“Київстар”, найбільший мобільний оператор України, за перший квартал 2023 року збудує 170 і модернізує понад 1 тис. базових станцій, ці роботи багато в чому пов’язані зі значною міграцією населення до міст і сіл заходу країни, повідомив президент компанії Олександр Комаров у Facebook у вівторок.
“Рівень доступності мережі “Київстар” на вільній території України становить понад 99%. Це відповідає рівню до 24 лютого 2022 року. Проте є складнощі в підтримці такої якості зв’язку, над вирішенням яких активно працюємо”, – зазначив глава компанії.
За його словами, час від часу в компанії виникають труднощі з утриманням відповідного рівня доступності мережі через негоду та пов’язані з нею попереджувальні відключення електромережі, а іноді труднощі спричинені питаннями безпеки, безвідповідальним ставленням орендодавців і проблемами отримання доступу до мережі.
Комаров зазначив, що “Київстар” не знижує темпів заміни акумуляторів і під’єднання нових генераторів, довівши загальну кількість останніх до приблизно 1900, оскільки загроза блекаутів зберігається, а нинішня покращена ситуація з енергопостачанням є сезонним явищем, пов’язаним із вдалими діями ППО та профіцитом у генерації.
Глава компанії також повідомив, що в Харківській і декупованих територіях Херсонської області відновлювальні роботи мережі перебувають на фінальному етапі.
Як повідомлялося, 2022 року “Київстар” побудував 659 нових базових станцій, що приблизно відповідає рівню 2021 року. Загалом у компанії близько 14 тис. базових станцій та інших об’єктів мережі.
Комаров на Business Wisdom Summit 15 березня повідомив, що “Київстар” встановив 1790 генераторів, з яких 700 надані бізнесом на умовах краудфандингу. Їхня загальна потужність досягла 40 МВт.
Середній розмір заробітної плати штатних працівників на кінець 2022 року в грн за регіонами
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд американського громадського діяча і бізнесмена Говарда Грехема Баффета (Howard Graham Buffett), готується передати Харківській області експериментальні дрони, які допоможуть виявляти міни з повітря, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
“Фонд Говарда Баффета хоче надати нам експериментальні дрони для виявлення з повітря, обстеження території та нанесення на мапу (місця розташування) мін із відповідними координатами”, – сказав Синєгубов на брифінгу у вівторок.
“На цей момент ця техніка вже отримує всі експортні ліцензії та сертифікати в Сполучених Штатах Америки. Щойно вони пройдуть, вони відразу надійдуть на територію Харківської області. Цей фонд визначив територію Харківської області як пріоритетну”, – додав голова ОВА.
Як повідомлялося, раніше Баффетт передав харківській поліції чотири сучасні мобільні ДНК-лабораторії ANDE 6C і 300 чипів до них, що проводять експрес-аналіз ДНК-зразків, а також 19 потужних генераторів для забезпечення роботи об’єктів критичної та соціальної інфраструктури в регіоні в разі відключень електроенергії, що виникають унаслідок збройної російської агресії.
Як відомо, Харківська область вважається найбільш забрудненим вибухонебезпечними предметами регіоном України.
Кількість вакансій станом на 01.01.2023 (тис. Одиниць)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Чистий збиток ПрАТ “Артвайнері” (раніше – “Артемівськ Вайнері”, Київ), основні потужності якого розташовані в Бахмуті, у 2022 році становив 77,29 млн грн, тоді як 2021 рік підприємство завершило з чистим прибутком 47,17 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії про проведення річних зборів акціонерів 24 квітня, у результаті якщо на кінець 2021 року нерозподілений прибуток “Артвайнері” становив 75,46 млн грн, то 2023 рік товариство зустріло з непокритими збитками 1,83 млн грн.
У планах ПрАТ на зборах акціонерів збитки, понесені компанією 2022 року, компенсувати коштом нерозподіленого прибутку, а непокриті ним збитки покрити коштом прибутку майбутніх років.
Згідно з інформацією, активи “Артвайнері” за минулий рік скоротилися на 21%, до 705,72 млн грн, зокрема основні засоби – на 12,8%, до 115,14 млн грн.
Компанії вдалося в 2,6 раза скоротити сумарну дебіторську заборгованість – до 132,8 млн грн і на 20% поточні зобов’язання – до 445,92 млн грн, зберігши незначну довгострокову заборгованість 7,1 млн грн.
Крім того, підприємство на 2,4% збільшило запаси – до 392,49 млн грн і в 3,4 раза вільні грошові кошти – до 50,68 млн грн.
“Артвайнері” був одним із найбільших у Східній Європі виробником ігристих вин традиційним пляшковим способом. Його потужності становили 25 млн пляшок щорічно. ТМ компанії – “Крим”, “Артемівське”, Krimart, Charte і Soloking. Компанія має досвід експорту продукції більш ніж у 20 країн світу.
“НВ Бізнес” у вересні минулого року повідомляв, що завод “Артвайнері” і склади в Бахмуті було законсервовано, тоді як підприємство налагодило розлив п’яти найпопулярніших різновидів “Артемівського” на виробничих потужностях партнерів “Таїрове Вайнері”.
Порти “Чорноморськ” і “Південний” у рамках “зернової ініціативи” в понеділок відправили 150 тис. тонн агропродукції трьома суднами до країн Азії, повідомило Мінвідновлення в понеділок.
“Зокрема, балкер ASL Ileana з 54,6 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – вказало міністерство.
У відомстві повідомили, що Бангладеш залишається ключовим споживачем української пшениці: з початку роботи “зернової ініціативи” країна отримала понад 710 тис. тонн пшениці з України.
“Ці обсяги могли б бути вищими, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекцію суден у Туреччині”, – підкреслили в міністерстві.
За даними Мінвідновлення, за добу відбувається в середньому шість інспекцій як на вхід у порти, так і на вихід, або половина від затвердженого плану. У Босфорі своєї черги на інспекцію Спільного координаційного центру (СКЦ) очікують 94 судна.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
“Зернову угоду” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив на термін 120 днів із можливістю продовження.
В ООН 18 березня, коли дія ініціативи закінчувалася повторно, повідомили про її продовження. При цьому не уточнювали будь-яких термінів, проте турецька преса з посиланням на твердження української сторони повідомила, що йдеться “про продовження на 120 днів”, тоді як російська наполягає, що ініціативу продовжено лише на 60 днів.
