Україна в січні-березні поточного року експортувала 99 тонн свинини, що на 54,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року (64 тонни).
Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал зріс у 3,5 раза – до $274 тис. ($78 тис. у першому кварталі 2022 року).
Імпорт свинини в січні-березні-2023 скоротився в 4,3 раза – до 3,162 тис. тонн із 13,746 тис. тонн, а в грошовому вираженні спад у чотири рази – до $6,291 млн.
Водночас, згідно з митною статистикою, постачання за кордон м’яса птиці та субпродуктів збільшилися в першому кварталі 2023 року на 20% – до 104,121 тис. тонн, а в грошовому вираженні зростання становить 3,5% – до $180,022 млн.
За цей період імпорт скоротився в натуральному вираженні на 22,3% – до 15,482 тис. тонн, у грошовому – на 28,2%, до $8,372 млн.
Україна 2022 року скоротила постачання свинини на зовнішні ринки в 13 разів – до 293 тонн, тоді як імпорт цієї продукції становив 46,934 тис. тонн (зростання на 15,5%).
У 2022 році країна скоротила експорт м’яса птиці та субпродуктів на 10% – до 413,197 тис. тонн. Імпорт цієї продукції знизився на 37,6% порівняно з 2021 роком – до 74,746 тис. тонн.
Пік весняного водопілля в столиці очікується до кінця квітня, орієнтовно – 22 квітня, повідомляє прес-служба Київської державної міської адміністрації.
“Згідно з даними Укргідрометцентру, пік весняного водопілля в Києві орієнтовно очікують 22 квітня”, – йдеться в повідомленні в Телеграм-каналі в понеділок.
Зазначається, що в столиці є підтоплення територій острова парку “Муромець”, Гідропарку, Труханового острова, Галерної затоки, Корчуватого, приватних ділянок у районі Осокорків.
Рівень води у 2023 році на 0,5-1 м перевищує минулорічний.
Головною причиною підтоплень є весняна повінь і регулярні опади останнім часом, які призвели до збільшення води в річках.
“Крім того, рівень Дніпра в Києві завжди регулювався за рахунок каскаду дніпровських ГЕС. На жаль, на сьогоднішній день Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тож інші греблі намагаються скоригувати цю ситуацію”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з інформацією Укргідрометцентру, станом на 12.00 понеділка рівень води в Дніпрі становить 9 359 см (критичний рівень – 9 415 см) за Балтійською системою висот.
“До критичного рівня води залишається ще 50-60 см. Ми розуміємо, що вода може сягнути цього рівня, тому проводимо додаткові тренування сил цивільного захисту, рятувальників і всіх служб, які можуть бути задіяні в наданні допомоги мешканцям”, – зазначає директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.
Випадки, коли наслідки повені спричинили пошкодження майна або інші збитки підприємствам, розглядатимуться в рамках роботи районних комісій техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Кількість загиблих мирних жителів через бойові зіткнення в Судані збільшилася до 97, повідомляє газета The Guardian.
Раніше надходили дані про 56 жертв. Ще понад 360 осіб постраждали.
У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) попередили про надзвичайно складну ситуацію в галузі охорони здоров’я в Судані, зокрема про брак донорської крові для поранених.
У суботу повідомлялося, що в столиці Судану Хартумі спалахнули сутички із застосуванням важкого озброєння між суданською армією і Силами швидкого реагування (СБР). У заявах командування СБР йшлося, що нинішня ситуація склалася після того, як збройні сили Судану без будь-якого попереднього повідомлення взяли в облогу одну з їхніх баз СБР у південному передмісті Хартума. У командуванні армії Судану зі свого боку зазначали, що їхні дії пов’язані з тим, що СБР останнім часом неодноразово діяли без жодної координації з суданськими військовими.
У понеділок військові повідомили, що відбили напади СБР на телевежу в місті Омдурман, поблизу Хартума, і завдяки цьому держтелебачення Судану відновило мовлення.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні-березні випустила продукцію на 105 млн грн, що майже в 3,5 раза перевищує аналогічний показник першого кварталу 2022 року. Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, зростання обсягів виробництва насамперед зумовлене збільшенням у 3,4 раза випуску тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 16 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину виробничою потужністю 800 м/хв (удвічі більше за першу).
Крім того, у січні-березні відзначено позитивну динаміку випуску паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 12,8% (майже до 1 млн тонн) і туалетного паперу в рулончиках – на 13%, до більш ніж 4 млн шт, тоді як за підсумками січня-лютого відзначалося відповідно падіння на 21,3% і на 26% порівняно з довоєнними січнем-лютим-2022.
Згідно зі статистикою, “Папір-Мал”, який призупинив діяльність із початком повномасштабної війни в Україні, у березні 2022 року картон і папір не випускав, тоді як у березні поточного року їх випущено 4,54 тис. тонн.
Компанія спеціалізується на випуску паперової санітарно-гігієнічної продукції, а також тарного картону (лайнер і флютинг).
Обсяг виробництва компанії, за даними “УкрПапір”, у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Середні ціни на нове житло в 70 великих містах Китаю зросли в березні на 0,44% у щомісячному вираженні, свідчать розрахунки The Wall Street Journal. У лютому показник підвищився на 0,29%.
Згідно з офіційною статистикою, вартість нового житла зменшилася минулого місяця в 5 містах проти 13 у лютому.
У річному вираженні середні ціни в 70 містах знизилися на 1,35% проти 1,86% у лютому. Кількість міст, які зафіксували річне зниження, скоротилася до 51 з 54 місяцем раніше.
Китайський ринок нерухомості минулого року зіткнувся з труднощами, зокрема з відновленням зростання кількості заражень коронавірусом, ослабленням впевненості споживачів і скороченням попиту.
Влада КНР вжила численних заходів підтримки, щоб відновити активність у секторі.
Народний банк Китаю (НБК, ЦБ країни) пообіцяв активізувати впровадження диференційованої політики в галузі житлового кредитування залежно від умов того чи іншого регіону й уважно стежити за змінами на житловому ринку, щоб підвищувати ефективність вжитих заходів.
АТ “Укртрансгаз”, оператор підземних газових сховищ України, розпочала сезон закачування газу в рамках підготовки до наступної зими, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
“Тепер газ накопичується для наступного опалювального сезону 2023/2024. Завдяки сприятливим погодним умовам, попередній сезон відбору газу з підземних сховищ став одним із найкоротших в Україні за останні роки”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Чернишов також уточнив, що в період із 7 жовтня 2022 року до середини квітня 2023 року з українських ПСГ було відібрано 5,572 млрд куб. м газу.
Як повідомлялося, на початку березня 2023 року “Нафтогаз” у презентації компанії для власників дефолтних єврооблігацій зазначив, що за опалювальний сезон 2022/2023 року використано 13,9 млрд куб. м природного газу, з яких 1 млрд куб. м – імпорт, 5,3 млрд куб. м – підйом газу з ПСГ і 7,6 млрд куб. м – видобуток АТ “Укргазвидобування”.
На початок березня 2023 року в ПСГ України перебувало близько 10 млрд куб. м газу, НАК ставить завдання акумулювати в сховищах на початок сезону 2023/2024 рр. щонайменше 15 млрд куб. м газу.
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною проєктною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицьке-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Краснопартизанське (1,92 млрд куб. м), Краснопартизанське (1,3 млрд куб. м), Краснопартизанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м) і Вергунське, яке перебуває на тимчасово окупованій території (0,4 млрд куб. м).
