви оцінюєте можливості команди їх реалізувати?
– Звісно, запорука успіху насамперед у злагодженій роботі нашої команди. У нас дуже гідний та грамотний колектив, і не лише щодо лікування, а й у менеджменті. Не можу не сказати про своїх заступників, з якими ми працювали і у мирний час, і від початку війни. Завдяки злагодженій роботі команди під час активної фази бойових дій, коли наша клініка, яка знаходиться в одному зі стратегічних напрямків, працювала практично під обстрілом, онкоцентр ні на день не припиняв своєї роботи.
Не можу не назвати свого заступника з амбулаторно-поліклінічної роботи Дмитра Осинського та завідувача консультативної поліклініки Володимира Базася. Разом із ними ми з початку війни змогли організувати консультативно-діагностичний центр із чергуванням лікарів, налагодити цілодобові гарячі телефонні лінії, на які зверталося щодня понад 500 пацієнтів.
У гострій фазі бойових дій пріоритетними методами діагностики та лікування онкологічних захворювань стали денна форма перебування пацієнтів у заклад, терапевтична та хірургічна амбулаторна допомога, яка на наступному етапі трансформувалася в організацію та створення стаціонару амбулаторної хірургії та інтервенційної діагностики.
Ми розуміємо, що після нашої перемоги нам доведеться багато працювати. Багато хто прогнозує сплеск захворюваності на рак. Буде багато занедбаних випадків, адже під час війни люди менше звертаються за діагностикою, відкладають лікування. Чи це будуть нові випадки, чи ми матимемо справу з результатом відкладеної діагностики, зараз ніхто не знає. Але я впевнений, що Київський міський клінічний онкоцентр буде готовий до надання медичної допомоги пацієнтам на найвищому та найсучаснішому рівні.
Українські атомні станції до кінця 2023 року отримають можливість повністю перейти на паливо американської компанії Westinghouse, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
“У нас є досить оптимістичні прогнози і підтвердження, що наша співпраця з Westinghouse дасть нам змогу вже до кінця цього року цей процес (забезпечення американським паливом – ЕР) реалізувати”, – сказав міністр в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в четвер, посилаючись на відвідання ним заводу американських партнерів із виробництва палива.
При цьому він зазначив, що українські фахівці, присутні на цьому заводі, “роблять дуже багато для якнайшвидшого виробництва відповідного палива, щоб замінити російське”.
Відповідаючи на запитання ведучого про перспективи виробництва ядерного палива в Україні, глава Міненерго сказав: “Також у нас є відповідні домовленості з Westinghouse про будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива. Це, безумовно, буде”.
Водночас Галущенко звернув увагу, що зараз дуже актуальним є питання відмови всієї Європи від російського ядерного палива.
“Росія досить суттєво присутня на ринку палива в Європі, і ми з міністрами енергетики ЄС і США під час зустрічей детально проговорювали, що важливо зараз якнайшвидше забезпечити виробництво палива в необхідній кількості, щоб замінити російське на європейському ринку”, – пояснив він, додавши, що швидко знайти заміну ядерному паливу, на відміну, наприклад, від газу, неможливо, оскільки воно виробляється у певній кількості, і нарощування обсягів потребує часу.
Водночас міністр акцентував, що на ринку палива для блоків ВВЕР-440 у росіян майже монопольне становище на ринку.
“Тому зараз ми працюємо над тим, щоб компанія Westinghouse почала вже цього року виробляти збірки для цих блоків, і ми тим самим позбудемося сильної залежності від “Росатома” в цій площині”, – зазначив глава Міненерго.
Як повідомлялося, на початку березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
2 червня на майданчику Хмельницької АЕС “Енергоатом” і американська Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками (зараз завантажені цим паливом 7 енергоблоків – ЕР).
Перед цим на самому початку 2022 року президент “Енергоатому” Петро Котін у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначав, що Westinghouse знадобиться близько двох років на те, щоб бути готовою закрити потреби НАЕК у паливі для 13-ти наявних ВВЕР-1000, на цей час на АЕС палива вистачає.
Відповідаючи на запитання щодо термінів поставок палива Westinghouse для двох ВВЕР-440 Рівненської АЕС, Котін зазначив, що першу партію американського палива для ВВЕР-440 буде поставлено 2025 року.
Потім у березні 2022 року Котін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” пояснював, що немає жодних питань щодо палива для ВВЕР-1000, а щодо палива для ВВЕР-440 потрібно більше зусиль, щоб Westinghouse встигла забезпечити поставки наступного, тобто 2023 року.
