Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.01.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українці через застосунок “Дія” зможуть подавати заяви про пошкодження або знищення нерухомості до Міжнародного реєстру збитків для отримання в майбутньому репарацій від РФ, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Українці вже з квітня через “Дію” зможуть подати заяву про пошкоджені або знищені квартири, будинки, дачі, якщо є Акт про обстеження від місцевої влади. Потім буде можливість подати заяви до Реєстру, якщо не зверталися до місцевої влади”, – повідомив Федоров у Телеграм-каналі в понеділок.
Імплементацію послуги розпочато після підписання угоди з виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіяном Ключковським.
“Дія” стає важливою частиною передачі та відображення масштабів збитків від російської агресії”, – наголосив очільник Мінцифри.
За словами Федорова, це перший кейс міжнародного обміну даними, для якого використовуватимуть “Дію”. Пізніше буде реалізовано можливість подачі заяв про вимушене переміщення, шкоду життю, здоров’ю, тортури і сексуальне насильство. На заключному етапі можна буде подати заяву про шкоду інфраструктурі, а також звернутися із заявами про відшкодування шкоди бізнесу.
“Міністерство юстиції працює над досить складним і тривалим процесом репарацій, а “Дія” допомагає зробити процес подання заяв до реєстру простим, доступним і безпечним”, – написав він.
Віцепрем’єр уточнив, що Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, був створений під егідою Ради Європи в травні минулого року. На сьогодні до Реєстру приєдналися 43 країни та ЄС, зокрема США, Японія і Канада. Його головна мета – зафіксувати всі заяви про шкоду, яку завдала війна, щоб Росія виплатила Україні та українцям справедливі репарації.
З міжнародними партнерами ведеться робота над створенням механізму, який конвертує інформацію з Реєстру в рішення про виплати компенсації Україні та тим, хто постраждав від війни, зазначено в повідомленні.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у січні-лютому 2024 року сплатило 3,9 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, зокрема 195,8 млн грн, або 5%, надійшло до обласних та бюджетів територіальних громад, де компанія здійснює свою діяльність, решта – до державного бюджету.
Найбільшу кількість відрахувань за два місяці отримали місцеві бюджети Харківської та Полтавської областей – 100,1 млн грн і 78,8 млн грн відповідно, Львівської – 8,5 млн грн, Дніпропетровської – 3,9 млн грн, інші – 4,4 млн грн.
Як повідомлялося, УГВ за 2023 рік сплатило 23,8 млрд грн рентних платежів, з яких 1,19 млрд грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, має намір спрямувати на виплату акціонерам дивідендів за 2023 рік 80% отриманого чистого прибутку в розмірі 203 тис. грн.
Згідно з порядком денним дистанційних позачергових зборів 25 квітня, з урахуванням затвердженого постановою Кабміну базового нормативу дивідендів 80% для більшості компаній із держчасткою, “Укренергомашини” спрямує на дивіденди 162,228 тис. грн.
Решту 20% прибутку планується залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року “Укренергомашини” спрямувало на дивіденди 50% отриманого чистого прибутку, або 160 тис. грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, затвердити звіти органів управління, визначити основні напрямки діяльності у 2024 році, схвалити гарантію повернення авансового платежу за договором із ЗАТ “ААЕК” (Вірменія).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Крім держави, серед акціонерів (за даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, громадянин РФ Валерій Валандін – 5,598% акцій.
За даними ресурсу Clarity-project, АТ “Укренegoмашини” у 2023 році скоротило чистий дохід у 2,7 раза до 2022 року, до 376,3 млн грн.
АТ “Завод “Південкабель” (Київ), великий український виробник кабельної продукції, завершив 2023 рік із чистим прибутком 87,65 млн грн, що на 38% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного річних зборів акціонерів компанії 25 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів про розподіл отриманого торік прибутку, товариство планує виплатити дивіденди з розрахунку 35% номінальної вартості простої іменної акції (номіналом 2 грн) і 2 грн – на одну привілейовану акцію.
Статутний капітал АТ “Завод “Південкабель” – 83,154 млн грн розділений на 41 млн 359 тис. 032 шт простих акцій (99,5% КК) і 417 тис. 840 шт привілейованих (0,5% КК) номіналом 2 грн.
Таким чином, планується виплатити 28,951 млн грн дивідендів на прості акції і 0,84 млн грн на привілейовані.
Решту прибутку планується залишити нерозподіленим.
За даними компанії, на початок 2024 року її нерозподілений прибуток становив 910,55 млн грн.
Заводу за минулий рік вдалося скоротити поточні зобов’язання на 5% до 385 млн грн, довгострокові зросли незначно до 3,6 млн грн.
Вартість активів АТ “Завод “Південкабель” зросла на 2,3% до 1 млрд 886 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 9,7%, до 147,5 млн грн, грошові кошти – на 14,6%, до 186,2 млн грн, а запаси збільшилися на 16%, до 882,9 млн грн.
Акціонери на зборах планують, зокрема, переобрати на новий п’ятирічний термін голову правління (гендиректора) Володимира Золотарьова, а також затвердити на цей самий термін склад правління в кількості семи осіб.
Завод “Південкабель” заснований 1943 року, пропонує понад 25 тис. марко-розмірів виробів. Постачає кабельну продукцію на АЕС і ТЕС, промпідприємства, ГЗК, нафтові родовища і вугільні шахти, метрополітени, залізниці та для міського транспорту.
Експортує продукцію, зокрема, в Азербайджан, Грузію, країни Балтії, Болгарію, Німеччину, Норвегію, Польщу, Португалію, Францію, Фінляндію, Ізраїль.
Завод на сайті зазначає, що минулого року, зокрема, ввів в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 73,5 кВт, твердопаливний котел, а також крутильну машину.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2023 року, кіпрській Cable Industrial належить близько 13,06% акцій АТ, ТОВ “Південкабелінвест-плюс” – понад 15,83%, “Південкабелпрокат” і “Південкабелінвест” – по 14,1% акцій. Ще майже 9,85% належить голові правління Володимиру Золотарьову, 8,136% – Володимиру Золотарьову-молодшому.
Бенефіціарами компанії, за даними YouControl, є Володимир Михайлович і Володимир Володимирович Золотарьови.
Згідно з даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році чистий дохід підприємства зріс майже на 22% до 2022 року, до 1 млрд 968,4 млн грн.
