Аграрії всіх областей України намолотили 63,2 млн тонн зернових та олійних культур, з них 43,4 млн тонн зернових, 19,6 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8849,8 тис. га за врожайності 49,0 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,409 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 398,2 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 78,6 тис. га (93%) отримано 178,4 тис. тонн, і гречки – з 138,1 тис. га (97%) намолочено 205,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1947,3 тис. га (34%) намолочено 13,320 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 964,9 тис. тонн з 332,5 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема соняшнику – 11,074 млн тонн (10,211 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,687 млн га (86%), сої – 4,507 млн тонн (4,2411 млн тонн) з 1,729 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 155,4 тис. га (125,3 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 7,334 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,7 ц/га, гречці – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 68,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,1 ц/га, соняшнику – 23,6 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 472,1 ц/га.
При цьому в міністерстві уточнили, що аграрії Запоріжжя завершили збирання всього врожаю цього року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.
“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.
У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.
У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.
У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.
У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна за дев’ять місяців поточного року скоротила товарообіг молочної продукції на 9,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з $353,4 до $318,8 млн, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з оприлюдненими даними, обсяги експорту молочної продукції знизилися на 23,5% у грошовому еквіваленті – до $140,2 млн порівняно з $183,5 за січень-вересень 2022 року. У бізнес-об’єднанні пояснюють таке падіння ціновим фактором. Водночас обсяги імпорту зросли на 5,2% – з $169,9 млн до $178,6 млн.
У СМПУ зазначили, що сальдо експорту-імпорту за вказаний звітний період було від’ємним – $38,3 млн, тоді як за аналогічний період минулого року воно було позитивним – $13,6 млн.
“З усіх видів продукції, що експортується, позитивне сальдо збереглося в торгівлі маслом, а також молоком і вершками – як незгущеними, так і згущеними. Експорт решти молочних товарів – кисломолочної продукції, молочної сироватки та всіх видів сирів – скоротився дуже помітно. Ще гірша ситуація в торгівлі сирами. Хоча порівняно з минулим роком їхній експорт трохи зріс, але імпорт зріс істотно більше, і відповідно погіршилося сальдо”, – констатували в асоціації.
Успішне лікування раку неможливе без об’єднання зусиль хірурга, патолога, онколога та генетика. Тому цьогоріч CSD LAB об’єдналася з OncoHub та Національним інститутом раку, щоб провести 4-й щорічний онкологічний конгрес «UpToDate 4.0 + Молекулярні зустрічі» разом.
Під час конгресу ви зможете не лише взяти участь у Молекулярних зустрічах та дізнатися про останні досягнення в галузі патогістології та онкогенетики, а й ознайомитися з інноваційними методами лікування онкологічних захворювань.
Наукові напрямки конгресу:
– Онкологія в умовах військового часу;
– Роль молекулярної діагностики в прийнятті клінічних рішень;
– Лікування пухлин грудної залози;
– Лікування пухлин шлунку та стравоходу;
– Онкоколопроктологія;
– Лікування пухлин гепато-панкреато-біліарної зони та заочеревинного простору;
– Онкогінекологія;
– Онкоурологія;
– Онкоортопедія та пухлини шкіри;
– Рак легень;
– Трансплантація в онкології;
– Лікування пухлин голови.
Детальна програма та реєстрація за посиланням: https://oncohub-uptodate.com
Приєднуйтеся до заходу 23-24 листопада 2023 року в КВЦ «Парковий» (Київ), щоб разом розвивати майбутнє онкологічної медицини України!
Open4business – інформаційний партнер
Дві третини всіх донатів зібрала платформа United24
За 9 місяців 2023 року три найбільших фонди України зібрали 12,5 млрд гривень. Лідерство продовжує утримувати платформа United24, яка, до того ж, з травня поточного року почала збирати кошти на два нових гуманітарних напрями. Натомість фонд «Повернись живим» у серпні побив своєрідний рекорд, отримавши найбільшу для себе суму донатів за останні півтора року.
Найбільше донатів у період з січня по вересень 2023-го зібрала платформа United24 — 7,94 млрд гривень або 63% від загального обсягу. Майже чверть коштів — трохи більше 3 млрд гривень — отримав фонд «Повернись живим», ще близько 1,5 млрд гривень (12%) українці перерахували до фонду Сергія Притули.
Від початку року найбільше пожертв надійшло для потреб ЗСУ — 7,06 млрд гривень (89% від загального обсягу). У травні 2023 року платформа United 24 розпочала збори за двома новими напрямами — на гуманітарне розмінування та потреби освіти і науки. Протягом п’яти місяців на відповідні рахунки було перераховано 31 млн гривень на 76 млн гривень.
Фонд «Повернись живим» у серпні 2023-го побив своєрідний рекорд — тоді на його рахунки надійшло 0,5 млрд гривень, що є найкращим показником за останні півтора роки. Більше донатів цей фонд збирав лише у перші місяці повномасштабного вторгнення. При цьому, 281 млн гривень, або понад половину серпневих донатів, «Повернись живим» отримав за п’ять днів — з 14-го по 18-е число. Саме тоді у фонді проходив проєкт «Операція «Єдність», у рамках якого збиралися кошти на 10 000 FPV-дронів з боєкомплектом. Загалом з травня 2022 року на рахунки цього фонду, в середньому, надходило 320 млн гривень на місяць.
Фонд Сергія Притули рекордну суму донатів — майже 243 млн гривень — зібрав у липні. У фонді зазначають, що це пов’язано із проведенням Мегазбору на закупи для ГУР: на 5 комплектів EOS С VTOL. Усього, в середньому, на місяць фонд Притули збирає 170 млн гривень.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з 1 листопада змінить середні швидкості руху для власних зерновозів для підвищення їх конкурентоспроможності на ринку вантажоперевезень, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками зернового ринку в четвер.
Так, для руху зерновозів у напрямку припортових станцій діятимуть такі швидкості: для повагонних відправок – 111 км/добу (чинна ставка – 50 км/добу), а для маршрутних – 253 км/добу (проти нинішніх 138 км/добу).
Прискориться також рух зерновозів у напрямку західних прикордонних переходів. Для групових відправлень він збільшиться з 50 до 61 км/добу, а для маршрутних – з 50 до 187 км/добу.
Переглянуто середні швидкості проходження зерновозів у внутрішньому сполученні та імпорті. Для вантажних відправок показник становитиме 57 км/добу проти нинішніх 50 км/добу, а для маршрутних – 128 км/добу (зараз – 118 км/добу).
Як очікується, завдяки таким змінам вагони УЗ підвищать свої конкурентні переваги на ринку перевезень зерна.
