Ukraine open for business

Україна скоротила валютну виручку від експорту чорних металів на 47,6%

Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 47,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 79,713 млн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,66% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за дев’ять місяців 2022 року частка становила 11,99%.

У вересні надходження від експорту чорних металів становили $258,675 млн, тоді як у попередньому місяці – $200,016 млн.

При цьому Україна за дев’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,7% – до $979,035 млн. У вересні ввезено продукції на $123,751 млн.

Крім того, у січні-вересні Україна знизила експорт металовиробів на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $693,984 млн. У вересні експортовано на $68,742 млн.

Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 29,4% – до $605,218 млн. У вересні в Україну поставлено цієї продукції на $89,645 млн.

Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.

Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.

валютна виручка, чорний метал, ЭКСПОРТ

АМКУ дозволив зниження MasterCard і Visa ставки інтерчейнджу до 0,7%

Антимонопольний комітет України надав на період війни дозвіл компаніям MasterCard Europe S.A. і Visa International Service Association на зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій (ставки інтерчейнджу), що сплачуються еквайром на користь емітента, в Україні з 0,9% до 0,7%.

“Заплановані зміни в узгоджених діях спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану”, – прокоментував АМКУ своє рішення від 5 жовтня.

Комітет очікує, що ці зміни дадуть змогу торговельним мережам зберегти чинний рівень цін для споживача, а також сприятимуть розвитку малих і середніх підприємців та загалом економічному розвитку України.

Відомство уточнило, що ставка 0,7% діятиме “не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів після дати отримання дозволу Комітету до наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану”.

Зазначається, що після цього терміну MasterCard і Visa повернуться до узгодженої з АМКУ ще до війни ставки 0,9%.

“Впровадження подальшого зниження рівня міжбанківської комісії – це спроба державних органів та інших представників галузі відповісти на запит щодо допомоги торговельних мереж, які зазнали суттєвих економічних втрат, спричинених війною”, – зазначив АМКУ.

Як повідомлялося, підписаний у травні 2021 року меморандум між MasterCard, Visa та НБУ передбачав установлення ставки інтерчейндж 1,2% з 1 липня 2021 року та поступове її зниження, зокрема з 1 липня 2023 року з 1% до 0,9%.

Однак на час війни ставку було спочатку обнулено, а потім поступово підвищено до 0,7%. Рішення Visa і MasterCard повернути її на рівень 0,9% з 1 липня цього року піддали різкій критиці торговельні мережі. Найбільші на ринку банки – ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк – зі свого боку, зберегли тарифи на еквайринг для своїх клієнтів незмінними (приблизно 1,3-1,5%), проте закликали MasterCard і Visa підтримати цю ініціативу та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до 0,9%.

Однак Ощадбанк зазначив, що “в разі незниження платіжними системами рівня інтерчейнджу протягом одного-двох місяців банк перегляне своє рішення”.

Згідно з даними НБУ, частка платіжних терміналів ПриватБанку, Ощадбанку та Райффайзен Банку на початок року становила відповідно 60,4%, 19,6% і 7,6%.

MASTERCARD, VISA, АМКУ, ІНТЕРЧЕЙНДЖ

Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Аналітичний центр Experts Club і медгрупа Adonis провели семінар із домедичної допомоги для вчителів

Аналітичний центр Experts Club і медична група Adonis провели семінар із надання домедичної допомоги для вчителів.

Як повідомляється у пресрелізі аналітичного центру та медгрупи Adonis, семінар розроблено з урахуванням поточної ситуації та важливості гарантування безпеки учнів і студентів, він має на меті забезпечити педагогів необхідними навичками для надання першої допомоги в разі поранень і травм.

“Із початком нового навчального року в Україні набули чинності нові правила, що передбачають різні режими навчання залежно від рівня безпеки в різних регіонах. Ці заходи було запроваджено у відповідь на високий рівень небезпеки. Навчання вчителів і викладачів надання першої допомоги дітям при пораненнях і травмах є важливою ініціативою, спрямованою на гарантування безпеки в закладах освіти”, – наголошується у пресрелізі.

Засновник Experts Club Максим Уракін наголосив, що вчителі відіграють ключову роль у житті дітей, і знання навичок надання домедичної допомоги є частиною освіти, яка може врятувати життя.

У свою чергу Тетяна Лаговська, виконавчий директор БФ “Фонд Громади Приірпіння”, який став партнером семінару, зазначила, що “головне в домедичній допомозі – це оперативність дій для стабілізації стану потерпілого”.

Experts Club та Adonis обіцяють продовжувати підтримувати та проводити такі освітні ініціативи.

