Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Нафта в четвер продовжує слабо дорожчати після підйому за підсумками попередніх торгів на даних про запаси палива в США.
Підтримку ринку також надають плани Росії щодо скорочення видобутку та експорту нафти, повідомляє Trading Economics.
Котирування травневих ф’ючерсів на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:01 кв. зросли на $0,1 (на 0,12%) і становили $84,41 за барель. У середу ці контракти подорожчали на $0,86 (на 1%) – до $84,31 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту сорту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася вранці на $0,08 (0,10%) – до $77,77 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість контрактів піднялася на $0,64 (на 0,8%) і становила $77,69.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня збільшилися на 1,17 млн барелів – до 480,21 млн барелів, повідомило міністерство енергетики в середу. Експерти в середньому очікували підвищення на 1,9 млн барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, збільшилися минулого тижня на 300 тис. барелів.
Резерви бензину знизилися на 874 тис. барелів, дистилятів – зросли на 179 тис. барелів. Аналітики прогнозували скорочення запасів бензину на 1 млн барелів, дистилятів – на 500 тис. барелів.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” у 2022 році зібрало 210,725 млн грн страхових премій і виплатило 84,038 млн грн, повідомляють у прес-релізі страховика.
Водночас наголошується, що протягом минулого року було укладено близько 45 тис. контрактів на страхування, з яких 75% з юридичними організаціями.
Найбільшу частку в страховому портфелі компанії становило добровільне медичне страхування (ДМС) – 34,1%, обов’язкове і добровільне страхування цивільної відповідальності водіїв (ОСЦПВ) – 23,4%, страхування наземного транспорту (КАСКО) – 21,7%, страхування і відповідальність майна – 16,5%, інші види страхування – 4,3%.
У портфелі страхових відшкодувань 46% припало на ДМС, 28,5% – КАСКО, 23,7% – ОСЦПВ, 1,5% – страхування майна, 0,3% – інші види страхування.
“Це був дуже важкий рік, але (…) нам вдалося зберегти робочі місця і створити найзручніші та найбезпечніші умови для організації безперервної роботи та надання послуг. З першого дня повномасштабного вторгнення ми зосередилися на наданні якісної підтримки послуг 24/7 і провели низку заходів, спрямованих на підтримання безперервного спілкування з клієнтами та партнерами. Для цієї мети було придбано все необхідне обладнання, а наприкінці 2022 року центральний офіс компанії було переведено в більш зручне та доступне місце”, – зазначає голова ради директорів СК “Європейський страховий альянс”.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, учасником угоди про пряме врегулювання збитків з ОСЦПВ, членом Ядерного страхового пулу України.
Компанія надає близько 30 видів добровільного та обов’язкового страхування.
Статутний капітал – 55 млн грн.
Федеральній резервній системі (ФРС) необхідно продовжувати підйом базової відсоткової ставки, поки її рівень не досягне 5-5,25% річних, вважає президент Федерального резервного банку (ФРБ) Атланти Рафаель Бостік.
Наразі ставка ФРС перебуває на рівні 4,5-4,75%.
Бостік не очікує зниження ставки Федрезервом у 2023 році. На його думку, Центробанку необхідно буде утримувати діапазон ставки в 5-5,25% протягом значної частини 2024 року.
Він зазначив, що, незважаючи на сигнали зниження цінового тиску в США, час для зміни курсу американським ЦБ ще не настав.
“Історія показує, що, якщо ми послабимо боротьбу з інфляцією до того, як її буде повністю придушено, вона може спалахнути знову, – ідеться в статті Бостіка, опублікованій на сайті ФРБ Атланти. – Ми повинні перемогти інфляцію зараз”.
Президент ФРБ Міннеаполіса Ніл Кашкарі заявив у середу на заході в Південній Дакоті, що поки що не ухвалив рішення щодо того, наскільки істотним має бути підвищення ставки ФРС у березні – на 25 базисних пунктів (б.п.) або 50 б.п.
За його словами, у грудні він прогнозував, що граничним рівнем ставки в рамках поточного циклу має стати значення в 5,4%. Медіанний прогноз керівників ФРС, опублікований за підсумками грудневого засідання, припускав, що ставка досягне 5,1% до кінця 2023 року.
Кашкарі зазначив у середу, що схиляється до підвищення своєї оцінки пікового рівня ставки.
Ключовим фактором, який вплине на подальші рішення ФРС, стануть нові прогнози щодо інфляції в США, сказав Кашкарі. Ці прогнози Федрезерв оприлюднить разом із результатами березневого засідання.
Кашкарі цього року має право голосу у Федеральному комітеті з операцій на відкритому ринку США (FOMC), Бостік – ні.
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, та Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» закликає сторони Чорноморської зернової ініціативи – Організації об’єднаних націй (ООН) та Туреччину – сприяти її стабільній роботі, продовженню і розширенню Чорноморської зернової ініціативи (Ініціативи), та забезпечити вільне торговельного судноплавство в Чорноморському регіоні.
Російські інспектори Спільного координаційного центру (СКЦ) штучно блокують повноцінну роботу Ініціативи та порушують вільне судноплавство в Чорному морі. Зокрема, російська сторона систематично затримує перевірку суден, які прямують Босфором до/з українських портів [1]. Наразі 140 суден очікують на перевірку СКЦ у Босфорі, а українські порти працюють лише на 30% своєї потужності. Водночас рух російських суден у Чорному морі не обмежується регулярними перевірками, при цьому обсяг перевезених вантажів Азовським та Чорним морями становить близько 250 млн т в 2022 році. Таким чином, бізнес занепокоєний ситуацією, що склалася в останні місяці із затримками роботи зернових коридорів Чорним морем.
Міжнародні ланцюги постачання продовольства та глобальна продовольча безпека, включаючи світові ціни на продовольство та рівень голоду, знову опинилися під значною загрозою через штучне скорочення обсягів експорту українських зернових та олійних культур російською стороною. Якби Ініціатива працювала злагоджено та на повну потужність, загальний обсяг експорту зерна міг би бути на 30-40% більшим. Близько 10 млн т сільськогосподарської продукції не було відвантажено на міжнародні ринки, зокрема вантажі для африканського континенту та країн з високим рівнем голоду, таких як Ефіопія, Ємен, Афганістан та ін. У поточному маркетинговому році очікується на експорт ще понад 25 млн т українського зерна.
Для забезпечення вільного судноплавства в Чорноморському регіоні та розблокування діяльності Ініціативи у повному обсязі бізнес-спільнота закликає ООН і Туреччину:
Ми висловлюємо вдячність ООН та Уряду Турецької Республіки за їх підтримку роботи Ініціативи. Ми також вдячні Офісу Президента України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству розвитку громад, територій та розвитку інфраструктури України, Міністерству закордонних справ України та Адміністрації морських портів України за всі зусилля, пов’язані з безперервним експортом українського зерна та олійних культур в рамках Ініціативи.
Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).
За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).
Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.
Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
