Список забороненої до ввезення з 16 квітня з України до Польщі агропродукції до Польщі містить широкий перелік зернових, борошна і крохмалю, а також, цукор, карамель, насіння для посіву, овочі та фрукти, включно з екзотичними, молочні продукти, мед, вино, тваринницьку продукцію та живих тварин, а також корм для собак і котів, розфасований для роздрібної торгівлі.
Згідно з текстом додатка до розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі Вальдемара Буди від 15 квітня 2023 року (копією володіє агенція “Інтерфакс-Україна”), з 16 квітня з України до Польщі заборонено імпорт цукрової кукурудзи (свіжої та охолодженої), крім гібридів для посіву; насіння м’якої пшениці та меслину; спельти, м’якої пшениці та меслину, окрім посівних; жита; ячменю; вівса; сорго на зерно, окрім гібридів для посіву; гречки, пшона, канаркового насіння, інших круп; твердої пшениці: борошна пшеничного і меслинового; борошна житнього; пшеничних круп; солоду, навіть обсмаженого; зернового борошна; а також кукурудзяного, ячмінного і вівсяних пластівців; пшеничного, кукурудзяного, картопляного та інших видів крохмалю.
Також до списку потрапили лактоза, мальтоза, глюкоза, фруктоза у твердому вигляді; цукрові сиропи без домішок ароматизаторів і барвників; штучний мед у суміші або без з натуральним медом; карамель. Крім того, цукрові буряки, цукрова тростина, тростинний або буряковий цукор, включно з хімічно чистою сахарозою, кленовий цукор і кленовий сироп. Меляса, отримана в результаті вилучення або рафінування цукру, буряковий жом.
Ряд насіння для посіву, зокрема гібриди солодкої кукурудзи, посівний горох, нут, неочищений рис, гібриди сорго зернового, лляне насіння; насіння ріпаку, насіння соняшнику (подрібнене або не подрібнене; для посіву), інше олійне насіння і плоди; льон і коноплі;
Спектр фруктів і овочів, заборонених до ввезення, містить: томати свіжі або охолоджені, цибулю ріпчасту, цибулю-шалот, часник, цибулю-порей та інші цибулинні овочі; капусту, цвітну капусту, кольрабі, листову капусту та аналогічні їстівні овочі; салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp. ), моркву, ріпу, буряк салатовий, козлобородник, селеру, редиску та аналогічні їстівні коренеплоди, свіжі або охолоджені. Також, огірки та корнішони, свіжі або охолоджені; бобові овочі, лущені або неочищені, свіжі або охолоджені; горіхи; свіжі та сушені банани; інжир свіжий; ананаси; авокадо; гуаву; манго і мангустіни; цитрусові; виноград столовий, свіжий; дині (включно з кавунами); папайя; яблука, груші та айву, свіжі абрикоси, вишні, персики (включно з нектаринами), сливи, інші фрукти.
Забороняється ввезення не тільки сирих овочів, а й приготованих на пару або у воді, заморожених, консервованих, сушених. Під заборону потрапили джеми, мармелад, мармелад, фруктові пюре; вино, включно з виноградним соком і виноградним суслом; вино зі свіжого винограду, включно з кріпленими винами; свіжий виноград, крім столового; оцет.
У списку міститься широкий перелік тваринницької продукції: яловичина, телятина, живі тварини домашніх видів великої рогатої худоби, за винятком чистокровних сільськогосподарських тварин; м’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене; яловичина заморожена, солена, в розсолі, в’ялена або копчена; борошно і шроти харчові з м’яса або м’ясних субпродуктів; інше готове або консервоване м’ясо; жива худоба – чистокровні племінні тварини; м’ясні консерви; субпродукти і тельбухи; м’ясо птиці та субпродукти; свинячий жир, м’ясо та харчові субпродукти домашніх свиней, ковбаси та аналогічні продукти з м’яса, м’ясних субпродуктів або крові; свинячий жир (включно з салом); готові продукти або пресерви з печінки будь-якої тварини, окрім гуски або качки; домашні свині; баранина і козлятина; ягнята (до одного року), живі вівці, крім чистопородних племінних тварин і ягнят; м’ясо овець і кіз; живі свині; м’ясо свиней охолоджене та заморожене; коні, у тому числі чистопородні племінні тварини.
ПрАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Радомишль” (Радомишль Житомирської обл.), що входить до групи компаній “Перша приватна броварня”, 2022 року наростило чистий збиток порівняно з попереднім роком на 57,3% – до 149,42 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 28 квітня річні збори, її активи за рік зросли на 23,9% – до 3,82 млрд грн, а непокритий збиток – на 7,2%, до 2,23 млрд грн.
