Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” інвестував 200 млн грн у модернізацію мережі інтернет до швидкості 1 Гбіт/с і тепер вона доступна з такими параметрами у семи містах України – Києві, Дніпрі, Львові, Старокостянтинові, Володимирі, Трускавці та Славуте,.
“Усього ж цього року заплановано покриття гігабітної мережі ще 10 міст”, – йдеться у повідомленні компанії у п’ятницю.
Згідно з ним, за останні шість місяців “Київстар” також розширив послугу “Домашній інтернет” на 355 нових будинків із більш ніж 44 тис. квартир.
Ця послуга також стала доступною в м. Дубно (Рівненська обл.), а до кінця року з’явиться ще у п’яти нових містах, зазначається у релізі.
У компанії зазначили, що пошкоджена в результаті бойових дій мережа вже повністю відремонтована на деокупованих територіях у Чернігові, Ніжині, Ірпені, Охтирці та у містах, що знаходяться під обстрілами – Кривий Ріг, Зеленодольськ. Крім того, у робочому стані підтримується 99% мережі у Миколаєві, 94% у Харкові та 81% у Нікополі.
Крім того, в рамках соціальних ініціатив був підключений інтернет у 1279 бомбосховищах та укриттях, а також у 442 модульних будиночках для вимушено переміщених осіб.
Компанія планує до кінця року підключити ще 6 модульних містечок, а також підключити WI-FI у десятках укриттів у школах.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій, включаючи 3G. Його послугами на середину цього року користувалися близько 24,8 млн. абонентів мобільного зв’язку і більше 1 млн. клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Кохавінська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавінка”), у січні-серпні 2022 року випустила продукцію на 601,5 млн грн – на 40% більше, ніж за 202 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином фабрика практично зберегла темп приросту обсягів виробництва, зафіксований за підсумками семи місяців (40,1%).
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилось на 3% – до 27,3 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 16,4% – до 87,2 млн. шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (221,6 млн. шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили 383,5 млн. рулончиків (-16,8% до січня-серпня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн. рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку цього року.
КБФ у 2021 році, за даними “УкрПапір”, збільшила обсяги виробництва товарної продукції на 13% порівняно з 2020 роком – до 673,7 млн грн. Чистий прибуток скоротився на 29% – до 60 млн грн.
Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт руд і концентратів, що містять титан, в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 219,794 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд, що містять титан, і концентрату скоротився на 12,4% – до $86,639 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,14% поставок у грошовому вираженні), США (13,55%) та Румунії (7,49%).
Україна в січні-серпні-2022 імпортувала 100 тонн аналогічної продукції з Сенегалу на суму $138 тис., тоді як у січні-серпні-2021 ввезла 731 тонн руд, що містять титан, на суму $686 тис. з Сенегалу (79,88%) і Німеччини 12%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 32,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20 млн 10,602 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 53,8% – до $2 млрд 529,275 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,82% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,49%) та Чехії (15,95%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $26 тис. у сумарному обсязі 47 тонн, тоді як у січні-серпні-2021 завезено ЗРС на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Імпорт за січень-серпень-2022 здійснювався з Норвегії (46,15%), Великої Британії (42,31%) та Італії (7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Ціни на нафту еталонних марок слабо піднімаються вранці у п’ятницю після різкого зниження напередодні, викликаного зміцненням долара та побоюваннями щодо світового попиту на пальне.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:08 КСК у п’ятницю становить $91,19 за барель, що на $0,35 (0,39%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,26 (3,5%), до $90,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $85,30 за барель, що на $0,20 (0,24%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів впала на $3,38 (3,8%), до $85,10 за барель.
“Долар активно відновився і утримується у недавніх максимумів на тлі “яструбиного” прогнозу політики Федрезерва на найближчі місяці”, – написали аналітики енергетичного відділу StoneX.
Вересневе засідання ФРС відбудеться наступного тижня, і ринок впевнений, що центробанк знову підвищить ключову ставку на 75 базисних пунктів, щоб уповільнити високу інфляцію, що зберігається в США.
“На найближчу перспективу ми дотримуємося обережного прогнозу щодо цін на нафту, оскільки на світову економіку чинять зростаючі ставки, підриваючи попит на паливо”, – написав старший ринковий економіст Spartan Capital Securities Пітер Карділло.
