Україна та Іспанія планують активізувати реалізацію спільних інвестиційних і торговельних проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, транспорту, промисловості, агропереробки, оборонних технологій та цифровізації за допомогою створеної Українсько-іспанської ділової ради.
Перше спільне засідання української та іспанської частин ради відбулося у Києві в межах Українсько-іспанського бізнес-форуму. У заходах взяли участь понад 100 компаній двох країн, зокрема 47 представників іспанського бізнесу.
Також у Києві пройшло п’яте засідання Українсько-іспанської змішаної міжурядової комісії з економічного та промислового співробітництва. Співголовами комісії виступили в.о. міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв і перший віцепрезидент уряду, міністр економіки, торгівлі та підприємництва Іспанії Карлос Куерпо.
Сторони обговорили перехід від загального діалогу до підготовки конкретних проєктів, залучення іспанських компаній до відбудови України, локалізації виробництва та передачі технологій.
«Україна відкрита до партнерства вже зараз. Інвестор, який приходить сьогодні, отримує можливість долучитися до відбудови та стати частиною майбутнього європейського ринку України», – заявив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
У транспортному секторі сторони розглянули розвиток авіаційного, залізничного та автомобільного сполучення, створення мультимодальних маршрутів і використання іспанського досвіду будівництва високошвидкісних залізниць.
В енергетиці основними напрямами визначено сонячну і вітрову генерацію, системи накопичення електроенергії, енергоефективність та розвиток децентралізованої генерації. У промисловості й оборонно-технологічному секторі сторони мають намір переходити від звичайного постачання продукції до спільного виробництва, локалізації та створення спільних підприємств.
В агропромисловому комплексі обговорювалися інвестиції у переробку, зберігання та логістику продовольства, а також виробництво готової продукції для подальшого експорту до країн Середземномор’я, Північної Африки та Латинської Америки. Окремими напрямами співпраці визначено управління водними ресурсами, охорону здоров’я, туризм, науку та інновації.
До іспанської бізнес-делегації увійшли, зокрема, представники інфраструктурної компанії ACCIONA, авіаційної корпорації Airbus, технологічних і оборонних компаній Indra, Grupo Oesía, Escribano та Integrasys, супутникового оператора Hispasat і залізничної компанії RENFE.
Українську сторону представляли близько 20 компаній та асоціацій, що працюють у транспорті, логістиці, авіації, сільському господарстві, харчовій промисловості, енергетиці, машинобудуванні, будівництві, цифрових технологіях і професійних послугах.
Українсько-іспанська ділова рада має стати постійним механізмом прямої взаємодії між компаніями, торгово-промисловими палатами та урядами двох країн. Її робота передбачатиме пошук партнерів, формування банку інвестиційних проєктів, створення галузевих робочих груп і моніторинг виконання домовленостей.
Українську частину ради очолив представник МХП Михайло Бно-Айріян. До її складу увійшли МХП, Metinvest, Nova Poshta, SkyUp Airlines, Epicentr Agro, DSV Logistics, Zammler Україна, WhiteBIT, Farmak та інші українські компанії й галузеві організації.
Наступним практичним етапом співпраці стане ділова місія українського бізнесу до Валенсії 28-29 вересня 2026 року.
Візит відбудеться в межах Конгресу EUROCHAMBRES 2026, під час якого також планується проведення Українсько-іспанського бізнес-форуму та прямих зустрічей українських компаній з потенційними іспанськими партнерами.
За підсумками 2025 року товарообіг між Україною та Іспанією становив майже $2,8 млрд, з яких близько $1,73 млрд припадало на український експорт. Іспанія залишається одним із найбільших європейських покупців української агропродовольчої продукції.
За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненими 16 липня, у січні-червні 2026 року Україна експортувала до Іспанії товарів на $1,09 млрд. Імпорт іспанської продукції становив близько $512 млн, а загальний двосторонній товарообіг – орієнтовно $1,60 млрд.