Сумарна дебіторська заборгованість комбінату за підсумками року збільшилася на 16,5% – до 1,85 млрд грн, довгострокові зобов’язання – на 20,7%, до 1,43 млрд грн, поточні зобов’язання – на 21,6%, до 3,62 млрд грн.
Компанія збільшила запаси на 57% – до 0,72 млрд грн і на кінець року мала 17,2 млн грн вільних грошових коштів.
Акціонерам пропонується у зв’язку з отриманими збитками дивіденди не виплачувати, погасити отримані збитки за рахунок отриманого в майбутньому прибутку.
Як повідомлялося, ТОВ “Перша приватна броварня” створено 2004 року. Здійснює управління двома пивзаводами – у Львові та Радомишлі сумарною потужністю 2,4 млн гектолітрів пива на рік.
Згідно з інформацією на сайті ППБ, найбільшим акціонером компанії та її СЕО є українець Андрій Мацола, другий за величиною пакет належить ЄБРР. Решту акцій розподілено між концерном Oettinger і керуючими партнерами групи OASIS.
Портфель брендів компанії охоплює пивні марки “Авторське”, StareMisto, “Жигулі Барне”, Oettinger, CervenaSelka, Bavaria, “Галицька корона” та інші, а також дві марки квасу “Львівський” і “Древлянський”.
ПрАТ “Пиво-безалкогольний комбінат “Радомишль” (Радомишль Житомирської обл.), що входить до групи компаній “Перша приватна броварня”, 2022 року наростило чистий збиток порівняно з попереднім роком на 57,3% – до 149,42 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про заплановані на 28 квітня річні збори, її активи за рік зросли на 23,9% – до 3,82 млрд грн, а непокритий збиток – на 7,2%, до 2,23 млрд грн.
Сумарна дебіторська заборгованість комбінату за підсумками року збільшилася на 16,5% – до 1,85 млрд грн, довгострокові зобов’язання – на 20,7%, до 1,43 млрд грн, поточні зобов’язання – на 21,6%, до 3,62 млрд грн.
Компанія збільшила запаси на 57% – до 0,72 млрд грн і на кінець року мала 17,2 млн грн вільних грошових коштів.
Акціонерам пропонується у зв’язку з отриманими збитками дивіденди не виплачувати, погасити отримані збитки за рахунок отриманого в майбутньому прибутку.
Як повідомлялося, ТОВ “Перша приватна броварня” створено 2004 року. Здійснює управління двома пивзаводами – у Львові та Радомишлі сумарною потужністю 2,4 млн гектолітрів пива на рік.
Згідно з інформацією на сайті ППБ, найбільшим акціонером компанії та її СЕО є українець Андрій Мацола, другий за величиною пакет належить ЄБРР. Решту акцій розподілено між концерном Oettinger і керуючими партнерами групи OASIS.
Портфель брендів компанії охоплює пивні марки “Авторське”, StareMisto, “Жигулі Барне”, Oettinger, CervenaSelka, Bavaria, “Галицька корона” та інші, а також дві марки квасу “Львівський” і “Древлянський”.
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт соняшникової олії на 14,5% – до 1 млн 322,611 тис. тонн. Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал знизився на 13,6% – до $1 млрд 355,889 млн ($1 млрд 568,449 млн у першому кварталі 2022 року).
За цей період експорт соєвої олії зріс на 36,6% – до 78,091 тис. тонн, у грошовому вираженні збільшився на 1,6% – до $77,689 млн.
У 2022 році Україна скоротила експорт соняшникової олії на 16,4%, до $4 млрд 290,336 млн, у грошовому вираженні – на 14,5%, до $5 млрд 464,151 млн.
Експорт соєвої олії у 2022 році склав 237,025 тис. тонн, що на 1,7% менше, ніж у 20211 році. У грошовому вираженні експорт зріс на 3,2% – до $304,685 млн.
Національний банк України 17 квітня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників і страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляється в системі держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість становить 413,241 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів – 27 квітня
Тендерне забезпечення відсутнє.
Конференція Зелене будівництво є надзвичайно важливою подією для післявоєнного відновлення України. Адже для росії енергія залишається основною зброєю і засобом шантажу всього світу, а екоцид став повсякденною практикою. Тому головними умовами ефективного відновлення є висока енергоефективність задля енергонезалежності та екологічність для подолання наслідків безпрецедентного екоциду. Ускладнює завдання катастрофічна нестача фінансів через пошкоджену війною економіку. Саме концепція “Зеленого будівництва” і націлена на розв’язання цих проблем.
