У Черкаському обласному кардіологічному центрі 29 липня вперше провели трансплантацію серця, повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Згідно з повідомленням, черкаські хірурги спільно з колегами з Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова пересадили серце 59-річному пацієнтові.
Вилучення серця, а також нирок та печінки від одного донора провели в Черкаській міській лікарні швидкої медичної допомоги.
Трансплантацію нирок провели в Черкаському обласному онкодиспансері, а печінку направили до Національного інституту хірургії та трансплантології, де її отримав 58-річний чоловік, який вже декілька років перебував у листі очікування.
Стан пацієнтів стабільний.
Донор переніс важку черепно-мозкову травму, яка призвела до смерті головного мозку. Трансплантація стала можливою після згоди його родичів. Підбір пар “донор-реципієнт” здійснили через Єдину державну інформаційну систему трансплантації (ЄДІСТ).
Операція була проведена за рахунок держбюджету в рамках пілотного проекту з трансплантації.
Україна відповідно до Оновленого (другого) національно визначеного внеску в Паризьку хартію з клімату (НОВ2) має до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року.
Таку мету поставлено й затверджено постановою Кабінету Міністрів України на позачерговому засіданні у п’ятницю.
“Уряд затвердив Оновлений національно визначений внесок України в Паризьку хартію. Шляхом декарбонізації та розвитку ВДЕ ми маємо намір зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Україна йде пліч-о-пліч із ЄС і США в боротьбі зі зміною клімату”, – написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у Twitter.
Початковий внесок України у Паризьку хартію, затверджений Кабміном у вересні 2015 року, мав на меті знизити викиди парникових газів на 40% до 2030 року, тобто до 60% від рівня 1990 року.
Показник скорочення викидів на 65% до 2030 року був отриманий виходячи з розрахунку, що в 1990 році викиди України з урахуванням землекористування та лісівництва становили 884 млн тонн. При цьому в 2019 році, згідно з кадастром, викиди CO2 становили 332 млн тонн – 37,6% від рівня 1990 року.
У пояснювальній записці до проекту розпорядження Кабміну зазначається, що НОВ2 дасть змогу інтегрувати екологічні складові в оновлені стратегії розвитку держави, врахувати національні обставини розвитку економіки України при виконанні міжнародних зобов’язань, підвищити імідж України на міжнародній арені та в кліматичних переговорах.
У записці також зазначається, що НОВ2 посприяє залученню додаткових технологічних і фінансових ресурсів для модернізації та трансформації економіки на шляху реалізації Європейського “зеленого” курсу (European Green Deal) і пом’якшення наслідків зміни клімату.
Документ має бути поданий до секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в рамках підготовки до 26-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP-26), яка відбудеться 1-12 листопада в Глазго.
Раніше в інтерв’ю порталу Green Deal міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що процес узгодження цілей НОВ2 із бізнесом і міністерствами був “надскладним”, зазначивши, зокрема, що з Міністерством економіки відбувалися найскладніші переговори.
Незважаючи на те, що початковий обсяг фінансування для виконання мети НОВ2 становив EUR102 млрд, Абрамовський зазначив, що ця цифра в результаті змінилася через зростання показника викидів у секторах енергетики (до 48 млн тонн викидів СО2 до 2030 року) і промисловості (на 16% до 2030 року від рівня 2019 року).
У прес-службі Мінекології повідомили порталу Green Deal, що остаточну редакцію НОВ2 й оновлені секторальні цілі буде незабаром оприлюднено на сайті Кабміну.
Сьогодні, 30 липня, відбулася зустріч заступниці Міністра економіки України Ірини Новікової із засновником консалтингової компанії «Welfare Investment Alliance», Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні (2012-2019) Алішером Абдуалієвим.
Заступниця Міністра економіки висловила сподівання на подальше зміцнення відносин між двома країнами та підкреслила, що створення комфортних умов для ведення бізнесу і реалізації нових інвестиційних проектів є вкрай важливим кроком для активізації інвестиційного співробітництва між державами.
