Війна, заборона на продаж алкоголю, комендантська година, відключення світла – 2022 рік боляче вдарив по ресторанному бізнесу. Проте заклади продовжують демонструвати незламність: встановлюють черговий генератор, створюють новорічний декор та збирають на ЗСУ.
Про те, чим обернулося повномасштабне вторгнення для українських закладів і як вони пристосувалися до нових ролей – у дослідженні українській компанії з автоматизації закладів Poster в Telegram-каналі «Реве та стогне ресторатор».
Як змінилася виручка
Перші два тижні після повномасштабного вторгнення більшість закладів громадського харчування взагалі не отримували виручку. Першими оговталися фастфуд, кав’ярні та пекарні – вже наприкінці травня більшість цих закладів змогла досягнути довоєнних показників. Найдовше відігравали падіння бари, ресторани та кальянні – їх показники сягнули лютневих лише у жовтні-листопаді.
Окрім перших тижнів війни, найбільший спад у виручці заклади відчули наприкінці листопада. Тоді, 23 листопада, російські війська випустили по інфраструктурних об’єктах у різних містах Україні близько 70 крилатих ракет та знеструмили 11 областей.
На передсвятковому тижні 19-25 грудня найбільший зріст у виручці у порівнянні із минулим 2021 роком відчули фастфуд та кав’ярні – на 58% та 48% відповідно. Пекарні змогли наростити оберти на 15%, кафе на 10%, бари на 5%, ресторани на 2%, при цьому кальяни просіли на 4%.
Що з середнім чеком
Станом на середину грудня середній чек у фастфуді демонструє зростання на 49% у порівнянні із минулим роком і становить 158 грн.
Пекарні збільшили середній чек на 45%. У середині грудня 2021 року він становив 46 грн, зараз – 66 грн.
Середній чек барів зріс на 27% з 328 грн до 416 грн.
Середній чек кав’ярень України у грудні зріс на 25% у порівнянні із минулим роком: 78 грн проти 62 грн.
Ресторани збільшили чек на 22% з 450 грн до 550 грн. А кальянні на 21% з 357 грн до 432 грн.
Найменше зріс середній чек у кафе – лише на 19% за рік зі 189 грн до 226 грн.
Проте за словами більшості рестораторів виручка та середній чек зросли у більшості внаслідок інфляції та зростання цін на страви. Тож ці показники беруть до уваги не так прискіпливо, ніж раніше.
«Зріст цін та інфляція впливають на середній чек. На показники обертів взагалі по компанії. Багато з наших додаткових або альтернативних торговельних майданчиків та інструментів просто зникли, або суттєво зменшилися. Наприклад онлайн торгівля, доставка, корпоративні замовлення, B2B. Але заявилися інші. Тож зараз ми дуже скептичні до спроби щось вирахувати. Головне втримати якість продукту та сервісу на гідному рівні, зберегти те, що є і не піддаватися марним ілюзіям про середні чеки. Це наша основна ціль. При цьому довоєнні показники ми фактично наздогнали в червні та перегнали з липня», — каже Аня Завертайло, співвласниці київської мережі кафе-кондитерських Honey та пекарні «Завертайло».
ЇЇ думку поділяють Артем Яценко та Василь Будурович, співвласники закладів Марево та Late Breakfast Wine&Pizza Club. «Виручки виросли через інфляцію, тому ми перестали на це зважати. Орієнтуємось тільки на кількість гостей в місяць і середній чек».
Яким був рік для рестораторів та що далі
Попри війну та масовані обстріли, ресторатори не тільки продовжили роботу своїх закладів, а й не зупинилися у відкритті нових як в Україні, так і у світі (Milk Bar, Lviv Croissants у Польщі, «Чорноморка» у Румунії та Молдові, SMILEFOOD в Болгарії та ОАЕ).
Показники бізнесу дуже різнилися від міста до міста. Найкраще відпрацювали заклади на заході країни та у містах, що стали великими хабами для переселенців, як от Дніпро.
«У Львові увесь рік пройшов дуже успішно і перевищив довоєнні прогнози на 42%, змінилась крива сезонності попиту в сторону збільшення виторгу в холодні місяці. Київські ресторани показували позитивну динаміку приросту місяць до місяця до 10 жовтня, коли росія здійснила перший масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Так, як більшість ресторанів мережі знаходяться в ТРЦ, підключити генератори для продовження роботи не маємо можливості і, відповідно, реалізація відбувається лише в години зі світлом, проте, навіть щодо цих годин, попит впав», — ділиться досвідом СЕО мережі 1708 pizza di Napoli Володимир Гнатюк.