Проведений захід є платформою для зустрічі, обміну досвідом, спілкування та налагодження наукових і ділових зв’язків між владою різних рівнів, науковцями, викладачами, виробниками, архітектурними і проєктними організаціями, будівельниками, експлуатаційними організаціями та іншими зацікавленими особами в галузі енергоефективного та екологічного будівництва. На жаль, через пандемію коронавірусу та війну три роки захід не проводився. І ось цього року його вдалося відновити стараннями кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури під керівництвом і за модерації завідувачки кафедри, д.т.н., професорки, знаної у світі експертки в галузі “зеленого будівництва”, “зелених конструкцій”, кліматичних змін, енергоефектвності будівництва, учасниці міжнародних проєктів і грантових програм у даній галузі, Тетяни Ткаченко.
13 грудня відбулося пленарне засідання. Приміщення надала генеральна спонсорка конференції Художня студія 22 ART HUB. Відкрила конференцію модераторка, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко. Привітали учасників представники керівництва КНУБА: проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, канд. техн. наук, старший науковий співробітник Олександр Ковальчук; проректор з міжнародних зв’язків, д.екон.н., канд.техн.наук, професор Олена Бондар; голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар; президент Академії будівництва України, д.т.н., проф. Іван Назаренко; д.медичн.наук, перший заступник голови ФСТ «Динамо» України, генерал-майор міліції Віктор Корж; представники провідних українських та іноземних вишів.
На пленарному засіданні пролунали доповіді різного спрямування, але об’єднані однією ідеєю – будівництво об’єктів, що не просто заощаджують енергію, а генерують її більше, ніж споживають, а також не лише не забруднюють довкілля, а мають позитивний на нього вплив. Зокрема, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко розглянула світові стандарти на “зелені конструкції” – поєднання будівельних конструкцій з живими рослинами, і показала, що всі вони мають проблеми. В Україні вони лише згадуються у двох нормативних документах. А результати виконуваних у Київському національному університеті будівництва і архітектури під її керівництвом міждисциплінарні дослідження дозволяють Україні стати локомотивом розроблення цих стандартів на принципово новому рівні. Жвавий інтерес викликала доповідь креативної директорки Архітектурного Бюро – AIMM Анни Іскіердо щодо майбутньої відбудови України. Заступниця голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 “Охорона довкілля”, президентка Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” Світлана Берзіна виступила з проблематичною доповіддю щодо необхідності стандартизованого підходу встановлення екологічних критеріїв та методу оцінювання життєвого циклу для громадських будинків і споруд. Завдяки прекрасній погоді Художня студія 22 ART HUB організувала екскурсію “зеленою покрівлею”, яку провів представник її будівників – компанії «Зінко Україна» – інженер-технолог Геннадій Полєвой. Після екскурсії на цій покрівлі учасники могли поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою кави чи чаю. Одразу після цього Геннадій виконав доповідь, у якій розглянув можливості покращення військових об’єктів “зеленими покрівлями”, здатними зробити їх невидимими з літаків та супутників, а також покращити їхні теплотехнічні характеристики, зменшити звукопроникність, захистити від витікання електромагнітних сигналів тощо.
Другий день конференції було присвячено обміну науковими ідеями та досягненнями. Відкрила засідання і модерувала його початок д.т.н., проф., професорка кафедри технологій захисту навколишнього середовища Олена Волошкіна. Виступили викладачі, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів. Було розглянуто різні технічні аспекти “зеленого будівництва”, можливості підвищення енергоефективності та екологічності. Результати досліджень становлять високу наукову та практичну цінність і потребують широкого впровадження. На завершення засідання було обговорено й прийнято меморандум, основними положеннями якого є потреба негайного розроблення та прийняття передових стандартів “зеленого будівництва”, створення платформи для обміну досвідом, ідеями, спілкування та впровадження розробок у галузі “зеленого будівництва” та проведення Міжнародної конференції “Зелене будівництво” на постійній основі щороку. У завершальному слові Тетяна Ткаченко подякувала всім учасникам і висловила сподівання зустрітися ще ширшим складом наступного року.
Організатори дуже вдячні генеральній спонсорці – Художній студії 22 ART HUB, зокрема її власниці Ельвірі Ханаєвій, за надання конференцзалу, “зелену покрівлю” та спонсорську допомогу. Організатори дуже вдячні інженер-технологу компанії «Зінко Україна» Геннадію Полєвому за цікаву екскурсію на “зелену покрівлю”. Конференцію проведено в рамках грантової програми Європейського Союзу Erasmus + ClimED.
Більше інформації за посиланнями:
БУДІВНИЦТВО, ЕКОЛОГІЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Зелене будівництво, КОНФЕРЕНЦІЯ, післявоєнне відновлення