У тренінгу взяли участь викладачі вишів і вчителі шкіл Києва та Бучанського району Київської області.

EXPERTS CLUB, SEMINAR, URAKIN, АДОНИС, ВЧИТЕЛЬ

Вищий антикорупційний суд закрив справу “Роттердам+”

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+” у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржить це рішення.
“9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в понеділок.
За інформацією прокуратури, рішення ухвалено з окремою думкою одного із суддів колегії. “Прокурор САП не згоден із таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції”, – зазначається в повідомленні.
У САП нагадують, що 14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до заподіяння протягом 2016-2017 рр. 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.
Повний текст постанови буде оголошено 13 жовтня 2023 року о 15.30.

ВАКС, Роттердам+

За 2023 рік в Україні вже побудовано 15 овочесховищ

Україна 2023 року відновила будівництво овочесховищ, яких було побудовано 15 одиниць загальною потужністю близько 10 тис. тонн, повідомив “Інтерфакс-Україна” комерційний директор ТОВ “Ван Дайк Технікс” Андрій Марущак.
“У першому воєнному році в Україні було побудовано всього одне сховище потужністю 1 тис. тонн для зберігання картоплі в Київській області на базі ТОВ “Бровари Картопля”. У 2023 році можна говорити про пожвавлення ринку, оскільки було побудовано 15 сховищ потужністю 10 тис. тонн. До довоєнного рівня інвестування фермерам далеко – 2021 року ними було збудовано картоплесховищ на 51 тис. тонн і це були здебільшого великі проєкти від 10 тис. тонн потужностей. Тільки два учасники ринку інвестували в проєкти по 2 тис. тонн”, – сказав він.
За інформацією Марущака, будували невеликі за ємністю овочесховища фермери Чернігівської, Вінницької, Тернопільської, Львівської, Черкаської областей. Призначені вони переважно для зберігання цибулі (85% побудованих потужностей), а також картоплі (15% потужностей).
Примітно, що для будівництва аграрії використовували власні кошти, зароблені від реалізації овочів за рекордними цінами, що встановилися восени-навесні 2022-2023 МР через дефіцит цієї продукції в країні, викликаний втратою основних овочівничих регіонів – Херсонської та Запорізької областей, пояснив він.
“Однозначно фермери не зможуть самостійно наростити втрачений країною потенціал. Адже тільки в Каховці знаходилося овочесховищ потужністю близько 150 тис. тонн. Для відновлення, яких буде потрібно понад 3-4 млрд грн. Крім того, при відновленні промислового овочівництва бажано врахувати “помилки минулого” і уникати концентрації зберігання овочів в одному регіоні. Їхнє зберігання має бути розосередженим по всіх областях, кожна з яких має хоча б на 50% покривати власні потреби”, – додав експерт.
Марущак нагадав, що будівництво камери зберігання картоплі потужністю 1 тис. тонн обходиться фермеру в 10 млн грн. Оптимальним для зберігання овочів є овочесховище на 4-5 тис. тонн, картоплесховище на 2-3 тис. тонн. Вони укомплектовуються лінією сортування та фасування, яка залежно від типу та продуктивності коштує від 4 до 20 млн грн.
“Без допомоги держави або регіональних програм, спрямованих на розвиток промислового овочівництва, відновити галузь, яка забезпечує потреби насамперед внутрішнього ринку, Україна не зможе”, – констатував експерт.
Він додав, що адресна регіональна допомога потрібна фермерам Черкаської та Дніпропетровської областей, які мають можливість забезпечити поля зрошенням, необхідним для вирощування овочів. Якщо враховувати готовність аграріїв інвестувати в будівництво потужностей для зберігання, такими також можуть бути Вінницька область і регіони західної України.
Марущак наголосив, що інвестиції, які потрібні для зведення та оснащення подібних овочесховищ, досить великі й не під силу мікро- та малим фермерам, і для аграріїв, які вирощують овочі на площах до 500 га, також не підйомні.
Як повідомлялося, за підрахунками експертів овочівничого сектору, Україні для забезпечення потреб внутрішнього ринку необхідно 1,4 млн тонн потужностей для зберігання картоплі та 300 млн тонн овочів. Оптимальний обсяг потужностей для зберігання моркви має становити 80 тис. тонн, буряка – 20 тис. тонн, цибулі – 120 тис. тонн, капусти – 80 тис. тонн.
До війни в Україні сумарно існувало близько 800 тис. тонн потужностей, з них 600 тис. тонн призначалися для зберігання картоплі, а 200 тис. тонн було виділено під інші овочі.

овочесховище

Business news from Ukraine