Україна з початку повномасштабного військового вторгнення Росії отримала $27 млрд зовнішнього фінансування, до кінця року очікується зростання цієї суми до $30 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону.
“Необхідність за 10 місяців війни – $50 млрд. Частково нам допомогли партнери, частково ми профінансували завдяки внутрішнім запозиченням, зокрема завдяки монетизації фінансування Нацбанком України”, – зазначив він.
Згідно з даними Мінфіну, на 7 грудня загальна сума зовнішнього фінансування становила $28,26 млрд, з яких на фінансування дефіциту бюджету – $27,26 млрд, а ще $1 млрд – на відновлення. Ще $11,66 млрд, або 370 млрд грн надав Нацбанк через купівлю ОВДП.
Марченко зазначив, що наступного року потреби держбюджету у фінансуванні оцінюють у $38 млрд. “Менше порівняно з цим роком, але все залежить від того, як розвиватимуться події на воєнному фронті… Власних доходів не вистачає навіть на задоволення базових потреб безпеки та оборони”, – зазначив міністр.
За його словами, крім EUR18 млрд від ЄС, Україна очікує від США $9,9 млрд на 9 місяців, а також про двосторонню підтримку від інших членів G7, зокрема Великої Британії, Канади, Японії, з якими вже тривають перемовини, і Світового банку та МВФ.
У зв’язку з цим Марченко наголосив на важливості створення “фінансового Рамштайна” – не тільки як політичного майданчика, а й як майданчика для розв’язання робочих питань – ритмічності, прогнозованості та можливих затримок фінансування.
“Не можу сказати про точні дати, але переговори тривають, досить активно, на робочому рівні зустрічі (відбуваються) раз на два тижні”, – описав він поточну ситуацію зі створення такого формату.
Коментуючи блокування Угорщиною рішення про виділення Євросоюзом Україні EUR18 млрд наступного року, Марченко назвав цю новину “неприємною, але не більше”.
“Думаю, що в ЄС знайдуть способи вирішити це питання. Уже отримували сигнали, що є кілька кроків, як це можна зробити, тому в нас особливих переживань із цього приводу немає. Думаю, все має бути гаразд”, – сказав глава Мінфіну України.
Як повідомлялося, Нацбанк України в четвер спрогнозував загальне зовнішнє фінансування країни цього року в $31 млрд.
Ситуація на валютному ринку наразі на відміну від літніх місяців набагато краща, це видно зі співвідношення попиту і пропозиції, заявив заступник голови Нацбанку України Юрій Гелетій.
“Важливий індикатор – обсяг інтервенцій: у жовтні – $2 млрд, у листопаді – $1,6 млрд, тоді як у червні було $4 млрд”, – сказав він на брифінгу в четвер.
За його словами, експорт зростає, що разом з очікуванням надходження міжнародної допомоги дає можливість розраховувати на зростання валютних надходжень.
Гелетій нагадав, що міжнародні резерви НБУ на початок грудня перевищили довоєнний рівень і становлять близько $28 млрд, що забезпечує 3,5 місяця майбутнього імпорту.
Заступник голови Нацбанку також повідомив, що спостерігається зростання середньоденного обсягу операцій між банками, але вони, як і раніше, залишаються “об’єктивно малими” – $65 млн у листопаді проти $38 млн у вересні.
За його словами, здатність валютного ринку до самобалансування є однією з умов до повернення до плаваючого курсу, однак, на жаль, зараз цього на ринку немає, і Нацбанк виходить на нього з інтервенціями.
Гелетій додав, що другою важливою передумовою повернення до плаваючого курсу є здатність інфляції бути номінальним якорем, однак наразі її рівень не дає можливості заякорити очікування, таку функцію виконує фіксований курс гривні.
Він підкреслив, що в таких умовах Нацбанк не може назвати конкретних дат, коли може бути здійснено повернення до плаваючого курсу.
“Тому зараз живемо в цьому середовищі. Наша система працює ефективно. Моніторимо зі свого боку ситуацію, адаптуємо наші валютні питання в контексті регулювання і адаптуємося до поточних умов”, – констатував він.
Зі свого боку голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив, що з кожною наступною ракетною атакою українці тільки додають стійкості національній валюті – її курс зміцнюється.
Він вказав на зближення офіційного курсу гривні та курсу на готівковому ринку останнім часом.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються слабо і різноспрямовано під час торгів у четвер.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:29 кв знизився на 0,16% і становив 435,51 пункту.
Німецький фондовий індекс DAX піднявся на 0,01%, французький САС 40 – на 0,14%, британський FTSE 100 знизився на 0,08%, італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 0,19% і 0,18% відповідно.