Позитивне для України сальдо торгівлі з Іспанією досягло $578,1 млн і було найбільшим серед усіх 50 провідних торговельних партнерів країни.
Таким чином, Іспанія є для України особливо вигідним великим торговельним партнером: український експорт на цей ринок більш ніж удвічі перевищує імпорт іспанських товарів.
Мешканці столиці України у січні-червні поточного року придбали 11,484 тис. нових легкових автомобілів, і цей регіональний ринок нових легковиків з великим відривом залишається найбільшим, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялось, за даними асоціації, у першому півріччі в Україні реалізовано майже 33 тис. легкових авто, таким чином частка Києва складає 35% загального продажу.
Другим за обсягом продажів стала Київська область – 3276 од., далі йдуть Дніпропетровська – 2273 од., Харківська – 1852 од. та Львівська – 1810 од. області.
Загалом ці регіональні ринки забезпечили 63% продажів нових легковиків в Україні.
Бестселером першого півріччя на цих ринках був компактний кросовер Renault Duster.
Як повідомлялось, за даними “Укравтопрома”, у січні-червні поточного року продажі нових легкових автомобілів зросли на 0,5% порівняно з тим же періодом 2025 року, при цьому автомобілі з традиційними двигунами (бензинові і дизельні) охопили майже 62% проти 56,5% минулого року, тоді як частка електромобілів скоротилась до 8,3% з 18,9%.
За підсумками 2025 року в п’ятірку регіонів-лідерів продажу входили Київ, Київська Дніпропетровська, Одеська, та Львівська області, далі йшла Харківська область.
Водночас найбільші показники з реєстрації ввезених з-за кордону вживаних легковиків у минулому році продемонструвала Львівщина.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні у другому кварталі 2026 року зросла на 2,21% порівняно з попереднім кварталом і на 7,21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, як випливає із затверджених 16 липня Міністерством розвитку громад показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює непрямі показники вартості будівництва житла, розраховані станом на 1 липня 2026 року. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 27,2 тис. грн/кв. м, тоді як на початок року — 25,7 тис. грн/кв. м, у той час як на 1 січня 2025 року він становив 23,8 тис. грн/кв. м, а в 2024 році — 21,2 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві станом на 1 липня 2026 року зросла до 31,8 тис. грн, у Київській області – до 27,1 тис. грн, у Львівській області – до 27 тис. грн, у Закарпатській – до 23,6 тис. грн, Івано-Франківській – до 24,4 тис. гривень, Одеській – до 26 тис. гривень, Дніпропетровській – до 26,3 тис. гривень. Також високі показники зафіксовано в Харківській та Донецькій областях – по 28,6 тис. грн/кв. м та 28,5 тис. грн/кв. м.
Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн Назва регіонів Вартість 1 кв. м загальної площі квартир у будинку (з ПДВ), грн
Україна 27 211 Миколаївська 27 171
Вінницька 26 239 Одеська 26 069
Волинська 26 157 Полтавська 24 195
Дніпропетровська 26 382 Рівненська 26 727
Донецька 28 582 Сумська 25 528
Житомирська 23 919 Тернопільська 25 506
Закарпатська 23 622 Харківська 28 601
Запорізька 26 354 Херсонська область 24 758
Івано-Франківська 24 469 Хмельницька 26 188
Київська 27 177 Черкаська 26 802
Кіровоградська 23 127 Чернівецька 25 188
Луганська 26 103 Чернігівська 27 244
Львівська 27 063 м. Київ 31 802
Дані: Міністерство розвитку громад та територій України
Зазначається, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно з чинним переліком таких територій.
Відповідно до законодавства ці показники використовуються при визначенні обсягів державних інвестицій у будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також при визначенні розмірів пільгових кредитів на житло.
За останній доступний період – із жовтня 2025 року до березня 2026 року – у Києві було укладено близько 15,8 тис. договорів купівлі-продажу житла, свідчать дані Національного банку України з посиланням на Національні інформаційні системи. Це найбільший показник серед регіонів країни.
