Міністерство праці та соціального захисту Казахстану затвердило перелік затребуваних професій у сфері науки, охорони здоров’я, промисловості та IT, за якими іноземці можуть отримати посвідку на проживання в республіці в спрощеному порядку, повідомила прес-служба відомства в середу.
Наказ “Про затвердження переліку затребуваних професій для отримання іноземцями дозволу на постійне проживання в Республіці Казахстан і правил його формування” вводиться в дію з 28 лютого 2023 року.
Перелік передбачає 21 затребувану професію в різних сферах, зокрема охорони здоров’я, інформаційно-комунікаційних технологій, науки. Зокрема, це нейрохірург, гематолог, онколог, неонатолог, ендокринолог.
Серед них також інженер-дослідник із технології неорганічних речовин, інженер-дослідник із технології органічних речовин, інженер-технолог фармації, інженер-дослідник із підготовки корисних копалин, інженер авіаційний, інженер з апаратно-програмного забезпечення космічної системи, інженер із впровадження нової техніки й технології, інженер із лазерного устаткування, інженер-дослідник із технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії та волокна, інженер-медичний радіохімік, інженер-медичний фізик, класифік, інженер з технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії і волокна, інженер-медичний радіохімік.
“Іноземці, які володіють затребуваними професіями, можуть оформити в органах внутрішніх справ посвідку на тимчасове проживання у спрощеному порядку без підтвердження своєї платоспроможності”, – уточнюють у прес-релізі.
Посвідку на проживання видаватимуть на 10 років або на термін дії паспорта іноземця.
Народні депутати України пропонують осучаснити та синхронізувати законодавство в українській виноробній галузі відповідно до міжнародних стандартів, зокрема, дозволити розлив вин у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі.
Відповідний законопроєкт №9030 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції” зареєстровано в парламенті 17 лютого.
Серед авторів документа, зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Наталуха та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“У чинному законодавстві діють норми щодо розливу виноробної продукції тільки в скляну тару. Такі норми свідчать про застарілі національні стандарти. У таких економічно розвинених країнах світу, як США, Велика Британія та Франція, розлив вин дозволений у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі. Тому, враховуючи сучасну міжнародну практику, пропонується дозволити розлив вина в таку тару”, – уточнюють автори законопроєкту в пояснювальній записці до документа.
Також пропонується скасувати необхідність отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих українських виробників вина. Замість ліцензування пропонується передбачити створення Реєстру малих виробництв виноробної продукції, включення до якого буде підставою для набуття суб’єктом господарювання статусу малого виробника виноробної продукції.
Законопроєкт №9030 пропонує передбачається усунути низку чинних обтяжливих вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції, оскільки вони закуповують для своєї діяльності сировину українського походження (виноград, плоди, ягоди, мед), що сприяє розвитку агропереробки в країні.
Крім того, передбачається спрощення процедури подання звітності для виробників вин, з нинішньої щомісячної на щорічну, що зменшить бюрократичне навантаження на них. Водночас передбачається зберегти відповідальність малих виробництв виноробної продукції у вигляді штрафу за неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та/або обігу (зокрема імпорту та експорту) алкогольних напоїв.
Автори законопроєкту наголошують, що документ розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі; передбачає зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності виробників вин виноградних, плодоягідних та/або напоїв медових; дає змогу створити сприятливі умови для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, на момент його розроблення в Україні налічується лише 26 малих виробництв виноробної продукції, тоді як 2013 року їхня кількість сягала сотні, а 2018-го – 52. Таким чином, виноробна галузь України перебуває в занепаді, хоча українські виробники на міжнародному рівні демонструють високу якість свого продукту та отримують визнання і винагороди.
“Для прикладу, в Італії малих виробництв виноробної продукції 48 тис., у Франції близько 27 тис., в Іспанії – майже 14 тис., у Грузії – понад 1 тис. Навіть у країнах, де менш сприятливий клімат для виноградарства (або кліматичні умови подібні до України), їхня кількість більша, ніж в Україні. Так, у Словаччині малих виробництв виноробної продукції понад 28 тис., у Німеччині – близько 10 тис., у Чехії – близько 1,2 тис., у Канаді – 900, у Польщі – 400, у Нідерландах – понад 180 (і ця кількість постійно зростає)”, – констатують автори законопроєкту.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні випустила продукцію на 41,11 млн грн, що більш ніж у 2,7 раза перевищує аналогічний показник січня 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, у натуральних показниках у 2,4 раза зросло виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 6,3 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 25,6% – до 0,35 тис. тонн, туалетного паперу в рулончиках – на 16%, до 1,5 млн шт.