Інвестори продовжують побоюватися наслідків уповільнення темпів зростання світової економіки і подальшого посилення монетарної політики найбільших центробанків для стримування інфляції, пише Trading Economics.
Федеральна резервна система (ФРС) і Європейський центральний банк (ЄЦБ) наступного тижня, як очікується, знову підвищать ключові ставки в боротьбі з інфляцією, яка все ще перебуває на занадто високих рівнях.
ФРС, за прогнозами, сповільнить темпи підвищення ключової процентної ставки до 50 базисних пунктів з 75 б.п. Від ЄЦБ аналітики чекають підйому ставок також на 50 б.п.
Інвестори, і так занепокоєні посиленням грошово-кредитної політики ФРС, мають готуватися до того, що відсоткові ставки в США і далі зростатимуть до травня 2023 року, вважає головний економіст Goldman Sachs Ян Хаціус. Очікувати зниження вартості запозичень, на його думку, наступного року не варто, повідомила The Wall Street Journal.
Найбільш істотне зниження в індексі Stoxx 600 демонструють акції швейцарського виробника локомотивів і вагонів Stadler Rail AG, які опускаються на 4,5%.
Найактивніше зростання показують папери компанії Aroundtown S.A., що працює у сфері нерухомості. – на 7,2%.
Акції Ryanair Holdings PLC дорожчають на 1,4%. Ірландський лоукостер продовжив контракт з головним виконавчим директором Майклом О’Лірі до липня 2028 року.
Європейське космічне агентство (ESA) вперше в історії освоєння космосу надасть можливість людині з обмеженими фізичними можливостями стати астронавтом і побувати на орбіті Землі.
Британський підданий Джон Макфолл, у якого ампутовано ногу, у віці 41 року включений до чергового набору астронавтів ESA. Він є бронзовим призером у спринті на 100 м на параолімпійських іграх у Китаї 2008 року і тепер має намір підтвердити, що інвалідність – не перешкода для досягнення багатьох цілей.
Досі людей з обмеженими фізичними можливостями не допускали до відборів в астронавти, які зі зрозумілих причин є одними з найсуворіших конкурсів.
“Від самого початку подання заявки на участь у цій програмі не було в моїх планах через необхідні медичні огляди”, – повідомив Джон після того, як його включили до команди астронавтів-кандидатів.
Але в лютому 2021 року під час організації нового набору агентство оголосило, що пройти підготовку для польоту в космос можуть один або кілька претендентів з інвалідністю ніг (через ампутацію або вроджену ваду розвитку) за умови виконання вимог відбору. При цьому інтелектуальні та психологічні властивості мали бути такими ж, як і в інших кандидатів в астронавти. Це змінило перспективи британця, лікаря за освітою.
“Уперше відібрали кандидата з обмеженими можливостями. Це сигнал усьому людству, що ми здатні це зробити”, – заявив Джон Макфолл, який втратив ногу в 19 років унаслідок аварії з мотоциклом.
ESA повідомило, що протягом найближчих місяців Макфоллу належить працювати над тим, щоб “поліпшити наше розуміння його здібностей і подолати перешкоди, які космічні польоти створюють для астронавтів з обмеженими фізичними можливостями”.
У космічних польотах, що вимагають надзвичайної точності в усьому, навіть найнезначніші модифікації можуть виявитися надзвичайно складними або дорогими, пояснюють в агентстві. Наприклад, наявні зараз системи сконструйовані під астронавтів певних фізичних параметрів.
“Параастронавт” – так агентство назвало свій безпрецедентний проект.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) знову затвердили виплату дивідендів у розмірі 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
Таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів 2 грудня 2022 року.
Термін виплати дивідендів – з 6 лютого 2023 року до 2 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” кілька разів ухвалювали рішення про спрямування на виплату дивідендів 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
ПрАТ “Стальканат” випускає сталеві, капронові канати та метизну продукцію.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Силур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції створюваного ПрАТ “Стальканат” розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, в яку буде переведено одеський проммайданчик. Своєю чергою, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якого буде значитися “Силур”, що перебуває на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької обл.).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” становить 26,083 млн грн.
Ірпінь компенсуватиме 50% вартості генераторів для котелень багатоквартирних будинків, у бюджеті на ці цілі виділено 2 млн грн, повідомив мер міста Олександр Маркушин.
“Сьогодні на сесії Ірпінської міської ради було ухвалено програму, в рамках якої місто компенсуватиме 50% від вартості генераторів, придбаних для потреб дахових або окремих котелень багатоквартирних будинків громади. На це виділяємо 2 млн грн. Голів ОСББ, які хочуть узяти участь у програмі, прошу звертатися до управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ Ірпінської міськради”, – написав він у “Телеграм-каналі” в четвер.