Для порівняння, за січень-вересень 2025 року у столиці було зареєстровано близько 19,1 тис. угод. У Київській області за цей період уклали 17 тис. договорів, у Дніпропетровській – 16,8 тис., у Харківській – 14 тис.
НБУ зазначає, що у четвертому кварталі 2025 року загальна активність на ринку житла України була найвищою з 2022 року, однак у першому кварталі 2026 року кількість угод істотно скоротилася. Сукупно за останні чотири квартали продажі житла збільшилися на 11% у річному вимірі.
Наведені показники НБУ охоплюють договори купівлі-продажу житла на первинному і вторинному ринках, тому їх не слід ототожнювати лише з продажами квартир у новобудовах.
NBU, ЖИТЛО, КИЇВ, НЕРУХОМІСТЬ, УГОДА
Видалення електронних декларацій українських посадових осіб із державного реєстру не означає повного зникнення раніше опублікованої інформації з публічного простору, зазначає Opendatabot.
Багато документів перебували у відкритому доступі протягом кількох років до появи механізму їх приховування наприкінці 2023 року. За цей час дані могли бути збережені журналістами, громадськими організаціями, аналітичними сервісами та інтернет-архівами.
При цьому відкрита частина декларацій уже не містить адрес проживання, податкових номерів та низки інших прямих персональних ідентифікаторів.
Механізм обмеження доступу було запроваджено для захисту військовослужбовців, правоохоронців та інших посадових осіб в умовах повномасштабної війни. Державний орган може звернутися до НАЗК, якщо вважає, що оприлюднення документа створює загрозу для декларанта або його сім’ї.
Станом на липень 2026 року з публічного доступу видалено понад 445 тис. декларацій за 2015–2026 роки.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026
ТОВ СП “Нібулон” у 2023-2025 роках інвестував $22,5 млн у модернізацію та цифровізацію агровиробництва, зокрема залучивши EUR12,8 млн довгострокового фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), повідомила пресслужба компанії.
У межах модернізації компанія оновила парк сільськогосподарської техніки, впровадила цифрові рішення для управління виробничими процесами, перейшла на нову модель обробітку ґрунту, що дало змогу скоротити кількість проходів техніки по полю, які призводять до ущільнення ґрунту, а також зменшило споживання пального та виробничі витрати.
Компанія повідомила, що в результаті модернізації витрати пального скоротилися на 10 л/га, використання засобів захисту рослин – до 50%, насіння – на 10-20%, а ефективність використання азоту (NUE) зросла на 30%.
В повідомленні зазначено, що реалізовані заходи забезпечили зростання валового збору на 50%, а продуктивності сільськогосподарської техніки – на 65%.
Згідно з оприлюдненими даними, EBITDA агровиробничого напряму у 2025 році становила $329/га. При цьому близько 40% земельного банку агрохолдингу знаходиться на півдні України, який найбільше постраждав від кліматичних змін після руйнування Каховської ГЕС. Фінансовий результат також враховує $4,6 млн збитків від втрати врожаю соняшнику через посуху.
Компанія також повідомила, що в межах адаптації до змін клімату переглядає структуру сівозміни та тестує альтернативні посухостійкі культури, зокрема сорго, нут, сочевицю та льон.
Крім того, у маркетинговому році 2025/26 агрохолдинг започаткував пілотний проєкт із контрактного вирощування кукурудзи та соняшнику на площі близько 100 га, а також працює з насіннєвим матеріалом інших сортових культур.
Також зазначається, що компанія опрацьовує модель зрошення для південних регіонів України, яка передбачає полив близько 1 тис. га сільськогосподарських земель.
Наразі агровиробничий напрям “Нібулону” обробляє 52 тис. га земельного банку, об’єднує 14 філій у чотирьох кластерах та використовує 41 одиницю польової техніки.
ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