Фелікс Безрук, співласник обсмажки «Фунт кави» та дніпровських кав’ярень додає, що їх каси зросли у тому числі внаслідок переселенців.
«Каси виросли десь на 25-30%. На це, авжеж, вплинуло збільшення ціни на каву, але й завдяки переселенцям – ми бачимо багато нових гостей, які приїхали у місто цього року».
За словами Ані Завертайло, цей рік став роком випробування на справжність як бізнесу, як громадян та керівників.
«Усвідомлюючи себе і свою відповідальність, нам довелось приймати безліч складних рішень, швидко діяти, робити свій вибір. Тому для нас цей рік саме про Вибір. Вибір залишитися в Україні. Вибір працювати задля перемоги. Вибір захищати свій тил. Вибір допомагати Збройним Силам. Вибір інвестувати гроші у свою державу. Вибір створювати й бути помітними на своїй землі. Вибір не розмінювати себе на нові пошуки. Вибір підтримувати своїх. Вибір надихатися Україною. Вибір зберегти свої цінності».
Оптимістичних прогнозів на сезон 2023 року ресторатори не роблять. «Ми реалісти та розуміємо, що найскладніше зима в новітній історії України. Проте ми в першу чергу підприємці то ж, готуємось до роботи навіть в таких умовах. Де це можливо, ми закупили генератори, встановили старлінки, підготували «меню без світла», продовжуємо допомагати ЗСУ та віримо в близьку перемогу», — каже СЕО мережі 1708 pizza di Napoli Володимир Гнатюк.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Світові ціни на продовольство у 2022 році порівняно з 2021 роком зросли на 14,3%, повідомляє ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
У грудні індекс продовольчих цін ФАО становив 132,4 пункту, що на 1,9% нижче за показник листопада. Падіння триває вже дев’ять місяців. Порівняно з груднем 2021 року індекс був на 1% нижчим. “Зниження індексу в грудні порівняно з листопадом було зумовлено різким падінням світових цін на рослинні олії поряд із деяким зниженням цін на зернові та м’ясо. Однак ці процеси були частково врівноважені помірним зростанням цін на цукор і молочну продукцію”, – йдеться в огляді ФАО.
Індекс цін на зернові в грудні порівняно з листопадом знизився на 1,9%, але він виявився на 4,8% вищим, ніж у грудні 2021 року. За підсумками 2022 року індекс цін на зернові сягнув нового рекорду (154,7 пункта) і виявився на 17,9% вищим за показник 2021 року. Крім того, він на 8,8% перевищив найвищий середньорічний показник 2011 року. У 2022 році світові ціни на кукурудзу і пшеницю досягли нового рекордного рівня і були на 24,8% і 15,6% відповідно вищими за середні ціни за підсумками 2021 року.
Індекс цін на рослинні олії в грудні порівняно з листопадом знизився на 6,7% і став найнижчим показником з лютого 2021 року. Це зумовлено падінням світових котирувань пальмової, соєвої, ріпакової та соняшникової олій, пояснюється в огляді. Крім того, зниженню світових котирувань рослинних олій сприяло зменшення цін на сиру нафту.
За підсумками 2022 року індекс цін на рослинні олії становив 187,8 пункта, що на 13,9% вище, ніж 2021 року, і став найвищим середньорічним показником.
Індекс цін на молочну продукцію в грудні на 1,1% перевищив показник листопада. Він зріс після п’яти місяців зниження і на 7,9% виявився вищим, ніж у грудні 2021 року. За підсумками 2022 року індекс становив 142,5 пункту, що на 19,6% вище за показник 2021 року. Це найвищий показник із 1990 року.
Індекс цін на м’ясо в грудні був на 1,2% нижчим за показник листопада. Падіння триває шість місяців. Але порівняно з груднем 2021 року індекс виявився на 2,5% вищим. “Зниження індексу в грудні було зумовлено падінням світових цін на яловичину та м’ясо птиці, що було частково компенсовано зростанням цін на свинину та баранину”, – йдеться в огляді. За підсумками року індекс становив 118,9 пункту, що на 10,4 вище за показник 2021 року. Він став найвищим із 1990 року.
Індекс цін на цукор у грудні порівняно з листопадом зріс на 2,4%. Зростання триває другий місяць, ціни досягли максимального значення за останні шість місяців. За підсумками 2022 року індекс становив 114,5 пункта, що на 4,7% вище, ніж 2021 року. Це найвищий показник із 2012 року.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Російські атаки по об’єктах критичної інфраструктури в жовтні погіршили падіння ВВП до рівня 39% до жовтня 2021 року, що гірше за показники, які були у вересні-серпні, – 35%, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко на зустрічі з представниками американських ЗМІ.