При цьому Котін зазначив, що “Енергоатом” також оптимізує графіки поставок палива для того, щоб американські партнери могли забезпечити потребу в ньому. За його словами, у зв’язку зі зниженим споживанням е/е під час війни, внаслідок чого знизилося і виробництво, блоки зможуть довше працювати на вже завезеному паливі.
У рамках співпраці “Енергоатом” і Westinghouse запустили програму стажування українських атомників у Сполучених Штатах, у рамках якої понад 60 фахівців і випускників атомних спеціальностей вивчатимуть технологію AP1000®.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проєкт становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, ідеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
Лідер “Хорошої партії” (IP) Туреччини Мераль Акшенер оголосила, що залишає опозиційний блок із шести партій через незгоду з приводу кандидата на посаду президента, повідомляє в п’ятницю видання Daily Sabah.
“Ми працювали не покладаючи рук, щоб голос народу був почутий в опозиції, щоб донести до опозиції очікування людей. На вчорашній зустрічі п’ять партій висунули кандидатуру Кемаля Киличдароглу, тоді як ми запропонували Мансура Яваша і Екрема Імамоглу. На жаль, нашу пропозицію було відкинуто”, – заявила Акшенер. За її словами, таким чином блок довів, що “не відображає волю народу у своїх рішеннях”, а тому IP залишає його.
При цьому Акшенер зазначила, що її партія продовжить виступати проти правлячої Партії справедливості та розвитку, лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Вона також закликала своїх кандидатів, Яваша та Імамоглу, які є мерами Анкари і Стамбула відповідно, “продовжувати виконувати свої завдання” і постаратися перемогти на виборах.
Зі свого боку голова Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу, якого висунула більшість у блоці, заявив, що приводу для занепокоєння немає.
“Не хвилюйтеся, все стане на свої місця”, – сказав він.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори були заплановані на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із високим туристичним сезоном, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років. Водночас, у повідомленнях наголошується, що нездатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом може помітно послабити її позиції і дати Ердогану додаткові шанси на перемогу.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $208,71 млн чистого прибутку, що всього на 2,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії ввечері в п’ятницю, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 34,2% – до $1 млрд 235,28 млн.
Валовий прибуток впав на 14,9% – до $294,06 млн, операційний – на 2,3%, до $244,36 млн, а показник EBITDA – на 5,1%, до $277,15 млн.
Ці показники істотно кращі, ніж у першому кварталі цього фінансового року.
Компанія пояснила зниження виручки на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року скороченням обсягу експорту зерна, соняшникової олії та шроту.
У звіті наголошується, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів не зробила істотного впливу на результати діяльності групи в другому кварталі: прибуток склав $0,3 млн проти прибутку $27 млн за той самий період попереднього року.
Згідно з документом, витрати на доставку та обробку становили 23% собівартості продажів у жовтні-грудні 2022 року, збільшившись на 120% порівняно з попереднім кварталом і на 64% порівняно з попереднім кварталом, що відображало різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України. Це стало причиною зниження валового прибутку на 15%.
“Кернел” також визнав прибуток $5 млн від відновлення раніше визнаного знецінення активів, що в основному відноситься до запасів, розташованих на територіях, раніше окупованих Росією, оскільки компанії вдалося отримати доступ до таких запасів і використовувати їх у своїй операційній діяльності.
Загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2023 фінансового року становили $59 млн, збільшившись на 33% порівняно з першим кварталом 2023 фінансового року, що відображає вищі нарахування, пов’язані із заробітною платою.
Щодо EBITDA “Кернел” уточнив, що в сегменті “Переробка олійних” вона збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $66 млн, здебільшого за рахунок другого поспіль кварталу сильної рентабельності для тих гравців, які зуміли організувати логістику експорту соняшникової олії з України.
“Незважаючи на поліпшення рентабельності порівняно з минулим роком у звітному періоді для всіх бізнесів сегмента “Інфраструктура і торгівля”, більш ніж двократне скорочення обсягів експорту призвело до зниження EBITDA сегмента на 46% порівняно з минулим роком – до $62 млн”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, у сегменті “Сільське господарство” зафіксовано стійкий показник EBITDA у розмірі $204 млн, що на 45% більше, ніж минулого року. Таке зростання багато в чому пов’язане з девальвацією гривні, наголошується в документі.
Чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді склав $8 млн, додав “Кернел”.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, знизився за квартал одразу на 30% – до $1,048 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA знизилося з 13,5 до 11, проте це все ще набагато вище рівня рік тому, який становив 1,9.
Загалом за перше півріччя 2023 року ФГ “Кернел” скоротила чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
Валовий прибуток зменшився на 30,8% – до $467,41 млн, операційний – на 21,8%, до $386,83 млн, а показник EBITDA – на 21,9%, до $445,52 млн.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
