Львівський завод “Електронмаш” представив нову модель електробуса Електрон Е181. Головна особливість моделі – компактна довжина 10,2 метри. Електробус вміщує 90 пасажирів та має 30 посадкових місць. Зокрема, 1 місце для пасажира на візку.
Одного заряду батареї вистачає на 300-350 кілометрів. Заряджання батареї – до 5 годин. Електробус може працювати в режимі рекуперації, тобто при гальмуванні відбувається часткове повернення електроенергії в акумуляторні батареї.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, координатор політики “Зроблено в Україні” в Парламенті Дмитро Кисилевський.
Концерн “Електрон” реалізував цей проект, спираючись на інструменти політики “Зроблено в Україні”. Зокрема, на міський транспорт розповсюджуються вимоги локалізації при публічних закупівлях. Також новий електробус вже включений до реєстру техніки, при придбанні якої покупцеві 15% вартості компенсується державою.
Рівень локалізації нової моделі – понад 40%. Постачальниками вузлів та запчастин для електробуса Електрон Е181 є понад 250 українських підприємств, розташованих в усіх регіонах країни. Виробництво такої машини забезпечує тисячі робочих місць на всьому ланцюзі постачання.
“Купуючи українську техніку, замовники не лише отримують сучасну та якісну продукцію, але й матимуть належне сервісне обслуговування і можливість адаптації конкретної машини під побажання замовника. До 40% витрачених на українські товари коштів повертається податками в бюджети різних рівнів, фінансуючи і громади, і Збройні сили. Тож поповнити пасажирський парк саме українськими, а не іноземними транспортними засобами – це комфорт і безпека пасажирів, впевненість в обслуговуванні і повернення частини коштів податками в бюджет”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” була проголошена Президентом Володимиром Зеленським у лютому 2024 року. Вона спрямована на підтримку виробництва, промислових інвестицій та експорту.
Законодавство щодо локалізації при публічних закупівлях набуло чинності у липні 2022 року. У 2025 році воно передбачає вимогу наявності української складової на рівні не менше 25% в окремих видах продукції, яку закуповують органи влади, державні компанії та громади. У 2028 році рівень локалізації при публічних закупівлях становитиме 40%.
У центральній частині Києва будуть діяти тимчасові обмеження дорожнього руху в четвер, 11 вересня, у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій, повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в Телеграмі.
«Просимо поставитися з розумінням і врахувати при плануванні вашого дня», – написав він.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Україна у січні-серпні 2025 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 17,6% – до $344,293 млн (у серпні – $44,034 млн).
Експорт алюмінію зріс на 19,2%, до $98,922 млн (у серпні – $13,215 млн).
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук.
Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Україна отримала ще один транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в EUR1 млрд у межах програми ERA Loans, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко
“Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ. Це більше, ніж допомога — це чіткий сигнал: Європа рішуче зміцнює оборону та стійкість України перед масованими ракетними атаками та спробами дестабілізації”, – написала Свириденко в телеграм-каналі в середу.
Міністерство фінансів нагадало, що загалом у рамках ініціативи ERA вже залучено від Європейського Союзу EUR10 млрд, очікується, що решту EUR8,1 млрд коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
Прем’єр подякувала президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та Єврокомісару Валдісу Домбровскісу за лідерство й непохитність.
“Ці кошти означають врятовані життя, відбудовані міста та впевнене європейське майбутнє України”, – наголосила вона.
ERA передбачає спрямування Україні $50 млрд, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає EUR18,1 млрд (EUR20 млрд).
У березні цього року член Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що в цей рік ЄС планує виділити Україні EUR30,5 млрд, зокрема EUR12,5 млрд за програмою Ukraine Facility та EUR18 млрд за механізмом ERA: перші EUR3 млрд було виділено в січні, в березні-листопаді по EUR1 млрд щомісячно та у грудні EUR6 млрд.
Програма розширеного фінансування EFF з МВФ передбачає, що Україна цього року отримає за механізмом ERA $39,4 млрд після $1 млрд в минулому році/
За даними Мінфіну, Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – EUR58,5 млрд на пріоритетні видатки держбюджету, у тому числі за 8 місяців 2025 року – понад EUR16,5 млрд.
У рамках співпраці з фондом Говарда Баффета АТ «Укрзалізниця» уклало контракти майже на $6млн для закупівлі сучасного промислового обладнання, повідомив керівник напряму «Ремонт і виробництво» компанії Євген Шрамко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Закупівля охоплює 22 одиниці токарних і фрезерних верстатів, термічні установки та інше обладнання, необхідне для виробництва критичних компонентів, які раніше імпортувалися з-за кордону.