Падіння ВВП України 2022 року може становити 33-35%, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на брифінгу в Києві.
Масовані ракетні удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі, що почалися в жовтні, зупинили тренд на уповільнення спаду української економіки, його прогноз за підсумками року погіршено з 32% до 35%, повідомляє інвестгрупа ICU в оновленому макроекономічному прогнозі.
Інвесткомпанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, погіршила прогноз спаду реального ВВП цьогоріч на 2 відсоткові пункти – до 32% і зберегла прогноз його зниження 2023 року ще на 5%, незважаючи на поліпшення ключового припущення про перебіг війни.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року досягла 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Експорт товарів з України в жовтні знизився на 8,2% до вересня – до $3,805 млрд, тоді як імпорт зріс на 2,6% – до $4,615 млрд, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник Тарас Качка.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2022 року зросло у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $5,419 млрд із $2,264 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Україна в січні-жовтні 2022 року зібрала 5,31 млрд грн акцизного податку з продажу алкогольних напоїв, що на 3,9% більше від запланованих показників, водночас перевиконання плану забезпечено в умовах недоотримання понад 800 млн грн у березні-квітні через російське військове вторгнення.
Дефіцит державного бюджету України в жовтні різко зріс – до 143,4 млрд грн, зокрема загального фонду – до 147,1 млрд грн, порівняно з відповідно 74,9 млрд грн і 76,6 млрд грн у вересні та приблизно 5 млрд грн у липні та серпні.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у вересні 2022 року становив $750 млн, що у 2,9 раза менше за дефіцит у $2,2 млрд у вересні минулого року, повідомив НБУ.
Зростання споживчих цін в Україні в жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% із 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомив Держстат.
Україна від початку російського повномасштабного вторгнення поставила на зовнішні ринки 29,1 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, зокрема за 2,5 місяця осені 2022 року експортовано 16,6 млн тонн продукції АПК.
Керівник проєкту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
ТОВ “Альтаїр-Актив”, яке володіє 89,78% акцій ПрАТ “Страхова компанія “Ультра Альянс” (раніше СК “Ультра” Київ), скоротило свій пакет до 0%, повідомляється в офіційній інформації НКЦПФР.
Також наголошується, що акціонерами компанії стали Андрій Горельцев, якому належить 40,94% акцій страховика і Віктор Москаленко – 48,84%.
Крім того, повідомляється, що ТОВ “Фінанс Груп”, яке раніше володіло 9,97%, зберегло свій пакет на колишньому рівні.
У повідомленні уточнюється, що в ТОВ “Альтаїр-Актив” Віктору Москаленку належить 54,4% статутного капіталу, Андрію Горельцеву – 9,98%, Леоніду Паращуку – 7,43%, Ользі Чуприній – 9,41%, Ігорю Рудяку – 6,69%, Людмилі Філіновській – 6,69%, Людмилі Щуровій – 5,40% статутного капіталу.
Як повідомлялося, СК “Ультра” надає страхові послуги з 2004 року, має 17 ліцензій на обов’язкові та добровільні види страхування.
Національне рейтингове агентство “Рюрік” 2 жовтня 2022 року підтвердило ПрАТ “СК “Ультра Альянс” довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні uaАА інвестиційної категорії з прогнозом “у “розвитку” та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні uainsAAА інвестиційної категорії.
Майже 47 тисяч з них мали статус безробітного, зокрема, майже 9 тисяч – громадяни з числа соціально незахищених категорій населення, з яких понад 2 тисячі – особи з інвалідністю.
8,6 тисяч осіб з числа тих, хто перебував на обліку, були працевлаштовані, 31,2 тис. – отримали профорієнтаційні послуги.
Найбільше безробітних – 1947 – отримали роботу у сфері торгівлі та ремонту. Далі йдуть державне управління й оборона та обов’язкове соціальне страхування (841), переробна промисловість (723), освіта (709), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (580), охорона здоров’я й надання соціальної допомоги (548), професійна, наукова та технічна діяльність (529), фінансова та страхова діяльність (497), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (430), інформація та телекомунікації (419).
На 1 січня 2023 року 6,4 тис. громадян мали статус безробітного, 4,8 тис. отримували допомогу по безробіттю.
Протягом 2022 року до Київського міського центру зайнятості від роботодавців столиці надійшло 28,7 тисяч пропозицій роботи. А станом на 1 січня 2023 року в базі столичної служби зайнятості налічувалося понад 4 тисячі актуальних вакансій. На одне вільне робоче місце у Києві претендують нині 2 безробітних.
