Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році збільшить на 15% загальний бюджет витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook.
“Загальний бюджет на ТМЦ у 2025 році зросте на 15%, але це пов’язано зі зміною сівозміни: ми збільшуємо частку кукурудзи, яка є затратнішою культурою. Якщо розглядати витрати на кожну культуру окремо, то ріст становитиме близько 5%, але це пов’язано не з цінами, а з використанням більш дорогої технології (більше добрив і дорожчі ЗЗР)”, – зауважив директор по закупівлям агрохолдингу Дмитро Тарасюк.
За його інформацією, в структурі закупівель добрива завжди займають найбільшу частку витрат. У сезоні-2025 вони приблизно вдвічі дорожчі за насіння, пальне або пестициди. Проте завдяки ранній закупівлі “Агро-Регіон” зміг суттєво заощадити на добривах. Більшість добрив агрохолдинг придбав у червні 2024 року — на “дні ціни”. Це дозволило уникнути дефіциту фосфорних добрив, який виник у липні – серпні, а також запобігти додатковим витратам, оскільки до січня ціни на азотні добрива зросли на 25%. Агрохолдинг також розділив закупівлю азотних добрив на дві частини, щоб уникнути фінансового навантаження і розподілити ризики.
Тарасюк зазначив, що насіння “Агро-Регіон” також закуповує заздалегідь. Ще в листопаді 2024 року було законтрактовано 90% потреби, скориставшись максимальними знижками за раннє контрактування. Решта 10% — це тестові гібриди, які аграрний підрозділ випробовує.
“Засоби захисту рослин (ЗЗР) також закуповуємо якомога раніше, особливо препарати для протруєння насіння, ґрунтові гербіциди та регулятори росту. Крім того, ми створюємо “аварійний” запас гербіцидів та інсектицидів для можливих форс-мажорів, таких як непередбачувана поява шкідників. Це дозволяє нам бути гнучкими у виробничих процесах”, – розповів керівник напрямку.
Він також повідомив, що Агро-Регіон після початку війни збільшив можливості власного зберігання палива, що дало змогу забезпечити сезонні роботи навіть у кризових умовах. Наразі агрохолдинг має близько 20% від потреби пального на весняну посівну.
“На жаль, ціни на нафту тримаються на рівні $80 за барель, тому ми вирішили відтермінувати основні закупівлі. Спостерігаємо за ринком і, можливо, цього року перейдемо на спотові закупівлі невеликими партіями, оскільки є вірогідність, що чим пізніше купувати, тим буде дешевше”, – резюмував директор із закупівель агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
ВВП Німеччини в четвертому кварталі 2024 року зменшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis), що представило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, передбачав зниження ВВП на 0,1%.
Споживчі та державні витрати в минулому кварталі зросли, проте експорт значно знизився, зазначає Destatis.
У річному вираженні ВВП країни в жовтні-грудні також зменшився на 0,2% з поправкою на кількість робочих днів. Аналітики в середньому не очікували змін. У третьому кварталі економіка Німеччини зросла на 0,1% у квартальному вираженні та скоротилася на 0,3% у річному, як і повідомлялося раніше.
За весь 2024 рік вона зменшилася на 0,2% після спаду на 0,3% роком раніше. Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за четвертий квартал буде опубліковано 25 лютого.
ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» офіційно розпочало процес підготовки до докапіталізації, також є очікування фінансової допомоги від уряду та участь у докапіталізації від міноритаріїв, повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю «Київміськбуду», Владислав Андронов на зустрічі з інвесторами в середу.
Він нагадав, що на 14 лютого заплановані збори акціонерів компанії, на яких заплановано розглянути питання приведення статуту компанії та внутрішніх регламентних документів у відповідність до чинного законодавства, а також створення необхідних умов для додаткової емісії акцій. За словами Андронова, після внесення змін до статуту і положення про наглядову раду вже на наступних зборах може бути вирішено питання самої додаткової емісії.
«У бюджеті міста є текстова норма, що в разі ухвалення рішення зборами акціонерів «Київміськбуду» про докапіталізацію, такі кошти, близько 2,6 млрд грн, передбачено виділити. Щодо міноритарних акціонерів (їм належить 20% КМБ), місто зацікавлене в їхній участі в докапіталізації», – сказав Андронов.
Як повідомлялося, Київська міська рада підтримала рішення (№ 155/9964) про збільшення статутного капіталу ПрАТ «ХК “Київміськбуд” для стабілізації фінансового становища компанії шляхом додаткової емісії та придбання акцій на суму до 2,56 млрд грн. Також Київрада підтримала рішення (№ 155/9963) про звернення до Кабміну з проханням розглянути питання компенсації ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» сумарних запланованих збитків у розмірі 2,28 млрд грн, пов’язаних із добудовою об’єктів «Укрбуду», зокрема шляхом пільгових кредитів та інших форм допомоги.
Щодо компенсації за об’єкти «Укрбуду», то місто активно листується з Урядом, але більшість відповідей від міністерств і відомств формально негативні. Зокрема, директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Мінфіну Олександр Корінь відповів, що «питання здійснення вищезазначеної компенсації за рахунок коштів державного бюджету може розглядатися лише в межах його фінансових можливостей, які в умовах гострого бюджетного дефіциту, зумовленого умовами воєнного стану, є вкрай обмеженими».
Таким чином, основна надія інвесторів на запуск проєктів «Київміськбуду» – на додаткову емісію з ресурсів міськбюджету. За словами Андронова, після проходження всіх процедур Київська міська рада планує виділити компанії кошти, передбачені в бюджеті, протягом 2025 року. Щодо етапності відновлення проєктів і термінів їхнього завершення – це вирішуватиметься безпосередньо в «Київміськбуді», з урахуванням фінансових можливостей і будівельної готовності проєктів.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”».
