Офіційний курс гривні після підвищення в середу на 5 коп. у четвер опустився відразу на 17 коп. – до 40,8823 грн/$1, що є новим історичним мінімумом.
За даними учасників ринку, ближче до кінця торгів на міжбанку курс впритул підійшов до рівня 41 грн/$1.
Довідкове значення курсу гривні, що встановлюється Національним банком України (НБУ) на 12:00, у четвер знизилося на 16 коп. – до 40,8423 грн/$1, тоді як на готівковому ринку долар цього дня подорожчав на 12 коп. – до 41,10 грн/$1.
Днем раніше Нацбанк анонсував нові ослаблення валютних обмежень, зокрема полегшив обслуговування єврооблігацій за рахунок дивідендів гарантів і поручителів. Крім того, НБУ з 11 липня розширив перелік доступних до купівлі оборонних товарів за кордоном для волонтерів і дозволив бізнесу купівлю інвалюти для погашення кредитів, наданих Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 7,6%, або на 2,88 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 11,8%, або на 4,32 грн.
Загалом за червень офіційний курс гривні знизився на 3 коп. – до 40,5374 грн/$1, хоча в середині місяця курс оновив рекордний мінімум за всю історію – 40,6908 грн/$1, тоді як у травні його падіння становило 90 коп.
НБУ пояснював таке ослаблення зростанням видатків уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого з початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Чистий продаж доларів Нацбанком у перший тиждень липня зменшився до $630,91 млн з $670,41 млн попереднього. У червні він становив $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні.
Раніше Центр економічної стратегії (ЦЕС) оприлюднив оновлений консенсус-прогноз семи інвесткомпаній та аналітичних центрів. Згідно з ним, прогноз курс гривні на кінець поточного року знизили з 40,5 грн/$1 до близько 42 грн/$1, що загалом корелює із закладеним у держбюджеті на кінець 2024 року 42,1 грн/$1. Прогноз середньорічного курсу також було погіршено з 38,7 грн/$1 до 40,1 грн/$1 порівняно із закладеним у бюджеті на рівні 40,7 грн/$1.
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 11 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, що може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, зокрема пожежонебезпечних об’єктах і об’єктах, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг -130,9 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 19 липня
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Уряд Норвегії додатково виділить 1 мільярд норвезьких крон на фінансування протиповітряної оборони України, повідомляє пресслужба уряду.
“Українцям потрібно більше протиповітряної оборони, щоб захистити населення від російських бомб і ракет. Жорстокі напади, які ми спостерігали минулого тижня, показують, чому українцям так важливо отримати захист від російських атак з повітря. Восени разом із Німеччиною Норвегія передасть Україні повну зенітну батарею IRIS-T”, – прокоментував рішення прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зазначив, що підтримка протиповітряної оборони довгий час була однією з найбільш пріоритетних потреб України.
“Українці краще за всіх знають потреби, і саме тому ми маємо тісний контакт із Україною, коли вирішуємо, як організувати підтримку України”, – зазначив він.
Зазначається, що виділені кошти є частиною норвезької програми Нансена.
У переглянутому національному бюджеті уряд запропонував використати до 4 млрд норвезьких крон із програми Нансена на заходи протиповітряної оборони до 2024 року.
Більша частина цих коштів йде на німецьку ініціативу протиповітряної оборони Immediate Action for Air Defense. Нові заходи включені до фондів, визначених через RNB (переглянутий національний бюджет).
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-червня поточного року скоротив виробництво прокату на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 1,1% – до 143,5 тис. тонн.
Водночас у червні-2024 ДМЗ знизив випуск прокату порівняно з червнем-2023 на 83,2% і на 69,2% до попереднього місяця, до 2,4 тис. тонн. Виробництво металургійного коксу в червні скоротилося на 26,9% до червня-2023 і на 3,6% до попереднього місяця – до 24,4 тис. тонн.
Крім того, під час чергової прокатної кампанії, яка тривала 13 днів у травні та червні, прокатний цех №2 виготовив близько 10 тисяч тонн продукції, більшу частину якої на сьогодні реалізовано. Однак через відсутність замовлень наступну прокатну кампанію було перенесено. Своєю чергою в прокатному цеху №1 прокатна кампанія планується в третій декаді липня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Іспанія прийняла понад 200 тис. українців після початку повномасштабного вторгнення РФ, повідомив прем’єр-міністр країни Педро Санчес.
“В Іспанії понад 200 тис. біженців, які прибули з України, хоча ми й перебуваємо на великій відстані”, – сказав він на NATO Public Forum у Вашингтоні, де триває саміт НАТО.
За словами прем’єра, більшість іспанців підтримують зусилля уряду щодо України, “тому що ми розуміємо, що поставлено на карту”.
“Це не тільки захист територіальної цілісності, свободи, права на існування нації, а й повага до світу, в якому правлять чіткі принципи”, – сказав він.
Нідерланди виділяють 20 мільйонів євро у спільний фонд коаліції безпілотників, мета якої – поставити 1 мільйон FPV-дронів для України, повідомляє нідерландське Міністерство оборони.
“В Україні є дефіцит дронів, у Росії немає. Щоб скоротити дефіцит, Латвія та Україна на початку цього року створили коаліцію дронів, до якої приєдналися Нідерланди. У лютому було підписано угоду про наміри. Мета коаліції – подарувати Україні 1 мільйон дронів цього року, а потім розширити пропозицію на інші типи, наприклад, для розвідки”, – сказано в повідомленні.
Наразі на постачання FPV-дронів в Україну зареєструвалися понад 265 компаній, зокрема 9 голландських.
“Україні терміново потрібно багато ударних дронів. Вони довели свою ефективність на полі бою. Ми забезпечимо це разом із 11 іншими країнами, що ми підтвердили сьогодні під час саміту НАТО”, – заявив міністр оборони Рубен Брекельманс.
