Надходження $2,7 млрд першого траншу кредиту розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду (МВФ) збільшило міжнародні резерви України до більш ніж $32, повідомила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
“З урахуванням цих коштів обсяг отриманої допомоги від наших партнерів від початку року сягнув $13,6 млрд, а міжнародні резерви Національного банку України перевищили $32 млрд”, – написала вона у Facebook.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в березні знизився до $1,67 млрд із $2,43 млрд у лютому і $3,08 млрд і $3,16 млрд у січні та грудні.
Через зниження валютних надходжень від міжнародних партнерів і одночасне зростання виплат за валютними боргами міжнародні резерви України в лютому знизилися на 3,5%, або $1,064 млрд, – $28,865 млрд, але залишилися вищими за рівень початку року в $28,494 млрд.
Законопроєкти з поправками до Податкового та Митного кодексів щодо зниження ставки ПДВ для молока і молочної продукції та щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції зареєстровано у Верховній Раді.
“Важливість законопроєкту (№9161 про зниження ПДВ) полягає у зменшенні тіньового виробництва і продажів молочних продуктів… Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину свого прибутку. У балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ”, – наводиться в релізі Мінагрополітики коментар міністра агрополітики Миколи Сольського.
Уточнюється, що ставку ПДВ як на вітчизняну, так і на імпортну молочну продукцію пропонується знизити до 10% з нинішньої загальної ставки 20%, що зменшить її ціну для споживача.
Законопроєкти №9162-9163 містять норму про введення внеску 0,5% з переробних підприємств та імпортерів на фінансування програм, спрямованих на просування молочної продукції. Розпорядником цих коштів пропонується репрезентативна міжгалузева організація виробників і переробників молока, яку створять самі учасники ринку.
Щоб розраховувати на ці кошти, у виручці підприємства поставки молочних продуктів мають займати щонайменше 50%.
“Ці кошти перераховуватимуться в організацію, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням і розробкою нових стандартів”, – підкреслив міністр агрополітики.
За його словами, законопроєкти №№ 9163 і 9162 запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює в США понад 100 років.
“Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи спрямовуються кошти за призначенням з ініціативи членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював, було розроблено ще один законопроєкт “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”, у якому прописано процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних, тобто таких, що справді представляють більшу частину галузі”, – додав Сольський.
Він зазначив, що Мінагрополітики підтримує всі три законопроєкти, оскільки вони покликані створити базу для розвитку молочної галузі. Під час їхнього розроблення враховувалися побажання як виробників, так і переробників, з якими було попередньо проведено обговорення.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Рівнегаз” 3 квітня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість – 480 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 12 квітня.
Мер Києва Віталій Кличко і мер Гамбурга Петер Ченчер на зустрічі в столиці України обговорили подальшу допомогу Києву, зокрема, питання забезпечення автономними системами зв’язку для екстрених випадків, повідомив Кличко.
“Сьогодні зустрівся з першим мером Вільного та Ганзейського міста Гамбург Петером Ченчером. Подякував за підтримку і допомогу Гамбурга українській столиці. І домовився про подальшу співпрацю. Обговорили з паном Ченчером допомогу німецьких партнерів у забезпеченні Києва системами зв’язку для екстрених випадків (у разі відключень світла). Вони необхідні сьогодні, зокрема, для станцій швидкої допомоги, рятувальників, комунальних служб”, – написав Кличко на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, обговорювалося також питання забезпечення Києва новітнім обладнанням для системи оповіщення.
“Дуже важливе для нашого міста питання безпеки його жителів. Київ потребує обладнання для новітньої системи оповіщення, яку ми вже почали встановлювати. Йдеться про систему для оголошення повітряної тривоги. Щоб розвинути цю систему, нам необхідно більше приладів, які працюють автономно, коли немає світла. Прикладом системи, яку Київ встановлює зараз, є, зокрема, німецька. Мер Гамбурга запевнив у подальшій допомозі Києву – як у нинішніх найгостріших потребах, так і в майбутньому відновленні столиці України”, – зазначив Кличко.
Крім того, Гамбург надав Києву як допомогу три міські автобуси, які вже прямують до Києва.
Кличко закликав німецьких партнерів і далі підтримувати Україну до перемоги.
“Також ми з Володимиром поспілкувалися з німецькими ЗМІ і закликали і німецьку владу, і німецьке суспільство до подальшої підтримки України та надання всієї необхідної допомоги для нашої перемоги і встановлення миру в Європі”, – повідомив Віталій Кличко.
Як повідомлялося, Київ і Гамбург підписали “Угоду заради солідарності та майбутнього” 24 квітня 2022 року. Домовилися про стратегічне партнерство та підтримку в кризові періоди.
Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові планують завершити до кінця поточного року, будівельні роботи виконано на 25%, повідомив мер міста Андрій Садовий.
“Оглянули будівництво сміттєпереробного заводу. Наразі вже виконано 100% проектувальних і 25% будівельних робіт. До кінця року плануємо завершити будівництво. Наступний етап – монтаж обладнання”, – написав мер у Facebook у понеділок.
Він нагадав, що будівництвом займається польська компанія Control Process S.A., що має досвід подібних робіт. Потужність заводу становитиме 250 тис. тонн/рік.
Крім того, триває рекультивація Грибовицького полігону, понад 90% робіт уже виконано, додав Садовий.
Як повідомлялося, 1 червня 2018 року Львівська міська рада та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали договір на загальну суму EUR35 млн, призначених для будівництва заводу з переробки відходів та рекультивації Грибовицького полігону.
13-14 квітня 2023 року відбудеться II Науково-практична конференція “Зелене будівництво” (“Green Construction”) на базі кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури.
Захід залучає до діалогу представників державних органів, освіти та науки, громадських організацій, бізнесу, топ-менеджерів, провідних фахівців, журналістів та стейкголдерів у галузі енергоефективного та дружнього до довкілля “зеленого” будівництва.
Захід відбудеться у змішаному режимі, участь безкоштовна.
Матеріали конференції разом з заявкою на участь (додаток) слід надсилати електронною поштою на адресу kaflab241ecolog@gmail.com.
Оргкомітет конференції залишає за собою право відмовити в друкуванні матеріалів, які не відповідають вимогам до оформлення або мають реферативний характер, а також на незначне редагування отриманих матеріалів. Автори отримують електронну версію матеріалів конференції.
Партнери:
Київська обласна рада; Підкомітет з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»; Одеський державний екологічний університет; Національний університет «Львівська політехніка»; Національний університет, «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М. Потебні Запорізького національного університету; Донбаська національна академія будівництва і архітектури (Краматорськ); Академія будівництва України; Академія технічних наук України; Художня студія 22 ART HUB; Національна спілка журналістів України; International Technology Transfer Association (ITTA); Агенція відбудови України; Ченстоховська політехніка; Азербайджанський архітектурно-будівельний університет; Грузинський технічний університет; Клуб експертів.
Регламент доповіді – 7-10 хвилин.
Контактні телефони організаційного комітету конференції:
Жукова Олена Григорівна +38(096)8752104, +38(063)8136063;
Ткаченко Тетяна Миколаївна +38(067)353-38-77, +38(066)529-91-36
Open4business – інформаційний партнер