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
ХК «Київміськбуд» створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив у 2024 році, що на 13% менше, ніж у 2023 році, повідомляється у пресрелізі департаменту корпоративних комунікацій Group DF International.
Згідно повідомлення, черкаський “Азот” у 2024 році зберіг рівень виробництва на рівні 1,4 млн тонн, а “Рівнеазот” знизив обсяги на 22% і виготовив 407 тис. тонн проти 528 тис. тонн роком раніше.
Ключовими продуктами, які виготовляли заводи Ostchem, за інформацією Group DF International, стали аміачна селітра – 760,2 тис. тонн (41,9% загального обсягу), КАС – 506,7 тис. тонн (27,9%), карбамід – 401,9 тис. тонн (22,2%), аміак – 75 тис. тонн (4,1%).
Причинами падіння виробництва у холдингу назвали низькі ціни на зернові на глобальних ринках, перебої з електроенергією, триваючу війну та імпорт дешевих неякісних добрив.
“Українські аграрії переживають непрості часи, маржинальність їхнього бізнесу суттєво впала. Це позначається на внутрішньому попиті на мінеральні добрива – іноді пріоритет віддавався дешевшим добривам сумнівної якості, які масово завозились минулого року імпортерами. Ми граємо в довгу, і навіть у найскладніші часи забезпечуємо високу міжнародну якість своєї продукції та 100% виконання зобов’язань. Навіть у періоди вимушених зупинок “Рівнеазоту” через відключення електроенергії ці бізнес-цінності залишалися незмінними, у чому могли переконатися українські фермери”, – зазначив директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
У холдингу повідомили, що у 2024 році середньорічне завантаження потужностей Ostchem не перевищило 70%. Неконтрольований імпорт не дозволяв українським підприємствам працювати на повну.
“На жаль, ми були змушені скорочувати персонал та оптимізувати витрати. За моїми оцінками, падіння у хімічній галузі становило близько 10% і це – результат зростаючого імпорту та неефективної промислової політики”, – зауважив Павлючук.
Він додав, що у 2025 році Ostchem адаптувався до військових умов ведення бізнесу та продовжуватиме фокусуватися на розвитку нових промислових майданчиків, енергоефективності виробництва, забезпеченні стабільної роботи підприємств та підвищенні якості продукції в нових умовах.
“Ключове завдання 2025 року – забезпечення стійкості виробництва в умовах нинішнього нестабільного енергопостачання, зниження виробничих ризиків, витіснення імпорту за рахунок кращої якості.
Довгостроковий стратегічний пріоритет не змінюється: це імпортозаміщення та, відповідно, збільшення частки ринку. Ми продовжимо інвестувати у виробництво найбільш затребуваних добрив та розширювати нашу лінійку продуктів. Йдеться, насамперед, про інвестпроєкти, пов’язані із запуском виробництва карбаміду та промислових газів”, – резюмував Павлючук.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Державні Укрексімбанк, Ощабанк і Укргазбанк (усі – Київ) за жовтень-грудень 2024 року видали кредити від двох до п’яти років на суму біля 2,04 млрд грн в еквіваленті п’ятьом міським радам під плаваючі ставки, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно з нею, найбільше кредитів за цей період видав Укрексімбанк: два в іноземній валюті та три гривневі.
Держбанк, зокрема, у кінці жовтня та на початку листопада минулого року профінансував Броварську міську раду на EUR2,2 млн під плаваючу ставку EURIBOR 6М + 3,58% та Стрийську міську раду (Львівська обл.) на EUR850 тис. під ставку EURIBOR 6М +3,63%. В обох випадках зазначено, що ставка, згідно з умовами договору, не може перевищувати 8%. Обидва кредити видані строком на п’ять років з пільговим періодом протягом першого року.
Ексім також у грудні видав три кредити у національній валюті: Запорізькій міській раді – 200 млн грн під UIRD 3М +3,03%, Мукачівській міській раді – 125 млн грн під трохи вищу ставку UIRD 3М +4,73%, а також Шептицькій міській раді (Львівська обл.) – 16,96 млн грн під UIRD 3М +4,41%. Мукачівська міська рада отримала кредит строком на рік, тоді як Шептицька та Запорізька – на п’ять років, з пільговим періодом до року першої та до півтора року для другої.
В договорах також зазначено, що на момент видачі ці плаваючі ставки становили 16,3% для Запоріжжя, 17,45% – для Шептицька та 18% – для Мукачево і не повинні перевищувати відповідно 21%, 23% та 25% річних.
У свою чергу Ощадбанк наприкінці грудня 2024року видав 840 млн грн Львівській міській раді під UIRD 3М +3,0%, при цьому ставка переглядається щоквартально. Кредит виданий строком на п’ять років, пільговий період – два роки.
Цей держбанк також надав два кредити протягом листопада: 500 млн грн Дніпровській міській раді під змінювану ставку з щоквартальним переглядом UIRD 3М +2,97%, а також 120,8 млн грн Кам’янській міській раді (Дніпропетровська обл.) з фіксованою ставкою 13,5% річних протягом першого року і UIRD 3М +3,0% з другого року з щоквартальним переглядом. Обидві позики видані строком на п’ять років, з передбаченим пільговим періодом у 12 місяців.
Згідно з умовами трьох кредитних угод Ощаду, в усіх випадках ставка не може перевищувати 22%.
Державний Укргазбанк наприкінці листопада 2024 року профінансував Дніпровську міську раду на 100 млн грн: перший рік діє фіксована ставка 13,5% річних, а з другого – плаваюча ставка UIRD 12М +3%, але не більше за 23%. Кредит виданий строком на 5 років, з яких рік – пільговий період.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.