Загалом випуск паперу та картону збільшився у 2,1 раза – до 6,65 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво та відтермінувала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Французький міністр екологічних перетворень Крістоф Бешю повідомив в ефірі Franceinfo про скликання в четвер комітету із запобігання посухи, за яким у понеділок відбудеться нарада всіх префектів національної території.
“Нинішня зима найбільш посушлива з 1959 року”, – нагадав міністр, відповідаючи в середу на запитання каналу.
Він заявив про те, що Франція перебуває в стані “тривожного попередження” про посуху. Протягом 31 дня в країні не було жодного значного дощу, хоча опади й очікуються в деяких місцях, починаючи з 22 лютого.
На нараді з префектами передбачається “розглянути територію за територією, які справи”, зазначив Бешю.
Він підтвердив, що в понеділок можуть бути оголошені суворі обмежувальні заходи щодо використання води, які почнуть діяти з березня, “щоб уникнути катастрофічних ситуацій цього літа”.
У зв’язку з такою перспективою міністр закликав “уже зараз” докласти зусиль щодо економії води. На сьогодні на частині території восьми департаментів країни вже діють обмеження. У чотирьох департаментах здійснюється надзвичайний контроль за витратою води.
Кліматологи дуже стурбовані недостатнім рівнем підземних резервів води. За словами Бешю, у водоносних горизонтах Франції “двомісячне запізнення, з точки зору заповнення”. “Це можна виправити, але нам потрібен дощовий березень, у нас попереду два місяці”, – пояснив міністр.
Він повідомив, що найближчими днями буде презентовано “великий план щодо водних ресурсів”, що включає близько п’ятдесяти заходів. Французів, зокрема, спонукатимуть стримати використання питної води для технічних і сільськогосподарських цілей. Міністр також висловився за більш активне застосування оброблених стічних вод у сільському господарстві.
Влітку 2022 року багато регіонів Франції пережили історичну посуху.
Інвестиції найбільшого мобільного оператора України компанії “Київстар” в альтернативне енергозабезпечення перевищили 350 млн грн, повідомила компанія у вівторок.
Згідно з повідомленням, компанія збільшила на 75% кількість генераторів для альтернативного енергозабезпечення базових станцій, а також встановила понад 18 тис. акумуляторних батарей нового типу з більш тривалим терміном роботи.
У релізі також зазначено, що з лютого 2022 року фахівці “Київстару” оновили понад 7 тис. базових станцій і побудували 700 нових базових станцій для роботи 4G зв’язку, завдяки чому територія дії мережі 4G компанії збільшилася залежно від області на 6-20%.
Оператор нагадав, що під час воєнних дій суттєво пошкоджено близько 18% базових станцій мобільного зв’язку компанії, проте завдяки завчасному резервуванню додаткових каналів зв’язку, перенесенню вузлових базових станцій у віддалені від фронту міста, майже 90% телеком-мережі “Київстар” наразі в робочому стані.
Згідно з повідомленням, фахівці “Київстар” від початку війни відновили 600 базових станцій, замінили 1,2 тис. км пошкодженого волоконно-оптичного кабелю, усунули 140 тис. аварійних ситуацій на інфраструктурі, повернули мобільний зв’язок у 815 населених пунктів.
Як повідомлялося, компанія “Київстар” на початку січня-2023 повідомила про наміри збільшити кількість стаціонарних і мобільних дизель-генераторів на інших об’єктах мережі ще на 40% – до 14 МВт.
Раніше, у грудні-2022 директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик зазначав, що з 32 тис. станцій мобільного зв’язку генераторами забезпечено тільки 7%, акумуляторами – 93%. За його словами, для вузла зв’язку, де є комутація трафіку, необхідні генератори потужністю 20-30 кВт. Для базової станції – 6-8 кВт.
Прибуток українських банків у січні 2023 року становив 14,694 млрд грн, що в 2,1 раза більше, ніж за аналогічний місяць 2022 року (7,145 млрд грн), повідомила пресслужба Національного банку України (НБУ) в середу.
Регулятор зазначив, що доходи банків у січні зросли на 55% – до 38,65 млрд грн, а витрати – на 35%, до 23,956 млрд грн.
Водночас комісійний дохід зріс на 4,6% – до 8,3 млрд грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 5,9 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 42 млн грн.
Водночас відрахування в резерви зросли на 58% – до 2,488 млрд грн, а комісійні витрати – на 31%, до 3,985 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн млрд грн 2021 року.