«Сьогодні Україна зацікавлена у залученні інвестицій та тому активно впроваджує нові законодавчі ініціативи. Ми бачимо великий попит з боку інвесторів до індустріальних парків та нового механізму підтримки інвесторів залучення інвестицій, так званий закон про «інвестиційних-нянь» – відзначила Ірина Новікова.
У рамках зустрічі учасники обговорили питання перспективи та можливості створення спрощеного доступу до ринків країн, сприятливого середовища для реалізації спільних проектів та залучення інвестицій.
Так, серед перспективних галузей для співробітництва обох країн є авіаційна галузь, а також реалізація проектів зі створення тваринницьких комплексів та виробництва шовку на території України.
Естонія передала Україні 52 тис. доз вакцини AstraZeneca проти COVID-19, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Ми щиро вдячні за наміри Естонії допомогти нам із вакцинами від COVID-19 та за першу партію з 52 тис. доз AstraZeneca, яку Україна отримала вчора. Важливо, що Естонія готова визнавати міжнародні свідоцтва вакцинації, що видані українськими лікарями, а також цифрові ковідні сертифікати, які будуть отримувати українці після щеплення двома дозами вакцини”, – написав він у Facebook у четвер.
За словами Ляшка, МОЗ також домовилося з представниками сфери охорони здоров’я Естонії налагодити обмін досвідом у створенні та роботі університетських клінік, а також приєднається до формування списків препаратів першої необхідності державного значення.
“Ми запросили колег долучитися до формування списків препаратів першої необхідності державного значення. Завдяки таким спискам ми можемо завчасно подбати про виробництво препаратів, обладнання чи засобів індивідуального захисту, запаси яких мають бути наявні у країнах постійно. Тоді у разі загроз надзвичайних ситуацій ми зможемо бути відносно незалежними від великих іноземних виробників”, – сказав він.
Сьогодні, 30 липня, на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), був здійснений важливий крок на шляху до стабілізації ціноутворення на ринку електричної енергії — ухвалено постанову «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 8 квітня 2020 року № 766» № 1227, якою були переглянуті цінові обмеження price caps на ринку «на добу наперед» (РДН) і внутрішньодобовому ринку (ВДР).
«Донбасенерго» підтримує важливе рішення НКРЕКП і сподівається на наступні кроки державних органів влади на шляху до стабілізації ринку електричної енергії, розвитку конкуренції на ньому, формування економічно обґрунтованої ціни на електроенергію та підвищення надійності її поставок споживачам у цілому.
Перегляд цінових обмежень price caps також сприятиме проходженню тепловою генерацією осінньо-зимового періоду в стабільному режимі.
«Донбасенерго» акцентує увагу на тому, що для подальшої стабілізації ситуації на ринку необхідно запровадити умови роботи, передбачені Законом України № 3508-д (був ухвалений Верховною Радою 14 липня 2021 р.). Також необхідно перейти до фінансової моделі ПСО і впровадити довгостроковий ринок потужності, який дасть змогу всім генераціям працювати на конкурентних умовах.
Довідково: станом на 01.07.2021 р. 60,86 % акцій ПАТ «Донбасенерго» належать Приватному акціонерному товариству «ЕНЕРГОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», 25 % + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
ПАТ «Донбасенерго» об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на не підконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються у зведену звітність «Донбасенерго» через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 30 липня експортувала 2,47 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 5,8% більше показників на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 694 тис. тонн пшениці (на 41,7% менше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР); 824 тис. тонн кукурудзи (у 2,2 раза більше); 821 тис. тонн ячменю (на 14,9% більше); 10,9 тис. тонн борошна (на 35,8% менше).
На зазначену дату також експортовано 4,7 тис. тонн жита, що у 23,5 раза більше показників минулого МР.
Як повідомлялося, експорт пшениці у 2020/2021 МР становить 16,64 млн тонн, кукурудзи – 23,08 млн тонн, ячменю – 4,23 млн тонн, борошна – 0,129 млн тонн.
Крім того, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
